Ухвала суду № 54602730, 21.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/8346/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

21 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Чорної Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив - Банк» Луньо Іллі Вікторовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив - Банк» Шевченка Олександра Володимировича, в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо складання реєстру акцептованих вимог кредиторів без включення до нього Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві; визнати Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві кредитором ПАТ «Комерційний банк «Актив - Банк» із майновими вимогами на суму 1715623,32 грн з податку на додану вартість та єдиного соціального внеску та зобов'язати відповідача включити їх до реєстру акцептованих вимог кредиторів (внести зміни до нього) та перерахувати їх до бюджету.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2015 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Під час апеляційного розгляду справи замінено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив - Банк» Шевченка Олександра Володимировича на Луньо Іллю Вікторовича.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою від 24.02.2015 №2637/10/26-56-6-05, в якій просив визнати його кредитором ПАТ «Комерційний банк «Актив» із майновими вимогами на суму 1715623,32 грн з податку на додану вартість та єдиного соціального внеску та перерахувати їх до бюджету; до заяви доданий розрахунок сум податкового боргу ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк», згідно якого станом на 19.02.2015 податковий борг останнього складає 1715623,32 грн, у тому числі з податку на додану вартість 1245242,96 грн, який виник на підставі податкових декларацій від 20.08.2014 №9048490288, від 22.09.2014 №1400033977, від 20.10.2014 №1400036032, від 17.11.2014 №9066709033, від 22.12.2014 №9074189105, від 20.01.2015 №9078743305; з єдиного соціального внеску - 470380,36 грн, який виник на підставі звітів від 19.12.2014 №1415998160, від 19.01.2015 №1502016843.

Листом від 10.03.2015 №689/11 позивачу відмовлено в задоволенні кредиторських вимог до ПАТ «Комерційний банк «Актив - Банк» на загальну суму 1245242,96 грн на підставі частини першої статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у зв'язку з пропуском встановленого чинним законодавством строку та повідомлено, що такі вимоги вважаються погашеними. Також стосовно єдиного соціального внеску відповідач зазначив, що відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» по факту здійснення виплат заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, банком одночасно сплачувалися нараховані на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників.

Позивач вважаючи, що його протиправно не включили до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Комерційний банк «Актив - Банк» звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі Закон №4452-VI) визначено, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Метою Закону №4452-VI є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються Законом №4452-VI, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Згідно положень статті 45 зазначеного Закону фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Згідно положень статті 46 вказаного Закону уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.

З дня призначення уповноваженої особи Фонду, зокрема, припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту); строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Згідно положень статті 48 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює повноваження, зокрема складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів. Уповноважена особа Фонду може здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та/або нормативно-правовими актами Фонду, які є необхідними для завершення процедури ліквідації банку.

Положеннями статті 49 вказаного Закону визначені заходи з підготовки задоволення вимог кредиторів. Так, уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Зазначеним нормам кореспондують положення глави 4 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року №2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за №1581/21893).

Як встановлено судом першої інстанції 24.12.2014 на підставі постанови Правління Національного банку України від 23.12.2014 №838 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №158 про початок процедури ліквідації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у ПАТ «КБ «Актив-Банк» Шевченка О.В.

Також судом першої інстанції встановлено, що повідомлення про ліквідацію ПАТ «КБ «Актив-Банк» та призначення уповноваженої особи розміщено у газеті «Голос України» за 27.12.2014 № 251 (6001).

Крім того, інформацію про ліквідацію ПАТ «КБ «Актив-Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду було опубліковано на офіційній сторінці Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в мережі Інтернет з роз'ясненнями, що вимоги кредиторів приймаються протягом 30 днів з дня опублікування в газеті «Голос України» оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку за адресою: вул. Борисоглібська, 3, м. Київ, 04070, Україна; задоволення вимог кредиторів здійснюватиметься за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку, в черговості, що передбачена частиною першою статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Отже, з огляду на те, що відомості про ліквідацію ПАТ «КБ «Актив-Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду опубліковано 27.12.2014 в газеті «Голос України» №251 (6001), останнім днем в силу вимог частини першої статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» для прийняття уповноваженою особою Фонду вимог кредиторів до ПАТ «КБ «Актив-Банк» є 26.01.2015 та, відповідно, будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду з заявою про визнання кредитором 26.02.2015, що не заперечувалось останнім, тобто поза межами 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач пропустив встановлений чинним законодавством строк для пред'явлення вказаних вимог та такі вимоги позивача вважаються погашеними.

Коелгія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги уваги посилання позивача на те, що Уповноважена особа Фонду достеменно знаючи про наявність у ПАТ «КБ «Актив-Банк» податкового боргу перед бюджетом не вжила жодних належних до її компетенції заходів з метою складання реєстру акцептованих вимог кредиторів з включенням до нього позивача, оскільки як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідач повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зокрема, зазначеними нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в імперативному порядку яким передбачено формування реєстру кредиторів виключно на підставі письмових заяв про визнання їх кредиторських вимог, а також чітко встановлено строки подачі таких заяв.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини шостої статті 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 зазначеного Закону, в редакції Закону від 22.05.2015 №484-VIII (набрав чинності 01.09.2015), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі станом на 1 січня складає 1218 гривень.

Отже в даному випадку ставка судового збору за подання апеляційної скарги повинна складати 80,38 грн (1218х0,06х110).

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Так, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2015 у даній справі Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення.

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки апелянтом на час розгляду апеляційної скарги судовий збір не сплачений, колегія суддів вважає, що він підлягає розподілу шляхом його стягнення з Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39467012, адреса: 04080, м. Київ, вул. Турівська, 12) до Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 80 (вісімдесят) гривень 38 копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 24.12.2015 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.