Постанова № 54601815, 25.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2015 року м. Київ № 826/13963/15

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом ОСОБА_1

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2

до відповідача Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації

про зобов'язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Солом»янської районної в м. Києві Державної адміністрації з позовною заявою, в якій просить зобов'язати відповідача прийняти до розгляду заяву від 12.03.2015 р. та додані до неї документи щодо приватизації кімнати площею 16,1 кв.м. у комунальній квартирі АДРЕСА_1 та прийняти по ній рішення по суті.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2015 р. суддею Добрянською Я.І. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 10.12.2015 р. позивач заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, серед іншого про те, що під час розгляду відповідачем її заяви, ним було проігноровано та не взято до уваги ту обставину, що підставою для вселення у спірну кімнату, як встановлено Солом»янським районним судом м. Києва при розгляді цивільної справи №2-3263/10, є рішення житлової комісії Київського КЕУ МО України, а відтак, вимагання надання позивачем копії ордера про надання житлової площі є, на переконання позивача, протиправним.

Відповідачем, у свою чергу, до матеріалів справи були надані письмові заперечення проти позову, та в судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив повністю з тих підстав, що окрім ордеру, позивачем не було надано також довідку з АТ «Ощадбанк» про належну ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму невикористаних коштів по житловому чеку після участі у приватизації житла в м. Очакові, а також, як йдеться у запереченнях, довідка очаківської міської ради від 15.02.2015 р. №43/01-17 оформлена не належним чином.

Окрім цього, відповідачем надано до суду додаткові письмові пояснення, в яких серед іншого зазначено, що згідно з наданою ДУ-12 ККЕУ Міністерства оборони України у 2008 р. інформацією ц будинку АДРЕСА_1, всі 29 квартир є комунальними, тому надати інформацію про кількість приватизованих з них кімнат та кількість залишку неприватизованих неможливо, оскільки такий облік відділом приватизації державного житла не ведеться.

Під час судового засідання сторони не заперечували про продовження розгляду справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Солом»янського районного суду м. Києва від 10.09.2010 р. у цивільній справі №2-3263/10 за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом`янської районної у м. Києві ради, 3-я особа Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України, про визнання право користування житловим приміщенням визнано за позивачами у цій справі право користування кімнатою, житловою площею 16,1 кв.м в квартирі АДРЕСА_1

При цьому у вказаному рішенні судом зазначено про те, що позивачі набули право користування спірним жилим приміщенням в згаданій кімнаті НОМЕР_1, в яке вселилися відповідно до рішення житлової комісії Київського КЕУ МО України, у віданні якої на час надання житла перебувало спірне житлове приміщення, постійно проживають сім»єю в цьому приміщенні протягом тривалого часу, фактично виконують обов»язки наймачів цієї квартири, які витікають з договору найму жилого приміщення, і за весь цей час право позивачів на користування спірним житлом ніким не оспорювалося.

Заочним рішенням Солом»янського районного суду м. Києва від 09.06.2010 р. у цивільній справі №2-3685/11 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу розірвано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, зареєстрований 27.0.8.2002 р. Відділом реєстрації актів громадянського стану Очаківського районного управління юстиції Миколаївської області за актовим записом №77.

Заочним рішенням Солом»янського районного суду м. Києва від 14.11.2013 р. у цивільній справі №760/20912/13-ц (провадження №2-5830/13 р.) за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, визнано відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1

12.03.2015 р., як встановлено судом із наданого до суду опису документів, що надано до ЦАП, позивачем оформлена та подана до центру надання адміністративних послуг Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації заява на приватизацію кімнати у комунальній квартирі АДРЕСА_1 з додатками:

- довідка про склад сім'ї та займані приміщення;

- паспорт громадянки України та їх копії (стор. 1,2,3 та всі сторінки починаючи з 11);

- довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) про період реєстрації/прописки та щодо невикористання або використання права на приватизацію державного житлового Фонду. У разі у часті у приватизації - довідка з АТ «Ощадбанк» про залишок житлового чека;

- технічний паспорт на квартиру, житлове приміщення в гуртожитку, виготовлений в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, та його копія;

- довідка №10210 від 04.03.2015 р.;

- копія свідоцтв про зміну імені;

- довідка №43/01 -17 від 17.02.2015 р.;

- нотаріально посвідчена заява від 11.03.2015 р.;

- рішення суду від 10.09.2010 р. №2-3263/10;

- рішення суду від 09 06.2011 р. №2-3685/11;

- рішення суду від 14.11.2013 р. №2-5830/13.

Листом від 22.03.2015 р. №108-3678/01 Солом'янською районною в місті Києві державна адміністрація за результатами розгляду заяви позивача від 12.03.2015 р. повідомлено, що згідно із п. 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово - комунального господарства України від 16.12.2009 р. №396, громадянином до органу приватизації подається копія ордера про надання жилої площі.

В наданих позивачем документах, як зазначено у вказаному листі, відсутня копія ордера, довідка з AT „Ощадбанк" про належну позивачу та ОСОБА_2 суму невикористаних коштів по житловому чеку після участі в приватизації житла в м. Очакові, розмір якої необхідний для розрахунків при приватизації кімнати в комунальній квартирі та списання з депозитного рахунку за приватизаційним платіжним дорученням. Між тим, зауважено, що довідка, видана управлінням з питань житлово-комунального господарства Очаківської міської ради від 17.032.2015 р. №43/01-17, оформлена неналежним чином, а саме: не вказано адреси, за якою була приватизація житла; відсутня інформація про назву органу приватизації, номер та дату видачі розпорядження про передачу в приватну власність житла. З огляду на наведене відповідачем повідомлено про неможливість оформлення свідоцтва про право власності на кімнату в даній комунальній квартирі.

З огляду на вказані обставини, позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, звернувся за захистом порушених прав та інтересів у судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

Відповідно до абз. 1 преамбули Закону "Про приватизацію державного житлового фонду" (далі по тексту - Закон №2482-ХІІ) цей законодавчий акт визначає правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання.

За даним у статті першій цього Закону №2482-ХІІ визначенням приватизація державного житлового фонду (далі також - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. До державного житлового фонду Закон відносить житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Згідно норм п. 1 та 2 ст. 2 Закону № 2482-ХІІ до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму. При цьому, не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

За приписами п. 1 та п. 3 ст. 8 вищезазначеного Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом (п. 10 ст. 8 Закону № 2482-ХІІ).

З аналізу вищевказаних норм слідує, що результатом розгляду заяв громадян щодо приватизації державного житлового фонду повинно бути відповідне рішення органу приватизації про передачу квартир (будинків) у власність або про відмову в цьому у передбачених законом випадках.

Згідно зі ст. 5, 6 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз. Незалежно від розміру загальної площі безоплатно передаються у власність громадян займані ними однокімнатні квартири.

Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян затверджене наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 р. № 396, (надалі по тексту - Положення).

Пункт 14 Положення передбачає, що передача квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках, які на момент набрання чинності Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" перебували у комунальній власності, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Передача жилих приміщень в гуртожитках, які на момент набрання чинності Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" перебували у державній власності, у власність громадян здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина (після передачі/прийняття гуртожитку у власність відповідної територіальної громади). При цьому орган місцевого самоврядування відповідно до статті 5 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" має прийняти рішення щодо залишення цілісного майнового комплексу (будівлі, будинку) у статусі "гуртожиток" та дозволити приватизацію його жилих та нежилих приміщень.

Громадяни, які проживають у гуртожитках, що перебувають у власності підприємств, установ, організацій, утворених у процесі корпоратизації чи приватизації, набувають право на приватизацію займаних жилих приміщень після передачі таких гуртожитків у комунальну власність та за умови, що вони фактично проживають у таких гуртожитках правомірно і тривалий час (не менше п'яти років).

Згідно з п. 16 Порядку передача квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитках, кімнату в комунальній квартирі, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Пунктом 17 Порядку визначено, що громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. Зразок бланка заяви наведено у додатку 2.

Відповідно до п. 18 Порядку громадянином до органу приватизації подаються:

- оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;

- копію документа, що посвідчує особу;

- технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;

- довідка про склад сім'ї та займані приміщення;

копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку);

- документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;

- копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;

- заява - згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.

При цьому згідно до п. 20 Положення документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду.

У справі наявна довідка Виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області від 31.03.2015 р. №421/02-10-11, видана позивачеві та ОСОБА_2, в якій йдеться про те, що за місцем проживання в м. Очаків Миколаївської області право на безоплатну приватизацію житла ними використано у розмірі 11,72 кв.м при нормі 23 кв.м, свідоцтво НОМЕР_2 на право власності на квартиру АДРЕСА_2 видано виконкомом Очаківської міської ради на підставі розпорядження від 31.05.1993 р. №15.

Окрім цього також наявна видана за заявою позивача від 26.11.2015 р. довідка ПАТ «Державний ощадний банк України» від 02.12.2015 р. №696 про те, що ОСОБА_1 значиться у списках на отримання житлового чеку за адресою АДРЕСА_2 та станом на 02.12.2015 р. має залишок по житловому чеку в сумі 2,06 грн. Аналогічного змісту довідку видано і на ім»я ОСОБА_2. Тобто, як вбачається, житловий чек використано позивачем частково, не перевищивши санітарну норму.

Відповідно до висновків, викладених у рішенні Конституційного суду України від 10 червня 2010 року № 15-рп\2010 щодо офіційного тлумачення положення пункту 5 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації майна у державному житловому фонді, і у його власність передано в одній чи кількох квартирах (будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми 21 кв. м загальної площі на наймача і кожного члена сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.

Тобто, Конституційний суд прийшов до висновку про те, що якщо площа займаної квартири ( будинку) менша санітарної норми, то громадянин України має право використати залишок житлового чека для приватизації іншої квартири ( будинку) державного житлового фонду, наймачем якої він є.

З огляду на наведене, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду обставини, а також зважаючи на недоведеність позиції у справі відповідачем як суб"єктом владних повноважень, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа..

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

2. Зобов'язати Солом»янську районну в м. Києві державну адміністрацію прийняти повторно до розгляду заяву ОСОБА_1 від 12.03.2015 р. та додані до неї документи щодо приватизації кімнати площею 16,1 кв.м. у комунальній квартирі АДРЕСА_1 та прийняти по ній рішення по суті.

3. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 73 гривні 08 копійок.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська