Рішення № 54603103, 22.12.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.12.2015 Справа № 905/3284/15

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при секретарі судового засідання Вороніній О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні

господарську справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства ЛІНДЕ ГАЗ Україна, м. Дніпропетровськ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ,

м. Маріуполь

про зобовязання відповідача повернути майно.

за участю представників сторін:

від позивача не зявився.

від відповідача - не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов, Публічним акціонерним товариством «ЛІНДЕ ГАЗ Україна», м.Дніпропетровськ, до Приватного акціонерного товариства АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ, м. Маріуполь про зобовязання відповідача повернути майно.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до умов укладеного договорів оренди №3184А/398/1АЄСра від 01.11.2007р.; №318А-М-2711-210208/АЄСра від 21.02.2008р., №3184А/398/1АЄСра від 01.11.2007р., №25АЄСра/3184 від 06.02.2007р., №24АЄСра/3184 від 06.02.2007р., №104АЄСра (3184-М-2711-910208) від 21.02.2008р., договору оренди банд лов №112АЄСраМ-2711-300108-Е-ВV від 30.01.2008р., договору оренди балонів №57АЄСра/М-2711-300108- Е-ВV/3184 від 23.08.2008р.,№571АЄСра від 14.08.2008р. відповідач отримав у тимчасове платне користування майно. Проте, після припинення строку договору орендоване майно відповідач не повернув. З огляду на зазначене позивач просить зобовязати відповідача повернути майно.

Представник позивача у судове засідання не зявився.

Відповідач у судове засідання не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав. Про дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, ухвала про порушення провадження у справи та про відкладення розгляду справи були надіслані за адресою, яка зазначена у позовній заяві.

За приписами п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" доказом повідомлення сторони про час і місце розгляду справи в разі неповернення ухвали підприємством звязку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового звязку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Тобто відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, однак у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Також за приписами п.3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26 грудня 2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відтак, відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. №802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. №1771) та усним клопотанням позивача, справа у першому судовому засіданні розглядалась російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив :

01 листопада 2007 року між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_1 Україна» (Орендодавець) та Приватним акціонерним товариством «АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ» (Орендар) укладено договір оперативної оренди №3184А/398/1АЕСра.

Відповідно до умов п.1.1 договору, орендодавець надає орендарю в строкове платне користування обладнання для зберігання газів.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що поставка обладнання на місце установки оформлюється двохстороннім актом приймання-передачі обладнання, після чого проводяться відповідні пусконалагоджуваліні і інші заходи, необхідні для вводу його в експлуатацію. З моменту підписання акта приймання-передачі поставленого обладнання Орендар несе відповідальність за збереження обладнання.

Згідно приписів п.2.5 договору, сторони домовились вважати початком строку оренди дату підписання акту прийму-передачі обладнання, що придатне до експлуатації.

Так, позивачем відповідачу були передано наступне майно, а саме: танк криогенний тип Т18 V610К-F зав. №Т23177, дата випуску: 2008р., обєм 61 625літрів з випалювачем піднімання тиску (3 шт.), дифманометром (1 шт.), манометром (1 шт.), запірною (14 шт.) і запобіжною (2 шт.) арматурою, регулятором тиску (1шт.); випарювач: тип L40-30F6-L, продуктивність: 1000 м3/ч. зав. № V33350, дата випуску: 2008р.; випарювач: тип L40-30F6-L, продуктивність: 1000 м3/ч. зав. № V33351, дата випуску: 2008р.; випарювач: тип L40-30F6-L, продуктивність: 1000 м3/ч. зав. № V34089, дата випуску: 2008р.; випарювач: тип L40-30F6-L, продуктивність: 1000 м3/ч. зав. № V34090, дата випуску: 2008р.; випарювач: тип L40-30F6-L, продуктивність: 1000 м3/ч. зав. № V34093, дата випуску: 2008р.; випарювач: тип L40-30F6-L, продуктивність: 1000 м3/ч. зав. № V34094, дата випуску: 2008р.; випарювач: тип L40-30F6-L, продуктивність: 1000 м3/ч. зав. № V34262, дата випуску: 2008р.; випарювач: тип L40-30F6-L, продуктивність: 1000 м3/ч. зав. № V34263, дата випуску: 2008р.; випарювач: тип LD40-4F1, 6. Обєм 5,5 л. зав. № V34189, дата випуску: 2008р.; випарювач: тип LD40-4F1, 6. Обєм 5,5 л. зав. № V34190, дата випуску: 2008р.; випарювач: тип LD40-4F1, 6. Обєм 5,5 л. зав. № V34191, дата випуску: 2008р.; випарювач: тип LD40-4F1, 6. Обєм 5,5 л. зав. № V34192, дата випуску: 2008р.; танк криогенний тип Т18 V610К-F зав. №Т23181, дата випуску: 2008р., обєм 61 622літрів з випалювачем піднімання тиску (1 шт.), дифманометром (1 шт.), манометром (1 шт.), запірною (14 шт.), запірною (14 шт.), і запобіжною (2 шт.) арматурою, регулятором тиску (1шт.); танк криогенний тип Т18 V610К-F зав. №Т23323, дата випуску: 2008р., обєм 61 622літрів з випалювачем піднімання тиску (3 шт.), дифманометром (1 шт.), манометром (1 шт.), запірною (14 шт.) і запобіжною (2 шт.) арматурою, регулятором тиску (1шт.), що підтверджується актами приймання-передачі обладнання в експлуатацію.

15.09.2015р. на адресу відповідача позивачем направлена повідомлення-вимога про відмову від всіх договорів, які повязані із орендою (наймом) майна, що належить позивачу і яке знаходиться у володінні та/або користуванні відповідача. Відповідачем дане повідомлення-вимога отримана 29.09.2015р.

З огляду на вищезазначене, Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Україна» просить суд, повернути власне майно, яке надане відповідачу в оренду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Згідно вимог передбачених ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, відповідно до приписів частини 1 ст.12 ЦК України.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, згідно вимог передбачених ст.13 ЦК України.

Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 ГК України, цими нормами встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України , зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Як викладено в ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно за плату на певний строк.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч.1 ст.761 ЦК України), що підтверджено наданими позивачем доказами.

Згідно вимог передбачених ст.184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Частиною 4 ст.13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до вимог передбачених частиною 1 ст.316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Вимогами частин 1 та 2 ст.319 ЦК України, передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно частини 1 ст.321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 325 ЦК України передбачено, що суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна.

Згідно вимог ст.188 ГК України передбачено, що зміна або розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

В силу вимог передбачених ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст.610 ЦК України невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, є порушенням зобовязання.

Вимогами ст.782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Листом від 15.09.2015р. вих. №1321 на адресу відповідача, яку він отримав 29.09.2015р. направлено повідомлення-вимогу про відмову позивача від договірних відносин.

Факт порушення відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної оплати платежів підтверджується матеріалами даної справи. При цьому дані порушення за висновком суду є системними, оскільки відповідач, не виконуючи належним чином зобовязання, в свою чергу прострочив сплату платежів більш ніж на три місяця.

У разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч.1 ст.785 ЦК України).

Відповідно до вимог передбачених пунктом 4 частини 3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є - змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 4-3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду зазначеної справи відповідачем належним чином не спростовано вимоги позовної заяви.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з положень ст.173 ГК України та статей 11, 509 ЦК України, припинення зобовязання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, зокрема для подальшого перебування у відповідача витребуваного майна.

Крім того, за змістом ст.84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобовязання виконати певну дію (в даному випадку повернути обєкт оренди) суд має вказати строк вчинення відповідної дії.

Враховуючи, що такий строк умовами п.3.16. договору визначений сторонами, суд дійшов висновку про необхідність встановлення строку вчинення відповідних дій протягом місяця з моменту набрання рішенням законної сили.

Отже, суд вважає позовні вимоги належним чином доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вимог передбачених ст.ст.6, 8, 10, 13, 19, 41, 129 Конституції України, п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", ст.ст. 6, 11-16, 184, 202, 316, 319, 321, 325, 509, 530, 598, 625-629, 638, 759, 761, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 67, 173, 174, 193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-5, 4-6, 12, 15, 20, 22, 28, 32-34, 36, 43, 49, 75, 77, 81-1, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ЛІНДЕ ГАЗ Україна», м.Дніпропетровськ, до Приватного акціонерного товариства АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ, м. Маріуполь про зобовязання відповідача повернути майно, задовольнити повністю.

Зобовязати Приватне акціонерне товариство АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ, м. Маріуполь (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул..Машинобудівників,1, код ЄДРПОУ 25605170) повернути Публічному акціонерному товариству «ЛІНДЕ ГАЗ Україна», м.Дніпропетровськ (49074, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул.Киснева,1, код ЄДРПОУ 05761850), майно протягом місяця з моменту набрання рішенням законної сили, а саме: танк криогенний тип Т18 V610К-F зав. №Т23177, дата випуску: 2008р., обєм 61 625літрів з випалювачем піднімання тиску (3 шт.), дифманометром (1 шт.), манометром (1 шт.), запірною (14 шт.) і запобіжною (2 шт.) арматурою, регулятором тиску (1шт.); випарювач: тип L40-30F6-L, продуктивність: 1000 м3/ч. зав. № V33350, дата випуску: 2008р.; випарювач: тип L40-30F6-L, продуктивність: 1000 м3/ч. зав. № V33351, дата випуску: 2008р.; випарювач: тип L40-30F6-L, продуктивність: 1000 м3/ч. зав. № V34089, дата випуску: 2008р.; випарювач: тип L40-30F6-L, продуктивність: 1000 м3/ч. зав. № V34090, дата випуску: 2008р.; випарювач: тип L40-30F6-L, продуктивність: 1000 м3/ч. зав. № V34093, дата випуску: 2008р.; випарювач: тип L40-30F6-L, продуктивність: 1000 м3/ч. зав. № V34094, дата випуску: 2008р.; випарювач: тип L40-30F6-L, продуктивність: 1000 м3/ч. зав. № V34262, дата випуску: 2008р.; випарювач: тип L40-30F6-L, продуктивність: 1000 м3/ч. зав. № V34263, дата випуску: 2008р.; випарювач: тип LD40-4F1, 6. Обєм 5,5 л. зав. № V34189, дата випуску: 2008р.; випарювач: тип LD40-4F1, 6. Обєм 5,5 л. зав. № V34190, дата випуску: 2008р.; випарювач: тип LD40-4F1, 6. Обєм 5,5 л. зав. № V34191, дата випуску: 2008р.; випарювач: тип LD40-4F1, 6. Обєм 5,5 л. зав. № V34192, дата випуску: 2008р.; танк криогенний тип Т18 V610К-F зав. №Т23181, дата випуску: 2008р., обєм 61 622літрів з випалювачем піднімання тиску (1 шт.), дифманометром (1 шт.), манометром (1 шт.), запірною (14 шт.), запірною (14 шт.), і запобіжною (2 шт.) арматурою, регулятором тиску (1шт.); танк криогенний тип Т18 V610К-F зав. №Т23323, дата випуску: 2008р., обєм 61 622літрів з випалювачем піднімання тиску (3 шт.), дифманометром (1 шт.), манометром (1 шт.), запірною (14 шт.) і запобіжною (2 шт.) арматурою, регулятором тиску (1шт.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ, м. Маріуполь (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул..Машинобудівників,1, код ЄДРПОУ 25605170) на користь Публічного акціонерного товариства «ЛІНДЕ ГАЗ Україна», м.Дніпропетровськ (49074, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул.Киснева,1, код ЄДРПОУ 05761850) витрати по сплаті судового збору в сумі 26829,69грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24 грудня 2015р.

Суддя С.В. Тоцький