Ухвала суду № 54600985, 22.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/3821/15

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Танасогло Т.М.,

суддів Бойка А.В.,

ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом комунального підприємства «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В Л Е Н О :

Позивач, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 24.06.2015 року.

Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 22 вересня 2015 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення від 14.05.2015 № 001179/782, від 14.05.2015 № 001180/783, від 14.05.2015 № 001185/785, від 14.05.2015 № 001186/786, від 14.05.2015 № 000506/783, від 14.05.2015 № 000507/784, від 14.05.2015 № 000666/780, виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 14.05.2015 № 776 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки КП «Спеціалізоване КПО», код ЄДРПОУ 03350083» та наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 02.06.2015 № 898 «Про продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки КП «Спеціалізоване КПО», код ЄДРПОУ 03350083» проведена позапланова виїзна перевірка КП Спецпідприємство КПО» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 рік.

За результатом перевірки КП «Спецпідприємство КПО» відповідачем складено акт № 4214/15-53-22-04/033650083 від 16.06.2015 р. (ОСОБА_2 1 а.с. 16-68), згідно якого перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 року встановлено їх завищення на 3430521 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.06.2015 року про збільшення грошового зобовязання з податку на прибуток на суму 365404 грн. та штрафних санкцій в розмірі 91351 грн. (ОСОБА_2 3 а.с. 49).

Не погоджуючись з вищенаведеним податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до суду.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову з огляду на наступне.

У акті перевірки Відповідачем зазначено про порушення позивачем пп. 14.1.27 п.14.1 ст.14, п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України - збільшено витрати, що враховуються при визначенні обєкту оподаткування, на вартість послуг з перевезення, за первинними документами (акти наданих послуг) наданими ФОП ОСОБА_3 (НОМЕР_2) та ТОВ «Спецпідприємство-Сервіс» (33017660), які не в повному обсязі розкривають зміст господарської операції, що унеможливлює підтвердити зв'язок придбаних послуг з господарською діяльністю КП «Спеціалізоване КПО», в результаті чого завищено витрати на 1155133 грн. Окрім того, відповідач зазначає, що відповідно до рядка 05.1 Декларацій з податку на прибуток, позивачем включено до складу витрат за первинними документами (акти виконаних робіт (наданих послуг), отриманими від ФОП ОСОБА_4 Також, позивачем за первинними документами (акти за формою №КБ-2в та договори), отриманими від ФОП ОСОБА_5 (НОМЕР_3) та ФОП ОСОБА_6 (НОМЕР_4) задекларовано витрати на суму 2185188 грн. Відповідач, під час проведення перевірки дійшов висновку, що первинні документи щодо проведення робіт ФОП ОСОБА_5 (НОМЕР_3) та ФОП ОСОБА_6 (НОМЕР_4) відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.1 та п.2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 за №168/704, не відповідають вимогам складення первинних документів та не підтверджують здійснення таких господарських операцій.

Як вибачається з матеріалів справи, у перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини за договорами підряду з ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6

За первинними документами (акти за формою №КБ-2в та договори), отриманими від ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 позивачем задекларовано витрат на суму 2185188 грн.(прибирально - ремонтні роботи). Окрім того, позивач отримував послуги від ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Спецпідприємство-Сервіс» на суму 1155133 грн. з перевезення вантажів зовнішнього та внутрішнього призначення (перевезення катафалків).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

На підтвердження реальності господарської операції позивачем були надані первинні документи, а саме: договори з додатками, акти виконаних робіт, довідки вартості виконаних робіт, розрахунки, локальні кошториси, реєстри по похованню, подорожні листи, виписки по банківському рахунку (по операціям з ФОП ОСОБА_3А.) (ОСОБА_2 1 а.с. 127-246, ОСОБА_2 2 а.с. 1-238, ОСОБА_2 3 а.с. 103-106, 116-249, ОСОБА_2 4 а.с. 1-250, ОСОБА_2 5 а.с. 1-250, ОСОБА_2 6 а.с. 1-251, ОСОБА_2 7 а.с. 1-250, ОСОБА_2 8 а.с. 1-250, ОСОБА_2 9 а.с. 1-250, ОСОБА_2 10 а.с. 1-250, ОСОБА_2 11 а.с. 1-179).

Дослідивши зазначені вище документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, колегія суддів приходить до висновку, що вони складені у відповідності до приписів діючого законодавства, мають всі необхідні для цього реквізити, а тому відповідає критеріям належного доказу, визначеного ст.70 КАС України.

Згідно п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до ст.83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно п.5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Відповідно до п.6 Порядку №984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, судом першої інстанції правомірно було зазначено, що перевіряючим в акті перевірки викладені порушення без посилання на первинні або інші документи, які підтверджують зазначені факти. Самі порушення висвітлені нечітко, необ'єктивно та не у повній мірі. В даному випадку відповідач обмежився посиланням на акти перевірки інших податкових інспекцій та без самостійного дослідження господарських операцій, окремо по кожному контрагенту позивача.

Крім того, відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яким позивачем віднесено до валових витрат.

Таким чином, враховуючи вище викладені обставини, судова колегія вважає, що висновки відповідача в акті перевірки ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними документами та доказами з боку відповідача, натомість, позивачем документально підтверджено правомірність формування валових витрат по господарським операціям з контрагентами.

Відтак, судова колегія вважає, що під час розгляду адміністративної справи не встановлено недійсності правочинів, тобто їх укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції між позивачем та його контрагентами.

Згідно акту перевірки від 16.06.2015 № 4214/15-53-22-04/03350083 підставами для заниження податку на прибуток став висновок податкового органу про те, що КП «Спецпідприємство КПО» сформовано витрати за первинними документами, отриманими від ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8 та ТОВ «Спецпідприємство-Сервіс», які не відповідають вимогам складення первинних документів та не підтверджують здійснення таких господарських операцій, в тому числі, у звязку з відсутністю трудових ресурсів і відомостей в актах приймання виконаних будівельних робіт про залучення субпідрядників та не чітко вираженої інформації щодо кількості послуг.

З матеріалів справи вибачається, що за період з 01.07.2011 по 30.04.2014 року Державною фінансовою інспекцією в Одеській області була проведена планова перевірка фінансово-господарської діяльності КП «Спецпідприємство КПО», на підставі якої складено ОСОБА_9 ревізії від 31.07.2014 № 810-16/46.

При перевірці дотримання чинного законодавства України при укладанні договорів підряду, в тому числі з ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_8 та правильності визначення вартості робіт, були проведені контрольні фактичних обсягів виконаних робіт та зазначено, що укладені договори підряду відповідають вимогам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, укладені у відповідності до умов, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 № 668, а взаєморозрахунки між контрагентами здійснювались на підставі актів форми КБ-2в та довідок форми КБ-3, які оформлені відповідно до вимог наказу Мінрегіон України від 04.12.2009 № 554 «Про затвердження примірник форм первинних документів з обліку у будівництві» (ОСОБА_2 1 а.с. 91-123).

Згідно листа Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 09.03.2010р. №12/19-2-9-21-2368 типові форми первинних облікових документів у будівництві "ОСОБА_9 приймання виконаних будівельних робіт" (типова форма КБ-2в) та "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (типова форма КБ-3), затверджені наказом Мінрегіонбуду від 4 грудня 2009 року №554 приведені у відповідність до вимог чинного законодавства. Зазначені типові форми підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

З матеріалів справи вибачається, що засновником КП «Спецпідприємство КПО» є Одеська міська рада та підприємство здійснює свою діяльність на основі комунальної власності і є комунальним підприємством. В свою чергу, представником позивача було надано суду першої інстанції довідку АБ «Південний» від 26.06.2015 № 18-29668БТ, та зазначено, що розрахунки з контрагентами ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_8 проводились за рахунок коштів, що надходять від господарської діяльності підприємства (ОСОБА_2 1 а.с. 124-126).

Окрім того, згідно Договорів № 15, 16 від 05.03.2012, № 20 від 10.07.2012, № 24 від 01.08.2012, № 25 від 03.08.2012, № 27 від 08.08.2012, № 28 від 20.08.2012, № 50 від 03.09.2012, № 51 від 04.09.2012, № 52 від 05.09.2012, № 53 від 07.09.2012, № 80 від 03.12.2012, укладених позивачем з ФОП ОСОБА_7 та договорів № 10 від 08.01.2013, № 12 від 12.01.2013, № 25 від 01.06.2013, № 50, 52 від 02.12.2013, № 05 від 20.01.2014, № 22 від 01.04.2014, укладених позивачем з ФОП ОСОБА_8, передбачено, що підрядник виконує роботу власним інвентарем та власними силами, залучення до роботи третіх осіб допускається на договірній основі, тобто, обовязкове погодження з замовником залучення підрядником до роботи третіх осіб не передбачено умовами укладених договорів.

Відповідач в акті перевірки робить висновок щодо відсутності реального здійснення господарських операцій з виконання робіт ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_8 лише на податковій інформації від Оперативного управління ГУ ДФС в Одеській області, а саме копії пояснень співробітників КП «Спеціалізоване КПО» Ново-міського кладовища та другого Християнського кладовища, в яких працівники зазначають що прибирально - ремонтні роботи за 2012 - 2014 роки не проводились, а прибирання снігу здійснювалось вручну та складалось на кучу, а обрізка дерев проводилась КП «Зелентрест».

Разом з тим, копії пояснень співробітників КП «Спеціалізоване КПО» - Новоміського кладовища та 2-го Християнського кладовища ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та інших, не можуть бути належним доказом не здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, оскільки використовуючи такі пояснення в обґрунтування порушення позивачем податкового законодавства, відповідачем не зроблено відповідних посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених у таких поясненнях фактів, про що вірно зазначив у своєму рішення суд першої інстанції.

Окрім того, до суду першої інстанції були надані пояснення працівників Новоміського кладовища та 2-го Християнського кладовища ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_9, ОСОБА_18, (ОСОБА_2 3 а.с. 62-68 ), згідно яких спростовуються пояснення співробітників щодо невиконання прибирально - ремонтних робіт за 2012 - 2014 роки, здійснення прибирання снігу вручну та проведення обрізки дерев КП «Зелентрест». У своїх поясненнях ОСОБА_13, ОСОБА_11, зазначають про здійснення на них тиску з боку колишнього керівництва КП «Спеціалізоване КПО» та написання пояснень, які були використані відповідачем під час проведення перевірки, що не відповідають дійсності. Також, вказані особи повідомили, що не володіють інформацією ким саме було проведено прибирання снігу, обрізка дерев ті інші ремонтні роботи, проте зазначили, що роботи виконувались.

Під час розгляду справи, судовою колегією було встановлено здійснення господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_3 й ТОВ «Спецпідприємство-Сервіс», а саме, позивач замовляв послуги від ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Спецпідприємство-Сервіс» на суму 1155133 грн. з перевезення вантажів зовнішнього та внутрішнього призначення (перевезення катафалків). Як зазначено позивачем, у звязку із зниженням кількості послуг, що надає позивач, утримання та обслуговування власної автотранспортної ділянки було збитковим, відтак, останнім було вирішено списати власний застарілий та збитковий транспорт (катафалки) згідно Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 1115 від 24.11.2009, № 218 від 25.06.2015 (ОСОБА_2 3 а.с. 100, 101) та замовляти послуги з його надання замовникам позивача у ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Спецпідприємство-Сервіс».

Отже, реальність здійснення господарських операцій КП «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування» підтверджується первинними документами, наданими під час перевірки, а саме: договорами з контрагентами, видатковими накладними, податковими накладними, актами здачі-приймання робіт.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

За змістом ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, якою визначені підставі для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги комунального підприємства «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування» про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.06.2015 року належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат.

Згідно ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір встановлюються у розмірі 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Оскільки ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року апелянту відстрочена сплата судового збору до вирішення справи по суті, то його необхідно стягнути за результатами апеляційного розгляду.

Таким чином, стягненню з ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області підлягає судовий збір за подання до суду апеляційної скарги постанову суду у розмірі 5 359,20 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206781008; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу - судовий збір, ПІБ апелянта чи назва установи, організації, що виступає апелянтом, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду 34380461) несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року в розмірі 5 359 (пять тисяч триста пятдесят девять) грн. 20 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючийсуддя ОСОБА_2 суддя ОСОБА_19 суддя ОСОБА_1