Рішення № 54600629, 17.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2015Справа №910/6741/14

За позовом Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт"

про розірвання договору, зобов'язання вчинити дії та стягнення 500 167,21 грн.

Cуддя О. В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Вороніна К.В., представник, довіреність № 1471-НЮ від 01.07.2015 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить розірвати договір оренди окремого індивідуально визначеного рухомого майна від 07.06.2006 року № ПЗ/БМЕС-068031/НЮ, зобов'язати відповідача повернути позивачеві майно: три вагони рефрижераторні № 83391920, № 83381435, № 83391516 інвентарні номери 444001, 444002, 444001 шляхом переміщення в м. Київ, вул. Федорова, 32, станція Київ-Товарний, стягнути з відповідача 475 389,64 грн. завданих збитків, 24 777,57 грн. заборгованості з орендної плати, а також 11 221,35 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2015 р. порушено провадження у справі № 910/6741/14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2014 р. у справі № 910/6741/14 призначено судову інженерно-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

До Господарського суду міста Києва від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист № 4640 від 30.09.2015 року разом з висновком судових експертів та матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2015 р. поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.11.2015 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2015 р., у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників відповідача, відкладено розгляд справи до 17.11.2015 р.

У судовому засіданні 17.11.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось на адресу суду і підтверджує факт отримання ухвали господарського суду представником відповідача 09.11.2015 р.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, про причини неявки суд не повідомив.

У своєму письмовому відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує, у задоволенні позову просить відмовити посилаючись на те, що, з наданого позивачем звіту від 30.11.2013 року вбачається, що орендоване майно було передано відповідачу в оренду у задовільному стані, однак оцінювачем при складенні звіту залишено поза увагою, що вагони на момент передачі в оренду потребували капітального ремонту, та що саме непроведення орендадодавцем капітального ремонту зумовило погіршення їх технічного стану.

З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ" (орендар) 07.06.2006 року укладено договір оренди індивідуально визначеного рухомого майна № ПЗ/БМЕС-068031/НЮ від 07.06.2006 р. (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого орендар приймає у строкове платне користування державне індивідуально визначене рухоме майно - три вагони рефрижераторні № 83391920, № 83381435, № 83391516 інвентарні номери 444001, 444002, 444003 виробництва заводу Дессау Німеччина. Майно передається в оренду з метою зберігання продуктів харчування.

Так, відповідно до договору оренди окремого індивідуально визначеного рухомого майна № ПЗ/БМЕС-068031 від 07.06.2006 в тимчасове платне користування Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ", на підставі акту приймання - передачі від 07.06.2006 в м. Києві передано три вагони рефрижераторні № 83391920, № 83381435, № 83391516 інвентарні номери -444001,444002,444003. Акт приймання - передачі від 07.06.2006 р. підписаний та скріплений печатками обох сторін. Пунктом 2 акту визначено, що технічний санітарний та пожежнобезпечний стан вказаного вище майна задовільний.

Відповідно до звіту про незалежну експертну оцінку майна від 30.04.2006 складену ПП «Синергія» вартість орендованого майна становила 358 000,00 гривень без ПДВ.

Згідно зп. 10.1, 10.5. договору строк дії договору становить 36 місяців та обчислюється з моменту підписання акта прийому-передачі майна, а саме з 06.07.2006. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Станом на день розгляду справи доказів припинення або розірвання договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна № ПЗ/БМЕС-068031/НЮ суду надано не було.

Пунктом 10.4 договору передбачено, що за ініціативою однієї із сторін договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

П. 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.2013 N 12 визначено, що вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке.

Законом (ч. 3 ст. 291 ГК України, ч. 2 ст. 651, ст. 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін.

Позовні вимоги, пов'язані з прийняттям майна з оренди (за наслідками припинення відповідного договору оренди), узгоджуються з приписом пункту 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, яким передбачений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як примусове виконання обов'язку в натурі.

Відповідно до п. 10.8 договору сторони встановили, що договір може бути розірвано на вимогу орендодавця, якщо орендар:

- систематично (більше трьох раз) порушує терміни здійснення будь- яких платежів, у тому числі пені за Договором та не надав платіжні доручення Орендодавцю (Орендарем не сплачено орендну плату за сім місяців);

- користується Майном не відповідно до умов договору;

- не робить згідно з умовами договору ремонт орендованого майна;

- навмисно або з необережності погіршує стан майна та обладнання (орендарем

завдано збитки залізниці шляхом пошкодження майна).

Приписи ст. 782, 783 ЦК України визначають, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму (оренди), якщо:

- наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд;

- наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

- наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі.

Тобто, порушення вказаних норм та пунктів договору є підставою для розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

ТОВ "ЕЛІТ" звернулось до ДТГО "Південно-Західна залізниця" листом-повідомленням від 16.10.2013 № 129-4/13 про розірвання договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна № ПЗ/БМЕС-068031/НЮ від 07.06.2006 шляхом укладення додаткової угоди та підписання акту прийому передачі орендованого майна.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що у разі припинення договору, індивідуально визначене рухоме майно повертається орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю.

Позивач вважає, що оскільки, передача орендодавцем майна орендарю відбулась в місті Києві, то повернення орендарем майна орендодавцю повинно відбутись в аналогічному порядку, тобто, в м. Києві.

Пунктом 5.7 договору передбачено у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язується повернути орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати орендодавцю збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що внаслідок неналежного використання відповідачем орендованого майна сталося погіршення технічного стану об'єкта оренди, у зв'язку з чим позивачу було нанесено збитків у розмірі 475 389,64 грн.

Так, приписи статті 22 ЦК України визначають, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

До збитків, зокрема, відносяться втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України)

Частина 3 вказаної статті визначає, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 4 ст. 285 ГК України, орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частиною 2 ст. 224 ГК України визначено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

08.11.2013 представниками позивача та в присутності представника ТОВ «EЛIT» проведено комісійне обстеження орендованого майна, про що складено та підписано відповідний акт.

Згідно з актом «Про результати обстеження рефрижераторних вагонів № 83391920, № 83381435, № 83391516» від 08.11.2013 вагони зняті з колісних пар та стоять на землі, колісні пари складені поруч з вагонами, внутрішнє устаткування та внутрішня обшивка вагонів, холодильне обладнання демонтоване. Загальний технічний стан вагонів незадовільний та не відповідає технічному стану майна на момент передачі його в оренду. Перед транспортуванням або використанням вагони потребують проведення капітального ремонту.

Позивачем було замовлено експертну оцінку майна з метою визначення збитків, завданих майну орендодавця внаслідок погіршення його технічного стану та демонтажу обладнання під час перебування в оренді.

Відповідно до звіту про оцінку майна № ПР 13/12/02 від 10.12.2013, проведеної Українською універсальною біржею "Капітал", вартість рефрижераторних вагонів (інв. № 444001, 444002,444003) у незадовільному стані становить 111 167,52 грн. Вартість аналогічних вагонів у задовільному стані становить 330 554,27 грн. Обладнання, що було демонтовано - 256 001, 32 грн. Збитки понесені власником 475 389, 64 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2. ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 773 Цивільного кодексу України якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Як вбачається з висновку № 4640 від 30.09.2015 р., за результатами проведення судової залізнично-транспортної експертизи, встановити технічний стан та комплектацію рефрижераторних вагонів №№ 83391920, 83381435, 83391516 експертами станом на 07.06.2006р. неможливо. Однак, експертами було встановлено, що станом на 08.11.2013р. у порівнянні з 19.05.2006р. погіршення технічного стану та комплектації вагонів №83391920, №83391516 мало місце. Вказане погіршення проявилось у наступному: розукомлектовані дизель-генераторні установки №1 і №2, які були наявні на 19.05.2006р. станом на 08.11.2013р. були відсутні; укомплектовані холодильні установки, які були наявні на 19.05.2006р., станом на 08.11.2013р. були відсутні. Також було і погіршення технічного стану та комплектації станом на 08.11.2013р. у порівнянні з 19.05.2006р. і вагону №83381475. Вказане погіршення проявилось у наступному: розукомплектована дизель-генераторна установка №1, яка були наявна на 19.05.2006р. 08.11.2013р. була відсутня; укомплектовані холодильні установки, які були наявн 19.05.2006р., станом на 08.11.2013р. були відсутні

Враховуючи вищевикладений висновок експертів та результати обстеження рефрижераторних вагонів від 08.11.2013 р., суд приходить до висновку про відсутність у вагонах холодильного обладнання, що вказує на порушення відповідачем п.п. 1.1, 5.3, 5.4 договору, а саме не використання переданого йому в оренду майно з метою зберігання продуктів харчування, не здійснення поточного ремонту орендованого майна та не забезпечення збереження орендованого майна.

Згідно з п.п. 5.3, 5.4 договору орендар зобов'язаний забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню. Своєчасно здійснювати поточний ремонт орендованого майна.

Відповідно до звіту про оцінку майна від 10.12.2013 р., проведеної Українською універсальною біржею «Капітал» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №14305/13 від 07.02.2013, виданий Фондом державного майна України) вартість рефрижераторних вагонів (інв. № 444001, - 4002,444003) у незадовільному стані (на момент проведення експертної оцінки) становить 111 167,52 грн. Вартість аналогічних вагонів у задовільному стані становить 330 554,27 грн. Таким чином, суд приходить до висновку, що понесені позивачем внаслідок погіршення технічного стану рефрижераторних вагонів збитки становлять 219 386, 75 грн. (330 554,27 грн. - 111 167, 52 грн.) та підлягають стягненню з відповідача.

Щодо стягнення з відповідача збитків в розмірі 256 001,32 грн., понесених позивачем внаслідок демонтажу і вивезення обладнання рефрижераторних вагонів, суд відзначає наступне.

Як вбачається зі Звіту про оцінку майна від 10.12.2013 р., збитки, понесені позивачем внаслідок демонтажу і вивезення обладнання рефрижераторних вагонів, були розраховані виходячи з комплектації вагонів на час передачі їх в оренду, зазначені в акті від 19.05.2006р. та вартості холодильних установок та дизель-генераторних установок на лату оцінки, були визначені шляхом розрахунку ринкової вартості обладнання за порівняльним підходом.

Таким чином, при визначенні комплектації вагонів на момент передачі їх в оренду є безпідставним посилання на дані акту від 19.05.2013р., оскільки вагони були передані в оренду 07.06.2006р. за актом приймання-передачі в оренду окремого індивідуально визначеного рухомого майна, що обліковується на балансі Київського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №1ДТГО «Південно- Західна залізниця». Однак, в даному акті не була зазначена комплектація вагонів на момент їх передачі в оренду.

Визначення комплектації вагонів на момент їх передачі в оренду на підставі акту від 19.05.2006р. є безпідставним, оскільки даний акт було складено до передачі орендованого майна відповідачу та без його участі.

Як вбачається з висновку № 4640 від 30.09.2015 р., за результатами проведення судової залізнично-транспортної експертизи, встановити технічний стан та комплектацію рефрижераторних вагонів №№ 83391920, 83381435, 83391516 експертами станом на 07.06.2006р. неможливо.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що на момент передачі рефрижераторних вагонів №№ 83391920, 83381435, 83391516 в оренду на підставі акту приймання - передачі від 07.06.2006 р. сторонами не була зазначена їх комплектація, а матеріалами справи встановити повну комплектацію переданого в оренду майна є неможливим, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків в розмірі 256 001,32 грн., понесених внаслідок демонтажу і вивезення обладнання рефрижераторних вагонів, є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 10.8 договору сторони встановили, що договір може бути розірвано на вимогу орендодавця, якщо орендар:

- систематично (більше трьох раз) порушує терміни здійснення будь- яких платежів, у тому числі пені за Договором та не надав платіжні доручення Орендодавцю (Орендарем не сплачено орендну плату за сім місяців);

- користується Майном не відповідно до умов договору;

- не робить згідно з умовами договору ремонт орендованого майна;

- навмисно або з необережності погіршує стан майна та обладнання (орендарем

завдано збитки залізниці шляхом пошкодження майна).

Приписи ст. 782, 783 ЦК України визначають, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму (оренди), якщо:

- наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд;

- наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

- наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі.

Тобто, порушення вказаних норм та пунктів договору є підставою для розірвання договору.

Враховуючи встановлений та доведений факт порушення відповідачем умов договору оренди, а саме факт погіршення технічного стану орендованого майна, а також використання майна не відповідно до умов договору, господарський суд вважає за можливе задовольнити вимогу Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця" про розірвання договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна № ПЗ/БМЕС-068031/НЮ від 07.06.2006 р.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що у разі припинення договору, індивідуально визначене рухоме майно повертається орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю.

Пунктом 5.7 договору передбачено у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язується повернути орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати орендодавцю збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Згідно з частинами 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Беручи до уваги той факт, що зобов'язання сторін у випадку розірвання договору припиняються, господарський суд вважає вимогу позивача про зобов'язання відповідача повернути майно: три вагони рефрижераторні № 83391920, № 83381435, № 83391516 інвентарні номери 444001, -44002, 444003 шляхом переміщення в м. Київ, вул. Федорова, 32, станція Київ- Товарний такою, що підлягає задоволенню.

Зважаючи на викладене, позов підлягає частковому задоволенню, а судові витрати - розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених вимог в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди окремого індивідуально визначеного рухомого майна від 07.06.2006 № ПЗ/БМЕС-068031/НЮ, укладеного між Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ».

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 115-А, код ЄДРПОУ 32396857) повернути Державному територіально-галузевому об'єднанню «Південно-Західна залізниця» (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033) майно: три вагони рефрижераторні № 83391920, № 83381435, № 83391516 інвентарні номери 444001, 44002, 444003, шляхом переміщення в м. Київ, вул. Федорова, 32, станція Київ - Товарний. Видати наказ.

4. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 115-А, код ЄДРПОУ 32396857) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033) 219 386 (двісті дев'ятнадцять тисяч триста вісімдесят шість) грн. 75 коп. завданих збитків, 6 823 (шість тисяч вісімсот двадцять три) грн. 73 коп. витрат по сплаті судового збору та 8 927 (вісім тисяч дев'ятсот двадцять сім) грн. 68 коп. витрат по оплаті судової експертизи. Видати наказ.

5. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку

подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 27.11.2015 р.