Постанова № 54601934, 22.12.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2015 року 810/2953/14

Колегія суддів Київського окружного адміністративного суду у складі: головуючого - суддя Виноградова О.І., суддів: Василенко Г.Ю., Дудін С.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції, Державної екологічної інспекції України про визнання протиправним наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітку,

в с т а н о в и в:

12 грудня 2012 р. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції (далі відповідач 1) про визнання протиправними та скасування наказів від 31 жовтня 2012 р. №308-о та від 5 листопада 2012 р. №310-о, поновлення позивача на посаді начальника відділу екологічного контролю природних ресурсів Східного регіону Автономної Республіки Крим відповідача 1 (далі - відділ ЕКПР Східного регіону) з 5 листопада 2012 р., стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу з 5 листопада 2012 р. по день винесення рішення у даній справі (з урахуванням письмових пояснень від 28 січня 2013 р. ) (т. 1 а.с. 190).

ОСОБА_2 адміністративна справа неодноразово була предметом розгляду адміністартивних судів різних інстанцій.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 червня 2015 р. постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2015 р. скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції (т. 4 а.с. 200-203).

14 липня 2015 р. згідно з автоматизованим розподілом справ адміністративну справу № 810/2953/14 було передано для розгляду судді Виноградовій О.І.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 р. залучено в якості другого відповідача ОСОБА_3 екологічну інспекцію України (далі - відповідач 2) (т. 5 а.с. 118-120).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає наказ про своє звільнення від 5 листопада 2012 р. на підставі п. 6 ст. 30 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХІІ (далі Закон № 3723-ХІІ) (в редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин) незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, вважає, що виконував свої посадові обов"язки належним чином, не допускав порушень трудового законодавства, а звільнення відбулося під час його перебування на лікарняному.

Відповідач 1 позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що позивач неналежним чином виконував свої посадові обов"язки, що призвело до негативних наслідків. Зокрема, ним не було забезпечено надання своєчасної інформації відповідачу 1 про підсумки інспекційної діяльності підпорядкованого йому відділу за періоди: з 26 жовтня по 1 листопада 2012 р.; жовтень 2012 р.; 10 місяців 2012 р. Стверджував, що бездіяльність позивача призвела до вимушеного подання до відповідача 2 недостовірної інформації про підсумки інспекційної діяльності відповідача 1 у цілому за вищевказані періоди. За допущенні порушення наказом відповідача 1 від 31 жовтня 2012 р. № 308-0 позивачу було оголошено догану, а наказом відповідача 1 від 5 листопада 2012 р. № 310-о позивача було звільнено з займаної посади за п. 6 ст. 30 Закону № 3723-ХІІ. На дату звільнення у відповідача 1 була відсутня інформація про перебування позивача на лікарняному, оскільки, позивач про дану обставину своєчасно його не повідомив (т. І а.с.16, 93-96).

Відповідач 2 подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що позивач у трудових відносинах з відповідачем 2 не перебував. Крім того, зазначив, що з 1 квітня 2014 р. фінансування відповідача 1 не здійснюється, а тому фактично з цієї дати відповідач 1 не функціонує (т. 5 а.с. 74-77).

У звязку з тим, що позивач вважає наказ про оголошення догани та своє звільнення протиправними, він звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

13 жовтня 2015 р. представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження (т. 5 а.с. 52).

Відповідач 1 у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідач 2 проти задоволення названого клопотання не заперечував.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням викладеного суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Спірні правовідносини врегульовані Законом № 3723-ХІІ (в редакції, яка була чинною на дату виникнення спірних правовідносин), Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України) (в редакції, яка була чинною на дату виникнення спірних правовідносин).

Основи організації та діяльності Держекоінспекції в АР Крим, її завдання, правовий статус працівників та їх соціальний захист було визначено Законом України "Про центральні органи виконавчої влади" від 17 березня 2011 р. № 3166-VI (в редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин), ОСОБА_4 про Держекоінспекції України, затвердженим Указом Президента України від 13 квітня 2011 р. № 454 (в редакції, яка була чинною на дату виникнення спірних правовідносин), Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Держекоінспекції" від 14 вересня 2011 р. № 995 (в редакції, яка була чинною на дату виникнення спірних правовідносин), ОСОБА_4 про Держекоінспекції в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 4 листопада 2011 р. № 429 (в редакції, яка була чинною на дату виникнення спірних правовідносин).

Суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, регулюються Законом № 3723-ХІІ.

Регулювання трудових правовідносин у процесі проходження публічної служби, порядок застосування дисциплінарних стягнень та процедура звільнення державних службовців регулюється КЗпП України як загальним законом та Законом № 3723-ХІІ - як спеціальним.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 30 Закону № 3723-ХІІ державна служба припиняється, передусім, із загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю, а також з підстав, визначених даною статтею. Таким чином, при звільненні особи з публічної служби за загальними підставами передбаченими КЗпП України, на цю особу можуть поширюватися гарантії, передбачені цим Кодексом, якщо інше прямо не передбачено спеціальним законом.

Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 30 названого Закону державна служба припиняється в разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Отже, підстави для припинення державної служби, передбачені ст. 30 Закону № 3723-ХІІ, є додатковими підставами для припинення трудових правовідносин, що підлягають до застосування до конкретної категорії працівників - державних службовців.

Таким чином, публічні службовці несуть відповідальність за належне виконання свого обов'язку у всіх його проявах, зокрема: за повну і ефективну реалізацію владних повноважень; за результати виконуваних службових доручень; за досягнення встановленої мети і використання для цього найбільш раціональних шляхів; за дотриманням правил службової етики.

Тобто, звільнення є наслідком недотримання службовцем вимог Закону № 3723-ХІІ, зловживання службовими правами, які мають цільове призначення і спрямовані на забезпечення виконання службових завдань. Підвищений ступінь юридичної відповідальності публічних службовців зумовлений специфікою їхнього правового статусу.

Персональна відповідальність за виконання службових обов'язків і дотримання дисципліни є одними з принципів публічної служби.

Під службовою дисципліною суд розуміє насамперед елемент службової етики публічних службовців. А тому, дієвим засобом забезпечення службової дисципліни є встановлення відповідальності публічного службовця за доручену справу.

Згідно з вимогами ст. 17 Закону № 3723-ХІІ громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки". ОСОБА_3 службовець підписує текст Присяги, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.

Таким чином, при прийнятті на державну службу та після підписання присяги держслужбовця особа зобов'язана дотримуватись тих основоположних принципів та обов'язків, що визначаються присягою.

Відповідно до вимог ст. 3 Закону № 3723-ХІІ державна служба ґрунтується на принципах: служіння народу України; демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; пріоритету прав людини і громадянина; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни; дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування; дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.

Як убачається зі ст. 5 названого Закону, державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Згідно з вимогами ст. 10 Закону № 3723-ХІІ основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі. ОСОБА_3 службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.

Відтак, неналежне виконання службових обов'язків, недотримання правил службової етики, порушення встановлених для державних службовців обмежень та заборон є свідченням порушення Присяги держслужбовця.

Порушення вимог Закону № 3723-ХІІ може виражатися як в активних протиправних діях, так і в бездіяльності публічних службовців - невиконанні службових обов'язків, які визначені у законодавстві, посадових інструкціях чи положеннях.

Відповідно до вимог ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Як убачається з ст. 41 КЗпП України, розірвання договору у випадках, передбачених частинами першою і другою цієї статті, провадиться з додержанням вимог частини третьої статті 40, а у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, - також вимог статті 43 цього Кодексу.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив таке.

Наказом від 3 січня 2012 р. № 16-о "Про призначення ОСОБА_1А." позивача було призначено на посаду начальника відділу ЕКПР Східного регіону - старшого державного інспектора відповідача та збережено 10 ранг державного службовця посади 5 категорії (т. 1 а.с. 32).

Наказом відповідача від 19 січня 2012 р. № 85-0 позивача було звільнено з займаної посади, однак, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14 червня 2012 р. у справі №2а-3740/12/0170/1 його було поновлено на посаді з дати звільнення (т. 2 а.с.100-103).

На виконання зазначеного судового рішення, наказом відповідача 1 від 25 червня 2012 р. №178-о "Про поновлення на посаді ОСОБА_1А." позивача було поновлено на посаді начальника відділу ЕКПР Східного регіону з 19 січня 2012 р. (т. І а.с.97).

Присягу державного службовця, текст якої долучений до матеріалів справи, позивач прийняв ще 3 березня 2009 р. (т. І а.с. 98).

5 листопада 2012 р. відповідачем було видано наказ № 310-о "Про звільнення ОСОБА_1А.", яким позивача було звільнено з посади начальника відділу ЕКПР Східного регіону старшого державного інспектора 5 листопада 2012 р. за п. 6 ст. 30 Закону № 3723-ХІІ за безвідповідальне ставлення до своїх посадових обовязків та неспроможність здійснювати службову діяльність з дотримання основних принципів державної служби. Цим наказом також було передбачено виплатити позивачу грошову компенсацію за 25 днів невикористаної щорічної відпустки за відпрацьований період з 3 січня по 2 листопада 2012 р. (далі - наказ № 310-о) (т. І а.с.7). У трудовій книжці позивача було вчинено відповідний запис (т. І а.с.38-40).

Як убачається з п. 6 ст. 30 "Підстави припинення державної служби" Закону № 3723-ХІІ, названим пунктом передбачено, що державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення присяги, передбаченої ст. 17 цього Закону.

До звільнення посадові обов"язки позивача (у 2012 р.) були врегульовані наступними документами:

- положенням відповідача 1, затвердженим наказом відповідача 2 12 грудня 2011 р. № 136 (т. 1 а.с. 58-69);

- положенням про відділ ЕКПР Східного регіону відповідача 1, територіального органу відповідача 1, затвердженим 23 січня 2012 р. начальником відповідача 2 (т. 1 а.с. 50-54);

- посадовою інструкцією старшого державного інспектора - начальника відділу ЕКПР Східного регіону, затвердженою начальником відповідача 2 3 січня 2012 р. (т. 1 а.с. 55-57).

З названою інструкцією позивача було ознайомлено 3 січня 2012 р., що підтверджується його підписом на останній сторінці інструкції (т. 1 а.с. 57).

Згідно з вимогами ОСОБА_4 про відділ ЕКПР Східного регіону та Посадової інструкції старшого державного інспектора начальника відділу ЕКПР Східного регіону відповідача 1 позивач повинен був організовувати та контролювати роботу двох секторів (підрозділів) відділу ЕКПР Східного регіону, які територіально були розташовані у м. Феодосія та у м. Керч.

При вирішенні справи судом враховано, що згідно з п. 2 "Обов"язки" посадової інструкції позивача до його обов"язків було віднесено організацію роботи відділу, регулярний контроль за робою підлеглих працівників по всіх питаннях (т. 1 а.с. 55 на звороті - 56).

Крім того, згідно з цим пунктом до обов"язків позивача входило:

- організація роботи відділу з питань здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства України та ратифікованих Україною міжнародних угод з питань, віднесених до компетенції інспекції ОСОБА_4 про інспекцію;

- складання актів, протоколів, надання приписів по усуненню виявлених порушень за матеріалами перевірок і розслідувань, накладання адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом;

- внесення пропозицій про припинення (тимчасове) виробничої діяльності окремих об'єктів;

- проведення розрахунків, підготовлення та направлення (при умові наявності довіреності) позовних матеріалів по відшкодуванню нанесеної навколишньому природному середовищу шкоди;

- організація контролю за своєчасною оплатою штрафів і позовів за документами складеними особисто та державними інспекторами відділу;

- персональна відповідальність за правильність оформлення документів по виявлених порушеннях природоохоронного законодавства, своєчасну оплату штрафів і позовів, своєчасне складання та надання в інспекцію планів та звітних матеріалів про роботу відділу, виконання наказів, доручень, контрольних листів і вказівок керівництва відповідача;

- організація заходів щодо проведення обстеження підконтрольної відділу території з метою виявлення порушень природоохоронного законодавства;

- надання начальнику відповідача пропозицій щодо необхідності розгляду питання: зупинення дії чи анулювання в установленому законодавством порядку дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів, поводження з небезпечними хімічними речовинами, у разі виявлення порушень природоохоронного законодавства, яки впливають на стан навколишнього природного середовища;

- надання начальнику відповідача пропозицій щодо направлення, у встановленому порядку, територіальним органам центральних органів виконавчої влади, місцевим органам виконавчої влади,' органам місцевого самоврядування вимог щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання, відтворення та охорони природних ресурсів;

- надання начальнику відповідача пропозицій щодо призначення громадських інспекторів з охорони довкілля, організація їх роботу, надання їм методичної та практичної допомоги, вжиття заходів щодо усунення виявлених недоліків і порушень у їх діяльності;

- прийняття участі у нарадах, конференціях і семінарах по природоохоронних темах, які проводяться місцевими органами влади і іншими організаціями. Забезпечення інформування громадськості (за дорученням керівництва відповідача) про підсумки екологічного контролю на підконтрольній відділу території;

- здійснення загального керівництва роботою відділу, координування і контроль роботи державних інспекторів відділу;

- несення матеріальної відповідальності за схоронність матеріальних цінностей відділу;

- здійснення інших повноважень, наданих начальником відповідача (т. 1 а.с. 55 на звороті -56).

Як вже зазначалося, підставою звільнення позивача було його безвідповідальне ставлення до своїх посадових обовязків та неспроможність здійснювати службову діяльність з дотримання основних принципів державної служби.

В якості підстави для видання наказу № 310-о була зазначена доповідна записка заступника начальника відповідача 1 ОСОБА_5 від 2 листопада 2012 р. (т. 1 а.с. 7).

Як убачається з цієї доповідної записки, позивачем без поважних причин не було виконано:

- розпорядження відповідача 2 від 11 червня 2012 р. № 12;

- накази відповідача 1 від 25 червня 2012 р. № 68-а та відповідача 2 від 28 травня 2012 р. № 100.

Стосовно невиконання позивачем розпорядження відповідача 2 від 11 червня 2012 р. № 12, судом встановлено таке.

У доповідній записці заступника начальника відповідача 1 ОСОБА_5 від 2 листопада 2012 р. названа особа доводила до відома начальника відповідача 1 ОСОБА_6, що позивачем у встановлений термін не було надано на узагальнення до відповідача 1 інформацію про підсумки інспекційної діяльності підпорядкованого йому відділу за періоди: з 26 жовтня по 1 листопада 2012 р.; жовтень 2012 р.; 10 міс. 2012 р. (т. 1 а.с. 42-44).

ОСОБА_2 обставина відображена також у доповідній записці завідувача сектором аналізу, планування інспекційної діяльності, зв"язків з громадськістю та ЗМІ (далі - завідувача сектором АПІДЗГ та ЗМІ) ОСОБА_7 від 1 листопада 2012 р. (т. 1 а.с. 45).

Судом встановлено, що наказом відповідача 2 від 28 травня 2012 р. №100 "Про затвердження форм звітності" було затверджено:

- форму звітності щодо результатів здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

- рекомендації щодо порядку складання форм звітності.

Крім того, цим наказом зобов"язано керівників структурних підрозділів, у межах компетенції, та територіальних органів Держекоінспекції України забезпечити надання заповнених форм звітності до відділу аналізу, планування інспекційної діяльності та звязків з громадськістю відповідача 2 на електронну адресу oksanadei@ukr.net в термін до 5 числа щомісячно з наростаючим підсумком (т. І а.с.133).

Цей наказ надійшов до відділу ЕКПР Східного регіону 29 травня 2012 р., про що свідчить відмітка в журналі реєстрації вхідної кореспонденції № 13-25 (т. І а.с.222).

Розпорядженням відповідача 2 від 11 червня 2012 р. № 12 "Про надання щотижневої інформації про результати здійснення державного нагляду (контролю)" (далі - розпорядження № 12) було зобовязано керівників структурних підрозділів та територіальних органів забезпечити надання до відділу аналізу, планування інспекційної діяльності та звязків з громадськістю відповідача 2 (oksanadei@ukr.net, т/ф (044) 521 20 60) інформації щодо результатів здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища за минулий тиждень відповідно до форми, що додається, щочетверга до 17.00 год. (т. І а.с.145).

Назване розпорядження було отримано відділом ЕКПР Східного регіону 13 червня 2012 р., про що свідчить відмітка в журналі реєстрації вхідної кореспонденції № 13-25 (т. І а.с. 223).

Відповідно до вимог абз. 2 розділу 4 ОСОБА_4 про відділ ЕКПР Східного регіону територіального органу відповідача 2 начальник відділу очолює відділ, здійснює керівництво його діяльністю, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності, підпорядковується начальнику відповідача, особам, яки його заміщують та заступникам начальника відповідача (т. І а.с.50-54).

Згідно з вимогами п. 2.6. посадової інструкції старшого державного інспектора-начальника відділу ЕКПР Східного регіону начальник відділу персонально відповідає, зокрема, за своєчасне складання та надання в інспекцію планів та звітних матеріалів про роботу відділу, виконання наказів, доручень, контрольних листів і вказівок керівництва Інспекції.

Як убачається з п. 5.1. зазначеної посадової інструкції, начальник відділу відповідає за організацію та результати діяльності підпорядкованого йому відділу.

ОСОБА_4 про відділ ЕКПР Східного регіону та Посадовою інструкцією позивач був ознайомлений під підпис, про що свідчать його підписи на даному ОСОБА_4 та посадовій інструкції (т. І зворотній бік а.с.54, зворотній бік а.с.57).

Наведене свідчить, що позивач, як начальник відділу ЕКПР Східного регіону, персонально відповідав за своєчасне складання та надання заповнених форм звітності до відділу аналізу, планування інспекційної діяльності та звязків з громадськістю відповідача 2 до 5 числа як щомісячної, так і звітності з наростаючим підсумком, а також за складання та надання щочетверга до 17.00 год. до відділу аналізу, планування інспекційної діяльності та звязків з громадськістю відповідача 2 інформації щодо результатів здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища за минулий тиждень за встановленою формою.

Крім того, суд зазначає, що твердження позивача про те, що йому було невідомо про необхідність надання зазначених звітів у встановлений термін до відповідача 2, у зв"язку з тим, що він, ніби-то, не був ознайомлений з відповідним наказом та розпорядженням, спростовується відміткою у журналі реєстрації вхідної кореспонденції №13-25 про реєстрацію наказу від 28 травня 2012 р. №100 та розпорядження від 11 червня 2012 р. №12.

До того ж судом враховано, що щотижнева, щомісячна та з наростаючим підсумком інформація щодо роботи відділу подавалася відділом, який позивач раніше очолював, а отже, він не знати про необхідність подання цієї звітності.

Судом також встановлено, що доповідною запискою від 1 листопада 2012 р. завідуючої сектором АПІДЗГ та ЗМІ ОСОБА_7 на адресу заступника начальника відповідача 1 ОСОБА_5 було доведено до відома останнього, що звіт за місяць підготовлено без даних відділу ЕКПР Східного регіону АР Крим, а саме, без даних по Феодосійському регіону.

Водночас, судом встановлено, що 31 жовтня 2012 р. ОСОБА_7 телефонувала позивачу та нагадала про необхідність здачі звіту за жовтень 2012 р. У відповідь позивач запевнив, що звіт буде надано 4 листопада 2012 р., проте, звіт за жовтень 2012р. так і не було подано (т. 1 а.с. 45).

Крім того, додатково ОСОБА_7 повідомила, що звіт по результатами здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів за 10 місяців було підготовлено без врахування підсумків інспекційної діяльності відділу ЕКРП Східного регіону АР Крим по Феодосійському регіону, тобто, лише з урахуванням підсумків інспекційної діяльності Керченського регіону. Причину неподання звіту за 10 місяців позивач у телефонній розмові від 1 листопада 2012 р. пояснив неможливістю зв'язатися з працівницею на ім"я ОСОБА_8 (т. І а.с.45).

Звіт щодо результатів здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища за період з 26 жовтня 1 листопада 2012 р., тобто, за тиждень, також був поданий без урахування підсумків інспекційної діяльності відділу ЕКРП Східного регіону АР Крим по Феодосійському регіону (т. І а.с.146).

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на обставини, які на його думку, виключали можливість його притягнення до дициплінарної відповідальності.

Зокрема, на:

- відсутність його вини у несвоєчасному складанні та наданні до відповідача 1 звітних матеріалів, оскільки, відповідальними особами за надання звітності були: у м. Феодосії ОСОБА_9, у м. Керч ОСОБА_8;

- на нетривалий термін роботи, оскільки, після поновлення на посаді він працював лише у липні 2012 р., а потім тривалий час періодично перебував на лікарняному.

Зокрема, суд вважає їх необгрунтованими, оскільки, згідно з ОСОБА_4 про відділ ЕКПР Східного регіону АР Крим та Посадовою інструкцією начальник відділу несе персональну відповідальність за своєчасне складання та надання до відповідача 1 планів та звітних матеріалів про роботу відділу, виконання наказів, доручень, контрольних листів і вказівок керівництва відповідача 1.

При вирішенні справи судом враховано, що до обовязків позивача, як керівника структурного підрозділу, входила організація роботи підконтрольного регіону, в тому числі, щодо покладення обовязків по виконанню тієї чи іншої роботи на конкретних виконавців та належний контроль за виконанням доручень керівництва. До того ж у разі неможливості належним чином виконувати доручення, розпорядження, накази керівництва підлеглими працівниками, позивач був зобов"язаний самостійно виконати необхідну роботу.

Водночас, судом враховано, що зазначена бездіяльність позивача мала своїм наслідком подання до відповідача 1 звітів без урахування підсумків інспекційної діяльності відділу ЕКРП Східного регіону АР Крим по Феодосійському регіону за періоди: з 26 жовтня по 1 листопада 2012 р.; зажовтень 2012 р.; за 10 міс. 2012 р.

При вирішенні справи судом також враховано, що посилання позивача на неможливість виконання своїх посадових обов"язків у судовому засіданні підтвердження не знайшли.

За таких обставин суд вважає, що позивач за посадою був зобов"язаний забезпечити належне виконання розпорядження відповідача 2 від 11 червня 2012 р. № 12 і в нього була можливість належним чином виконати зазначене розпорядження. Проте, позивачем цього зроблено не було (допущено бездіяльність) без поважних причин.

Стосовно невиконання позивачем наказу відповідача 1 від 25 червня 2012 р. № 86-а (щодо транспортування службового автомобіля до м. Ялти), судом встановлено таке.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції" від 14 вересня 2011 р. № 995 утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної екологічної інспекції (за переліком згідно з додатком) територіальні органи Державної екологічної інспекції, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками прав та обов'язків відповідних державних екологічних інспекцій як спеціальних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з названою постановою та з метою забезпечення здійснення заходів, повязаних з реорганізацією Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, наказом названого Міністерства від 30 вересня 2011 р. № 359 "Про ліквідацію спеціальних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища та затвердження голів комісії з їх ліквідації" було наказано ліквідувати спеціальні підрозділи названого Міністерства.

Зокрема, наказано утворити комісії з проведення ліквідації спеціальних підрозділів названого Міністерства, а головам цих комісій забезпечити:

- у тижневий термін затвердження та подання до міністерства персонального складу Комісій з проведення ліквідації та Плану заходів з проведення ліквідації відповідних спеціальних підрозділів;

- у 2-х місячний термін подання до міністерства звіту про виконання вищезазначених заходів.

На виконання заходів з ліквідації необхідно було здійснити певні заходи, зокрема, перереєстрацію службового автомобіля з ліквідованої юридичної особи на відповідача 1.

З цією метою 25 червня 2012 р. було видано наказ № 68-а "Про внесення змін в наказ №23-а від 4 січня 2012 р. "Про закріплення службового автотранспорту ДАЧЕІ" (далі наказ № 68-а).

Зокрема, ним було закріплено службовий автомобіль за позивачем начальником відділу, ОСОБА_10 головним спеціалістом відділу, ОСОБА_2 провідним спеціалістом відділу (т. І а.с.116-117).

З наказом №68-а позивача було ознайомлено, про що свідчить його підпис на тексті наказу (т. І а.с. 116-118).

1 жовтня 2012 р. наказом №86-а "Щодо перереєстрації автотранспорту" було наказано начальнику відділу ЕКПР Східного регіону (м. Феодосія) надати службовий автомобіль для проведення перереєстрації до 18 жовтня 2012 р. за адресою: м. Ялта, вул. Московська, б. 45 (т. І а.с.101).

Доповідною запискою від 22 жовтня 2012 р. головний бухгалтер відділу бухгалтерського обліку, фінансів і матеріально технічного забезпечення ОСОБА_11 доповіла начальнику відповідача 1 про те, що для проведення перереєстрації автотранспорту позивачу був направлений наказ від 1 жовтня 2012 р. №86-а, однак, автомобіль не був переміщений до м. Ялти. При цьому, про причину невиконання наказу від позивача інформації не надходило (т.І а.с.102).

31 жовтня 2012 р. позивач звернувся до начальника відповідача 1 ОСОБА_6 із заявою про надання дозволу на придбання бензину Аи-95 з метою переміщення службового автомобіля з м. Феодосія до м. Ялта для перереєстрації. Такий дозвіл був наданий, про що свідчить відповідна резолюція від 1 листопада 2012 р. на заяві: "Бухгалтерія. В роботу по предявленню на оплату" (т. І а.с.103).

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем дозвіл на придбання бензину для перегону службового автомобіля з м. Феодосія до м. Ялта для перереєстрації автомобіля був отриманий, придбання бензину та його оплата на підставі авансового звіту була гарантована відповідачем 1, а отже, перешкод для придбання бензину Аи-95 для службового автомобіля та переміщення (перегону) його з м. Феодосія до м. Ялта для перереєстрації не було.

1 листопада 2012 р. розпорядженням заступника начальника відповідача 1 ОСОБА_5 № 6/3573 було зобовязано позивача відповідно до ОСОБА_4 про відповідача 1 забезпечити 2 листопада 2012 р. виконання вимог наказу начальника відповідача 1 від 1 жовтня 2012 р. №86-а.

З названим розпорядженням позивач був ознайомлений у цей же день о 15.10 год., про що свідчить підпис позивача на розпорядженні (т. ІІ 2 а.с.3).

Проте, позивачем розпорядження № 6/3573 виконано не було.

Натомість, позивач звернувся до начальника відповідача 1 ОСОБА_6 з листом від 1 листопада 2012 №13/467, у якому повідомив, що у звязку з погіршенням стану здоровя сам позивач у ролі водія транспортувати автомобіль не може. Зазначив також, що рахунок за стоянку автотранспорту відповідачем 1 фактично сплачений не був, та було відсутнє фінансування для придбання палива за його заявою від 31 жовтня 2012 р. Крім того, позивач зазначив, що просив призначити державного інспектора Дахно А.Г., який мав право керування автомобілем, виконавцем даного доручення у встановлені строки (т. ІІ 2 а.с.4).

Судом встановлено, що зважаючи на те, що позивачу було надано дозвіл на отримання бензину для транспортування службового автомобіля з м. Феодосія до м. Ялта для перереєстрації та на те, що згідно табелю обліку робочого часу за листопад 2012 року 1 листопада 2012 р. позивач знаходився на робочому місці. Отже, 1 листопада 2012 р. у позивача не було поважних причин для невиконання розпорядження № 6/3573 щодо доставки службового автомобіля за адресою: м. Ялта, вул. Московська, 45 для проведення перереєстрації в МРЕВ м. Ялта.

Заначена бездіяльність позивача мала своїм наслідком невиконання наказу відповідача 1 № 86-а, зокрема, 1 листопада 2012 р. службовий автомобіль не було транспортовано до м. Ялти для перереєстрації в МРЕВ м. Ялта.

Встановити, чи був даний наказ виконаний у подальшому (до дати звільнення позивача) в межах даної адміністративної справи неможливо, оскільки, відповідна документація залишилася у приміщенні відповідача 1 у м. Ялта, тобто, на тимчасово окупованій території.

При вирішенні справи судом враховано, що посилання позивача на неможливість виконання своїх посадових обов"язків у судовому засіданні підтвердження не знайшли.

За таких обставин суд вважає, що позивач за посадою був зобов"язаний належним чином виконати наказ № 86-а, крім того, в нього була можливість належним чином виконати цей наказ. Проте, позивачем цього зроблено не було (допущено бездіяльність) без поважних причин.

При вирішенні справи судом враховано, що позивач неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності.Зокрема:

- наказом відповідача 1 від 5 вересня 2012 р. №209-о "Про попередження ОСОБА_1А.";

- наказом відповідача 1 від 31 жовтня 2012 р. №308-о "Про догану ОСОБА_1А." (т. І а.с.6);

Судом також враховано, що накази відповідача 1 № 209-о та № 308-о позивачем оскаржені не були.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у відповідача 1 були підстави для звільнення позивача із займаної посади - начальника відділу ЕКПР Східного регіону старшого державного інспектора за п. 6 ст. 30 Закону № 3723-ХІІ за безвідповідальне ставлення до своїх посадових обовязків та неспроможність здійснювати службову діяльність з дотримання основних принципів державної служби.

Крім того, позивачем було заявлено позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу відповідача 1 від 31 жовтня 2012 р. № 308-о "Про догану ОСОБА_1А." (далі - наказ № 308-о).

Стосовно позовних вимог щодо оскарження наказу № 308-о, судом встановлено таке.

31 жовтня 2012 р. наказом відповідача 1 № 308-о «Про догану ОСОБА_12» позивачу було винесено догану на підставі ст. 14 Закону України «Про державну службу» за порушення ОСОБА_12 вимог п. 2.6 посадової інструкції старшого держінспектора - начальника відділу ЕКПР Східного регіону АР Крим, а саме, за надання недостовірної інформації про підсумки інспекційної роботи відділу за 8 місяців 2012 р., ненадання інформації про підсумки роботи відділу за період з 12 по 18 жовтня 2012 р. та ненадання звіту за 2012 рік про розраховані відділом збитки, що призвело до заниження окремих показників звіту про роботу відповідача 1 в цілому за вищевказаний період.

Підставами для винесення наказу № 308-о стали доповідні записки заступника начальника відповідача 1 ОСОБА_5 від 1, 17 та 18 жовтня 2012 р., пояснення позивача від 24 жовтня 2012 р., наказ відповідача 1 від 5 вересня 2012 р. № 209-О «Про попередження ОСОБА_12».

З названим наказом позивач був ознайомлений 1 листопада 2012 р., про що свідчить його підпис на наказі (т. 1 а.с.6).

Відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Доповідною запискою від 1 жовтня 2012 р. заступник начальника відповідача 1 ОСОБА_5 повідомив начальника відповідача 1, про те, що за підсумками проведеного аналізу виявлені факти надання недостовірної інформації відділом ЕКПР Східного регіону інформації про підсумки інспекційної діяльності відділу ЕКПР Східного регіону (т. 2 а.с. 125-127).

Крім того, у названій доповідній записці зазначалося, що:

- згідно з наданими відділом ЕКПР Східного регіону щотижневих звітів за серпень місяць 2012 р. названим відділом було перевірено 24 обєкти; згідно аналізу звітності відділу за 7 та 8 міс. 2012 р., які є складовою частиною звітів інспекції за вказані періоди (відправленої до відповідача 2) за серпень місяць відділом було перевірено лише 4 обєкти, при цьому кількість перевірених ресурсів складає 51, що є неможливим;

- кількість обєктів, перевірених позапланово, за 7 міс. 2012р. становить - 47 од., а за 8 міс. 2012р. - лише 40 од., тобто на 7 обєктів менше ніж за 7 міс. (у тому числі кількість субєктів господарювання серед них за 7 міс. - 27 од., а за 8 міс. - 16 од., тобто на 11 од. менш, ніж за 7 міс.);

- у звіті за 8 міс. 2012 р. виявлено заниження кількості винесених постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема, на 2 постанови за порушення у сфері поводження з відходами. Це призвело до зниження показників роботи інспекції за 8 міс. 2012р.;

- згідно наданих відділом щотижневих звітів за вересень місяць 2012 р. (до 20 вересня 2012р.) було перевірено 3 обєкти, за підсумками перевірок яких було перевірено лише 2 ресурси, що також є неможливим;

- аналіз наказів начальника відповідача 1 про проведення відділом ЕКПР Східного регіону планових та позапланових перевірок (підготовлених та наданих на підпис відділом), а також актів перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства України, складених працівниками відділу за підсумками перевірок обєктів за період з 1 вересня 2012 р. по 1 жовтня 2012 р., свідчить про те, що позивач взагалі не приймав участі в організації та проведенні перевірок субєктів господарювання;

- аналіз матеріалів адміністративного провадження (протоколи, постанови за аналогічний період) свідчить про те, що позивачем не було складено жодного протоколу про адміністративне правопорушення та не прийнято жодної постанови про притягнення порушників до адміністративної відповідальності;

- згідно з даними відділу кадрового та документального забезпечення позивач з 2 липня 2012р. по 10 серпня 2012 р. та з 19 вересня 2012 р. по 1 жовтня 2012 р. позивач перебував на лікарняному.

До того ж у доповідній записці від 1 жовтня 2012 р. ОСОБА_5 зазначив, що позивач безвідповідально ставився до виконання своїх посадових обовязків, зокрема, до обов"язку своєчасного надання керівництву інспекції достовірної інформації про підсумки інспекційної діяльності відділу ЕКПР Східного регіону, що призвело до надання відповідачем 1 до відповідача 2 недостовірної інформації в звіті про підсумки інспекційної діяльності інспекції за 8 міс. 2012 р.

Доповідною запискою від 17 жовтня 2012 р. заступник начальника відповідача 1 ОСОБА_5 повідомив, що інформація відповідача 1 щодо розрахованих збитків у 2012 р., яку відповідно до вимоги Прокуратури Автономної Республіки Крим від 10 жовтня 2012р. №07/4-794 вих-12 необхідно було відправити до прокуратури в строк до 17 жовтня 2012р., була відправлена без урахування підсумків претензійно-позовної роботи відділу ЕКПР Східного регіону АР Крим по Феодосійському регіону. Відповідальним за своєчасне надання зазначеної інформації був позивач.

Крім того, в названій доповідній записці заступник начальника відповідача 1 ОСОБА_5 просив розглянути питання щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності (т. 1 а.с.99).

Доповідною запискою від 18 жовтня 2012 р. заступник начальника відповідача 1 ОСОБА_5 повідомив про те, що звіт відповідача 1 щодо результатів здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища за період з 12 по 18 жовтня 2012 р., який відповідно до Розпорядження №12 щочетверга відправляється до відповідача 2, був відправлений без урахування підсумків інспекційної діяльності відділу ЕКПР Східного регіону АР Крим по Феодосійському регіону. Відповідальним за своєчасне надання зазначеної інформації був позивач (т. 1 а.с.100).

Судом також встановлено, що згідно з вимогою від 10 жовтня 2012 р. № 07/4-794вих-12 Прокуратура АР Крим витребувала від відповідача 1 інформацію щодо розрахованих протягом поточного року відповідачем 1 збитків, заподіяних порушеннями законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та вжитих для відшкодування заподіяних збитків заходів. Витребувана інформація повинна була бути надана у строк до 12 жовтня 2012 р. (т. 2 а.с.129).

16 жовтня 2012 р. названа вимога була отримана відповідачем 1, що підтверджується вхідним штемпелем на вимозі.

Витребувана Прокуратурою АР Крим інформація була відправлена без урахування підсумків претензійно-позовної роботи відділу ЕКПР Східного регіону АР Крим по Феодосійському регіону, що підтверджується зведеною таблицею внутрішньої звітності відділу ЕКПР Східного регіону (т. 2 а.с. 131).

22 жовтня 2012 р. листом-розпорядженням № 6/3472 в.о. начальника відповідача 1 ОСОБА_5 зобовязано позивача ознайомитися з службовими записками від 20 вересня та 1 жовтня 2012 р. та актом проведення аналізу інспекційної діяльності відділу від 21 вересня 2012 р. Водночас, зобов"язано 23 жовтня 2012 р. надати:

-письмові пояснення щодо допущення виявлених недоліків в організації та проведенні державного екологічного контролю в зоні відповідальності відділу у серпні - вересні 2012 року, (по ОСОБА_2 проведення аналізу інспекційної діяльності від 21 вересня 2012 р.);

-письмові пояснення щодо надання недостовірної інформації про підсумки інспекційної діяльності за результатами роботи відділу в серпні 2012 року та за 8 місяців 2012 року (по службовій записці від 20 вересня 2012 р. заступника начальника відповідача 1 ОСОБА_5О.);

-письмові пояснення щодо фактів, викладених у доповідній записці від 1 жовтня 2012 р. заступника начальника відповідача ОСОБА_5;

-письмові пояснення щодо ненадання в термін до 17 жовтня 2012 р. відповідно до вимоги Прокуратури АР Крим від 10 жовтня 2012 р. №07/4-794 вих-12 інформації щодо розрахованих відділом ЕКПР Східного регіону АР Крим збитків по Феодосійському регіону;

- письмові пояснення щодо ненадання в термін до 18 жовтня 2012 р. відповідно до Розпорядження відповідача 1 від 11 червня 2012 р. інформації по Феодосійському регіону щодо результатів здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища за період з 12 по 18 жовтня 2012 р. відділом ЕКПР Східного регіону АР Крим;

-письмові пояснення щодо непредставлення 18 жовтня 2012 р. службового автомобілю до м. Ялта, вул. Московська, буд. 45 для проведення перереєстрації;

-письмові пояснення щодо відсутності на роботі починаючи з 19 вересня по 11 жовтня 2012 р.;

-надати письмовий звіт про виконану особисто роботу в період з 12 по 23 жовтня 2012 р. (т. 2 а.с. 138).

На цей лист-розпорядження позивач надав пояснення, в яких, зокрема, зазначив, що недостовірна інформація про підсумки інспекційної роботи відділу ЕКПР Східного регіону за 8 місяців 2012 р. ним усунута, проте, така ситуація була спричинена організаційними діями керівництва в частині призначення виконуючих обовязки відділу ЕКПР Східного регіону і нескоординованістю дій в період робочого циклу позивача. Крім того, зазначив, що вимога Прокуратури АР Крим про надання інформації щодо розрахованих відповідачем 1 збитків у 2012 р. до нього не надходила і тому не була виконана. Щодо ненадання інформації про підсумки роботи відділу за період з 12 по 18 жовтня 2012 р. по Феодосійському регіону позивач зазначив, що згідно розпорядження відповідача 2 №12 така інформація мала подаватися з 18 жовтня 2012 р. (т. 2 а.с.110).

У подальшому, у наказі № 308-о було зроблено посилання саме на ці письмові пояснення позивача.

Водночас, при вирішенні справи судом враховано, що наказом від 5 вересня 2012 р. №209-о «Про попередження ОСОБА_12» позивача було попереджено про те, що у разі подальшого порушення виконавчої дисципліни до нього будуть застосовані заходи дисциплінарного впливу. Підставою для видання названого наказу зазначено неякісне виконання наказу відповідача 1 від 9 серпня 2012 р. №414 щодо організації чергування та звітування про екологічний стан у зоні відповідальності відповідача 1 у світкові та вихідні дні 24, 25, 26 серпня 2012 р. відповідно до наказу відповідача 2 від 7 серпня 2012 р. №139 (т. 2 а.с.203).

З названим наказом позивач був ознайомлений 24 жовтня 2012 р., що підтверджується відповідним підписом останнього. Крім того, позивач письмово зазначив, що залишає за собою право оскаржувати даний наказ в судовому порядку, однак не оскаржив цей наказ.

Перевіряючи правомірність видання відповідачем 1 наказу № 308-о, суд встановив таке.

У 2012 р. позивач звернувся до відповідача 2 зі зверненням щодо незаконного оголошення йому догани та звільнення з займаної посади, яке було отримане відповідачем 2 21 грудня 2012 р. вх. № Р-590 (ДЕІ).

14 січня 2013 р. наказом відповідача 2 № 11-о "Про створення комісії та проведення службового розслідування" створено комісію для проведення службового розслідування перевірки тверджень позивача, зазначених у названому зверненні (т. 5 а.с. 147).

18 січня 2013 р. за результатами службового розслідування відповідачем 2 було складено акт проведення службового розслідування неналежного виконання посадових обов"язків начальником відповідача 1 ОСОБА_6 щодо оголошення догани позивачу (т. 5 а.с. 149-150).

Як убачається з названого акту, комісія, зокрема, дійшла висновку про оголошення догани позивачу з порушенням відповідачем 1 положень КЗпП України та необхідності сксування такої догани (т. 5 а.с. 150).

З названим актом начальник відповідача 1 був ознайомлений 30 січня 2013 р., що підтверджується його підписом (т. 5 а.с. 150).

Водночас, 25 січня 2013 р. відповідачем 2 винесено наказ № 18-о, яким, зокрема, наказано начальнику відповідача 1 ОСОБА_6 скасувати наказ № 308-о (т. 5 а.с. 148).

Проте, станом на дату розгляду даної адміністративної справи жодного доказу на підтвердження виконання відповідачем 1 наказу № 18-о в частині скасування наказу № 308-о до суду надано не було.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що наказ відповідача 1 № 308-о видано неправомірно, а отже, він підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Водночас, судом встановлено, що відповідачем 1 було допущено порушення порядку звільнення позивача.

Як убачається з листка непрацездатності серія АВН № 924585, у період з 5 по 14 листопада 2012 р. включно позивач був звільнений від роботи у зв"язку з хворобою (т. 1 а.с. 83).

Саме у цей період наказом відповідача 1 від 5 листопада 2012 р. № 310-о позивача було звільнено із займаної посади.

Як вже зазначалося, у відповідача 1 були законні підстави для звільнення позивача за п.6 ст. 30 Закону № 3723-ХІІ, проте, ним не було дотримано встановлений законом порядок звільнення позивача із займаної посади.

Крім того, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30 червня 2015 р.у даній адміністративній справі зазначено, що зміна дати звільнення не може ввжатися належним захистом порушеного права позивача (т. 4 а.с. 200-203).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 травня 2015 р.

Зокрема, у названій постанові зазначено таке.

Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника передбачені у ст.ст. 40-41 КЗпП України.

Згідно з вимогами п.1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами.

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов"язків грубим, суд виходить з характеру поступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення трудових обов"язків. При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов"язку, який входить до кола його трудових обов"язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов"язку за встановлених судом фактичних обставин справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв"язку між невиконанням працівником трудових обов"язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення.

Згідно з вимогами п. 1.3 ОСОБА_4 про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров"я України 9 квітня 2008 р. № 189, непрацездатність (утрата непрацездатності) - це стан здоров"я (функцій організму людини), обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професі без шкоди для здоров"я.

Тимчасова непрацездатність - це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або інших причин, що не залежить від факту втрати працездатності (пологи, карантин, догляд за хворим тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування та реабілітаційних заходів, триває до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності, а в разі інших причин - до закінчення причин відсторонення від роботи. Тимчасова непрацездатність застрахованих осіб засвідчується листком непрацездатності.

Отже, судом встановлено, що факт безвідповідального ставлення позивача до своїх посадових обов"язків (з яким відповідач 1 пов"язував звільнення позивача з роботи) мав місце, проте, звільнення позивача відбулося під час його тимчасової непрацездатності.

Трудове законодавство не тільки зазначає перелік підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, а й встановлює юридичні гарантії забезпечення прав працівника від незаконного звільнення, однією з яких є передбачена ч. 3 ст. 40, ч. 2 ст. 41 КЗпП України заборона звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності.

Наведене свідчить, що звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Аналіз зазначених норм свідчить, що за змістом ч. 1 ст. 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким також слід розуміти звільнення з порушенням порядку, встановленого законом.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що звільнення позивача відбулося з порушенням порядку, встановленого КЗпП України, а саме, під час його перебування на лікарняному.

Враховуючи викладене, суд вважає належним способом захисту прав позивача його поновлення на займаній посаді з дати звільнення - 5 листопада 2012 р., а отже, позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, враховуючи, що згідно зі Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач 1 зареєстрований як юридична особа, позивач підлягає поновленню на посаді начальника відділу екологічного контролю природних ресурсів Східного регіону Автономної Республіки Крим - старшого державного інспектора у відповідача 1.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу з 5 листопада 2012 р. по дату винесення рішення в даній адміністративній справі, судом встановлено таке.

Середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу підлягає стягненню на користь позивача з дати звільнення - 5 листопада 2012 р.

Під час вирішення справи суду належить визначити орган, з якого саме органу має бути стягнуто заробітну плату.

Згідно з п. 1 ОСОБА_4 про відповідача 1, затвердженого наказом відповідача 2 від 12 грудня 2011 р. № 136 відповідач 1 є територіальним органом відповідача 2, діє у складі відповідача 2 та йому підпорядковується (т. 5 а.с. 18).

Відповідно до вимог абз. 4 п. 17 названого ОСОБА_4 штатний розпис та кошторис відповідача 1 затверджується головою відповідача 2 (т. 5 а.с. 33).

Із поданих відповідачем 2 документів вбачається таке.

Згідно з п. 1 наказу відповідача 2 від 14 квітня 2014 р. "Про затвердження штатної чисельності територіальних органів Держекоінспекції" № 36 було затверджено штатну чисельність органів Держекоінспекції (т. 5 а.с. 112).

Як убачається з додатку до названого наказу, штатна чисельність відповідача 1 станом на 14 квітня 2014 р. складає 0 працівників, у тому числі, 0 держслужбовців (т. 5 а.с. 113).

Відповідно до письмових заперечень відповідача 2 з 1 квітня 2014 р. фінансування відповідача 1 не здійснювалося, а тому фактично з цієї дати відповідач 1 не функціонує (т. 5 а.с. 75).

За таких обставин суд вважає, що заробітна плата за час вимушеного прогулу підлягає стягненню на користь позивача з відповідача 2 - Державної екологічної інспекції України, до компетенції якої віднесено затвердження штатного розпису та бюджету відповідача 1.

Розрахунок суми, яка підлягає стягненню на користь позивача, має бути здійснено у періоди з: 5 листопада по 31 грудня 2012 р.; 1 січня по 31 грудня 2013 р.; 1 січня по 31 грудня 2014 р.; 1 січня по 22 грудня 2015 р.

Як убачається з листа Мінсоцполітики України від 23 серпня 2011 р. "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2012 р." № 8515/0/14-11/13, у період з 5 листопада по 31 грудня 2012 р. був 41 робочий день (у листопаді 2012 р. - 22 робочих дні, у грудні 2012 р. - 21 робочий день).

Згідно з листом Мінсоцполітики України від 21 серпня 2012 р. "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 р." № 9050/0/14-12/13 у період з 1 січня по 31 грудня 2013 р. був 251 робочий день (у січні - 21 робочий день, у лютому - 20, у березні - 20, у квітні - 22, у травні - 19, у червні - 18, у липні - 23, у серпні - 21, у вересні - 21, у жовтні - 23, у листопаді - 21, у грудні - 22).

Як убачається з листа Мінсоцполітики України від 4 вересня 2013 р. "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 р." № 9884/0/14-13/13, у період з 1 січня по 31 грудня 2014 р. був 251 робочий день (у січні - 21 робочий день, у лютому - 20, у березні - 20, у квітні - 21, у травні - 19, у червні - 19, у липні - 23, у серпні - 20, у вересні - 22, у жовтні - 23, у листопаді - 20, у грудні - 23).

Згідно з листом Мінсоцполітики України від 9 вересня 2014 р. "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 р." № 10196/0/14-14/13 у період з 1 січня по 22 грудня 2014 р. було 244 робочих дня (у січні - 20 робочих дні, у лютому - 20, у березні - 21, у квітні - 21, у травні - 18, у червні - 20, у липні - 23, у серпні - 20, у вересні - 22, у жовтні - 22, у листопаді - 21, у грудні - 16 (23-7)).

Середньоденна заробітна плата позивача має бути розрахована таким чином.

Згідно з вимогами п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 (далі - Порядок № 100) у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати (в тому числі і за час вимушеного прогулу) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за

останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до вимог п. 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Проте, даних щодо середньої заробітної плати за останні 2 місяці відповідачем 2 суду надано не було.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне розрахувати середньоденну заробітну плату таким чином.

Згідно з штатним розписом відповідача 1, затвердженим 20 грудня 2011 р. відповідачем 2, встановлено посадовий оклад начальника відділу - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів у сумі 1523 грн 00 коп. (т. 1 а.с. 110).

Як встановлено судом, при призначенні на посаду за позивачем було збережено 10 ранг державного службовця посади 5 категорії (т. 1 а.с. 32).

Згідно з вимогами додатку 57 до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" № 268 розмір надбавки за 10 ранг державного службовця - 80 грн 00 коп. щомісяця.

Отже, середньоденна заробітна плата позивача складала 74 грн 56 коп. (1523 грн 00 коп. (посадовий оклад) + 80 грн 00 коп. (надбавка за ранг) *2 (кількість місяців) та розділити на 43 (кількість робочих днів у вересні-жовтні 2012 р. згідно з листом Мінсоцполітики України від 23 серпня 2011 р. "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2012 р." № 8515/0/14-11/13).

Таким чином, заробітна плата позивача за період з 5 листопада 2012 р. по 22 грудня 2015 р. має бути розрахована шляхом множення 74 грн 56 коп. (середньоденного заробітку) на 787 (кількість робочих днів за період з 5 листопада 2012 р. по 22 грудня 2015 р. згідно з листами Мінсоцполітики України "Про розрахунок норми тривалості робочого часу") і становить 58 678 грн 72 коп.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 256 "Постанови суду, які виконуються негайно" КАС України негайно виконується постанова суду про присудження, з-поміж іншого, періодичних платежів з Державного бюджету України у межах суми стягнення за один місяць.

За наведених обставин суд вважає за необхідне допустити негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що і було зроблено відповідачем 1 та відповідачем 2 в частині наявності підстав для звільнення позивача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати накази Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції від 31 жовтня 2012 р. № 308-о "Про оголошення догани ОСОБА_1А." та від 5 листопада 2012 р. № 310-о "Про звільнення ОСОБА_1А.".

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу екологічного контролю природних ресурсів Східного регіону Автономної Республіки Крим Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції з 5 листопада 2012 р.

Допустити негайне виконання даної постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу екологічного контролю природних ресурсів Східного регіону Автономної Республіки Крим Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції.

Стягнути з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 5 листопада 2012 р. по 22 грудня 2015 р. у сумі 58 678 (п"ятдесят вісім тисяч шістсот сімдесят вісім) грн 72 коп.

Допустити негайне виконання даної постанови в частині стягнення заробітної плати за 1 місяць.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Виноградова О.І.

Судді: Василенко Г.Ю.

ОСОБА_13