Ухвала суду № 54601458, 24.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/23625/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

24 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Артюхіна М.А.

пр-к апелянта Василюк Є.В.

пр-к позивача Хан І.М.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фінгарант» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправними та скасування розпоряджень -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в якому просив визнати протиправними та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг «Про застосування заходу впливу до Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ФІНГАРАНТ» від 29 вересня 2015 року № 2343 та «Про анулювання ліцензій на провадження страхової діяльності Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ФІНГАРАНТ» від 29 вересня 2015 року № 2344.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі розпорядження Нацкомфінпослуг про схвалення рішення про видачу свідоцтва від 26.07.2012 року № 671, Товариству з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ФІНГАРАНТ» 26 липня 2012 року видано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи серії СТ № 600, реєстраційний номер: 11102717, код фінансової установи: 11.

До видів діяльності ТДВ «СК «ФІНГАРАНТ» за КВЕД-2010 відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 809125 відноситься 65.12 Інші види страхування, крім страхування життя.

Позивач мав ліцензії на право здійснення страхової діяльності у формах добровільного та обов'язкового страхування.

На адресу позивача від Нацкомфінпослуг надійшло Повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) від 28.07.2015 № 4553/13-8, в якому повідомлялось, що відповідно до норм чинного законодавства та Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Нацкомфінпослуг на III квартал 2015 року, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 16.07.2015 № 1737, у термін з 07.09.2015 по 25.09.2015 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг буде здійснено плановий захід державного нагляду (контролю) шляхом проведення перевірки Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ФІНГАРАНТ» (код за ЄДРПОУ 38134279) на предмет дотримання вимог законодавства у сфері ринків фінансових послуг.

На підставі Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Нацкомфінпослуг на III квартал 2015 року, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 16.07.2015 № 1737, відповідачем 19 серпня 2015 року виданий Наказ № 173.

На підставі Наказу Нацкомфінпослуг від 19.08.2015 № 173, інспекційній групі 19.08.2015 видано Направлення № 10/13-15 на здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) шляхом проведення перевірки ТДВ «СК «ФІНГАРАНТ» на предмет дотримання вимог законодавства у сфері ринків фінансових послуг за період з « 01» січня 2013 року по « 07» вересня 2015 року.

Плановий захід державного нагляду (контролю) має бути здійснений в термін, починаючи з 07.09.2015 по 25.09.2015.

У період з 07.09.2015 по 25.09.2015 Нацкомфінпослуг на підставі вказаних вище наказу та направлення було проведено планову виїзну перевірку дотримання ТДВ «СК «ФІНГАРАНТ» вимог законодавства у сфері ринків фінансових послуг, що зафіксовано в Журналі реєстрації перевірок № 1 ТДВ «СК «ФІНГАРАНТ» та за наслідками проведення якої був складений Акт перевірки дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері ринків фінансових послуг № 15/13-15 від 25 вересня 2015 року.

Одночасно, 25 вересня 2015 року Нацкомфінпослуг був складений Акт про відмову Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ФІНГАРАНТ» у проведенні перевірки Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 16/13-15/л.

29 вересня 2015 року Нацкомфінпослуг прийнято Розпорядження «Про застосування заходу впливу до Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ФІНГАРАНТ» № 2343 (далі - розпорядження № 2343), яким ТДВ «СК «ФІНГАРАНТ» приписано усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 29.10.2015.

Одночасно, 29 вересня 2015 року Нацкомфінпослуг було прийнято Розпорядження «Про анулювання ліцензій на провадження страхової діяльності Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ФІНГАРАНТ» № 2344 (далі - розпорядження 2344), яким анульовано ліцензії Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ФІНГАРАНТ» на провадження страхової діяльності з таких видів: добровільного страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту) (серія АЕ № 284267); добровільного страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту) (розпорядження Нацкомфінпослуг від 09.07.2015 № 1647); добровільного страхування майна [крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту), вантажів та багажу (вантажобагажу)] (серія АЕ № 284050); добровільного страхування фінансових ризиків (серія АЕ № 284051); добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) (серія АЕ № 284052); добровільного страхування вантажів та багажу (вантажобагажу) (серія АЕ № 284049); добровільного страхування від нещасних випадків (серія АЕ № 284266); добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ (серія АЕ № 284265); добровільного страхування медичних витрат (розпорядження Нацкомфінпослуг від 09.07.2015 № 1647); добровільного страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) (розпорядження Нацкомфінпослуг від 09.07.2015 № 1647); добровільного страхування відповідальності перед третіми особами (крім цивільної відповідальності власників наземного транспорту, відповідальності власників повітряного транспорту, відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника)) (серія АЕ № 284264); обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів (розпорядження Нацкомфінпослуг від 09.07.2015 № 1647).

Вважаючи зазначені розпорядження протиправними позивач звернувся з даним позовом в суд.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані розпорядження від 29 вересня 2015 року № 2343 та № 2344 не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому є протиправними.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може не погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг регулюються Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно п.п. 9, 10 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції проводить самостійно чи разом з іншими державними органами перевірку діяльності учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг); у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Підпунктом 4 частини 1 статті 40 вказаного Закону передбачено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу як тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг.

Пунктом 8 ч. 2 ст.16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII I, передбачено, що підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об'єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки).

Відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів України з питань регулювання ринків фінансових послуг, Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070, та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність на ринках фінансових послуг були розроблені Правила проведення перевірок (інспекцій) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджені Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 27.11.2012 № 2422, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.02.2013 за № 211/22743.

Вказані Правила встановлюють єдиний порядок здійснення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг), нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням чинного законодавства у відповідній сфері шляхом проведення її уповноваженими особами виїзних та безвиїзних перевірок (інспекцій) учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг), їх афілійованих та споріднених осіб, які проводяться самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами державної влади.

Згідно з п. 6.2 Правил № 2422 за результатами перевірки інспекційна група складає акт перевірки у двох примірниках, який повинен містити такі відомості, як зміст виявлених порушень законодавства про фінансові послуги з посиланням на відповідну правову норму законодавства про фінансові послуги.

При цьому, у відповідності до п. 6.7 Правил № 2422 у разі ненадання об'єктом нагляду документів, необхідних для проведення перевірки, за наявності причин (втрата, вилучення документів тощо) в акті перевірки робиться про це запис із зазначенням причин. У такому випадку до акта перевірки мають бути додані письмові пояснення керівника об'єкта нагляду або особи, що виконує його обов'язки, щодо причин ненадання документів, необхідних для проведення перевірки. Крім того, до акта перевірки у разі наявності долучаються документи або належним чином засвідчені копії документів (витяги з документів), що підтверджують причини відсутності необхідних документів.

Заперечення, зауваження, пояснення до акта перевірки (за їх наявності), надані керівником об'єкта нагляду або особою, що виконує його обов'язки, є невід'ємною частиною акта перевірки (п. 6.8 Правил № 2422).

С системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що відмовою ліцензіата у проведенні перевірки вважається фактичний недопуск уповноважених осіб органу ліцензування, або ж неподання документів щодо предмета перевірки на письмову вимогу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем уповноважені особи відповідача були фактично допущені до перевірки. Крім того, під час перевірки, на письмові запити уповноважених осіб надавалися запитувані документи.

Щодо частини документів, які були відсутні, представником позивача надавалися пояснення та підтверджуючі довідки та висновки.

Отже, за викладених обставин, факт не допуску позивачем до перевірки уповноважених осіб відповідача, у розумінні приписів ст. 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», відсутній.

Акт про недопуск до перевірки складено незаконно, а розпорядження № 2344 від 29.09.2015 року винесено протиправно, за відсутності передбачених Законом підстав.

Щодо розпорядження № 2343 від 29.09.2015 року колегія суддів звертає увагу на наступне.

Порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (далі - справи про правопорушення), механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про застосування заходів впливу та їх оскарження, визначає Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 № 2319, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за № 2112/22424 (далі - Положення № 2319).

Відповідно до п. п. 1.4, 1.5 Положення № 2319 заходи впливу застосовуються в порядку, визначеному цим Положенням.

Нацкомфінпослуг як колегіальний орган або уповноважені особи Нацкомфінпослуг обирають і застосовують заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та застосування таких заходів.

Відповідно до п. 1.6 Положення № 2319 Нацкомфінпослуг, уповноважені та посадові особи Нацкомфінпослуг в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення порушення законодавства про фінансові послуги вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту такого порушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи про правопорушення, а також своєчасно прийняти рішення за справою про правопорушення та застосувати передбачені законодавством заходи впливу.

Згідно з п. 1.7 Положення № 2319 рішення у справі про правопорушення повинно бути законним та обґрунтованим.

Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи про правопорушення.

Доказами в справі про правопорушення є будь-які фактичні дані, отримані в установленому законом порядку, що свідчать про наявність чи відсутність порушення законодавства про фінансові послуги, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 1.11 Положення № 2319 визначено, що посадова особа Нацкомфінпослуг при виявленні порушення законодавства про фінансові послуги, за яке застосовується захід впливу, складає акт про правопорушення.

Належним чином оформлені акт про правопорушення, рішення Нацкомфінпослуг або уповноваженої особи Нацкомфінпослуг про результати розгляду справи про правопорушення вважається надісланим особі, якщо їх надіслано поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис (п. 1.12 Положення № 2319).

Як визначено пунктом 2.1 Положення № 2319 Нацкомфінпослуг може застосовувати, зокрема, такий захід впливу, як зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення.

Згідно з п. 2.2 Положення № 2319 рішення про зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення оформляється письмовим розпорядженням (приписом) Нацкомфінпослуг. Метою застосування даного заходу впливу є усунення особою у визначений у розпорядженні (приписі) строк виявлених порушень законодавства про фінансові послуги.

Письмове розпорядження (припис) Нацкомфінпослуг повинно містити, зокрема, посилання на дату і номер акта про правопорушення, в якому зафіксоване порушення законодавства про фінансові послуги.

Разом з тим, зі змісту Акту № 15/13-15, на підставі якого було винесено оскаржуване розпорядження № 2343, вбачається, що у ньому відсутні будь-які посилання на ненадання позивачем витребовуваних відповідачем документів; не зазначено про порушення позивачем п. 5.2 Правил № 2422; не додано пояснень позивача щодо причин ненадання документів та інформації.

Акт про правопорушення відповідачем не складався, а відразу було винесене оскаржуване Розпорядження № 2343 про застосування заходу впливу.

Крім того, відповідно до п. 6.7 Правил № 2422 у разі ненадання об'єктом нагляду документів, необхідних для проведення перевірки, за наявності причин (втрата, вилучення документів тощо) в акті перевірки робиться про це запис із зазначенням причин. У такому випадку до акта перевірки мають бути додані письмові пояснення керівника об'єкта нагляду або особи, що виконує його обов'язки, щодо причин ненадання документів, необхідних для проведення перевірки. Крім того, до акта перевірки у разі наявності долучаються документи або належним чином засвідчені копії документів (витяги з документів), що підтверджують причини відсутності необхідних документів.

Згідно з п. 4.2 Правил № 2422 керівник та члени інспекційної групи при проведенні перевірки зобов'язані, зокрема, скласти окремі акти відповідно до пункту 6.10 розділу VI названих Правил.

Відповідно до п. 6.10 Правил № 2422 керівник та члени інспекційної групи складають окремі акти у разі: а) відсутності об'єкта нагляду за заявленим місцезнаходженням відповідно до інформації, яка міститься в Державному реєстрі фінансових установ, інших реєстрах (переліках); б) недопуску інспекційної групи до проведення перевірки; в) відмови об'єкта нагляду від проведення перевірки; г) відмови об'єкта нагляду у прийнятті вилучених документів.

Такі акти у разі їх складання долучаються до акта перевірки об'єкта нагляду.

Вказаними Правилами № 2422 не передбачено складання окремого акту у випадку ненадання або часткового ненаданням об'єктом нагляду інформації та документів в ході проведення перевірки (інспекції).

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розпорядження № 2343 та № 2344 прийнято Нацкомфінпослуг з порушенням вимог Положення № 2319.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують, та за своїм змістом є аналогічними фактам викладеним в актах перевірки.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 41,160, 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 25.12.2015 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.