Рішення № 54603244, 15.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2015Справа №910/28580/15

За позовомКомунального підприємства "Київський метрополітен"До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Простягнення 66 174,01 грн. Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача - Кравченко Т.В., представник за довіреністю;

Від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу зі сплати орендної плати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 57 072,92 грн., пеню в сумі 8 626,26 грн., 3% річних - 474,83 грн., у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди №166-Упр (ДВ)-07 від 25.12.2007р.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за повідомленою суду адресою відповідача, яка є також адресою місцезнаходження відповідача, а саме: 04114, АДРЕСА_1.

Відповідно до статті 64 ГПК України, судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача у справі.

На призначене судове засідання 01.12.2015р. представник Відповідача не з'явився, проте через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання. Враховуючи, що представник відповідача вперше не з'явився в судове засідання і ще був строк для розгляду справи передбачений ст. 69 ГПК України, клопотання відповідача було задоволено судом, розгляд справи відкладено на 15.12.2015р.

На призначене судове засідання 15.12.2015р. представник відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив, хоча про дату та час його проведення повідомлений належним чином, про що зокрема свідчать наявні у матеріалах справи оригінали поштових відправлень, з яких слідує, що поштова кореспонденція з ухвали суду про відкладення судового засідання була вручена відповідачу 04.12.2015р.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 15.12.2015р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2007 року між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (надалі - Позивач або Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Відповідач або Орендар) було укладено договір оренди №166-Упр(ДВ)-07 (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору Орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 21.12.2006 № 526/583-1 передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю (переходу), визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП «ПІ Укрметротунельпроект», тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) Орендаря), що знаходиться за адресою: станція метро «Святошин», для торгівлі непродовольчими товарами.

За актом прийому-передачі майна в оренду 25.12.2007р. Позивач передав Відповідачу частину переходу станції метро «Святошин», визначену тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіоском) заг. площею 7,70м2.

Згідно з п. 2.4 Договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства «Київський метрополітен».

Відповідно до п. 5.2 Статуту КП „Київський метрополітен" майно комунального підприємства „Київський метрополітен" є комунальною власністю територіальної громади м. Києва і закріплене за ним на праві господарського відання.

Відповідно до п. 9.1. Договору, даний Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 25.12.2007 до 23.12.2008.

Додатковою угодою № (197) від 28.09.2011 до договору оренди № 166-Упр(ДВ)-07 від 25,12.2007р. внесено зміни до п. 9.1 Договору: викладено його у наступній редакції «Цей договір діє до 31 березня 2012 року включно».

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Враховуючи те, що протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору жодних заяв від сторін про припинення або зміну умов Договору не було, на день подачі даної позовної заяви Договір є чинним.

Відповідно до п. 3.1 Договору за користування об'єктом оренди Орендар (Відповідач) сплачує Орендодавцю (Позивачу) орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі рішення Київради від 21.12.2006 №526/583-1 та Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 № 34/91 та на дату підписання договору місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору становить 367,24 грн. за 1м2 орендованої площі, що в цілому за об'єкт оренди станом на грудень 2007 року (з врахуванням індексу інфляції по листопад 2007 р.) складає 2 827,75 грн.

Згідно з п. 3.6 Договору, орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця.

Пунктом 4.2. Договору встановлено обов'язок Відповідача вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Згідно з п. 3.5 Договору оплата по договору проводиться Орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання Сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцеві.

Отже, Орендар виконав свої зобов'язання відповідно до умов Договору, на виконання умов Договору оренди позивач передав відповідачу об'єкт оренди - частину переходу станції метро «Святошин», визначену тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіоском) заг. площею 7,70м2, відповідно до акта приймання-передачі приміщення від 25.12.2007р., який підписаний та скріплений печатками сторін (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Внаслідок того, що Відповідач за період квітня 2015р. до жовтня 2015р. не сплачував орендну плату за Договором, у відповідача виникла заборгованість по орендній платі за Договором у розмірі 57 072,92 грн.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 57 072,92 грн. боргу зі сплати орендної плати за Договором оренди за період з квітня 2015р. до жовтня 2015р.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з частиною 6 статті 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною 4 ст. 286 ГК України встановлено, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Судом встановлено факт наявності заборгованості з орендної оплати з урахуванням індексу інфляції, в силу п.п. 3.6, 4.2 орендар (відповідач) повинен сплатити позивачу орендну плату щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця. Отже, заборгованість за оренду майна, відповідно до умов укладеного договору за період з квітня 2015р. до жовтня 2015р. становить 57 072,92 грн.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу зі сплати орендної плати у відповідача перед позивачем за період з квітня 2015р. до жовтня 2015р. в розмірі 57 072,92 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 ГПК України не спростований, позовні вимоги про стягнення з відповідача 57 072,92 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила ст. 614 ЦК України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи проценти річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім проценти річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних за орендну плату в сумі 474,83 грн.

Також, позивачем заявлена вимоги про стягнення пені в розмірі 8 626,26 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 1 статті 216 ГК України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6.2. Договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На виконання вимог ухвали суду позивачем було здійснено перерахунок пені з урахуванням приписів ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». За уточненим розрахунком позивача розмір пені складає 7 797,57 грн. Суд погоджується з уточненим розрахунком позивача.

Отже, приймаючи до уваги, що наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, виходячи з граничного розміру пені встановленого статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", з урахуванням меж, передбачених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України суд, дійшов висновку про часткове задоволення пені саме в сумі 7 797,57 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Київський Метрополітен» (03056, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 35, ідентифікаційний код 03328913) 57 072 (п'ятдесят сім тисяч сімдесят дві) грн. 92 коп. заборгованості з орендної плати, 474 (чотириста сімдесят чотири) грн. 83 коп. 3% річних, 7 797 (сім тисяч сімсот дев'яносто сім) грн. 57 коп. пені, 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

У решті в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 24.12.2015р.

Суддя І.І. Борисенко