УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2015 р.Справа № 554/7890/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.
Суддів: Русанової В.Б. , Курило Л.В.
за участю секретаря судового засідання Дудки О.А.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Громадської організації "Український незалежний центр політичних досліджень" на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 25.09.2015р. по справі № 554/7890/15-а
за позовом Громадської організації "Український незалежний центр політичних досліджень"
до Полтавської міської ради
про визнання протиправними та нечинними рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Громадська організація "Український незалежний центр політичних досліджень" звернулася до суду з позовом до Полтавської міської ради, в якому просила: визнати такими, що не відповідають Конституції України, Європейській конвенції з прав людини рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради № 49 від 09 лютого 2000 року, яким затверджено «Тимчасове положення про порядок проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій в м. Полтава», рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради № 50 від 09 лютого 2000 року «Про визначення постійного місця проведення обєднаннями громадян, осередками політичних партій та громадянами заходів, повязаних із залученням великої кількості людей» та рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради №309 від 02 листопада 2011 року «Про питання внутрішньо організаційного забезпечення розгляду звернень про проведення масових заходів у м. Полтава», визнати ці рішення нечинними.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 25 вересня 2015 року відмовлено у задоволенні позову.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в звязку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 25 вересня 2015 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 49 від 09 лютого 2000 року, затверджено «Тимчасове положення про порядок проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій в м. Полтава» (далі Положення)(а.с.10).
Пунктом 2 Положення визначено, що при проведенні зазначених в п.1 заходів із залученням великої кількості населення міста організатори завчасно, але не пізніше, як за 10 днів надсилають листа до міськвиконкому у письмовій формі, в якому зазначається ініціатор, мета, форма, місце проведення заходу, а також маршрути руху, під час його початку і закінчення, передбачувана кількість учасників, прізвища, імя та по батькові уповноважених (організаторів), місце їх проживання і роботи, дата надсилання такого листа.
Пунктом 3 Положення передбачено, що організатори таких заходів у разі виникнення надзвичайних подій негайно інформують чергові служби (міліцію, швидку допомогу, пожежних, управління з надзвичайних ситуацій та цивільної оборони міста).
Пунктом 7 Положення визначено, що у разі виникнення надзвичайних ситуацій, але не пізніше двох годин з моменту подачі первинної інформації комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при райвиконкомах міста передають узагальнену обєктивну інформацію до комісії з питань ТЕБ та НС при Полтавському міськвиконкомі
Пунктом 9 Положення встановлено, що місце проведення масових заходів з залученням великої кількості населення визначається міськвиконкомом.
Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 50 від 09 лютого 2000 року «Про визначення постійного місця проведення обєднаннями громадян, осередками політичних партій та громадянами заходів, повязаних із залученням великої кількості людей», визначено постійним місцем проведення обєднаннями громадян, осередками політичних партій та громадянами м. Полтави заходів, повязаних з залученням великої кількості людей територію біля стадіону «Ворскла», за винятком проведення заходів на честь ювілейних дат біля памятних місць, які повинні проводитись, відповідно до чинного законодавства (а.с.11).
Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради №309 від 02 листопада 2011 року «Про питання внутрішньо організаційного забезпечення розгляду звернень про проведення масових заходів у м. Полтава» затверджено Положення «Про організацію розгляду звернень щодо проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів у м. Полтава (а.с.12-15).
Пунктом 2 Положення визначено, що з огляду на норми ч. 2 ст. 182 КАС України щодо залишення без розгляду позовних заяв про заборону проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій, тощо чи про інше обмеження права на мирне зібрання, які надійшли до окружного адміністративного суду в день проведення заходів,звернення, листи, повідомлення в будь-який спосіб щодо проведення масових заходів на території м. Полтави подані у день проведення заходів або після цього є нечинними і заявник не має права на проведення масового заходу у відповідності до ст. 39 Конституції України. У такому випадку у разі виникнення надзвичайних подій, порушень громадського порядку виконавчий комітет Полтавської міької ради відповідальності не несе.
Пунктом 3 Положення передбачено, що у разі застосування п. 2 Положення інформація щодо поданих звернень, листів, повідомлень в будь-який спосіб доводиться до відому правоохоронних органів, зацікавлених осіб з метою забезпечення інтересів національної безпеки, дотримання громадського порядку та вжиття відповідних заходів реагування згідно з КУпАП та для інформування останніх про подання заявниками заяви з порушенням встановленого порядку та не набуття права на проведення масового заходу відповідно до вимог Конституції.
Пунктом 4 Положення встановлено, що після прийняття звернень, листів, повідомлень щодо проведення масових заходів на території м. Полтави їх копії невідкладно передаються заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів, відділу оборонної, мобілізаційної роботи та взаємодії з правоохоронними органами, юридичному управлінню. Оригінали звернень, листів, повідомлень щодо проведення масових заходів на території м. Полтави подаються керівництву в папці з відміткою «терміново для розгляду».
Після надання відповідного доручення відділ оборонної, мобілізаційної роботи та взаємодії з правоохоронними органами розглядає звернення, листи, повідомлення на предмет відповідності вказаних документів цьому положенню та Тимчасового положення «Про порядок проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій в м. Полтава», затвердженого рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 49 від 09 лютого 2000 року, а також готує інформацію правоохоронним органам, Інспекції контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста, зацікавленим особам відносно проведення на території м. Полтави масових заходів. При цьому надається відповідь авторам звернень, листів, повідомлень, в тому числі за необхідності ініціаторам та відповідальним особам за проведення масових заходів.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вищезазначені рішення не порушують прав громадян на мирні зібрання, а лише регламентують порядок їх проведення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об'єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.
Обмеження прав, гарантованих ст. 11 Конвенції, може бути застосовано за наявності таких умов: вони встановлені законом; мають законну мету, зокрема застосовуються в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб; є необхідними в демократичномусуспільстві.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що наведені позивачем рішення Європейського суду з прав людини у справах Кузнецов проти Росії від 23 жовтня 2008 року, Станков і інші проти Болгарії, 2001 року, Баранкевич проти Росії, від 26.07.2007 року, Атаман проти Туреччини, від 05 грудня 2006 року, Вєренцов проти України від 11 квітня 2013 року, Шмушкович проти України від 14 листопада 2014 року не заперечують запровадження певних обмежувальних заходів при проведенні масових заходів із залученням великої кількості людей в інтересах забезпечення безпеки людей та нормальної життєдіяльності суспільства в цілому.
Згідно статті 39 Конституції України, громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обовязком держави.
Механізмів реалізації права на свободу мирних зібрань, регулюється чинним на теперішній час Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР» від 28 липня 1988 року №9306-ХІ (надалі Указ № 9306-ХІ), який згідно з постановою Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.91 року №1545-ХІІ є чинним та підлягає застосуванню.
Відповідно до приписів Указу № 9306-ХІ, про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації робиться заява у виконавчий комітет відповідної місцевої Ради народних депутатів. З заявою про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації можуть звертатись особи, які досягли вісімнадцятирічного віку, - уповноважені трудових колективів підприємств, установ і організацій, органів кооперативних та інших громадських організацій, органів громадської самодіяльності й окремих груп громадян. Заява про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації подається в письмовій формі не пізніш як за десять днів до намічуваної дати їх проведення. В заяві зазначаються мета, форма, місце проведення заходу або маршрути руху, час його початку і закінчення, передбачувана кількість учасників, прізвища, імена, по батькові уповноважених (організаторів), місце їх проживання і роботи (навчання), дата подачі заяви.
Підпунктом 3 пункту «б» статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, зокрема належать вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина.
На основі конституційних положень частиною третьою статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до ч. 2 рішення Конституційного Суду України №4-рп/2001 від 19.04.2001р. в справі за конституційним поданням МВС України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 39 Конституції України, про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій - масових мирних зібрань, виходить з такого.
Згідно з частиною третьою статті 8 Конституції України, норми Конституції України є нормами прямої дії. Вони застосовуються безпосередньо незалежно від того, чи прийнято на їх розвиток відповідні закони або інші нормативно-правові акти.
Право громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, закріплене в статті 39 Конституції України, є їх невідчужуваним і непорушним правом, гарантованим Основним Законом України.
Це право є однією з конституційних гарантій права громадянина на свободу свого світогляду і віросповідання, думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір, права на вільний розвиток своєї особистості, тощо.
При здійсненні цих прав і свобод не повинно бути посягань на права свободи, честь і гідність інших людей. За Конституцією України (стаття 68) кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України.
Проводити збори, мітинги, походи і демонстрації громадяни можуть за умови обов'язкового завчасного сповіщення про це органів виконавчої влади чи органів - місцевого самоврядування. Таке сповіщення має здійснюватись громадянами через організаторів масових зібрань. Завчасне сповіщення відповідних органів про проведення тих чи інших масових зібрань - це строк від дня такого сповіщення до дати проведення масового зібрання.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що реалізація повноважень, щодо забезпечення проведення мирних заходів - зборів, мітингів, походів і демонстрацій, органом місцевого самоврядування, яким є Полтавська міська рада, здійснюється виключно на підставі і у спосіб, визначений законодавством.
Згідно положень ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно правовим обґрунтуванням.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Громадської організації "Український незалежний центр політичних досліджень" залишити без задоволення.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 25.09.2015р. по справі № 554/7890/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_3Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст ухвали виготовлений 25.12.2015 р.
Судове рішення № 54602042, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 554/7890/15-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: