Постанова № 54601863, 22.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4736/15

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Танасогло Т.М.,

суддів Бойка А.В.,

ОСОБА_1,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_3 Русь» в особі уповноваженої особи на ліквідацію банку ОСОБА_4, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Банк «ОСОБА_3 Русь» в особі уповноваженої особи на ліквідацію банку ОСОБА_4, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ОСОБА_3 Русь ОСОБА_4 щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за Договором №581235-GR/2015 від 20.03.2015р. про приєднання до Договірних умов та правил відкриття і обслуговування публічним акціонерним товариством ОСОБА_3 Русь поточних рахунків фізичних осіб, операцій за якими здійснюється з використанням електронних платіжних засобів - платіжних карток, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ ОСОБА_3 Русь, зобов'язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ОСОБА_3 Русь ОСОБА_4 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ ОСОБА_3 Русь за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включити ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням суми у розмірі 185 524, 90 грн., що підлягають відшкодуванню за Договором № 581235-GR/2015 від 20.03.2015р., зобовязання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ ОСОБА_3 Русь за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року у задоволені адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовлено.

ОСОБА_2 не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 05 жовтня 2015 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, позивач зазначає, що судом першої інстанції під час розгулу справи було неповно зясовані обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що 20.03.2015р. між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «ОСОБА_3 Русь» в особі керуючого Припортового відділення Чорноморської філії ПАТ «Банк «ОСОБА_3 Русь» ОСОБА_5 було укладено договір №581235-GR/2015 від 20.03.2015р. про приєднання до Договірних умов та правил відкриття та обслуговування ПАТ «Банк «ОСОБА_3 Русь» поточних рахунків фізичних осіб, операції за якими здійснюються з використанням електронних платіжних засобів-платіжних карток, предметом якого є відкриття та обслуговування Банком поточного рахунку клієнта з можливістю використання електронних платіжних засобів - платіжних карток №26252363155102 (а.с.6-7)

Відповідно до довідки ПАТ «Банк «ОСОБА_3 Русь» від 05.05.2015р. №598/01 ОСОБА_2 відкрито картковий рахунок в іноземній валюті №2625363155101, залишок коштів на якому станом на 05.05.2015р. склав 8 000 доларів США (а.с.8).

Відповідно до п.1.8 постанови правління НБУ Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах від 12.11.2003р. №492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Таким чином, поточний рахунок - вид банківського рахунку.

Відповідно до п.3 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року N 4452-VI, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Постановою Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №190 ПАТ «Банк «ОСОБА_3 Русь» було віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19.03.2015р. прийнято рішення №61 про запровадження з 20.03.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «ОСОБА_3 Русь» (а.с.27).

Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «ОСОБА_3 Русь» запроваджено строком на 3 місяці з 20 березня 2015 по 19 червня 2015 року включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №116 від 15.06.15р. строк тимчасової адміністрації продовжено до 19.07.15р. включно. (а.с.28)

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №138 від 17.07.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «ОСОБА_3 Русь» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб з 17 липня 2015 року. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ ОСОБА_3 Русь призначено ОСОБА_4 (а.с.29-30).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 4 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Статтею 27 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до п.п.3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.п.4-6 ч.4 ст. 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру. При цьому Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Договір №581235-011/2015 від 20.03.2015 року нікчемним на підставі ч.1 ст. 228 ЦКУ, а отже висновки позивача є необґрунтованими.

При цьому суд зазначив, що позивач шляхом отримання на свій рахунок коштів з рахунку ОСОБА_6 на підставі договору дарування мала за мету відшкодування грошових коштів у межах граничного розміру 200 000 грн. за рахунок держави.

Судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із ч.2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Таким чином, для правильного вирішення спору такої категорії справ суду необхідно перевірити підстави, з яких визнано договір нікчемним, у розрізі статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Разом з тим, судова колегія зазначає, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у «Банк «ОСОБА_3 Русь» ОСОБА_4 не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та не наведено, з яких підстав вбачається, що договір банківського вкладу, що укладений з позивачем, має ознаки нікчемного правочину.

Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися на встановлених обставинах, які за визначенням у законі тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема, визнання нікчемною угоди. У даному випадку у зв'язку із протилежним твердженням вкладника про дійсність угоди внаслідок внесення вкладу цей висновок не є таким, що відповідає закону.

Отже, за обставин невстановлення передбачених Законом підстав визнання правочину нікчемним, висновок про нікчемність укладених правочинів є необґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина 3 цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених ст. 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Крім того, відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий Адміністративний суд України у своїй Постанові № К/800/25636/15 від 03.11.2015 року.

У відповідності до ч.ч.1,4 ст. 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Однак, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «ОСОБА_3 Русь» ОСОБА_4 не наведено та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що внаслідок укладання договору №№990413455 від 20 січня 2015 року банк взяв на себе зобов'язання, що потягло за собою виникнення неплатоспроможності або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.

Також, уповноваженою особою Фонду не було надано доказів, які б свідчили, що укладений позивачкою правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

З огляду на вищевказане, судова колегія вважає, що за таких обставин Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «ОСОБА_3 Русь» ОСОБА_4 не доведено наявності правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк «ОСОБА_3 Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином, судова колегія вважає, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ПАТ «Банк «ОСОБА_3 Русь» в особі уповноваженої особи на ліквідацію банку ОСОБА_4 щодо невключення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором №581235-С/G2015 від 20 березня 2015 року про приєднання до Договірних умов та правил відкриття і обслуговування ПАТ «Банк «ОСОБА_3 Русь» поточних рахунків фізичних осіб, операцій за якими здійснюється з використанням електронних платіжних засобів - платіжних карток, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «ОСОБА_3 Русь» підлягають задоволенню.

При цьому, судова колегія вважає наявними підстави зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «ОСОБА_3 Русь» ОСОБА_4 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивачки, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк «ОСОБА_3 Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Колегія суддів також вважає обґрунтованими вимоги ОСОБА_2 про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити її до Загального реєстру вкладників АТ ПАТ «Банк «ОСОБА_3 Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки зобов'язання Уповноваженої особи включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є безумовною підставою для включення позивачки до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за відсутністю при цьому у Фонду альтернативної поведінки.

Згідно п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що згідно квитанції №8 від 20 жовтня 2015 року позивачкою було сплачено судовий збір в розмірі 535,92 грн.

Враховуючи норми ст. 94 КАС України, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що стягненню на користь ОСОБА_2 підлягають понесені нею судові витрати по сплаті судового збору, підтверджені документально, пропорційно сумі задоволених позовних вимог, що, в даному випадку, становить 401,94 грн.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративним позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_3 Русь» в особі уповноваженої особи на ліквідацію банку ОСОБА_4 щодо невключення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором №581235-С/G2015 від 20 березня 2015 року про приєднання до Договірних умов та правил відкриття і обслуговування публічним акціонерним товариством «Банк «ОСОБА_3 Русь» поточних рахунків фізичних осіб, операцій за якими здійснюється з використанням електронних платіжних засобів - платіжних карток, укладеним між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством «Банк «ОСОБА_3 Русь».

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «ОСОБА_3 Русь» в особі уповноваженої особи на ліквідацію банку ОСОБА_4 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічне акціонерне товариство «Банк «ОСОБА_3 Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включити ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором №990413455 від 20 січня 2015 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року.

Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічне акціонерне товариство «Банк «ОСОБА_3 Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_2 здійснені нею судові витрати у вигляді судового збору пропорційно задоволеним вимогам в сумі 401 (чотириста один) грн. 94 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючийсуддя ОСОБА_7 суддя ОСОБА_8 суддя ОСОБА_1