Постанова № 54601783, 15.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 грудня 2015 року № 826/22873/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Федорчука А.Б., суддів Гарника К.Ю., Кобилянського К.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській

області,

Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, в особі ОСОБА_1 (надалі - Позивач), звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (надалі - Відповідач-1), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі - Відповідач-2), в якому просить: визнати протиправним рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області щодо скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації; скасувати наказ від 19.08.2015 року №135 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт від 26.11.2014 року за №КС083143300138, декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 29.05.2015 року за №КС143151490324»; скасувати наказ від 19.08.2015 року №136 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт від 28.05.2015 року за №КС083151480588»; скасувати наказ від 19.08.2015 року №137 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт від 26.02.2015 року за №КС083150570200»; скасувати припис від 19.08.2015 року №С-1908/5 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; скасувати припис від 19.08.2015 року №С-1908/6 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначила, що Відповідачами проведена процедура перевірки з чисельними порушеннями законодавства України та з позбавленням права Позивача бути присутнім під час перевірки. Крім цього, Позивач зазначила, що висновки, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими та недостовірними.

Представники Відповідачів в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Враховуючи, що в судове засідання не прибули представники Відповідачів, судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмовому провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

Відповідно до укладеного договору суборенди земельної ділянки від 21.07.2014 р. Позивач є землекористувачем земельної ділянки загальною площею 3,35 га за кадастровим номером НОМЕР_1, розташованої за адресою: м. Ірпінь, в районі ВАТ «Ірпіньмаш» з цільовим призначенням для багатоповерхового житлового будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи, головним державним начальником Інспекційного відділу №2 Інспекційного управління №1 Ковалем В.А., головним державним інспектором Сидоровим С.В. Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області проведено планову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; назва та місцезнаходження об'єкта будівництва: 48-квартирний житловий будинок по АДРЕСА_1; за наслідками перевірки складено акт від 19.08.2015 року.

Актом перевірки встановлено, що замовником будівництва наведено недостовірні дані в деклараціях про початок виконання будівельних робіт від 26.11.2014 року № КС 083143300138, від 28.05.2015 року № КС 383151480588, від 26.02.2015 року № КС 083150570200 та в декларації про готовність об'єкта експлуатації від 29.05.2015 року № КС 143151490324, а саме: не вірно вказано критерії складності об'єкту, замість V вказано III та розпочато виконання будівельних робіт без дозволу, чим порушено вимоги ст. 34 та 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». ПП «Ладопроект» передано замовнику проектну документацію, розроблену з порушеннями будівельних норм, в тому числі, занижено категорію складності об'єкта будівництва, чим порушено вимоги ст. 29, ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ДСТУ-Н Б В.І.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва».

На підставі акту перевірки 19 серпня 2015 року складено припис №С-1908/5 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів и правил, згідно з яким Позивачку зобов'язано усунути встановлені перевіркою порушення до 01.10.2015 р. та припис №С-1908/6 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, згідно з яким Позивачці поставлена вимога зупинити виконання будівельних робіт до 20.08.2015 р.

Листом від 20.08.2015 р. № 10/10-13/2008/02 Відповідачем повідомлялось, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції Київській області прийняті накази про скасування декларацій, а саме наказом № 135 від 19.08.2015року скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 26.11.2014 р. № КС 083143300138 щодо будівництва 68-картирного житлового будинку в АДРЕСА_2 та реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 29.05.2015 року № КС 143151490324 щодо 68-квартирного житлового будинку в АДРЕСА_2; наказом № 136 від 19.08.2015року скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 28.05.2015 року № КС 083151480588 щодо будівництва 48-картирного житлового будинку в АДРЕСА_1; наказом № 137 від 19.08.2015року скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 26.02.2015 року № КС 083150570200 щодо будівництва 68-картирного житлового будинку в АДРЕСА_3.

Позивач вважає, що Відповідачем в порушення норм права допущено ряд порушень під час перевірки та за результатом перевірки протиправно винесено спірні рішення, що в свою чергу стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.10 Закону України "Про архітектурну діяльність" (надалі - Закон №3038) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Водночас, згідно до ч.1 та ч.2 ст.41 Закону №3038, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В п.4 ч.4 ст.41 Закону №3038 визначено, що посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Відповідно до п.1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затверджену Указом Президента України №439/2011 від 08.04.2011 р. (надалі - Положення №439/2011) Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно п.3 Положення №439/2011, основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, зокрема, здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань.

Таким чином, на Відповідача покладається обов'язок контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Положеннями ст.41 Закону №3038 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. При цьому, Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності визначає Порядок №553.

В п.2 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до пункту 5 Порядку визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України.

Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції.

В п.6 Порядку №553 визначено, що плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Органи державного архітектурно-будівельного контролю проводять планові перевірки об'єктів містобудування не частіше ніж один раз на півроку. Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на п'ять робочих днів.

В ч.1 та ч.2 ст.36 Закону №3038 визначено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки були отримані на будинок за будівельною адресою: АДРЕСА_2 від 24.10.2014 р. № 0118-10-2014; на будинок за будівельною адресою: АДРЕСА_1 від 17.04.2014 р. № 0038-04-2014; на будинок за будівельною адресою: АДРЕСА_3 від 17.04.2014 р. № 0039-04-2014.

За зазначеними будівельними адресами Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зареєстровані декларації про початок виконання будівельних робіт: декларація про початок виконання будівельних робіт від 26.11.2014 р. № КС 083143300138 щодо будівництва 68-квартирного житлового будинку в АДРЕСА_2; декларація про початок виконання будівельних робіт від 28.05.2015 р. № КС 083151480588 щодо будівництва 48-квартирного житлового будинку в АДРЕСА_1; декларація про початок виконання будівельних робіт від 26.02.2015 р. № КС 083150570200 щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_3.

В ч.1 ст.39 Закону №3038 визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 29.05.2015 р. зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації № КС 143151490324 щодо будівництва 68-картирного житлового будинку в АДРЕСА_2.

На думку Відповідачів, спірний об'єкт будівництва відноситься до V категорії складності, що стало підставою про висновки щодо зазначення недостовірних відомостей у деклараціях про початок виконання будівельних робіт, виконання будівельних робіт без дозволу на виконання будівельних робіт та прийняття в експлуатацію без акта готовності об'єкт до експлуатації та без видачі сертифіката.

Як вбачається з направлення на проведення перевірки від 09.07.2015 року №40 та акту від 19.08.2015 року перевірки проводилась за місцезнаходженням об'єкта будівництва 48-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 Київської області.

При цьому, визначаючи V категорію складності, Відповідач-1 посилався на те, що розпочаті будівельні роботи з будівництва комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями за будівельними адресами Київської області, АДРЕСА_1 які на думку останнього мають спільне інженерне забезпечення (влаштовані спільні мережі газопостачання, ГРП та ТП), об'єднані цільовим призначенням та спільними проектними рішеннями. Отже, згідно з п. 4.2 ДСТУ-Н Б В 1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», відповідно до якого проектування об'єкта будівництва до складу якого входять декілька будинків, будівель, споруд потрібно здійснювати на підставі вихідних даних на об'єкт будівництва в цілому. При цьому категорію складності об'єкта будівництва визначають за показниками таблиці А1 додатку А розрахованими для об'єкта будівництва в цілому. Так відповідачами зроблено висновок, що на житлові будинки за адресою: м. Ірпінь, АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 існує одна проектна документація та ці будинки складають спільний будівельний комплекс і в цих будинках розраховано для перебування: 173 особи в будинку за адресою: АДРЕСА_2, 149 осіб в будинку за адресою: АДРЕСА_1 149 осіб в будинку за адресою: АДРЕСА_3 - разом 471 особа, що відповідно до таблиці А 1 додатку А ДСТУ-Н Б В 1.2-16:2013 відноситься до 5 категорії складності.

Водночас, суд не може погодитись з такими висновками Відповідача-1 з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої - третьої статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Частина четверта статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначає, що порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

В Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №557 від 27.04.2011 р. (надалі - Порядок №557), віднесення об'єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

В п.5 Порядку №557 передбачено, що до IV категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб; становлять можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об'єктом; у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини місцевого значення.

В абзаці третьому частини першої статті 4 Закону № 3038-VI об'єктами будівництва визначено будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

За змістом підпункту 1 пункту М2 додатку М до Державних будівельних норм А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 3 березня 2012 року № 98, для об'єкта будівництва, до складу якого входить декілька окремих будинків, будівель або споруд (комплекс), категорія складності визначається окремо для кожного будинку, будівлі, споруди.

Таким чином, визначення Відповідачами категорії складності чотирьох житлових будинків як одного об'єкта будівництва є помилковим. А отже, і віднесення всіх будинків до V категорії складності за ознакою постійного перебування в них більше 471 осіб не можна вважати законним.

Крім цього, п. 4.2 ДСТУ-Н Б В 1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» не міг бути застосований Відповідачем-1 при винесенні оскаржуваних рішень виходячи з того, що житлові будинки за адресами: м. Ірпінь, АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 не об'єднані спільною проектною документацією, а тому відповідно до п.3.13 ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» не може бути єдиним будівельним комплексом.

За таких підстав, суд вважає, що віднесення спірного об'єкта будівництва до ІІІ категорії складності здійснено Позивачами правомірно, відповідно, виконання будівельних робіт щодо об'єктів будівництва, що належать III категорій складності, не потребує отримання дозволу на виконання будівельних робіт та прийняття в експлуатацію зазначеного об'єкт на підставі акта про готовність об'єкта до експлуатації.

Таким чином, висновки акта перевірки про порушення позивачем Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", зокрема щодо внесення недостовірних даних до декларації про початок виконання будівельних робіт та в декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, документально не підтверджуються.

Частина друга статті 391 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Таким чином, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з абзацом одинадцятим пункту 14 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (далі по тексту - Порядок №466) у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.

За правилом абзацу дванадцятого пункту 14 Порядку №466 Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

З наведених правових норм вбачається, що скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт здійснюється шляхом видачі відповідного наказу та виключення напису про реєстрацію таких декларацій.

Разом з тим, як встановлено вище, спірний об'єкт будівництва належить до ІІІ категорії складності, тобто відомості про складність об'єкта будівництва, зазначені Позивачкою у декларації про початок виконання будівельних робіт є достовірними.

Таким чином, скасування реєстрації спірних декларацій про початок виконання будівельних робіт відбулося за відсутності правових підстав, а тому накази від 19.08.2015 року №135 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт від 26.11.2014 року за №КС083143300138, декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 29.05.2015 року за №КС143151490324», від 19.08.2015 року №136 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт від 28.05.2015 року за №КС083151480588», від 19.08.2015 року №137 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт від 26.02.2015 року за №КС083150570200» підлягають скасуванню.

Також є обґрунтованими вимоги Позивача про скасування приписів від 19.08.2015 року №С-1908/5 та №С1908/6 з огляду на те, що вище встановлено безпідставність висновків Відповідача-1 про порушення Позивачем норм ст.29, ст.31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ДСТУ-Н-БВ.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» щодо зазначення недостовірних даних в декларації про початок виконання будівельних робіт та в декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області щодо скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації.

3. Скасувати наказ від 19.08.2015 року №135 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт від 26.11.2014 року за №КС083143300138, декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 29.05.2015 року за №КС143151490324».

4. Скасувати наказ від 19.08.2015 року №136 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт від 28.05.2015 року за №КС083151480588».

5. Скасувати наказ від 19.08.2015 року №137 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт від 26.02.2015 року за №КС083150570200».

6. Скасувати припис від 19.08.2015 року №С-1908/5 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

7. Скасувати припис від 19.08.2015 року №С-1908/6 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

8. Стягнути солідарно з Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2923,20 (дві тисячі дев'ятсот двадцять три гривні 20 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя А.Б. Федорчук

Судді К.Ю. Гарник

К.М. Кобилянський