Постанова № 54601907, 17.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4604/15

Категорія: 8.3.12 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Домусчі С.Д.,

ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Курортний комплекс «Фієстатур» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки),-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Курортний комплекс «Фієстатур» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якій позивач просив суд визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-262 від 06.06.2014 року і № Ю-262/1 від 07.07.2014 року, винесені Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року вказаний позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи, зокрема, на невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенні норм матеріального права, що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області були сформовані вимоги від 06.06.2014 року № Ю-262 та від 07.07.2014 року № Ю-262/1 про сплату боргу (недоїмки) ТОВ «Курортний комплекс «Фієстатур» зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 313,08 грн.: 143,27 грн. згідно вимоги від 06.06.2014 року № Ю-262, 169,81 грн. згідно вимоги від 07.07.2014 року № Ю-262/1.

Не погоджуючись із вказаними вимоги, посилаючись на відсутність боргу зі сплати єдиного внеску на момент їх формування, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи заявлені позивачем вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем як субєктом владних повноважень не було доведено правомірність свого рішення та обґрунтованість визначених у вимогах сум боргу.

Однак, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції неповними та передчасними, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування правомірності надіслання боржнику вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати страхових внесків.

Водночас, судам першої інстанції при розв'язанні відповідних спорів варто враховувати принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений ч.ч. 4, 5 ст. 11 КАС України.

Відповідно до вказаної норми суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Відповідні дії можуть бути вчинені судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 110, ст. 114 КАС України.

У разі ненадходження витребуваних додаткових доказів у строк, установлений судом, спір може бути розв'язано на підставі наявних у справі доказів.

Якщо позивач без поважних причин ухиляється від надання доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, у позові платника податків може бути відмовлено.

Якщо витребувані судом докази на підтвердження правомірності оскарженого рішення (дій чи бездіяльності) не надані відповідачем-податковим органом, суд не позбавлений права вказати на допущені таким податковим органом порушення процесуальних вимог шляхом постановлення окремої ухвали в порядку статті 166 КАС України.

Як встановлено апеляційним судом із матеріалів справи, ухвалою від 15.10.2015 року, прийнятою в порядку письмового провадження, судом першої інстанції було зобовязано відповідача надати до суду належним чином завірені копії документів, які слугували підставою для виставлення оскаржуваних вимог.

Проте, доказів отримання вказаної ухвали відповідачем матеріали справи не містять, а тому суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про без поважність надання відповідачем зазначених доказів станом на момент вирішення даної справи.

Крім того, доходячи вказаного висновку, за відсутності доказів своєчасного отримання відповідачем зазначеної ухвали та достатності часу у останнього для її виконання, суд першої інстанції помилково відхилив заявлене відповідачем клопотання про продовження строків зупинення провадження у справі для дання останнім доказів у даній справі.

Також, колегія суддів наголошує, що з метою отримання доказів, які зобовязав суд надати відповідача, судом першої інстанції було зупинено провадження у справі до 27.10.2015 року, проте у вказаний строк доказів відповідачем надано не було, тобто не відпали обставини, що зумовили зупинення провадження у справі, однак суд першої інстанції всупереч вимогам ст. 156 КАС України поновив провадження у справі.

Окрім викладеного, зі змісту матеріалів справи вбачається, що розгляд даної справи був здійснений судом в порядку письмово провадження 29.10.2015 року, проте доказів повідомлення сторін про проведення такого розгляду справи матеріли справи не містять.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дав передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалене ним судове рішення не можна вважати законним та обґрунтованим.

В свою чергу, вирішуючи питання щодо правомірності формування оскаржуваних вимог, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно вимог п. 6.2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року № 455, недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 2, підпунктом 3 пункту 4.5 та підпунктом 2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом.

За правилами п. 6.3 розділу VI зазначеної Інструкції органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки, зокрема, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску та борги зі сплати фінансових санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно облікової картки даних з особового рахунку платника - позивача, станом на 31.05.2015 року в КОР платника податків по платежу - єдиний внесок, нарахований робітникам на суми заробітної плати (КБК 71010000) значився борг в сумі 143,27 грн., станом на 30.06.2015 року у розмірі 169,81 грн.

Тобто, з наведеного вбачається, що у позивача на кінець календарного місяця (травня, червня) була недоїмка зі сплати єдиного внеску.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем цілком обґрунтовано та у відповідності до п. п. 6.3, 6.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року № 455, сформовано та направлено на адресу позивача, як боржника, вимогу № Ю-262 від 06.06.2015 року на суму боргу у розмірі 143,27 грн. та вимогу № Ю-262/1 від 07.07.2015 року на суму боргу у розмірі 169,81 грн.

Враховуючи викладене, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, колегія суддів вважає, що судове рішення, відповідно до вимог ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні заявлених позивачем вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що ухвалою від 03.12.2015 року апелянту відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги, проте станом на теперішній час цей судовий збір ним так і не сплачено.

За правилами ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони лише всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

За викладених обставин, на підставі ст. 94 КАС України, з відповідача належить стягнути несплачений судовий збір у розмірі 1339,80 грн. (110% ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Курортний комплекс «Фієстатур» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки).

Стягнути з Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39565551) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923; банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) 828011; рахунок отримувача 31212206781008; код класифікації доходів бюджету 22030001; призначення платежу судовий збір, ПІБ апелянта чи назва установи, організації, що виступає апелянтом, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду 34380461) несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року в розмірі 1339 (одна тисяча триста тридцять девять) гривень 80 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: Н.В. Вербицька