Постанова № 54601108, 22.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 р. Справа № 820/9133/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2015р. по справі № 820/9133/15

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова

до Державного підприємства "Завод імені ОСОБА_3"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- стягнути з Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" на користь позивача заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період червень- серпень 2015р. сумі 1 100 402,75 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2015 року відмовлено в задоволенні позову.

УПФ України в Комінтернівському районі м. Харкова (далі-позивач) не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій просив постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2015 року скасувати, та прийняти нову, якою позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача заперечувала проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заперечення сторін, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що Державне підприємство "Завод імені ОСОБА_3" зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що працівникам ДП « Завод ім.В.О. ОСОБА_3», зокрема 265 особам, а саме ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51 А., ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95 М, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_94, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122 , ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135 ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_141, ОСОБА_142, ОСОБА_143, ОСОБА_144, ОСОБА_145, ОСОБА_146, ОСОБА_147, ОСОБА_148, ОСОБА_149, ОСОБА_150, ОСОБА_151, ОСОБА_152, ОСОБА_153, ОСОБА_154, ОСОБА_155, ОСОБА_156, ОСОБА_157, ОСОБА_158, ОСОБА_159,ОСОБА_160, ОСОБА_161, ОСОБА_162, ОСОБА_163, ОСОБА_164, ОСОБА_165, Заварза в. О., ОСОБА_166, ОСОБА_167, ОСОБА_168, ОСОБА_169, ОСОБА_170, ОСОБА_171, ОСОБА_172, ОСОБА_173, ОСОБА_174, ОСОБА_175, ОСОБА_176, ОСОБА_177, ОСОБА_178, ОСОБА_179, ОСОБА_180, ОСОБА_181, ОСОБА_182, ОСОБА_183, ОСОБА_184, ОСОБА_185, ОСОБА_186, ОСОБА_187, ОСОБА_188, ОСОБА_189, ОСОБА_190, ОСОБА_191, ОСОБА_192, ОСОБА_193, ОСОБА_194, ОСОБА_195, ОСОБА_196, ОСОБА_197, ОСОБА_198, ОСОБА_199, ОСОБА_200, ОСОБА_201, ОСОБА_202, ОСОБА_203, ОСОБА_204, ОСОБА_205, ОСОБА_206, ОСОБА_207, ОСОБА_208, ОСОБА_209, ОСОБА_210, ОСОБА_211, ОСОБА_212, ОСОБА_213, ОСОБА_214 , ОСОБА_215, ОСОБА_216, ОСОБА_217, ОСОБА_218, ОСОБА_219, ОСОБА_220, ОСОБА_221, ОСОБА_222, ОСОБА_223, ОСОБА_224, ОСОБА_225, ОСОБА_226, ОСОБА_227, ОСОБА_228, ОСОБА_229, ОСОБА_230, ОСОБА_231, ОСОБА_232, ОСОБА_233, ОСОБА_234, ОСОБА_235, ОСОБА_236, ОСОБА_237, ОСОБА_238 В, ОСОБА_239, ОСОБА_231, ОСОБА_240, ОСОБА_241, ОСОБА_242, ОСОБА_243, ОСОБА_244, ОСОБА_245, ОСОБА_246, ОСОБА_247, ОСОБА_248, ОСОБА_249В, ОСОБА_250, ОСОБА_251, ОСОБА_252, ОСОБА_253, ОСОБА_254, ОСОБА_255, ОСОБА_256, ОСОБА_257 В, ОСОБА_258, ОСОБА_259 С, ОСОБА_260, ОСОБА_261 призначено пенсію на пільгових умовах згідно з підпунктом «а» ст.13 Закону України « Про пенсійне забезпечення», та проводилася її виплата.

В період червень-серпень УПФУ на адресу відповідача надсилалися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії по списку № 1: за червень 2015 року на суму 374653,12 грн. (лист від 15.06.2015 року); за липень 2015 року на суму 356043,62 грн. (лист від 17.07.2015 року); за серпень 2015 року на суму 369706,01 грн. (лист від 14.08.2015 року), які підприємством не сплачені. (т. 1 а.с. 14, 42, 67).

14.08.2015 року відповідачу надіслано акти звірок заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за червень-серпень 2015 року по 266 пенсіонерам на загальну суму 1 100 402,75 грн., які ДП Завод ім. Малишева отримані (т.1 а.с. 7).

У звязку з несплатою підприємством сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсії по списку № 1, понесених позивачем в період з червня по серпень 2015 року в розмірі 1100402,75грн. по 266 пенсіонерам, пенсійний орган звернувся до суд з позовом в якому просив стягнути з відповідача наявну заборгованість.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем документально не підтверджено фактичні витрати понесені на виплату та доставку пільгових пенсій та порушено порядок надсилання розрахунків.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Відповідно до абз.6 ч.2 Прикінцевих положень 15 ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування пільгових пенсій за списком №1 регулюється Інструкцією про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003р.(далі - Інструкція).

Положеннями пункту 6.2 Інструкції визначено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій, покриваються підприємством, на якому працювали застраховані особи.

Пунктом 6.4. Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.7 Інструкції передбачено, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 надсилаються підприємствам раз на рік, до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. При цьому законодавством України не непередбачено щомісячного складання розрахунків та узгодження сум до відшкодування. Розрахунок надсилається раз на рік (до 20-го січня поточного року) та протягом 10-ти днів з новопризначених пенсій. Підприємства вносять плату до 25го числа.

Вирішуючи спір суд першої інстанції виходив з відсутності доказів на підтвердження понесених позивачем фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Відповідно до ст.11 КАС України , суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення або витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази , яких, на думку суду , не вистачає.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції не вчинено дій щодо витребування доказів як від позивача, так і від відповідача .

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у позивача на обліку перебувають пенсіонери: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50 С., ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95 М, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_94, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122

Зазначені особи працювали в ДП « Завод ім. В.О. Малишева», їм призначена та виплачується пільгова пенсія за списком № 1, що підтверджується довідками про підтвердження наявного трудового стажу по підприємству виданими ДП « Завод ім. В.О. Малишева», протоколами та розпорядженнями про призначення пільгових пенсій; розрахунками на виплату та доставку пенсій, описом списків на зарахування виплати пенсій банком.

Також судом встановлено, що пенсіонери: ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135 ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_141, ОСОБА_142, ОСОБА_143, ОСОБА_144, ОСОБА_145, ОСОБА_146, ОСОБА_147, ОСОБА_148, ОСОБА_149, ОСОБА_150, ОСОБА_151, ОСОБА_152, ОСОБА_153, ОСОБА_154, ОСОБА_155, ОСОБА_156, ОСОБА_157, ОСОБА_158, ОСОБА_159,ОСОБА_160, ОСОБА_161, ОСОБА_162, ОСОБА_163, ОСОБА_164, ОСОБА_165, Заварза в. О., ОСОБА_166, ОСОБА_167, ОСОБА_168, ОСОБА_169, ОСОБА_170 І., ОСОБА_171, ОСОБА_172, ОСОБА_173, ОСОБА_174, ОСОБА_175, ОСОБА_176, ОСОБА_177, ОСОБА_178, ОСОБА_179, ОСОБА_180, ОСОБА_181, ОСОБА_182, ОСОБА_183, ОСОБА_184, ОСОБА_185, ОСОБА_186, ОСОБА_187, ОСОБА_188, ОСОБА_189, ОСОБА_190, ОСОБА_191, ОСОБА_192, ОСОБА_193, ОСОБА_194, ОСОБА_195, ОСОБА_196, ОСОБА_197, ОСОБА_198, ОСОБА_199, ОСОБА_200, ОСОБА_201, ОСОБА_202, ОСОБА_203, ОСОБА_204, ОСОБА_205, ОСОБА_206, ОСОБА_207, ОСОБА_208, ОСОБА_209, ОСОБА_210, ОСОБА_211, ОСОБА_212, ОСОБА_213, ОСОБА_214 , ОСОБА_215, ОСОБА_216, ОСОБА_217, ОСОБА_218, ОСОБА_219, ОСОБА_220, ОСОБА_221, ОСОБА_222, ОСОБА_223, ОСОБА_224, ОСОБА_225, ОСОБА_226, ОСОБА_227, ОСОБА_228, ОСОБА_229, ОСОБА_230, ОСОБА_231, ОСОБА_232, ОСОБА_233, ОСОБА_234, ОСОБА_235, ОСОБА_236, ОСОБА_237, ОСОБА_238 В, ОСОБА_239, ОСОБА_231, ОСОБА_240, ОСОБА_241, ОСОБА_242, ОСОБА_243, ОСОБА_244, ОСОБА_245, ОСОБА_246, ОСОБА_247, ОСОБА_248, ОСОБА_249В, ОСОБА_250, ОСОБА_251, ОСОБА_252, ОСОБА_253, ОСОБА_254, ОСОБА_255, ОСОБА_256, ОСОБА_257 В, ОСОБА_258, ОСОБА_259 С, ОСОБА_260, ОСОБА_261 знаходяться на обліку в інших управліннях ПФУ, їм призначена та виплачується пільгова пенсія за списком № 1, що підтверджується наданими до суду розрахунками з інших управлінь ПФУ (т. 1 а.с. 15-110).

Висновки суду першої інстанції, що зазначені розрахунки не є належними доказами понесених витрат, оскільки в них не вірно зазначено назви стовпчиків, відсутній номер телефону та ПІБ виконавця, колегія суддів вважає помилковими.

Пенсійним Фондом України було розроблено відповідну комп'ютерну програму, форма розрахунків в якій заповнюється автоматично. Зазначена програма автоматизована і розроблена на виконання інструкції « Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» № 21-1 від 19.12.2003р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004р.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що надані позивачем розрахунки є належним та допустимим доказом в підтвердження призначення, виплати пільгових пенсії.

Пенсійні виплати здійснюються позивачем як через банківські установи так і через поштові відділення звязку.

Колегія суддів зазначає, що наявні в справі розрахунки складені на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного Фонду України, підписані повноважною особою, містять вартість доставки пенсії поштою кожному пенсіонеру з урахуванням розміру пенсії, також відсоток відшкодування ДП « Завод ім. Малишева» відповідно до стажу, розмір пенсії по кожному пенсіонеру.

Зазначені розрахунки отримані головним бухгалтером відповідача, не оскаржені в судовому порядку, а отже є чинними та належними доказами в підтвердження фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 1.

Щодо висновків суду першої інстанції про порушення пенсійним органом процедури надсилання розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і надсилання таких розрахунків більше ніж один раз на рік, колегія суддів зазначає, що зазначені обставини не звільняють обовязку відповідача відшкодувати понесені позивачем витрати на доставку та виплату пільгових пенсій.

Висновки суду першої інстанції, що позивачем безпідставно включено до розрахунку заборгованості особи, які мають право на пенсію, а саме ОСОБА_24 та ОСОБА_116, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими , що спростовуються доказами по справі, тому як зазначеним особам призначена пенсія за віком, що підтверджується протоколами про призначення пільгової пенсії. (т.3 а.с.230,т.4 а.с.20)

З огляду на зазначене , колегія суддів вважає, що позивачем доведено фактично понесені витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по 265 пенсіонерам за загальну суму 1 099 505, 15 грн., а тому в цій частині позов підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню.

Проте, колегія суддів зазначає, що пенсійним органом помилково заявлено до стягнення витрати, понесені на виплату та доставку пенсії пенсіонеру ОСОБА_262 за період червень-серпень 2015 року в розмірі 897,60 грн., оскільки вказана особа на підприємстві ДП « Завод ім.. ОСОБА_3» не працювала.

Зазначені обставини визнаються сторонами по справі та підтверджується відповідною довідкою по підприємству відповідача.

Судом встановлено, що зазначена помилка була виявлена позивачем, та на адресу відповідача направлено лист-повідомлення про зняття суми по вказаному пенсіонеру, що підтверджується наданими суду листом УПФУ в Московському районі м. Харкова від 25.11.2015р., листом УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова від 18.12.2015р. (т.4 )

Таким чином підстав для стягнення з відповідача сум витрат на виплату та доставку пенсій в розмірі 897,60 грн. на користь пенсійного фонду не має.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги позивача, та вважає доведеним понесення позивачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсії в розмірі 1099505,15грн. за період червень-серпень 2015р. по 265 пенсіонерам.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1099505,15грн. та прийнятті в цій частині нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. п.1,2 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2015р. по справі № 820/9133/15 скасувати в частині відмови в позові щодо стягнення з Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" на користь Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова заборгованості з відшкодування витрат та виплату та доставку пенсій за списком № 1 в сумі 1 099 505,15 грн.

Прийняти нову постанову, якою в цій частині позов Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" на користь Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова заборгованості з відшкодування витрат та виплату та доставку пенсій за списком № 1 в сумі 1 099 505,15 грн. (один мільйон дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот п'ять гривень 15 коп. )

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2015р. по справі № 820/9133/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_263Судді ОСОБА_264 ОСОБА_265 Повний текст постанови виготовлений 25.12.2015 р.