Постанова № 54600761, 23.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 грудня 2015 року № 826/14083/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Імексбанк», від імені та в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів на здійснення тимчасової адміністрації - Северин Юрій ПетровичдоДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києвіпро визнання протиправними та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Імексбанк», від імені та в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів на здійснення тимчасової адміністрації - Северин Юрій Петрович (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними дії та рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02 червня 2015 року № Ю-7013-25.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2015 року відкрито провадження в адміністративний справі № 826/14083/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 10 серпня 2015 року.

У судовому засіданні 10 серпня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Відповідач участі повноважного представника не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що Правлінням Національного банку України 26.01.2015 була прийнята постанова № 50 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних".

На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.01.2015 було прийнято рішення № 16 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «Імексбанк», згідно з яким, починаючи із 27.01.2015 в ПАТ «Імексбанк» запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації - Северина Юрія Петровича.

Правлінням Національного банку України 21.05.2015 прийнята постанова № 330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Імексбанк».

Відповідно до вищезазначеної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.05.2015 № 105 "Про початок процедури ліквідації АТ «Імексбанк», згідно з яким в АТ «Імексбанк» розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ «Імексбанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Северина Ю.П., строком на 1 рік з 27 травня 2015 року до 26 травня 2016 року включно.

02 червня 2015 року контролюючим органом сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-7013-25, згідно якої станом на 31 травня 2015 року за позивачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальну суму 221805,80 грн.

Позивач не погоджується із зазначеною вимогою від 02 червня 2015 року й мотивує позовні вимоги тим, що віднесення АТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних, обмежує нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів, а також зобов'язань перед кредиторами.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спеціальним Законом для правовідносин, які виникають під час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.12 № 4452-VI.

Так, відповідно до ч.8 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, для правовідносин, що виникають під час дії тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду, пріоритетними є норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системно важливих банків - шість місяців. За обґрунтованих підстав зазначені строки можуть бути одноразово продовжені на строк до одного місяця. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

Як встановлено судом, на підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015 № 50 "Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних прийнято рішення від 26.01.2015 № 16 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Імексбанк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 23.04.2015 р. № 84 продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Імексбанк» до 26.05.2015 включно.

У свою чергу, за наслідками прийняття Правлінням Національного банку України постанова від 21.05.2015 № 330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Імексбанк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.05.2015 № 105 "Про початок процедури ліквідації АТ «Імексбанк», згідно з яким в АТ «Імексбанк» розпочато процедура ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ «Імексбанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Северина Ю.П., строком на 1 рік з 27 травня 2015 року до 26 травня 2016 року включно.

Згідно з частиною 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;

5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 вказаної вище статті закону, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

За таких підстав суд зазначає, що протягом мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

З моменту закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів фінансові санкції у вигляді пені та штрафів, які передбачені Податковим кодексом України за невиконання чи неналежне виконання банком зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) нараховуються на суми заборгованостей, які обліковуються на дату закінчення дії мораторію.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-7013-25 винесено відповідачем 02 червня 2015 року, тобто у період здійснення ліквідації ПАТ «Імексбанк».

Правовими положеннями ч. 3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

За визначенням пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків в установлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.

Суд відзначає, що пп.129.3.3 п.129.3 ст. 129 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

Згідно п.129.7 ст. 129 Податкового кодексу України, не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Враховуючи, що Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", норми якого для правовідносин тимчасової адміністрації та ліквідації є пріоритетними по відношенню до норм інших нормативно-правових актів, передбачено, що під час тимчасової адміністрації та ліквідації не здійснюється примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, суд приходить до висновку, що під час винесення оскаржуваної податкової вимоги відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Відтак, враховуючи, що під час розгляду справи, встановлено, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 02 червня 2015 року № Ю-7013-25 винесена контролюючим органом в період здійснення ліквідації ПАТ «Імексбанк», суд приходить до висновку про протиправність дій контролюючого щодо формування такої вимоги та як наслідок наявність підстав для її скасування.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», від імені та в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів на здійснення тимчасової адміністрації - Северин Юрій Петрович підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», від імені та в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів на здійснення тимчасової адміністрації - Северин Юрій Петрович задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02 червня 2015 року № Ю-7013-25.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.Ю. Гарник