Ухвала суду № 54601463, 15.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1922/15

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

ОСОБА_1,

за участю секретаря - Авраменка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4, Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

01.04.2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4, Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області, за участю третьої особи ОСОБА_2, в якому з урахуванням змін позовних вимог від 31.07.2015 року, просила визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 №13997536 від 24.06.2014 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на 1/1 земельної ділянки площею 0,122 га, кадастровий номер 5123755100:02:004:0547, розташованої за адресою: 67801, Одеська область, Овідіопольськи район, смт. Овідіополь, вул. Молодіжна, 1"в".

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.10.2015 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянтом ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 19.10.2015 року та прийняття нової, якою відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 індексний номер №13997536 від 24.06.2014 року на підставі заяви було зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,122 га, кадастровий номер 5123755100:02:004:0547, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: 67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Молодіжна, 1 «в», про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності внесено відповідний запис.

Не погоджуючись з прийнятим державним реєстратором рішенням, ОСОБА_5 оскаржила його до суду, посилаючись на те, що на вказану земельну ділянку постановою Відділу ДВС Овідіопольського районного управління юстиції від 14.06.2013 року ВП №38021501 було накладено арешт, а тому реєстрація за ОСОБА_2 право власності на вказану земельну ділянку при наявності обтяження є неправомірною.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5, зважаючи на наступне:

На виконанні у Відділі ДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області перебуває виконавче провадження ВП № 38921501 по виконанню виконавчого листа № 2-5099/12, виданого 22.04.2013 року про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 неустойки за несплату аліментів в розмірі 23878,95 грн.

В рамках вказаного виконавчого провадження державним виконавцем 14.06.2013 року було винесено постанову про накладення арешту на земельну ділянку площею 0,122 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: 67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Молодіжна, 1 «в», що належить боржнику ОСОБА_6.

На підставі вказаної постанови ДВС, 21.06.2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_7 було зареєстровано обтяження на вказану земельну ділянку, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №5246814 від 21.06.2013 року, наявним в матеріалах справи (а.с. 10).

В свою чергу, відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон), який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до ст. 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ст. 3 Закону визначено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини пятої цієї статті.

Згідно ст. 4 Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначений у ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Згідно ст. 9 Закону до повноважень державного реєстратору відноситься, зокрема: 1) встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 6) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;.

Ч. 4 ст. 9 Закону закріплено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п. 15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

З матеріалів справи вбачається, що 07.06.2014 року ОСОБА_2 було подано до Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,122 га, кадастровий номер 5123755100:02:004:0547, яка розташована за адресою: 67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Молодіжна, 1 «в».

В якості підстави для державної реєстрації права власності, відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ОСОБА_2 подано державному реєстратору договір дарування земельної ділянки від 19.02.2009 року.

Як встановлено в ході розгляду справи, для встановлення наявності чи відсутності підстав для відмови в державній реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2, державним реєстратором Овідіопольського РУЮ в Одеській області ОСОБА_4 було здійснено перевірку наявних обтяжень прав на нерухоме майно шляхом пошуку у Державному реєстрі прав відомостей щодо обтяження нерухомого майна, а саме за обєктом земельна ділянка, що розташована за адресою: 67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Молодіжна, 1 «в», кадастровий номер 5123755100:02:004:0547 та за субєктом ОСОБА_2, код НОМЕР_1.

За наслідками здійсненої перевірки, відповідачем було сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, згідно якої встановлено відсутність відомостей про наявність обтяження земельної ділянки.

Зазначені обставини підтверджені наданими відповідачем доказами: оригіналом реєстраційної справи № 392076951237, огляд якої здійснювався в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, в якій наявний оригінал зазначеної вище інформаційної довідки, яка не містить інформації про наявність обтяжень земельної ділянки за кадастровим номером, що розташована за адресою: 67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Молодіжна, 1 «в».

У зв'язку з відсутністю підстав для відмови у державній реєстрації за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5123755100:02:004:0547, розташовану за адресою: 67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Молодіжна, 1 «в», 24.06.2014 року державним реєстратором було прийнято рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно земельну ділянку кадастровий номер 5123755100:02:004:0547, розташовану за адресою: 67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Молодіжна, 1 «в».

Таким чином, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що державним реєстратором вчинено всі необхідні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, для встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, в тому числі, наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону, та за відсутності будь-яких перешкод, прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2. Зазначене свідчить про відсутність ознак протиправності дій державного реєстратора.

В свою чергу, матеріалами справи підтверджено, що станом на момент прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення про державну реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано обтяження на земельну ділянку за адресою: 67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Молодіжна, 1 «в» арешт нерухомого майна згідно постанови Відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області від 14.06.2013 року ВП № 38021501, що підтверджується відповідним витягом з Державного реєстру (а.с. 10).

Наявність зареєстрованого 21.06.2013 року обтяження на вказану земельну ділянку виключає можливість державної реєстрації права власності на неї за ОСОБА_2 24.06.2014 року.

З огляду на викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що прийняте державним реєстратором рішення від 24.06.2014 року суперечить вимогам діючого законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскаржуючи постанову суду першої інстанції, ОСОБА_6 посилався на те, що вказана земельна ділянка є його власністю згідно договору дарування від 19.02.2009 року, який не скасований та не визнаний нечинним, а згідно Конституції України право власності є непорушним.

Також апелянт зазначив, що на момент накладення арешту постановою Відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області від 14.06.2013 року ВП № 38021501, земельна ділянка вже не перебувала у власності ОСОБА_6, а тому, на його думку, арешт на вказану земельну ділянку був накладений безпідставно, в порушення вимог чинного законодавства. ОСОБА_6 також посилався на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги викладені вище доводи та не перевірив правомірність винесення постанови Відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області від 14.06.2013 року про накладення арешту.

Дослідивши викладені апелянтом в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне:

Предметом розгляду даної адміністративної справи є правомірність рішення, прийнятого державним реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на 1/1 земельної ділянки площею 0,122 га, кадастровий номер 5123755100:02:004:0547, розташованої за адресою: 67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Молодіжна, 1"в". В рамках розгляду даної адміністративної справи судом не може надаватись оцінка правомірності прийняття Відділом державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області постанови про накладення арешту від 14.06.2013 року, наявності підстав для її прийняття.

В свою чергу, слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Таким чином, ОСОБА_2 не позбавлений права на звернення з відповідними вимогами до суду в установленому порядку.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не впливають на висновки суду про протиправність та необґрунтованість рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційних скарг на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: Т.М. Танасогло

ОСОБА_1