Ухвала суду № 54600978, 18.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

18 грудня 2015 рокусправа № 804/6325/15

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Чумак С.Ю. перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Дніпропетровської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2015 року у справі № 804/6325/15 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Укрвторутилізація» до Дніпропетровської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання неправомірними дії, скасування податкового повідомлення-рішення та зобовязання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Разом з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання про звільнення останнього від сплати судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2015 року у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено та апеляційну скаргу позивача залишено без руху, з наданням десятиденного строку для усунення недоліків, а саме: подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору.

17.12.2015 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги шляхом заявлення клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись при цьому, на відсутність у 2015 році бюджетних асигнувань, призначених для сплати судового збору. На підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору надав довідку від 06.11.2015 року № 4188/1104-17-10-38, з якої вбачається, що видатки по оплаті судового збору мають здійснюватись за КЕКВ 2800 (інші видатки), однак, на даний час на КЕКВ 2800 бюджетного призначення не надходило. Крім того, апелянт посилається на постанову Верховного суду України від 30.06.2015 року у справі 21-598а15, як на підставу повного звільнення останнього від сплати судового збору, в якій висловлено правову позицію, що скарги на судові рішення у спорах, передбачених статтею 12 Закону України від 8 липня 2011 року № 3671-VІ «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», звільненні від сплати судового збору на підставі пункту 23 частини 1 статті 5 Закону № 3671-VІ, а тому позивач не повинен сплачувати судовий збір при поданні касаційної скарги.

Позиція суду щодо необхідності звільнення апелянта від сплати судового збору на підставі статті 88 КАС України викладена в ухвалі суду від 7 грудня 2015 року, якою в задоволенні аналогічного клопотання відмовлено, і полягає в тому, що пунктом 4 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 р. № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015, статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, в якій пільги щодо сплати судового збору (звільнення від сплати судового збору) на органи доходів і зборів не розповсюджуються. Вносячи зміни до Закону України «Про судовий збір» та виключаючи органи ДПІ зі списку осіб, які звільняються від сплати судового збору, законодавець висловив певну волю, яка полягає в тому що вказані органи повинні сплачувати судовий збір без будь-яких виключень.

Вказані зміни до Закону України «Про судовий збір» кореспондуються з положеннями статті 10 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обовязків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору, незалежно від того є вони платниками податків чи субєктами владних повноважень. Неналежне фінансування державного органу з Державного бюджету України не є підставою для звільнення такого органу від сплати судового збору. Вказане питання апелянтом повинно вирішуватись шляхом відповідного коригування свого бюджетного запиту та кошторису, а не шляхом подання клопотання до суду про звільнення від сплати судового збору.

При цьому звільнення від сплати судового збору є правом, а не обовязком суду. Суд ухвалою від 7 грудня 2015 року у звільненні від сплати судового збору відмовив і у новому клопотанні апелянтом нових даних на обґрунтування своєї позиції з цього приводу не наведено.

Щодо посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду України у справі № 21-598а15 суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII (далі Закон).

Так, у частині другій статті 3 Закону "Про судовий збір" визначено перелік об'єктів заяв до суду, за подання яких судовий збір не справляється, а в статті 5 цього закону вичерпний перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг.

Відповідно до пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка була чинною до 01.09.2015, органи доходів і зборів були звільнені від сплати судового збору.

Як зазначалось вище, з 1 вересня 2015 року органи доходів і зборів від сплати судового збору не звільняються.

Разом з тим, з постанови Верховного суду України від 30.06.2015 року у справі 21-598а15 вбачається, що субєктами, які звільняються від сплати судового збору є позивачі, тобто саме біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту. Вказані особи, на відміну від органів ДФС, звільняються від сплати судового збору і за Законом № 3674 в редакції, яка діє з 1 вересня 2015 року (пункт 14 статті 5 Закону).

Одночасно предметом спору в даній справі є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, позивачем в якому є платник податків, а органи доходів і зборів виступають як відповідачі, тобто вказані правовідносини не є тотожними тим, що були предметом розгляду Верховного Суду України у справі № 21-598а15.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674 в редакції з 01.09.2015 року ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При поданні позовної заяви позивачем ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Укрвторутилізація» сплачений судовий збір в розмірі 422,07 грн, тобто ставка судового збору за подання позову не була нульовою, а тому посилання апелянта на правову позицію ВСУ у вказаній вище справі є безпідставною.

Аналізуючи вищенаведені правові норми в їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку що у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 р. №484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015, органи доходів і зборів не віднесені до кола суб'єктів, що звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється, а відтак апелянтом за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції предметом спору якого є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення судовий збір сплачується в порядку та розмірах, встановлених Законом № 3674.

Суд також зазначає, що сплата судового збору є невідємною частиною такої процесуальної дії як подання апеляційної скарги, тобто є процесуальною дією, вчинення якої регулюється приписами Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ж частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Тобто, сплата судового збору при вчиненні певної процесуальної дії повинна відбуватись відповідно до законодавства, яке діє саме на час вчинення цієї дії. Оскільки апеляційна скарга відповідачем подається після 1 вересня 2015 року, то і сплата судового збору здійснюється відповідно до правил, які діють після вказаної дати.

Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За приписами частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Оскільки апелянтом вимоги ухвали суду від 7 грудня 2015 року, якою апеляційна скарга залишена без руху, не виконані і недоліки скарги не усунуті, апеляційна скарга Дніпропетровської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання Дніпропетровської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Дніпропетровської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2015 року у справі № 804/6325/15 повернути апелянту.

Ухвала суду може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя: С.Ю. Чумак