Рішення № 54602847, 17.12.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.15р. Справа № 904/9661/15За позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Рівне

про стягнення 97 778 грн. 63 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - представник, дов. від 14.08.2015р. № 3438-К-О;

від відповідача-1: не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача-2: не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів-1,-2 97 778 грн. 63 коп., що складає 39 000 грн. 00 коп. - заборгованості за кредитом, що виникла відповідно до умов Договору від 18.03.2011р. б/н банківського обслуговування, 32 112 грн. 67 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 20 668 грн. 37 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 5 997 грн. 59 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом. Також позивач просить постановити ухвалу про повернення надмірно сплаченого судового збору у сумі 360 грн. 32 коп.

Позивач у поясненнях щодо нарахування комісії за договором (додаток до листа вх. №70470/15 від 08.12.2015р.) пояснює, що: - відповідно до пункту 3.2.1.4.4 Договору клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг; - банк може на свій розсуд не стягувати вказану комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, яке існує на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень.

Відповідач-1 клопотанні (вх.№80469/15 від 08.12.2015р.) позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить розглядати справу без участі повноважного представника відповідача-1 у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника.

Відповідач-2 у відзиві (вх.№79736/15 від 03.12.2015р.) просить застосувати спеціальну (скорочену) позовну давність до вимоги про стягнення неустойки та здійснити перерахунок заборгованості за кредитом з урахуванням автоматичного погашення заборгованості, а також вказує, що: - оскільки ОСОБА_3 та правила надання банківських послуг затверджені позивачем одноособово посилання позивача на пункт 3.2.1.5.4 ОСОБА_3 та правил надання банківських послуг, як на підставу нарахування неустойки протягом трьох років, не заслуговує на увагу; - заборгованість відповідача-2 перед позивачем була частково зменшена шляхом автоматичного погашення простроченої заборгованості у розмірі 6 382 грн. 05 коп. - 18.02.2015р. та 6 560 грн. 00 коп. - 07.05.2015р. у сумі 12 942 гр. 05 коп.; - грошові кошти були безпідставно зараховані позивачем на погашення пені, що потягло за собою неправильність розрахунків суми заборгованості за кредитом, заборгованості по процентам за користування кредитом та інших позовних вимог.

Позивач у запереченнях (вх. №83384/15 від 17.12.2015р.) на відзив відповідача-2 зазначає, що: - підписавши заяву 18.03.2011р. відповідач-2 на підставі частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України приєднався до запропонованих позивачем ОСОБА_3 та правил надання банківських послуг; - з моменту підписання клієнтом заяви між банком та клієнтом укладається договір на банківське обслуговування шляхом приєднання клієнта до запропонованого банком договору; - згідно з Умовами та правилами надання банківських послуг нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобовязань здійснюється протягом трьох років, тому вимоги банку є правомірними.

Оригінали документів, оглянуті у судовому засіданні відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.10.2007р. відповідач-2 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до позивача - Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" з заявою про відкриття поточного рахунку, в якій просив відкрити поточний рахунок у гривні для здійснення підприємницької діяльності.

В подальшому 18.03.2011р. відповідач-2 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до позивача - Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" з заявою, відповідно до якої відповідачу-2 було відкрито рахунок №26006054704599.

Згідно з вказаною заявою від 18.03.2011р. банк за наявності вільних грошових коштів здійснює обслуговування кредитного ліміту на вказаному рахунку; про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного звязку банку та клієнта; порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщенні в мережі Інтернет на сайті www.privatbank, які разом із цією заявою складають Договір банківського обслуговування; підписавши цю заяву, клієнт приєднується і погоджується із умовами, викладеними в ОСОБА_3 та Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_4, що розміщені на офіційному сайті ОСОБА_4 www.privatbank.ua.

Відповідно до пункту 3.2.1.1 ОСОБА_3 та Правил надання банківських послуг кредитний ліміт на поточний рахунок (надалі - кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (надалі - ліміт); техніко-економічне обґрунтування кредиту фінансування поточної діяльності; про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного звязку банку та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших); банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебатування поточного рахунку; при цьому утворюється дебетове сальдо; кредит надається у обмін на зобовязання клієнта з повернення кредиту, сплаті процентів та винагороди (пункт 3.2.1.1.3 ОСОБА_3 та Правил надання банківських послуг).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами позивачем відповідачу-2 було встановлено кредитній ліміт у розмірі 28 000 грн. 00 коп. (з 18.03.2011р.), 31 000 грн. 00 коп. (з 19.09.2011р.), 38 800 грн. 00 коп. (з 04.02.2013р.), 40 800 грн. 00 коп. (з 30.12.2013р. та з 01.03.2014р.) та 40 450 грн. 34 коп. (з 02.03.2014р.), про що свідчить довідка про розміри встановлених кредитних лімітів (а.с. 50).

Згідно з пунктом 3.2.1.1.8 ОСОБА_3 та Правил надання банківських послуг проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до „ОСОБА_3 та правил надання банківських послуг (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-які іншій формі); при порушенні клієнтом будь-якого із зобовязань, передбачених Умовами та Правилами надання банківських послуг, банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту; згідно статей 212, 651 Цивільного кодексу України при порушенні клієнтом будь-якого із зобовязань за кредитом, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого з зобовязань має право встановити інший термін повернення кредиту; при цьому банк направляє клієнту повідомлення з зазначенням дати терміну повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою засобів електронного звязку банка і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms- повідомлення чи інших); при непогашенні заборгованості у термін, визначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, вказаної в повідомленні, вважається простроченою.

У пункті 3.2.1.1.11 ОСОБА_3 та Правил надання банківських послуг періодом безперервного користування є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку; початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня; зменшення або збільшення заборгованості по кредиту в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредиту; датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченню якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо; період безперервного користування „кредитним лімітом на поточному рахунку не більше 35 днів.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно наданого розрахунку у звязку з неповерненням кредитних коштів за відповідачем-2 утворилася заборгованість у розмірі 39 000 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У пунктах 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.1.1., 3.2.1.4.1.2 та 3.2.1.4.1.3 ОСОБА_3 та Правил надання банківських послуг встановлено, що за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційна процентна ставка); порядок розрахунку відсотків: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 20-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості; у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти у розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягає обнулюванню; у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало анулюванню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало анулюванню, кредит вважається простроченим, а грошові зобовязання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними; при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобовязань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості; у разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобовязань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360-ти днів у році; сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобовязань.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360-ти днів у році; розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом; день повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається; нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (пункт 3.2.1.4.9 ОСОБА_3 та Правил надання банківських послуг).

Як вбачається відповідач-2 за користування кредитними коштами повинен був сплатити відсотки, які згідно розрахунку становлять 32 112 грн. 67 коп. (з 04.02.2014р. по 31.08.2015р.).

Також клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до пунктів 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг; банк може за своїм розсудом не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень (пункт 3.2.1.4.4 ОСОБА_3 та Правил надання банківських послуг).

Як вбачається відповідач-2 за використання ліміту повинен був сплатити комісію, яка згідно розрахунку становить 5 997 грн. 59 коп. (з 03.03.2014р. по 31.08.2015р.).

Відповідно до пункту 3.2.1.2.3.4 ОСОБА_3 та Правил надання банківських послуг банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобовязань, передбаченого Умовами та Правилами надання банківських послуг, змінити умови кредитування зажадати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобовязань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.

Як вбачається відповідачу-2 позивачем було спрямовано претензію від 10.06.2015р. вих.№10303ROHIS06B з проханням погасити прострочену заборгованість у повному обсязі; про спрямування відповідачу зазначеної претензії свідчить фіскальний чек „Укрпошта від 30.06.2015р. та опис від 30.06.2015р. вкладення у цінний лист (а.с. 58, 59).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, строк повернення кредитних коштів та сплати відсотків і комісії за користування кредитними коштами вважається таким, що настав.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості по кредиту, по відсоткам та комісії за користування кредитними коштами перед позивачем відповідачем-2 не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до пункту 3.2.1.5.1 ОСОБА_3 та Правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом будь-якого із зобовязань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого пунктами 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу; а у разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у пункті 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожний день прострочення; сплата пені здійснюється у гривні; у випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати; нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобовязання, передбаченого пунктами 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобовязання мало бути виконане клієнтом (пункт 3.2.1.5.4 ОСОБА_3 та Правил надання банківських послуг).

Отже, пеня згідно розрахунку становить 33 655 грн. 04 коп. (з 26.03.2014р. по 31.08.2015р.), у тому числі: 20 678 грн. 70 коп. - пеня за несвоєчасну оплату тіла кредиту (з 07.04.2014р. по 31.08.2015р.), 10 853 грн. 13 коп. - пеня за несвоєчасну оплату відсотків за користування кредитом (з 26.03.2014р. по 31.08.2015р.) та 2 123 грн. 21 коп. пеня за несвоєчасну оплату комісії (з 26.03.2014р. по 31.08.2015р.).

Згідно наданого розрахунку відповідачем-2 сплачено пеню частково, у звязку з чим пеня складає 20 668 грн. 37 коп.

З матеріалів справи також вбачається, що 11.11.2013р. між відповідачем-1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус", як поручителем, та позивачем - Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк", як кредитором, було укладено договір поруки №10303ROHIS06B (надалі Договір поруки), відповідно до пунктів 1 та 2 якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 всіх своїх обовязків за Договором б/н від 18.03.2011р. (надалі Кредитний договір); поручитель відповідає перед кредитором за виконання обовязків за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в Кредитному договорі.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобовязань за договором банківського обслуговування (пункт 8 Договору поруки).

Сторони прийшли до згоди, що строк, в межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється протягом 5-ти років (пункт 9 Договору поруки).

Відповідно до пункту 4 Договору поруки боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно з пунктом 5 Договору поруки у випадку невиконання боржниками будь-якого обовязку, передбаченого пунктом 1 цього Договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного(их) обовязку(ів).

У пункті 6 Договору поруки сторони погодили, що поручитель зобовязаний визнати обовязок(ки), зазначений(ні) в письмовій вимозі кредитора впродовж 5-ти календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в пункті 5 цього договору; у випадку невиконання поручителем обовязків боржника за кредитним договором впродовж 5-ти календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, зазначеної в пункті 5 цього договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 1% від суми заборгованості, яка вказана в зазначені письмовій вимозі, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення; сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобовязань за цим договором (пункт 7 Договору поруки).

Як вбачається позивачем відповідачу-1 було спрямовано вимогу від 10.06.2015р. вих. №10303ROHIS06B про сплату на користь позивача заборгованості відповідача-2 за договором від 18.03.2011р. банківського обслуговування. Про спрямування вимоги відповідачу-1 свідчить фіскальний чек „Укрпошти від 30.06.2015р. №8942 та опис від 30.06.2015р. вкладення у цінний лист (а.с. 60).

Згідно з частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Суд не приймає до уваги заперечень відповідача-2, оскільки:

- як зазначалося вище, у заяві від 18.03.2011р. відповідач-2 приєднався та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщенні в мережі Інтернет на сайті www.privatbank, які разом з заявою складають Договір банківського обслуговування;

- як вбачається укладений між позивачем та відповідачем-2 Договір банківського обслуговування за своєю правовою природою є договором приєднання;

- відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору;

- згідно з пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені);

- відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано;

- позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін; договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина 1 статті 259 Цивільного кодексу України);

- відповідно до пункту 3.2.1.5.4 ОСОБА_3 та Правил надання банківських послуг нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобовязань, передбаченої пунктами 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобовязання мало бути виконано клієнтом;

- отже, умовами Договору банківського обслуговування збільшено строк позовної давності для стягнення пені за прострочення виконання зобовязань.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом солідарного стягнення сум, заявлених до стягнення.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Отже, за подання до господарського суду позовної заяви про стягнення 97 778 грн. 63 коп. судовий збір підлягає сплаті у розмірі 1 466 грн. 68 коп.

Таким чином, позивачем було надмірно сплачено судовий збір у сумі 360 грн. 32 коп. згідно платіжного доручення від 28.05.2015р. №BOJ68В0SJО.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи викладене, підлягає поверненню за ухвалою суду з Державного бюджету позивачу судовий збір у сумі 360 (триста шістдесят) грн.32 коп., надмірно сплачений згідно платіжного доручення від 28.05.2015р. №BOJ68В0SJО.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача-2, оскільки умовами Договору поруки не передбачена відповідальність поручителя по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (52600, смт. Васильківка Васильківського району Дніпропетровської області, вул. Дружби, 6; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; ідентифікаційний код 14360570) 7 239 грн. 78 коп. - заборгованості по кредиту, 6 717 грн. грн. 71 коп. - заборгованості по сплаті відсотків, 1 368 грн. 36 коп. - заборгованості по комісії, 7 401 грн. 59 коп. - пені та 1 218 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

22 грудня 2015р.