Ухвала суду № 54601404, 23.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 грудня 2015 рокусправа № 808/9272/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання:Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український графіт» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року у справі № 808/9272/14 за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Український графіт» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п."а" ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення",-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до відповідача з позовними вимогами про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, у розмірі 87 616,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано наявністю заборгованості у відповідача щодо відшкодування фактичних витрати на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до п. а ч. 1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015року адміністративний позов - задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на відсутність належних доказів, якими би підтверджувалися факт понесення позивачем цих витрат в заявленій в позові сумі та правомірність нарахування зазначених в розрахунках сум пенсій.

Сторони до суду не з'явилися. Про день, місце та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

У зв'язку з неявкою сторін фіксування судового засідання не здійснювалось, відповідно ч.1 ст. 41 КАС України.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у відповідача перед органами пенсійного фонду заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п"а" ст.13 Закону України "№ 1788XII у розмірі 87616 грн.72 коп. за період з вересня по листопад 2014 року включно.

Як встановлено судом першої інстанції при розгляді справи, Публічне акціонерне товариство "Український графіт"не вносило до Пенсійного фонду плату, яка б покривала фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначеної на пільгових умовах по Списку №1 у розмірі 87 616,72 грн. включно по пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах.

Відповідно до ч.2 Прикінцевих Положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок обчислення і сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування страхувальниками та застрахованими особами до Пенсійного фонду України, а також надходження і витрачання його коштів визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 19.12.2003 р. та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 від 16.01.2004р.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особами, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій покриваються підприємством, на якому працювали застраховані особи. Пунктом 6.4 Інструкції № 21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини ;Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам.

Згідно до п. 6.8 Інструкції відповідач повинен щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суд апеляційної інстанції також вважає безпідставними доводи заявника апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про те, що разом з основним розміром пенсії підприємство зобов'язано відшкодувати доплати за пенсії за понаднормативний стаж.

Згідно із п.6.6 Інструкції №21-1 додаткові пенсії, витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", доплати, надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Отже, вказаною нормою права визначено витрати, які не підлягають відшкодуванню підприємствами.

Підвищення пенсій за понаднормативний стаж врегульовано ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Оскільки така доплата встановлена Законом №1058 та фінансується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, то підприємства мають обов'язок відшкодувати такі витрати разом з основним розміром пенсії.

Разом з тим матеріали справи не місять доказів сплати даної заборгованості у добровільному порядку.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у відповідача обов'язку відшкодовувати позивачу фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 87 616,72 грн., за період з вересня по листопад 2014 року включно.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український графіт» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року у справі № 808/9272/14 за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Український графіт» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п."а" ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення"- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 23 грудня 2015 року.

Головуючий:Н.І. Малиш

Суддя:А.А. Щербак

Суддя:Н.П. Баранник