Постанова № 54603659, 16.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 р. Справа № 818/1268/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.09.2015р. по справі № 818/1268/15

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

10.04.2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1М.) звернувся до суду із адміністративним позовом до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.03.2015 року №0003841703, від 12.03.2015 року №0003861703 та рішення про застосування штрафних санкцій №0003851703 від 12.03.2015 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0003861703 від 12.03.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "Адміністративні штрафи та інші санкції" на суму 510 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивача, Сумська ОДПІ, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач та його представник в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали, просили постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити позов.

Представники відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просили постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши позивача та його представника, представників відповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця Краснопільською районною державною адміністрацією Сумської області 29.12.1992р. за № 2 614 017 0000 000158. (а.с. 70).

Як убачається із матеріалів справи, у періоді, за який проводилась перевірка, ФОП ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування.

Фахівцями Сумської ОДПІ в період з 29.01.2015 року по 03.02.2015р. проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового законодавства щодо здійснення діяльності на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р., за результатами якої складено акт перевірки від 16.02.2015р. №17/1700/НОМЕР_1. (а.с. 9-54).

За наслідками проведення позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1, оформленої актом від 16.02.2015р. №17/1700/НОМЕР_1, контролюючим органом встановлено порушення:

- п.44.1, п.44.3 ст.44 ПК України в результаті незабезпечення зберігання первинних документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів протягом законодавчо встановленого строку;

- пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, пп.49.18.5 п.49.18 ст.49, пп.177.1 ст.177 ПК України внаслідок неподання ФОП ОСОБА_1 податкових декларацій про майновий стан та доходи за 2012,2013 та 2014 роки;

-п.138.1 ст.138, п.164.1 ст.164, п.167.1 ст.167, п.177.1, п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України, у звязку з чим донараховано податкове зобовязання по податку на доходи фізичних осіб від провадження підприємницької діяльності в сумі 329135,60грн. за період з 01.04.2012 року до 31.12.2014 року;

-п.51.1 ст.51, абз. б п.176.2 ст.176 ПК України, п.2.1, 2.2,2.3,3.1, 3.3, 3.6 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 року №49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2014 року за №228/25005 в результаті подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за ІІ квартал 2014 року з недостовірними даними;

-пп.293.4.2 п.293.4 ст.293 ПК України, в результаті чого донараховано єдиного податку у сумі 666 грн.;

-п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.200.1 ст.200 ПК України, внаслідок чого донараховано ПДВ у сумі 403859 грн. (враховуючи положення п.3 розділу ІІ Закону України від 28.12.2014 року №71-VII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи зазначене порушення не призвело до нарахування податкового зобовязання з ПДВ), в т.ч. за період в т.ч. за червень 2012р. на суму 14020 грн., за липень 2012р. на суму 13700 грн., за серпень 2012р. на суму 11880 грн., за вересень 2012р. на суму 12240 грн., за жовтень 2012р. на суму 13480 грн., за листопад 2012р. на суму 13140 грн., за грудень 2012р. на суму 12640 грн., за січень 2013р. на суму 13040 грн., за лютий 2013р. на суму 11620 грн., за березень 2013р. на суму 12660 грн., за квітень 2013р. на суму 12820 грн., за травень 2013р. на суму 12714 грн., за червень 2013р. на суму 13764 грн., за липень 2013р. на суму 13983 грн., за серпень 2013р. на суму 14139 грн., за вересень 2013р. на суму 13378 грн., за жовтень 2013р. на суму 11725 грн., за листопад 2013р. на суму 12685 грн., за грудень 2013р. на суму 13810 грн., за січень 2014р. на суму 14015 грн., за лютий 2014р. на суму 12090 грн., за березень 2014р. на суму 13034 грн., за квітень 2014 грн. на суму 12113 грн., за травень 2014р. на суму 12965 грн., за червень 2014р. на суму 12575 грн., за липень 2014р. на суму 13523 грн., за серпень 2014р. на суму 12915 грн., за вересень 2014р. на суму 13231 грн., за жовтень 2014р. на суму 13558 грн., за листопад 2014р. на суму 13171 грн., за грудень 2014р. на суму 13231 грн.;

- п.4 ч.1 ст.4, п.2 ч.2 ст.7, ч.3 ст.7, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, в результаті чого донараховано єдиного внеску у сумі 232574,07грн. за період з 01.04.2012 року до 31.12.2014 року (а.с.53-54).

Не погодившись з висновками акту перевірки від 16.02.2015р. №17/1700/НОМЕР_1, позивач подав заперечення (а.с. 58-61).

За результатами розгляду заперечень відповідач листом від 06.02.2015р. №1234/Г/18-15-17-023 повідомив ФОП ОСОБА_1, що висновок акту документальної позапланової виїзної перевірки від 16.02.2015 р. №17/1700/НОМЕР_1, з урахуванням висновків розгляду заперечень на комісії по спірним питанням 06.03.2015 р., є правомірним (а.с. 105-109).

На підставі акту перевірки від 16.02.2015р. №17/1700/НОМЕР_1 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.03.2015 року №0003841703 про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб на 329135грн.80коп. за основним платежем та на 83133грн.90коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення - рішення від 12.03.2015 року №0003861703 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем Адміністративні штрафи та інші санкції на суму 510грн., а також рішення №0003851703 про застосування штрафних санкцій в сумі 23257грн.41коп. за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску (а.с.55, 56, 57).

Не погодившись із податковими повідомленнями рішеннями від 12.03.2015 року №0003841703 та від 12.03.2015 року №0003861703, і рішенням про застосування фінансових санкцій №0003851703 від 12.03.2015 року, позивач скористався правом адміністративного оскарження та подав первинну скаргу (а.с. 62-66).

Рішенням Головного управління ДФС у Сумській області скарга ФОП ОСОБА_1 залишена без розгляду. (а.с. 68-69).

Не погодившись із податковим повідомленням рішенням від 12.03.2015 року №0003841703, податковим повідомленням рішенням від 12.03.2015 року №0003861703, рішенням про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0003851703 від 12.03.2015 року, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ФОП ОСОБА_1, здійснюючи господарську діяльність з надання послуг юридичним особам у 2012 р., не перейшов на сплату інших податків і зборів, у зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення від 12.03.2015 р. № НОМЕР_2 є правомірним та скасуванню не підлягає. Оскільки висновок контролюючого органу про порушення позивачем норм Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування був зроблений із врахуванням висновку про заниження фізичною особою-підприємцем загального оподатковуваного доходу та валових витрат за період з 01.04.2012 року до 31.12.2014 року на загальну суму 1929275грн., викладеного в п.2.1.1 та п.2.12 акту перевірки, то вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення №0003851703 від 12.03.2015 року про застосування штрафних санкцій в сумі 23257 грн. 41коп. за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску також не підлягають задоволенню.

Враховуючи оскарження позивачем судового рішення першої інстанції фактично лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог та межі перегляду, передбачені ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України, слід зазначити наступне.

Підставою для донарахування позивачеві зобовязань з податку на доходи фізичних осіб став висновок ОДПІ про те, що ФОП ОСОБА_1 неправомірно перебував з 2012 р. платником єдиного податку ІІ групи в результаті надання послуг юридичним особам.

Відповідно до п.п.2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до другої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Згідно з п.293.4 ст. 293 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої, другої і третьої груп у розмірі 15 відсотків: до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу; до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи; до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі; до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п.п.7 п.п.298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у свідоцтві платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

З наведених законодавчих положень вбачається, що наслідком порушення платником єдиного податку 2 групи умов перебування у цій групі платника є застосування ставки єдиного податку у розмірі 15 відсотків до доходу, отриманого з таким порушенням, та перехід на іншу систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому відбулося правопорушення.

За змістом п. 177.6 ст.177 Податкового кодексу України у разі, якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.

Судовим розглядом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2012 року перебував на спрощеній системі оподаткування, мав право здійснювати наступні види господарської діяльності: номер та назва згідно з КВЕД- 60.21: Діяльність автомобільного та іншого міського регулярного транспорту, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серія Б №080111, копія якого долучена до матеріалів справи. (а.с.69). Позивач належить до другої групи платників єдиного податку.

З матеріалів справи убачається, що між ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) та відділом освіти Краснопільської районної державної адміністрації (Замовник) укладено договір від 14.12.2011 року № 1078 (а.с. 72), згідно з п. 1 якого Виконавець зобовязується надати, а Замовник прийняти та оплатити послуги щодо діагностики транспортних засобів.

Згідно з п. 2.2 цього Договору оплата послуг здійснюється на підставі акту про прийом - здачу наданих послуг (виконаних робіт) протягом 10 банківських днів з дати його підписання .

Приймання робіт за цим Договором здійснено на підставі акта виконаних робіт від 14.12.2011 року №10 (а.с. 73).

Крім того, факт виконання робіт за вищевказаним договором у 2011 році підтверджується протоколами контролю ДТЗ (а.с. 207-220).

Як убачається із платіжного доручення №29 від 10.01.2012р., за діагностику згідно договору №1078 від 14.12.2011 р., ( акт №10 від 14.12.2011 р.) ФОП ОСОБА_1 перераховано 3240,00 грн. (а.с. 123).

Отже, за надані ФОП ОСОБА_1 у 2011 році за договором №1078 від 14.12.2011 р. послуги з діагностики автомобілів оплата проведена в січні 2012 р.

Крім того, 01.09.2011 року між ФОП ОСОБА_1 (Перевізник) та відділом освіти Краснопільської районної державної адміністрації (Замовник) укладено договір № 643, згідно з п.1 якого Перевізник забезпечує перевезення дітей дошкільного та шкільного віку - учнів (вихованців) Угроїдської загальноосвітньої школи на маршруті с. Туря - с.Угроїди, до місця навчання і назад, а Замовник оплачує надані послуги. (а.с. 76). Згідно з п.2.5 цього Договору оплата вартості наданих послуг здійснюється у безготівковій формі на підставі виставленого рахунку щомісяця до 25 числа кожного місяця. 01.09.2011р. між ФОП ОСОБА_1 (Перевізник) та відділом освіти Краснопільської районної державної адміністрації (Замовник) укладено додаткову угоду №1 до договору №643 від 01.09.2011р. (а.с. 120).

Приймання робіт за цим Договором здійснено на підставі актів виконаних робіт № 5 від 23.09.2011 р., № 1 від 25.10.2011 р. , №2 від 24.10.2011 р., №63 від 25.11.2011р.

Факт оплати наданих послуг за договором № 643 від 01.09.2011 року підтверджується платіжними дорученнями №336 від 29.09.2011 р., №477 від 26.10.2011 р., №478 від 26.10.2011 р., №63 від 25.11.2011 р. , №610 від 29.11.2011 р.

Що стосується оплати за надані в грудні 2011 році ФОП ОСОБА_1 послуги за вищевказаним договором слід зазначити наступне.

Відповідно до довідки відділу освіти, молоді та спорту Краснопільської районної державної адміністрації від 26.12.2014р. №618-Б, у грудні місяці 2011р. ПП ОСОБА_1 надані послуги по перевезенню учнів до Ряснянського НВК та Угроїдської ЗОШ - І-ІІІ ст. на загальну суму 1200 грн., які були перераховані у січні 2012 року згідно платіжного доручення №87 від 31.01.2012р. (а.с. 77).

Згідно довідки відділу освіти, молоді та спорту Краснопільської районної державної адміністрації від 26.11.2015р. №636-Б, ПП ОСОБА_1 послуг по перевезенню учнів в період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. не надавав. ( а.с. 205).

Таким чином, за надані ФОП ОСОБА_1 у грудні 2011 р. за договором №643 від 01.09.2011 р. послуги з перевезення учнів оплата проведена у січні 2012 р.

Щодо посилання відповідача на договір №80 від 24.01.2012 року, укладений між Відділом освіти Краснопільської районної державної адміністрації та ФОП ОСОБА_1 ( а.с.75), колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів, що на виконання цього Договору ФОП ОСОБА_1 у 2012 р. надавались будь які послуги та отримувались кошти.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ФОП ОСОБА_1 в 1 кварталі 2012 року вищевказані договори не виконувались, а тому і розрахунки за ними не проводились.

В свою чергу, контролюючим органом відповідні обставини, на які здійснено посилання в акті перевірки, не доведено.

Щодо посилання контролюючого органу в акті перевірки на порушення позивачем п.п.2 п. 283.4 ст. 293 та п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Законом України № 4834-VІ від 24.05.2012 р. підрозділ 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 2 такого змісту: "Установити, що норми підпункту 2 пункту 293.4 статті 293 та підпункту 7 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу у 2012 році не застосовуються".

Отже, у 2012 році норми підпункту 2 пункту 293.4 статті 293 та підпункту 7 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу не підлягали застосуванню відносно ФОП ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач у 2012 р. правомірно перебував платником єдиного податку.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що донарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб в сумі 329135,60 грн. документально та нормативно не підтверджено.

Зважаючи на те, що відсутні підстави для донарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб за основним платежем, тому відсутні підстави для застосування відносно позивача штрафних санкцій.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 12.03.2015 р.

Щодо застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 23257грн. 41коп. за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування (далі по тексту Закон №2464 - VI) платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, що обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 2 ч.1 ст.7 Закону №2464- VI встановлено, що фізична особа-підприємець повинна сплачувати єдиний внесок, сума якого не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно з ч.3 ст.7 Закону №2464 -VI нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої вказаним Законом.

Відповідно до пункту 4 ч.1 ст.1 Закону №2464- VI максимальна величина бази нарахування єдиного внеску визначена як максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на яку нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на платників збору покладено обов'язок по своєчасному та повному нарахуванню, обчисленню і сплаті єдиного внеску.

Згідно з ч.11 ст. 8 цього Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Пунктом 3 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції у вигляді накладення штрафу у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Судовим розглядом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснював сплату єдиного внеску в розмірах, визначених нормами чинного законодавства для фізичних осіб підприємців, які відносяться до платників єдиного податку ІІ групи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не було порушено порядок перебування у 2012 р. на спрощеній системі оподаткування, тому до позивача неправомірно застосовано штрафні санкції в сумі 23257,41 грн.

У зв'язку з тим, що висновок контролюючого органу щодо порушення позивачем норм Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування необгрунтовано був зроблений із урахуванням висновку контролюючого органу про заниження ФОП ОСОБА_1 загального оподатковуваного доходу та валових витрат за період з 01.04.2012 року по 31.12.2014 року на загальну суму 1929275грн., тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення №0003851703 від 12.03.2015 року про застосування штрафних санкцій в сумі 23257грн.41коп. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 02.09.2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає в цій частині скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Згідно з ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог сторонами по справі не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.09.2015р. по справі № 818/1268/15 в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.03.2015 року №0003841703 та рішення про застосування штрафних санкцій №0003851703 від 12.03.2015 року.

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.09.2015р. по справі №818/1268/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_5Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови виготовлений 22.12.2015 р.