Рішення № 54603343, 22.12.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2015р. Справа № 914/4118/15

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Дочірнього підприємства «Бест-Альтернатива»до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок»про:стягнення 92970 грн. 07 коп. (з яких: 89928,00 грн. - основний борг; 3042,07 грн. пеня)

Суддя: Цікало А. І.

При секретарі: Корчинському О. І.

Представники:

Позивача:ОСОБА_1 - представник (довіреність від 27.11.2015 р. № 430)Відповідача:не з'явився

01.12.2015 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 4250 поступила позовна заява від Дочірнього підприємства «Бест-Альтернатива» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» про стягнення 92970 грн. 07 коп. (з яких: 89928,00 грн. - основний борг; 3042,07 грн. пеня).

Ухвалою суду від 04.12.2015 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 22.12.2015 р.

Позивач вимоги суду виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

21.12.2015 р. до суду за вх. № 55531/15 від представника позивача поступив лист, в якому повідомляється про відсутність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 62 або п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України. До зазначеного листа долучено розрахунок позовних вимог.

21.12.2015 р. до суду за вх. № 55533/15 від представника позивача поступила копія довідки з ЄДРПОУ щодо позивача та витяг з ЄДРЮОФОП щодо позивача.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав, наведених у позовні заяві та поясненнях.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позовну заяву не представив, проти позову не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно повідомлений про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (долучено до матеріалів справи), причин неявки представника в судове засідання не повідомив.

Підпунктом 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями) розяснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечив, не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, не представив доказів сплати заборгованості, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

01.05.2014 р. між Дочірнім підприємством «Бест-Альтернатива» (Постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (Покупець, відповідач у справі) укладено договір № ПМ-030 (надалі Договір; оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник (позивач) на умовах, передбачених цим Договором, виготовляє та передає виключно Покупцю (відповідачу) Товар, зазначений в Специфікації до цього Договору (додаток № 1 до Договору), з нанесенням на неї (на Продукцію чи упаковку Продукції) захищеної торгівельної марки, право використання якої на території України належить виключно Покупцю, а Покупець здійснює своєчасну оплату отриманої від Постачальника Продукції.

Згідно з п. 4.1. Договору, Постачальник зобов'язується поставити (передати у власність Покупця) товари за цінами зазначеними у Специфікації, затвердженій сторонами (Додаток №1). Ціна товару включає вартість упаковки.

На виконання умов Договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 89928 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними від 15.09.2015 р. № Б-00002113 на суму 42624,00 грн., від 24.09.2015 р. № Б-00002187 на суму 28584,00 грн., від 07.10.2015 р. № Б-00002312 на суму 4680,00 грн. та від 21.10.2015 р. № Б-00002445 на суму 14040,00 грн. (оригінали видаткових накладних оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 4.3. Договору, Покупець зобовязаний сплатити вартість поставленої партії товару через 35 календарних днів з моменту отримання Покупцем товару від Постачальника.

Порушуючи умови Договору, відповідач не здійснив оплати за отриманий товар, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем на суму 89928 грн. 00 коп.

За неналежне виконання грошового зобовязання, позивачем нараховано відповідачу пеню на суму 3042 грн. 07 коп.

Станом на час розгляду справи, відповідач проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не представив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату за поставлений товар Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен протермінований день від несплаченої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (із наступними змінами та доповненнями), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (із наступними змінами та доповненнями), розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За неналежне виконання грошового зобовязання, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 21.10.2015 р. по 27.11.2015 р. на суму 3042 грн. 07 коп. Нарахування пені проведено позивачем окремо по кожній поставці товару з врахуванням відстрочення платежу на 35 календарних днів, відповідно до п. 4.3. Договору.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що такий розрахунок є правильним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3042 грн. 07 коп. пені підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дочірнього підприємства «Бест-Альтернатива» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» про стягнення 92970 грн. 07 коп. (з яких: 89928,00 грн. - основний борг; 3042,07 грн. пеня) обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», позивачем сплачено судовий збір на суму 1394 грн. 55 коп., що підтверджується платіжним доручення від 25.11.2015 р. № 5076.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його неправомірних дій.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 11, 15, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 599, 610, 629, 632, 655, 691, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 175, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 43, 45, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Дочірнього підприємства «Бест-Альтернатива» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» про стягнення 92970 грн. 07 коп. (з яких: 89928,00 грн. - основний борг; 3042,07 грн. пеня) задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (вул. Городоцька, буд. 359, м. Львів, 79040; ідентифікаційний код 35621418) на користь Дочірнього підприємства «Бест-Альтернатива» (вул. Дорогожицька, буд. 13, м. Київ, 01014; ідентифікаційний код 24583590) 92970 грн. 07 коп. (з яких: 89928,00 грн. - основний борг; 3042,07 грн. пеня) та 1394 грн. 55 коп. судового збору.

3.Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25 грудня 2015 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Цікало А.І.