Ухвала суду № 54603652, 24.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3410/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

24 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Вітковській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державного підприємства науково-виробничий комплекс «Прогрес» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства науково-виробничий комплекс «Прогрес» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство науково-виробничий комплекс «Прогрес» звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області та просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.09.2015 № 0004501530 та №0004511530.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що товариство своєчасно та у повному обсязі сплатило всі задекларовані ним у податковій звітності суми податку на додану вартість, а тому в його діях відсутній склад правопорушення, який полягає у несвоєчасній подачі платіжних доручень до установи банку по сплаті податку.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, посадовою особою Ніжинської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області проведена камеральна перевірка податкової звітності ДП НВК «Прогрес» з податку на додану вартість за березень, квітень та червень 2013 року, за результатами якої складений Акт від 25.08.2015 № 1134/15-14307297.

В ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем пункту 200.4. статті 200 ПК України, а саме: підприємством несвоєчасно сплачено податкові зобов'язання за деклараціями з податку на додану вартість від 22.04.2013 № 9022518965, від 18.05.2013 №9028851492 та від 19.07.2013 № 9043679589 у сумі 127029,55 грн.

На підставі вищеозначеного Акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.09.2015 №0004501530, яким позивачу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11036 грн. на 30 та 3 календарних днів нараховано штраф у сумі 1103,60 грн. (що складає 10% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання) та №0004511530, яким ДП НВК «Прогрес» за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 115993,55 грн. по податку на додану вартість на 88, 84 та 64 календарних дні нараховано штраф у сумі 23198,71 грн. (що, складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання).

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені Ніжинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області у межах та у спосіб, передбачений чинним податковим законодавством України, а тому відсутні підстави для їх скасування та задоволення позовних вимог Державного підприємства науково-виробничий комплекс «Прогрес».

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з такого:

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язується сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України врегульовано, що грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За правилами пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.3. статті 57 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За нормами пункту 126.1 статті 126 ПК України в разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За правилами пункту 87.9 статті 97 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим повідомленням-рішенням від 18.01.2013 №0000241530 (форми «В1»), прийнятим на підставі Акта перевірки позивача від 03.01.2013 №14/15/14307297, що ДП НВК «Прогрес» за порушення вимог пункту 200.4. статті 200 ПК України було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 91837 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 22959 грн.

За результатами судового оскарження, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.03.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013, у задоволенні адміністративного позову ДП НВК «Прогрес» про визнання протиправним та скасування вищеозначеного податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Однак, позивачем узгоджена сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні від 18.01.2013 № 0000241530, у строк, передбачений пунктом 57.3. статті 57 ПК України (протягом 10 календарних днів, тобто до 31.05.2013 включно), сплачена не була.

У зв'язку з чим, суми податкових зобов'язань за деклараціями з податку на додану вартість від 22.04.2013 № 9022518965, від 18.05.2013 № 9028851492 та від 19.07.2013 №9043679589, сплачені ДП НВК «Прогрес» у період з 01.06.2013 по 29.08.2013 були зараховані відповідачем в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такі дії відповідача з погашення сум податкового боргу за рахунок сум сплаченого податку є правомірними та узгоджуються з положеннями статті 87 ПК України.

Стосовно посилань апелянта на ту обставину, що податкове повідомлення-рішення від 18.01.2013 № 0000241530, яким йому було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 91837 грн., не є податковим (грошовим) зобов'язанням в розумінні пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, оскільки вказана сума не підлягає сплаті у бюджет, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що вказаним податковим повідомленням-рішенням товариству не тільки зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, а й застосовано штрафні санкції в сумі 22959 грн., які, в свою чергу, теж не бути сплачені позивачем у порядку та строки, визначені п.57.3 ст.57 ПК України.

Отже, враховуючи доводи податкового органу, викладені в Акті перевірки та надані на їх підтвердження письмові докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у відповідача підстав дозастосування до ДП НВК «Прогрес» штрафу за порушення строку сплати (перерахування) до бюджету податку на додану вартість.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства науково-виробничий комплекс «Прогрес» залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 25 грудня 2015 року.

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Шостак О.О.

Мамчур Я.С