Постанова № 54602579, 23.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3935/15 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбудінвест» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбудінвест» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбудінвест"(далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 травня 2015 року №0001322201 та №.0001332201 (далі - оскаржувані рішення).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року в задоволенні позову ТОВ «Будівельна компанія «Укрбудінвест» відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 квітня 2015 року посадовими особами Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Енергомаш» (далі - ТОВ "Компанія Енергомаш") за грудень 2014 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено Акт № 136/10-06-22-01 /32372988 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем п. 198.1, п.198.2, п.198.3,п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, чим занижено суму ПДВ за період з 01.12.2014 по 31.12.2014 що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет.

На підставі Акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0001322201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість позивача на суму 170 383.00 (сто сімдесят тисяч триста вісімдесят три) гривні та податкове повідомлення-рішення №0001332201 яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на сумі 186 021.00 (сто вісімдесят шість тисяч двадцять одна) гривень.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарська операція проведена між позивачем та його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергомаш» є безтоварною, оскільки у позивача відсутні такі документи, як товарно-транспортні накладні, подорожні листи та інші, що могли б підтвердити транспортування товару та дійсного виконання, укладених позивачем, договорів.

Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції в повній мірі з огляду на наступне.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (надалі - Закон №996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на оплату виконаних робіт до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст.1 зазначеного закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 грудня 2014 року між Позивачем та ТОВ «Компанія «Енергомаш» було укладено договір поставки № 1/12-Е ( далі - Договір ). Відповідно до умов Договору та Додатку №1 до Договору ТОВ «Компанія «Енергомаш» зобов'язалось передати у власність позивачу наступне обладнання: вал головний, зібраний; редуктор Ц2Ш 80011. 170кН; рама опірна; пневмомеханічний гальмівний пристрій; привід для пневмомеханічного гальмівного пристрою пружинно-пневматичний тип І; панель пневмомеханічного гальмівного пристрою технологічна; установка компресорна ПК-1.75А. АИУ160Я6У2,5 380/660. 50Гц; ресивер; муфта зубчата М/ 10; електродвигун МА 36 (250 квт., 740 об/хв); кожух захисний валу двигуна; кожух захисний валу барабану; набір з'єднувальних елементів (далі - обладнання). Ціна купівлі обладнання позивачем склала 1 915 200.00 гривень, в тому числі ПДВ 319 200,00 гривень. Вказана сума була перерахована позивачем ТОВ «Компанія «Енергомаш» в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками від 27.01.15,17.03.15, 02.04.15.

На підтвердження факту приймання-передачі обладнання позивач надав видаткову накладну №1/12-Е від 11 грудня 2014 року та податковою накладною № 12 від 11 грудня 2014 року.

Для зберігання виробів технічного призначення між Позивачем та ПАТ «Запорізька товарно-сировинна компанія «Запоріжголовпостач» було укладено договір оренди складського приміщення № 01/12-14 від 01 грудня 2014 року, де було взято в оренду приміщення для зберігання обладнання за адресою: м. Запоріжжя, вул.Скворцова, б. 232-б.

На підтвердження переміщення обладнання до зазначеного орендованого складського приміщення Позивачем надано копію договору поставки № 1/12-Е від 01.12.2014 року укладеного між Позивачем та ТОВ «Компанія Енергомаш» та Додаток № 1 до вказаного Договору, якими передбачено, що ТОВ «Компанія Енергомаш» за власний рахунок здійснює поставку Обладнання за адресою: м. Запоріжжя, вул. Скворцова, 232-б; товарно-транспортні накладні № 1 від 06 грудня 2014 року; № 2 від 06 грудня 2014 року; № 3 від 06 грудня 2014 року, якими підтверджується факт переміщення Обладнання з м. Красноармійськ до м. Запоріжжя, де здійснювалось його зберігання, а також наданий договір оренди складського приміщення з відповідними актами приймання-передачі приміщення.

Крім того, 15 грудня 2014 року між Позивачем та компанією Голд Майнінг Компані (прайвет) Лтд. було укладено контракт № А/15-12/14 ( далі - Контракт ) відповідно до умов якого позивач передав обладнання у власність компанії Голд Майнінг Компані (прайвет) Лтд. Як вбачається з п. 5.4. Контракту, поставка обладнання вважається виконаною позивачем, а право власності на обладнання та ризик пошкодження і знищення обладнання переходять до компанії Голд Майнінг Компані (прайвет) ЛТД в момент відвантаження обладнання на борг судна, в порту відвантаження (порт Одеса, Україна). Відповідно до п. 2.4 Контракту обладнання поставляється в порт Дурбан, Південно-Африканська Республіка, згідно Інкотермс 2010. А відповідно до п. 2.5 Контракту позивач разом з обладнанням має передати Голд Майнінг Компані (прайвет) ЛТД товаросупроводжувальні документи (рахунок фактури, товаротранспортну накладну, пакувальний лист технічну документацію).

При цьому, судом першої інстанції було зазначено, що позивач таких документів не надав.

Разом з тим, як було пояснено представником Позивача в ході апеляційного розгляду справи, зазначені документи не надавались, оскільки Акт, на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення стосувався виключно відносин між Позивачем та ТОВ «Компанія Енергомаш», та не стосувався відносин між Позивачем та компанією Голд Майнінг Компані (прайвет) ЛТД.

Контракт укладений з Голд Майнінг Компані (прайвет) ЛТД, інвойс та документи, що підтверджують митне оформлення Обладнання надавались з метою підтвердження економічної мети придбання Обладнання у ТОВ «Компанія Енергомаш».

Так, Позивачем надані наступні докази (які не були подані в суді першої інстанції), а саме: Акт № ОУ-0000663 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 грудня 2014 року про оренду складських приміщень; Рахунок-фактура № ГС-0000762 від 01 грудня 2014 року - оренда складських приміщень; Виписка банку від 19 грудня 2014 року про оплату оренди складських приміщень; Акт виконаних робіт від 30 січня 2015 року ФОП ОСОБА_3 про перевезення вантажу з м. Запоріжжя до м. Одеса; Товарно-транспортна накладна №1 від 5 січня 2015 року про перевезення вантажу з м. Запоріжжя до м. Одеса; Товарно-транспортна накладна №2 від 5 січня 2015 року про перевезення вантажу з м. Запоріжжя до м. Одеса; Товарно-транспортна накладна №3 від 5 січня 2015 року про перевезення вантажу з м. Запоріжжя до м. Одеса; Виписка банку від 15 грудня 2014 року про оплату перевезення вантажу з м. Запоріжжя до м. Одеса; Виписка банку від 15 січня 2015 року про оплату перевезення вантажу з м. Запоріжжя до м. Одеса; Виписка банку від ЗО січня 2015 року про оплату перевезення вантажу з м. Запоріжжя до м. Одеса; Акт про надання послуг від 30 січня 2015 року до договору № 03/14 від 15 грудня 2014 року ГОВ «Інформаційні телевізійні системи» з супроводження транспортно-експедиційного обслуговування вантажу; Виписка банку від 18 лютого 2015 року про оплату ТОВ «Інформаційні телевізійні системи» послуг пов'язаних з перевезенням вантажу; Акт надання послуг № 12 від 20 січня 2015 року ТОВ «Трексім» про організацію послуг з транспортно-експедиційного обслуговування; Рахунок па оплату № 10 від 16 січня 2015 року ТОВ «Трексім» про організацію послуг з транспортно-експедиційного обслуговування; Виписка банку від 19 грудня 2014 року про оплату ТОВ «Трексім» за організацію послуг з транспортно-експедиційного обслуговування; Виписка банку від ЗО січня 2015 року про оплату ТОВ «Трексім» за організацію послуг з транспортно-експедиційного обслуговування; Виписка банку від 12 лютого 2015 року про оплату ТОВ «Трексім» за організацію послуг з транспортно-експедиційного обслуговування; Виписка банку від 13 лютого 2015 року про оплату ТОВ «Трексім» за організацію послуг з транспортно-експедиційного обслуговування.

Для забезпечення поставки виробів технічного призначення до місця відправки, а саме в м. Одесу, між позивачем та ТОВ «Інформаційні телевізійні системи» було укладено договір № 03/14 про надання послуг від 15 грудня 2014 року для контролю завантаження вантажу на борт судна, перевірки кількості та якості вантажу після його загрузи на судно та пошуку осіб, що надають транспортно-експедиційні послуги для його транспортування до порту Дурбан (Південно-Африканська Республіка). Так, між ТОВ «Будівельна компанія «Укрбудінвест» та TOB «ТРЕКСІМ» було укладено договір №Т-01/12 від 15 грудня 2014 року про транспортування обладнання до порту Дурбан (Південно-Африканська Республіка).

Як вбачається із банківської виписки від 10 лютого 2015 року обладнання було оплачене компанією Голд Майнінг Компані (прайвет) Лтд в сумі 150000 доларів США по курсу НБУ на день оплати.

Отже, Позивачем були подані до суду документи, які підтверджують факт: руху активів у процесі здійснення господарської операцій між Позивачем та ТОВ «Компанія «Енергомаш», придбання Позивачем обладнання у ТОВ «Компанія «Енергомаш», руху активів у процесі здійснення господарської операції між Позивачем та компанією Тісл Голд Майнінг Компаиі (прайвет) Лтд. (юридичною особою за законодавством Республіки Зімбабве), продажу обладнання від Позивача до компанії Голд Майнінг Компаиі (прайвет) Лтд. наявність господарської мети під час купівлі обладнання у ТОВ «Компанія «Енергомаш», реальні зміни майнового стану Позивача.

Крім того, необхідно зазначити, що в Акті перевірки немає посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію контрагента Позивача ТОВ «Компанія «Енергомаш», були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання Договору. Правочин, укладений між Позивачем та ТОВ «Компанія «Енергомаш» не був визнаний недійсними, а так само не були визнані недійсними первинні бухгалтерські документи, що підтверджують виконання Договору, немає жодних зауважень до форми та змісту первинних бухгалтерських документів. Відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб Позивача та ТОВ «Компанія «Енергомаш».

Враховуючи зазначене, судова колегія вважає, що зазначені господарські операції носили реальний характер та були виконані сторонами належним чином, податковий кредит позивач сформував у повній відповідності з вимогами ПК України, а тому підстав для винесення оскаржуваних рішень не вбачається.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Будівельна компанія «Укрбудінвест» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відтак, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Керуючись статтями 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбудінвест» - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбудінвест» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05 травня 2015 року №0001322201 та №.0001332201, винесені Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Постанова складена у повному обсязі 25.12.2015р.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Міщук М.С.

Бєлова Л.В.