Рішення № 54603397, 17.12.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2015р. Справа№ 914/3624/15

За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, смт. Шкло Яворівського району Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Барвінок, м. Львів

про стягнення 158 973 грн. 45 коп.

Суддя Морозюк А.Я.

при секретарі Дзедзінській Ю.К.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник

від відповідача: не зявився

Позов заявлено Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Барвінок про стягнення 158 973 грн. 45 коп., з яких: 119 006 грн. 81 коп. - основного боргу, 18 105 грн. 80 коп. - пені, 13 972 грн. 20 коп. - штрафу, 1 900 грн. 57 коп. - інфляційних втрат та 5 988 грн. 07 коп. - 3 % річних.

Також разом з позовною заявою Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Ухвалою суду від 23.10.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.11.2015 р. Питання про забезпечення позову вирішено розглянути в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 17.11.2015 р. у звязку з неявкою представника відповідача, неподанням витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 02.12.2015 р. Ухвалою суду від 02.12.2015 р. в задоволенні поданої до суду 20.10.2015 р. заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми що належать відповідачу відмовлено, розгляд справи відкладено на 17.12.2015 р.

В судовому засіданні 17.12.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи, просить позов задоволити повністю.

Позивач позовну заяву обґрунтовує тим, що на виконання умов договору №ТП-057, укладеного 01.01.2015 р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, позивач на підставі накладних поставив відповідачу хліб та хлібобулочні вироби, за які відповідач розрахувався частково, через що у нього виникла заборгованість. 06.08.2015 р. позивач надіслав відповідачу лист №119 погасити заборгованість, яка складала 169 006,81 грн. 01.09.2015 р. відповідачем погашено борг ще на 50 000,00 грн. Відтак позивач просить стягнути з відповідача решту суми основного боргу яка станом на дату подання позову до суду складала 119 006,81 грн. За неналежне виконання договірних зобовязань позивач на підставі п. 6.1 договору нарахував відповідачу пеню в розмірі 18 105,80 грн., та керуючись ч. 2 ст. 231 ГК України штраф в розмірі 13 972,20 грн., ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 5 988,07 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 900,57 грн.

Представник відповідача в судове засідання 17.12.2015 р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце судового засідання під розписку в судовому засіданні 02.12.2015 р. У попередньому судовому засіданні 02.12.2015 р. проти позовних вимог заперечив в частині стягнення 6 307,26 грн. основного боргу та 13 972,20 грн. штрафу, про що також відображено у відзиві на позовну заяву від 02.12.2015 р. №413. Щодо решти позовних вимог просив зобовязати позивача надати видаткові накладні на поставку товару.

В судовому засіданні 17.12.2015 р. представником позивача надано суду для огляду оригінали накладних (копії яких долучено до матеріалів справи), які судом оглянуто, після чого оригінали повернуто представнику позивача.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і прийняття рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Барвінок (покупцем) 01.01.2015 року було укладено договір №ТП-057 з додатками та ряд додаткових договорів до нього. Відповідно до умов договору постачальник (позивач) зобовязується передавати у власність покупця хліб і хлібобулочні вироби на підставі замовлень покупця (відповідача) згідно специфікації (додаток №1), а покупець зобовязується приймати вказаний товар та оплачувати його (п.п.1.1, 1.2, 1.3).

Розділом 2 визначено порядок та умови поставки, яким передбачено, що поставка товару здійснюється силами та за рахунок постачальника на підставі замовлень покупця на його торгові підрозділи згідно з узгодженим графіком з усією товарно-супровідною документацією (видаткові накладні, товарні та товарно-транспортні накладні, сертифікати якості, ветеринарні свідоцтва, сертифікати відповідності, ліцензії на виробництво).

Пунктом 3.1 договору постачальник зобовязався поставляти (передавати у власність покупця) товари за цінами зазначеними у Специфікації, затвердженій сторонами (додаток №1). Ціна товару включає вартість упаковки.

Пунктом 3.3. договору покупець зобовязався сплатити вартість поставленої партії товару протягом 40 календарних днів з моменту отримання покупцем товару від постачальника за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених цим договором та чинним законодавством України належно оформлених документів на поставлений товар.

Додатком №2 до договору сторони затвердили перелік та адреси магазинів та логістичного центру ТзОВ «ТМ «Барвінок», у які здійснюється поставка товарів ФОП ОСОБА_1 та додатком №6 затверджено графік поставки товару.

Також 01.01.2015 р. між сторонами було укладено додатковий договір №3 про надання послуг для збільшення обсягів реалізації товару до договору поставки №ТП-057 від 01.01.2015 р. з додатками, пунктом 2.2 якого покупець (відповідач) зобовязався надати постачальнику(позивачу) послуги спрямовані на збільшення обсягів реалізації товару в Торговій мережі, а постачальник (позивач) зобовязався прийняти належним чином надані послуги та оплатити їх.

На підтвердження належного виконання умов договору №ТП-057 позивач долучив до матеріалів справи підписані повноважними особами сторін без жодних зауважень накладні за період березень-серпень 2015 року про поставку відповідачу хліба та хлібобулочних виробів.

Також позивач долучив до матеріалів справи підписаний та скріплений печатками сторін ОСОБА_2 звірки взаємних розрахунків станом на 04.12.2015 р., згідно якого заборгованість ТзОВ «ТМ «Барвінок» перед ФОП ОСОБА_1 складає 119 006,81 грн.

Відповідач заперечуючи проти позову в частині основного боргу на суму 6 307,26 грн. долучив до відзиву на позовну заяву підписаний та скріплений печатками сторін ОСОБА_2 надання послуг №3075 від 01.07.2015 р., згідно якого відповідач надав позивачу послуги, що сприяють можливості збільшення обсягів закупівлі товару на суму 6 307,26 грн., які останнім не оплачені, та в силу п. 3.2.3 додаткового договору №3 вважає, що вказана сума підлягає зарахуванню в погашення основного боргу, що виник за договором №ТП-057. Доказів погашення всієї суми боргу відповідач суду не надав.

Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем своїх зобовязань за договором по своєчасній оплаті товару, відтак позивач звернувся до господарського суду Львівської області із вимогою стягнути з відповідача 119 006 грн. 81 коп. - основного боргу, 18 105 грн. 80 коп. - пені, 13 972 грн. 20 коп. - штрафу, 1 900 грн. 57 коп. - інфляційних втрат та 5 988 грн. 07 коп. - 3 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обовязку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 692 ЦК України, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач підписавши ОСОБА_2 звірки взаємних розрахунків підтвердив, що станом на 04.12.2015 р. його заборгованість перед позивачем складала 119 006,81 грн. Проте як вже вище зазначалося одночасно з договором №ТП-057 від 01.01.2015 р. між сторонами було укладено додатковий договір №3 від 01.01.2015 р., згідно п. 3.2.3 якого, у випадку затримки проведення оплати за умовами цього додаткового договору покупець (відповідач) має право зменшити суми оплат поставленого товару за договором поставки №ТП-057 від 01.01.2015 р. на суму заборгованості постачальника (позивача) за послуги за додатковим договором до моменту погашення такої заборгованості. Пунктами 4.2, 4.3 додаткового договру сторони погодили, що оплата здійснюється на підставі актів приймання-передачі наданих послуг та рахунків покупця; термін протягом якого постачальник зобовязався оплатити послуги складає 10 календарних днів з дня отримання постачальником рахунку. ОСОБА_3 надання послуг №3075 від 01.07.2015 р. (який підписаний сторонами), відповідач надав позивачу послуги, що сприяють можливості збільшення обсягів закупівлі товару на суму 6 307,26 грн. Позивач доказів погашення вказаної суми суду не надав. Суд погоджується з доводами відповідача про зарахування суми боргу за додатковим договором №3 в погашення заборгованості за договром №ТП-057. Таким чином позовні вимоги в частинні стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково в розмірі 112 699,55 грн. В частині стягнення заборгованості в розмірі 6 307,26 грн. суд відмовляє.

ОСОБА_3 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що за несвоєчасну оплату за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, за кожний протермінований день від несвоєчасної сплаченої, несплаченої чи сплаченої в неповному обсязі суми.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем за період з 25.03.2015 р. по 22.07.2015 р. на суму 18 105,80 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо нарахованого позивачем штрафу, здійсненого за період з 25.03.2015 р. по 07.08.2015 р. в розмірі 13 972,20 грн., то оскільки штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій, а в даному випадку мало місце невиконання грошового зобовязання за поставлений товар, вимога позивача про стягнення штрафу в розмірі 13 972,20 грн. задоволенню не підлягає. Аналогічна позиція викладена в п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань».

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем правомірно нараховано від суми заборгованості 3% річних, які відповідно до розрахунку за період з 25.03.2015 р. по 07.08.2015 р. складають 5 988,07 грн. та інфляційних втрат, які відповідно до розрахунку за період з 25.03.2015 р. по 30.06.2015 р. складають 1 900,07 грн., таким чином позовні вимоги в частині стягнення вказаних сум підлягають задоволенню.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позовні вимоги підлягають до задоволення частково в розмірі 138 693,99 грн., з яких: 112 699, 55 грн. - основного боргу, 18 105, 80 грн. - пені, 1 900, 57 грн. - інфляційних втрат та 5 988, 07 грн. - 3 % річних. В решті частини позовних вимог щодо стягнення основного боргу в розмірі 6 307,26 грн. та штрафу в розмірі 13 972 грн. 20 коп. суд відмовляє.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст.193, 231, 265 ГК України, ст.ст. 509, 526, 610, 611, 612, 625, 629, 692, 712 ЦК України , ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 82 85, 116 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Барвінок (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 359, ідентифікаційний код 35621418) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (81050, Львівська область, Яворівський район, смт. Шкло, вул. Козача, 6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 112 699 грн. 55 коп. - основного боргу, 18 105 грн. 80 коп. пені, 5 988 грн. 07 коп. - 3% річних, 1 900 грн. 57 коп. - інфляційних втрат та 2 080 грн. 41 коп. - судового збору.

3.В задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 6 307 грн. 26 коп. та штрафу в розмірі 13 972 грн. 20 коп. відмовити.

4.Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.12.2015 року

Суддя Морозюк А.Я.