Рішення № 54602921, 17.12.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.15р. Справа № 904/9787/15За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Дніпроагропроект", м. Дніпропетровськ

про стягнення 159 205 грн. 96 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 -представник, дов. від 04.11.2014р. №2007;

від відповідача: не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 159 205 грн. 96 коп., що складає 112 450 грн. 68 коп. - заборгованості за теплову енергію, спожиту відповідно до умов Договору від 15.10.2006р. №040037 про постачання теплової енергії, 26 915 грн. 42 коп. пені, 18 465 грн. 83 коп. - інфляційних нарахувань та 1 374 грн. 03 коп. - 3% річних.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не зявився, у заяві (вх. №83186/15 від 16.12.2015р.) про розстрочку виконання рішення зазначає, що у звязку з відсутністю своєчасних оплат з боку державних установ та підприємств, значною дебіторською заборгованістю відповідач не має можливості своєчасно оплатити заборгованість перед позивачем та просить зменшити розмір пені на 50 відсотків, а також розстрочити виконання рішення по жовтень 2016 року.

Оригінали документів, оглянуті у судовому засіданні відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2006р. між позивачем Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі", як енергопостачальною організацією, та відповідачем Державно-кооперативним проектно-вишукувальним інститутом "Дніпроагропроект", як споживачем, було укладено Договір №040037 про постачання теплової енергії (надалі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого енергопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобовязується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно с пунктом 2.1 Договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: - опалення та вентиляцію в період опалювального сезону (175 діб); - гаряче водопостачання протягом 350 діб; - технологічні потреби відповідно з виробничою програмою; - кондиціювання повітря по мірі необхідності.

Відповідно до пункту 5.2 Договору облік споживання теплової енергії здійснюється за показниками приладів обліку, встановлених на вводах опалення і ГВП по пр. Кірова, 28-а.

Відповідно до пункту 6.1 Договору тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором, встановлюються Дніпропетровською міською радою народних депутатів.

Тариф для розрахунків за цим договором складає: теплова енергія 1 Гкал - 85 грн. 00 коп. (пункт 6.2 Договору).

Пунктами 7.1, 7.2 Договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів або, за згодою сторін, будь-яким іншим шляхом, не забороненим чинним законодавством України; розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск отримання теплової енергії по формі додатку 4.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем протягом січня - квітня 2015р. було надано відповідачу послуги з теплопостачання на загальну суму 112 450 грн. 68 коп., про що свідчать акти прийому-передачі виконаних робіт:

-за січень 2015 року на суму 51 683 грн. 58 коп.;

-за лютий 2015 року на суму 21 874 грн. 98 коп.;

-за березень 2015 року на 27 956 грн. 21 коп.;

-за квітень 2015 року на суму 10 935 грн. 91 коп.

Відповідно до пункту 7.4 Договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобовязана направити його споживачу не пізніше 10-го числа місяця слідуючого за розрахунковим; у випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем були виставлено відповідачу відповідні рахунки, у тому числі:

- від 31.01.2015р. №040037 на суму 51 683 грн. 58 коп., який згідно реєстру вручення рахунків було отримано відповідачем 05.02.2015р.;

- від 28.02.2015р. №040037 на суму 21 874 грн. 98 коп., який згідно реєстру вручення рахунків було отримано відповідачем 09.03.2015р.;

- від 31.03.2015р. №040037 на суму 27 956 грн. 21 коп., який згідно реєстру вручення рахунків було отримано відповідачем 06.04.2015р.;

- від 30.04.2015р. №040037 на суму 10 935 грн. 91 коп., який згідно реєстру вручення рахунків було отримано відповідачем 07.05.2015р.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, відповідач, враховуючи пункт 7.4 Договору, повинен був оплатити за спожиту відповідно до умов Договору теплову енергію згідно рахунків від 31.01.2015р. на суму 51 683 грн. 58 коп. до 11.02.2015р., від 28.02.2015р. на суму 21 874 грн. 98 коп. до 15.03.2015р., від 31.03.2015р. на суму 27 956 грн. 21 коп. до 12.04.2015р. та від 30.04.2015р. на суму 10 935 грн. 91 коп. до 13.05.2015р.

Таким чином, строк оплати за Договором за поставлену теплову енергію вважається таким, що настав.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 112 450 грн. 68 коп.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

У пункті 8.2.3 Договору сторони погодили, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочки.

Отже, згідно розрахунку пеня становить 26 915 грн. 42 коп. (з 13.02.2015р. по10.08.2015р.).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, згідно розрахунку інфляційні нарахування становлять 18 465 грн. 83 коп. (з березня по липень 2015р.), а річні 1 374 грн. 03 коп. (з 13.02.2015р. по 10.08.2015р.).

Що стосується клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 50%, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Також відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, чинне законодавство не обмежує право господарського суду на зменшення неустойки певним вичерпним колом обставин.

Згідно преамбули Статуту Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Дніпроагропроект" Державно-кооперативний проектно-вишукувальний інститут "Дніпроагропроект" заснований на державній (59,55% і кооперативній (40,45%) власності.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи переліку бюджетна заборгованість перед відповідачем складає 195 220 грн. 18 коп. Наведена обставини підтверджує скрутний фінансовий стан відповідача.

Отже, враховуючи ті обставини, що невиконання відповідачем зобов'язань за Договором виникло, зокрема, з причин скрутного фінансового становища відповідача, спричиненого, у тому числі, несвоєчасністю розрахунків за виконані ним роботи, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50%.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 13 457 грн. 71 коп.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи складне фінансове становище відповідача, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду рішення на три місяці шляхом сплати наступним чином:

- до 31.01.2016р. 48 582 грн. 75 коп.;

- до 29.02.2016р. 48 582 грн. 75 коп.;

- до 31.03.2016р. 48 582 грн. 75 коп.

Відповідно до пункту 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково

Стягнути з Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Дніпроагропроект" (49101, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 28-А; ідентифікаційний код 03577929) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 37; ідентифікаційний код 32082770) 112 450 грн. 68 коп. заборгованості, 13 457 грн. 71 коп. пені, 18 465 грн. 83 коп. - інфляційних втрат 1 374 грн. 03 коп. - 3% річних. та 2 388 грн. 09 коп. витрат по сплаті судового збору.

Розстрочити виконання рішення шляхом сплати наступним чином:

- до 31.01.2016р. 48 582 грн. 75 коп.;

- до 29.02.2016р. 48 582 грн. 75 коп.;

- до 31.03.2016р. 48 582 грн. 75 коп.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„22„ грудня 2015р.