Постанова № 54602371, 21.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 р. Справа № 804/15242/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Шабанова Д.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карі Україна»

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карі Україна» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «В4» від 26.08.2014р. №0006731501, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість на 31540381,00грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначалося, що відповідачем безпідставно було зменшено позивачу розмір відємного значення суми податку на додану вартість, оскільки податкові повідомлення-рішення, прийняті за актами попередніх перевірок позивача, на які контролюючий орган посилається в акті камеральної перевірки від 18.07.2014р. №1576/1501/37989494, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, були оскаржені ТОВ «Карі Україна» в адміністративному і судовому порядку, а, отже, не можуть вважатися узгодженими. При цьому відповідачу було достеменно відомо про таке оскарження. Таким чином, вище означені податкові повідомлення-рішення не можуть бути підтвердженням порушень з боку позивача податкового чи іншого законодавства, тим більше, що факти виявлених порушень законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, мають бути викладені із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність таких фактів.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав адміністративний позов та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач предявлений позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що за результатами камеральної перевірки позивача було встановлено порушення ним приписів п.58.1 ст.58, п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого останнім неправомірно завищено значення рядка 24 податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року (залишок відємного значення суми податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) на загальну суму 31540381,00грн., а тому бюджетне відшкодування підлягає зменшенню на вказану суму. Означене порушення повязане із тим, що попередніми перевірками позивача були встановлені порушення ТОВ «Карі Україна» приписів податкового законодавства та перевищення ним задекларованого залишку відємного значення податку на додану вартість, тому згідно приписів розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013р. №678, ТОВ «Карі Україна» мало відобразити суму зменшення залишку відємного значення податку на додану вартість на підставі раніше винесених податкових повідомлень-рішень форми «В4» в рядку 21.3 декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року зі знаком «-», а не вказувати цю суму в рядку 24.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Карі Україна» (далі ТОВ «Карі Україна») (код ЄДРПОУ 37989494) перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) як платник податків та, зокрема, є платником податку на додану вартість.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України та в порядку ст.76 цього Кодексу головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування та контролю обєктів і операцій ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області ОСОБА_3 було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Карі Україна» за травень 2014 року (декларація №9035384757 від 20.06.2014р.), щодо декларування залишку відємного значення суми податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За результатами проведеної камеральної перевірки складено акт від 18.07.2014р. №1576/1501/37989494, яким встановлено порушення ТОВ «Карі Україна» приписів п.58.1 ст.58, п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем неправомірно завищено значення рядка 24 податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року на загальну суму 31540381,00 грн.(а.с.34-38).

Висновки означеного акту камеральної перевірки обґрунтовані тим, що попередніми перевірками позивача були встановлені порушення ТОВ «Карі Україна» приписів податкового законодавства та перевищення ним задекларованого залишку відємного значення податку на додану вартість, тому згідно приписів розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013р. №678, ТОВ «Карі Україна» мало відобразити суму зменшення залишку відємного значення податку на додану вартість на підставі раніше винесених податкових повідомлень-рішень форми «В4» в рядку 21.3 декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року зі знаком «-», а не вказувати цю суму в рядку 24.

Так, відповідачем було враховано наступні акти попередніх перевірок позивача:

- акт позапланової виїзної перевірки ТОВ «Карі Україна» від 31.10.2013р. №794/2201/37989494 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.08.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.08.2013р., на підставі якого контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення «В4» від 15.11.2013р. №0003062201, яким, з урахуванням рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.01.2014р. №433/10/04-36-10-08-09, позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість на 31540381,00грн. (означене податкове повідомлення-рішення оскаржується у судовому порядку);

- акт від 08.02.2014р. №340/2204/37989494 камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Карі Україна» за грудень 2013 року (декларація №9087923003 від 17.01.2014р.) щодо декларування залишку відємного значення суми податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на підставі якого контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 03.03.2014р. №0000682201, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість на 31540381,00грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 03.03.2014р. №0000692201, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у загальному розмірі 708474,00грн. (означені податкові повідомлення-рішення також оскаржуються).

З огляду на наявність вищеозначених податкових повідомлень-рішень, ТОВ «Карі Україна», на думку відповідача, згідно приписів розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013р. №678, мало відобразити суму зменшення залишку відємного значення податку на додану вартість на підставі раніше винесених податкових повідомлень-рішень форми «В4» в рядку 21.3 декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року зі знаком «-», оскільки якщо контролюючим органом зменшено суму залишку відємного значення податку на додану вартість шляхом винесення податкових повідомлень-рішень форми «В4», дані суми можуть бути використані підприємством у наступних податкових періодах лише при наявності судового рішення, яке набрало законної сили, а на момент проведення перевірки позивача такі рішення були відсутні.

На підставі акту камеральної перевірки від 18.07.2014р. №1576/1501/37989494 ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 26.08.2014р. №0006731501, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість на 31540381,00грн. (а.с.50).

Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.

Так, відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.3 ст.200 цього Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Судом встановлено, що відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Карі Україна» за травень 2014 року №9035384757 від 20.06.2014р. залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) становить 52917102,00грн., при цьому рядок 21.3 цієї декларації (зменшено/збільшено суму залишок відємного значення за результатами перевірки податкового органу) не заповнено (проставлено прочерк).

Щодо доводів відповідача про обовязок позивача відобразити суму зменшення залишку відємного значення податку на додану вартість на підставі раніше винесених податкових повідомлень-рішень форми «В4» в рядку 21.3 декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року зі знаком «-», суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За змістом п.п.14.1.179 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Відповідно до розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №678 від 13.11.2013р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2013р. за №2094/24626, (далі Порядок №678) залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду). Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

Отже, в рядку 21.3 декларації з податку на додану вартість має відображатися сума грошового зобов'язання.

Відповідно до п.2.2 р. ІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012р. №1236 (далі - Порядок №1236), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 20.12.2012р. за №2135/22447, у разі зменшення від'ємного значення суми ПДВ платнику податку структурний підрозділ органу ДПС складає податкове повідомлення-рішення за формою «В4».

Зі змісту форми податкового повідомлення-рішення «В4», яка є додатком 8 до Порядку №1236, згідно, що при проведенні процедури адміністративного або судового оскарження протягом десяти календарних днів, наступних за днем її закінчення, частина суми від'ємного значення податку на додану вартість, яка була врахована у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні податкові) періоди, зменшується у картці особового рахунка платника податків, що ведеться в органі державної податкової служби.

З аналізу наведених норм можна дійти висновку про те, що у разі, коли за результатами перевірки податковим органом встановлено завищення задекларованого платником податку залишку від'ємного значення податкової декларації з ПДВ і виписано повідомлення-рішення за формою «В4» та якщо платником податку здійснювалось оскарження такого податкового повідомлення-рішення, яке після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження залишене без змін, то сума завищеного залишку від'ємного значення зі знаком «-» підлягає відображенню по картці особового рахунку платника податку протягом десяти календарних днів та по рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ звітного періоду, з якому закінчено процедуру оскарження.

За змістом п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 4.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012р. №1236 у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень. При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків. У разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься, до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 4.5 цього ж Порядку встановлено, що після закінчення процедури адміністративного скарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків. Зазначені виписки передаються окремо від кожного структурного підрозділу, що складає податкові повідомлення-рішення, за підписом керівника такого структурного підрозділу.

Судом встановлено, що податкові повідомлення рішення, винесені на підставі актів попередніх перевірок позивача, на які посилається відповідач, а саме: податкове повідомлення-рішення «В4» від 15.11.2013р. №0003062201, яким, з урахуванням рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.01.2014р. №433/10/04-36-10-08-09, позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість на 31540381,00грн.; податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 03.03.2014р. №0000682201, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість на 31540381,00грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 03.03.2014р. №0000692201, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у загальному розмірі 708474,00грн., були оскаржені ТОВ «Карі Україна» в адміністративному та судовому порядку, про що відповідачу достеменно відомо, тим більше, що він сам вказує про це в акті перевірки позивача, на підставі якого винесено оскаржуване наразі податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, вище означені податкові повідомлення-рішення є неузгодженими.

Дійсно, судові рішення, прийняті за результатами розгляду справ про оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень законної сили не набрали.

Разом з тим, у випадках, коли платник податків звертається до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, яким йому визначено суму грошового зобов'язання, таке грошове зобов'язання є неузгодженим до прийняття судом відповідного рішення, яке набрало законної сили.

При цьому норми чинного податкового законодавства не встановлюють обов'язок платника податку враховувати суму неузгодженого грошового зобов'язання у податковій звітності, тим більше, що визначені оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями суми грошових зобов'язань в обліковій картці цього платника податку не відображалися.

Таким чином, сума неузгодженого податкового зобов'язання правомірно не врахована платником податку при розрахунку податкових зобов'язань, податкового кредиту, визначення від'ємного значення та бюджетного відшкодування податку на додану вартість наступного податкового звітного періоду до моменту її узгодження, тобто, неузгоджена сума грошового зобов'язання, визначена оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, не повинна відображатися позивачем у податковій декларації з ПДВ за травень 2014 року.

Аналогічні висновки викладені в рішеннях Вищого адміністративного суду України від 24.04.2014р. у справі №К/800/29931/13, від 06.03.2014р. у справі №К/800/31086/13, від 07.07.2014р. у справі №К/800/26201/13, від 01.04.2014р. у справі №К/9991/39325/12 та від 06.03.2014р. у справі №К/800/30782/13.

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та про його скасування, а, отже про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 487 грн. 20 коп., що підтверджується платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи (а.с.2), а відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 487 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Карі Україна» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «В4» від 26.08.2014р. №0006731501.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карі Україна» (код ЄДРПОУ 37989494) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 487грн. 20коп. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_4