Постанова № 54602438, 30.11.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2015 року № 813/5913/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кедик М.В.

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представник позивача ОСОБА_1,

представник відповідача-1 не прибув,

представник відповідача-2 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ОСОБА_4 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3, позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ОСОБА_4, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ОСОБА_4 стосовно невключення ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до загального переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладами в АТ "Дельта Банк", відповідно до договору від 13.02.2015 року № 037-13558-130215 банківського вкладу (депозиту) у доларах США в сумі 6600,00 (шість тисяч шістсот доларів США 00 центів);

- зобовязати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ОСОБА_4 надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування за рахунок Фонду, ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) вкладнику АТ "Дельта Банк" відповідно до договору від 13.02.2015 року № 037-13558-130215 банківського вкладу (депозиту) у доларах США в сумі 6600,00 (шість тисяч шістсот доларів США 00 центів);

- зобовязати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб прийняти рішення про включення ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до договору від 13.02.2015 року № 037-13558-130215 банківського вкладу (депозиту) у доларах США в сумі 6600,00 (шість тисяч шістсот доларів США 00 центів), на підставі додаткової інформації, наданої уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації а АТ "Дельта Банк" ОСОБА_4 В,В.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) від 13.02.2015 року № 037-13558-130215, на підставі якого відкрито поточний рахунок № 2620512304001, відповідно до якого банк прийняв від нього на вкладний (депозитний) рахунок суму коштів у розмірі 66000 доларів США. Стверджує, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ОСОБА_4 протиправно не включено позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк" для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування та не надано Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Вважає, що діями відповідачів порушено його право на отримання банківського вкладу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, подав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просив позов задовольнити.

Представник відповідача, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у судове засідання не зявився, подав до суду заперечення від 24.11.2015 року вх. 38488, в яких вказує, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надійшли внаслідок так званого розподілу грошових коштів іншого клієнта, який володів значними коштами. Дані "фінансові" операції виконувались за домовленістю власника вкладу, який подрібнював свій великий рахунок шляхом перерахування грошових коштів на рахунки інших фізичних осіб, в сумах до 200000 грн, з працівниками банку. Дані дії відбувались з метою отримати гроші не від Банку і не за рахунок Банку, а від Фонду гарантування вкладів і за рахунок Фонду, а тому просить в задоволенні позову відмовити.

Представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ОСОБА_4 проти позову заперечив з підстав викладених у запереченні. Зазначив, що ОСОБА_3 не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у звязку із застосуванням наслідків нікчемності правочину стосовно перерахування на вкладний рахунок позивача 13.02.2015 року коштів в розмірі 66000 доларів США. Як на правову підставу визнання нікчемним такого правочину послався на положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тому просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача-2, безпосередньо, всебічно, повно та обєктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступне.

13.02.2015 року між ОСОБА_3 (Вкладник), з однієї сторони, та ПАТ "Дельта Банк" (ОСОБА_5), з іншого боку, укладено Договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий Микола" від 13.02.2015 року № 037-13558-130215 та додаткову угоду № 1 від 13.02.2015 року.

Згідно з п. 1.2 Договору, сума вкладу складає 6600,00 (Шість тисяч шістсот доларів США 00 центів).

Відповідно до п. 1.3 Договору, вклад залучається на строк із моменту зарахування Вкладу на рахунок, вказаний у п. 1.6 цього Договору, та по 18.02.2016 року, включно.

Згідно з п. 1.9 Договору, нараховані проценти за вкладом виплачуються щомісячно, починаючи із першого робочого дня місяця, що слідує за місяцем, в якому проценти нараховані відповідно до умов цього Договору, а також у день повернення Вкладу в кінці строку дії цього Договору або в інший термін дострокового припинення дії цього Договору у випадках, передбачених цим Договором та Правилами, шляхом зарахування на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись з використанням електронних платіжних засобів № 26202704201550, відкритий на імя Вкладника в установі Банку.

Пунктом 1.8 Договору визначено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору.

Додатковою угодою № 1, підписаною повноважним представником банку та позивачем, встановлено, що п. 1.8 основного Договору сторони домовились викласти в такій редакції: "зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору".

Постановою Правління Національного банку України від 30.10.2014 року № 692/БТ ПАТ "Дельта Банк", віднесено до категорії проблемних банків та йому було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно з яким 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" ОСОБА_4.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 08.04.2015 року прийнято рішення № 71 "Про внесення змін до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 року № 51" та тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" запроваджено на шість місяців з 03.03.2015 року по 02.09.2015 року включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.08.2015 року № 147 "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" строк здійснення тимчасової адміністрації у АТ "ОСОБА_6 по 02.10.2015 року включно.

Листом від 23.09.2015 року № 8821/1157 тимчасова адміністрація повідомила ОСОБА_3 про нікчемність договіру банківського вкладу (депозиту) від 13.02.2015 року № 037-13558-130215, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_3, згідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.10.2015 року прийнято рішення про ліквідацію АТ "Дельта Банк". Процедура ліквідації розпочата 05.10.2015 року, Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" призначено ОСОБА_4 строком на 2 роки з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно.

Оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" опубліковано в газеті "Голос України" від 08.10.2015 року № 187.

06.11.2015 року позивачем подано до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" ОСОБА_4 заяву, у якій зазначено, що позивач не погоджується з розміром отриманих витрат, просить надати інформацію/пояснення щодо порядку отримання коштів за договором від 13.02.2015 року № 037-13558-130215.

Однак, жодних відповідей на заяву ОСОБА_3 від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" ОСОБА_4 на адресу позивача не надходило.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача-2 щодо невключення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, що порушує її право на отримання гарантованої суми вкладу, звернулася до суду із даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

Частиною 1 ст. 3 Закону України № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

При цьому ч. 8 ст. 3 Закону № 4452-VI визначено, що керівними органами Фонду є адміністративна рада та виконавча дирекція. Приписи ст. 11 Закону № 4452-VI закріплюють, що виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду. Виконавча дирекція Фонду складається з п'яти членів. Директор - розпорядник Фонду та його заступники входять до складу виконавчої дирекції Фонду за посадою.

Рішення виконавчої дирекції Фонду приймаються на засіданнях простою більшістю голосів за умови участі в засіданні не менше ніж чотирьох членів виконавчої дирекції. У разі рівного розподілу голосів голос директора - розпорядника Фонду є вирішальним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 та ч. 3 ст. 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Наведене свідчить, що до виключної компетенції виконавчої дирекції ФГВФО, яка є колегіальним органом, належить повноваження щодо прийняття рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Таким чином, законодавством у галузі гарантування вкладів фізичних осіб регламентовано чіткий порядок, відповідно до якого вкладнику відшкодовується гарантована суми коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру.

Враховуючи, що ОСОБА_3 є вкладником ПАТ "Дельта Банк" в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", то її вимоги мають бути включені до переліку вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми.

За правилами частин 1-3 ст. 27 Закону № 4452-VI передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина 6 ст. 27 Закону № 4452-VI визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Згідно з п.п. 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року № 14 (далі - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина 3 ст. 38 Закону № 4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону № 4452-VI; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Судом встановлено, що Уповноваженою особою Фонду створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів) укладених АТ "Дельта Банк".

Під час перевірки робочою комісією встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надходили внаслідок так званого "дроблення" рахунку іншого клієнта, на якому була розміщена сума коштів, розмір якої становив не більше 200000 грн, тобто позивач не вносив готівки до каси, операції виконувались за домовленістю вкладника, який подрібнював свій вклад, з працівниками банку.

Робоча комісія прийшла до висновку, що вказані дії відбувались з метою отримати кошти не від банку і не за рахунок банку, який в той момент вже не міг виконувати свої зобов'язання перед вкладниками щодо повернення належних їм коштів, а отримати кошти від Фонду, тобто за рахунок державних коштів. За таких обставин, витрати Фонду значно збільшуються без будь-яких законних на те підстав.

За результатами роботи вказаної комісії, 15.09.2015 складено протокол засідання комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ ОСОБА_5, призначеної наказом Уповноваженої особи № 408 від 29.05.2015, яким запропоновано Уповноваженій особі Фонду визнати нікчемними правочини (договори) вкладів (депозитів), перелік яких наведено в додатку № 1, який є невід'ємною частиною Протоколу.

Уповноваженою особою Фонду наказом від 16.09.2015 № 813 визнано нікчемними правочини (договори) згідно з переліком.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Викладене означає, що уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Разом з тим, за змістом наведених норм, дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Таким чином, за обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені Законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб'єкта владних повноваження не є обґрунтованим.

На думку суду, відповідачами не надано і у матеріалах справи відсутні належні та допустимі у розумінні статті 70 КАС України докази на підтвердження того, що внаслідок укладання договору банківського вкладу (депозиту) від 13.02.2015 року № 037-13558-130215 позивач отримав переваги (пільги), прямо не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами банку.

Щодо посилань представника відповідачів на те, що банку відповідно до постанови Національного банку України від 30.10.2014 № 692/БТ, було заборонено здійснювати проведення будь-яких операцій за чинними договорами, що призводять до збільшення гарантованої суми відшкодування з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд зазначає, що позивач не знав та не міг знати про таку заборону при укладенні ним відповідного договору, оскільки постанова Національного банку України від 30.10.2014 № 692/БТ має гриф "банківська таємниця".

Так, законодавством України закріплений принцип індивідуальної відповідальності, тому ОСОБА_3 не може нести відповідальність за дії працівників фінансової установи.

Отже, обставини щодо наявності визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI підстав нікчемності правочину, не знайшли свого підтвердження, відповідачі належних та допустимих доказів щодо цього не надали.

Крім іншого, суд вважає нормативно необґрунтованими доводи про те, що кошти на рахунок позивача надходили внаслідок "дроблення рахунку іншого клієнта".

Відповідачами не наведено вимог чинного законодавства, які було порушено позивачем у зв'язку із цим, при цьому суд враховує, що відповідно до положень статті 1062 Цивільного кодексу України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України.

Суд звертає увагу, що умовами договору банківського вкладу (депозиту) від 13.02.2015 року № 037-13558-130215 не визначено застережень щодо неможливості зарахування грошових коштів, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.02.2015 року згідно платіжного доручення № 45877881 на поточний рахунок ОСОБА_3 внесено кошти в сумі 6600,00 доларів США, на якому міститься підпис уповноваженої особи банку, а також відтиск штампу банківської установи.

Відповідно до пункту 2.9 розділу IV "Касові операції банків" (філій, відділень) з клієнтами" Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 року № 174 банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Отже, підтвердження факту внесення грошових коштів на рахунок до банку позивач надав належним чином оформлений документ банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору внесені.

Інших документів, які б свідчили про фактичне внесення особою коштів на депозитний рахунок, Закон не визначає.

Крім того, відповідачами не спростовано наявність у позивача квитанції, яка є доказом внесення на рахунок банку грошових коштів у розмірі 6600,00 доларів США.

Таким чином, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" ОСОБА_4, не доведено наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк".

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ОСОБА_4 стосовно невключення ОСОБА_3 до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладами в АТ "Дельта Банк" та зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ОСОБА_4 надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування за рахунок Фонду ОСОБА_3.

Щодо позовних вимог позивача заявлених до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суд зазначає наступне.

Згідного з положеннями чинного законодавства, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та передає сформований перелік вкладників до Фонду.

Відповідно до Закону України Закону № 4452-VI Загальний реєстр вкладників складається Фондом лише після вчинення Уповноваженою особо дій щодо складання переліку вкладників та отримання ним такого переліку.

Враховуючи, що на час розгляду справи уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" ОСОБА_4, позивача не було включено до переліку вкладників, відповідно у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не було можливості включити ОСОБА_3 до Загального Реєстру вкладників, а тому, суд вважає вказану позовну вимогу передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ОСОБА_4 щодо невключення ОСОБА_3 до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за вкладами в ПАТ "Дельта Банк", відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) від 13.02.2015 року № 037-13558-130215.

3. Зобовязати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ОСОБА_4 надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3, як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) від 13.02.2015 року № 037-13558-130215.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Судові витрати в розмірі 947 (девятсот сорок сім) грн 40 коп. присудити на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.