Постанова № 54601128, 22.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 р. Справа № 554/11584/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Дудки О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду Полтавської області на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 30.09.2015р. по справі № 554/11584/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду Полтавської області

про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області (далі по тексту ГУПФУ у Полтавській області), в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо припинення з 01.04.2015 року виплати йому пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб; зобовязати відповідача відновити йому пенсійні виплати з 01.04. 2015 року відповідно Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 30.09.2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 22.12.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи , позивач перебуває на обліку у Головному Управлінні з червня 2005 року та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Згідно пенсійного посвідчення серії АА № 272257 виданого Пенсійним фондом України 02 червня 2005 року, яке є дійсним,підтверджено право позивача на одержання пенсії довічно (а.с.8-9).

Відповідно постанови Верховної Ради України № 1406-VI від 21.05.2009 р. ОСОБА_1 обраний суддею Ленінського районного суду м. Полтави безстроково, де працює і по даний час.

Порядок пенсійного забезпечення громадян із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на призначення пенсії за вислугою років регулюються Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з послідуючими змінами та доповненнями (далі - Закон 2262).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-УІП внесено зміни до ст. 54 Закону України № 2262-ХІІ а саме, зазначено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", Про державну службу, "Про прокуратуру", Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

З 1 січня 2016 року пенсії, що призначаються відповідно до цього Закону, виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку).

У п.п. 4, 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" вказано, що Кабінету Міністрів України необхідно у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати до 1 травня 2015 року на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних (крім пенсій військовослужбовців і наукових працівників), на загальних підставах. У разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", Про судоустрій і статус суддів", Про статус народного депутата України", Про Кабінет Міністрів України", Про судову експертизу", Про Національний банк України", Про службу в органах місцевого самоврядування", Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" визначено вичерпний перелік осіб, щодо яких скасовуються обмеження, у виплаті пенсії на період роботи на зазначених підставах, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій на загальних підставах.

У цьому переліку Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб відсутній, тобто обмеження у виплаті пенсії для працюючих пенсіонерів продовжують діяти.

Статтею 54 Закону України(Закон 2262) передбачено, що виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється після звільнення з роботи. Інших підстав для поновлення пенсії не передбачено.

Згідно статті 22 Загальної декларації з прав людини розміри соціальних виплат і допомог встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 року по справі Ейрі проти Ірландії констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища держави, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі Кйортан Асмундсон проти Ірландії від 12.10.2004 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги відповідача такими, що спростовують висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог

За приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення , ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, вона відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови - про відмову у задоволенні позовних вимог .

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задовольнити.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 30.09.2015р. по справі № 554/11584/15-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови виготовлений 25.12.2015 р.