Постанова № 54600514, 23.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2015 р. Справа № 815/4241/15

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Лукянчук О.В.

суддів Градовського Ю.М.,

ОСОБА_1

при секретарі Діденко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАТЛАНТІК" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАТЛАНТІК" до Одеської митниці Державної фіскальної служби, Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій; визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАТЛАНТІК" звернулось до суду із адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень Одеської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610043/1 від 30 квітня 2015 року, №500060001/2015/610046/1 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/610047/1 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/610067/1 від 16 червня 2015 року, №500060001/2015/610098/1 від 28 липня 2015 року та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00117 від 30 квітня 2015 року, №500060001/2015/00123 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/00122 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/00161 від 16 червня 2015 року, №500060001/2015/00208 від 28 липня 2015 року; визнання протиправними дій Одеської митниці ДФС України щодо відмови у визнанні заявленої митної вартості товарів з урахуванням додаткових документів та визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо відмови у задоволенні скарги ТОВ "УКРАТЛАНТІК" на рішення керівника Одеської митниці ДФС від 30 червня 2015 року №13565/699-99-25-02-02-15.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року в задоволенні позовних вимог ТОВ "УКРАТЛАНТІК" відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ТОВ "УКРАТЛАНТІК" ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не повно досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що в зоні діяльності Одеської митниці ДФС декларантом ТОВ "УКРАТЛАНТІК" було заявлено до митного оформлення товар за митними деклараціями №500060001/2015/009025 від 29 квітня 2015 року, 500050001/2015/009407 від 07 травня 2015 року та №500060001/2015/009422 від 07 травня 2015 року.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем до Одеської митниці ДФС разом з митними деклараціями від 29 квітня 2015 року та від 07 травня 2015 року декларантом були подані зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), копія декларації країни відправлення, прейскурант (прайс-лист) виробника товару, розрахунок ціни (калькуляція), копію митної декларації країни відправлення.

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний.

На підставі аналізу цін бази даних ЄАІС ДМСУ встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлений яких вже здійснено є більшим (митна декларація 112070002/2015/000238 від 31 березня 2015 року - 1,83 доларів США за кг нетто), у звязку з чим Одеською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості №500060001/2015/610043/1 від 30 квітня 2015 року, №500060001/2015/610046/1 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/610047/1 від 07 травня 2015 року та видані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00117 від 30 квітня 2015 року, №500060001/2015/00123 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/00122 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/00161 від 16 червня 2015 року, №500060001/2015/00208 від 28 липня 2015 року.

Після проведення оплати вартості донарахованих митних платежів та зборів в сумі 163 791, 91 грн. товар був випущений у вільний обіг.

Відповідно до положень ч.8 ст. 55 Митного кодексу України позивачем на протязі 80 днів з дня випущення товару у вільний обіг до Одеської митниці ДФС позивачем були надіслані листи №108 від 08 травня 2015 року, №115 від 18 травня 2015 року та №116 від 18 травня 2015 року з проханням винести рішення про визнання митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості разом із інформацією біржових організацій про вартість сировини (нафти) та її зміни протягом року, інформацією аналітичного агентства щодо індексу цін на полістирол на Азійському ринку за період з січня по квітень 2015 року.

За результатами розгляду вказаних заяв позивача, Одеською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610077/1 від 16 червня 2015 року та надана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00161 від 16 червня 2015 року і відмовлено у поверненні грошової застави в розмірі 163 791, 91 грн.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями Одеської митниці позивачем була подана первинна скарга на вказані рішення, яка рішенням начальника Одеської митниці ДФС №135 від 09 червня 2015 року залишена без задоволення, яке в подальшому було оскаржено до ДФС України шляхом направлення повторної скарги.

Рішенням ДФС України №13565/6/99-99-25-02-02-15 від 30 червня 2015 року скаргу було залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення пр коригування заявленої позивачем митної вартості діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, у звязку з чим позовні вимоги є необгрунтовними та не підлягають задоволенню. Також, суд першої інстанції дійшов до висновку, що дії ДФС України при прийнятті рішення №13565/699-99-25-02-02-15 від 30 червня 2015 року про залишення повторної скарги без задоволення є правомірними, оскільки відповідають повноваженням цього органу, встановлених щодо порядку розгляду скарг платників податків та фактичним обставинам справи.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до ст. 52 Митного Кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Разом з цим, статтею 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, Митним кодексом України передбачено та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України - в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 2 ст. 54 Митного Кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст. 54 Митного Кодексу України - митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ст. 58 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно ст. 58 Митного Кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

З наведеного слідує, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (який виступає покупцем) та компанією KAOFU CHEMICL CORPORATION (яка виступає продавцем) був укладений контракт №Tw-10/02-15 від 10 лютого 2015 року.

Відповідно п.1.2 зазначеного контракту продавець продає, а покупець купує полістирол, пінополістирол гранульовані, в комплекті з барвниками до них та інші матеріали для виробництва компонентів для електровонагрівачі.

Зідно п.2.1 контракту ціна та вартість товару узгоджується між продавцем та покупцем та фіксується в інвойсах, які оформлюються на кожну окрему поставку та є невід'ємною частиною даного контракту.

31 березня 2015 року між ТОВ "УКРАТЛАНТІК" та компанією KAOFU CHEMICAL CORPORATION було укладено додаткову угоду №1 до контракту №Tw-10/02-15 від 10 лютого 2015 року, відповідно до п.1 якої зазначено, що умови поставки за цим контрактом CIF Одеса та вартість транспортування, страхування включені у вартість товару.

З метою здійснення митного оформлення зазначеного товару та підтвердження його митної вартості позивачем до Одеської митниці ДФС були подані митні декларації №500060001/2015/009025 від 29 квітня 2015 року, №500060001/2015/009407 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/009422 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/00161 від 16 червня 2015 року та № 500060001/2015/013917 від 28 липня 2015 року разом із документами, а саме зовнішньоекономічний договір (контракт) №Tw-10-/02-15 10 лютого 2015 року, рахунок-фактуру (інвойс), копію декларації країни відправлення, прейскурант (прайс-лист) виробника товару, розрахунок ціни (калькуляція), копію митної декларації країни відправлення, комерційні інвойси, проформи інфойсу.

Проте, Одеською митницею ДФС були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610043/1 від 30 квітня 2015 року, №500060001/2015/610046/1 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/610047/1 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/610077/1 від 16 червня 2015 року, №500060001/2015/610098/1 від 28 липня 2015 року та були видані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00117 від 30 квітня 2015 року, №500060001/2015/00123 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/00122 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/00161 від 16 червня 2015 року, №500060001/2015/00208 від 28 липня 2015 року.

Згідно вказаних рішень встановлені розбіжності, а саме в поданих для митного оформлення документах міститься посилання на реквізити зовнішньоекономічного проформи-інвойсу, який до митного оформлення не подавався; в прайс-листі міститься назва артикулу товару "HIPS-850", що відрізняється від артикулу задекларованого товару "HPS-850"; в копіях декларацій відправлення та комерційних інвойсах встановлено різні дати, що суперечить умовам зовнішньоекономічного контракту; в копії митної декларації країни відправлення міститься назва торгівельної марки "KF" & FIG", відмінної від заявленої торгівельної марки "KF".

Стосовно висновку Одеської митниці ДФС, що у прайс-листі міститься назва артикулу товару "HIPS-850", яка відрізняється від артикулу задекларованого товару "HPS-850", що унеможливлює ідентифікувати як прайс-лист, який підтверджує комерційні (вартісні) характеристики товару заявленого за митною декларацією, колегія суддів вважає його безпідставним, оскільки HIPS є розшифруванням абревіатури "High impact polysteryne", що в перекладі означає "ударостійкий полістирол, тобто це загальна назва товарів, яка включає до себе наступні марки: HPS-800, HPS-800F, HPS 850R, HPS 805S, HPS 850, а відтак не може вважатись розбіжністю, яка впливає на визначення митної вартості товару.

Також, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що висновки Одеської митниці ДФС щодо ненадання комерційних інвойсів до декларацій країни відправлення №BC//04/234/G7474 від 06 травня 2015 року та №BC//04/234/G8823 від 24 червня 2015 року є безпідставними, оскільки митні декларації країни відправлення були оформлені саме на підставі проформ інвойсів №15089, №15089А та №15089В, які були складені 31 березня 2015 року та за якими була здійснена оплата вартості товару, тобто на дату складання декларацій (06 травня 2015 року та 24 червня 2015 року) комерційних інвойсів не існувало. При цьому, комерційні інвойси №Р150504 від 08 травня 2015 року та №Р150641 від 02 липня 2015 року, які в свою чергу були надані митному органу були складені та супроводжували придбаний товар вже при його відправці апелянту.

Разом з цим, колегія суддів вважає також безпідставними висновки Одеської митниці ДФС, що відмінність в копії митної декларації країни відправлення назви торгівельної марки "KF" & FIG" та заявленої торгівельної марки "KF" як на підставу прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610077/1 від 16 червня 2015 року, №500060001/2015/610098/1 від 28 липня 2015 року, оскільки відповідно до доданого до декларації перекладу "KF & FIG" означає "KF" та цифри, тобто назва торговельної марки "KF" та "KF & FIG" є тотожною, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

Щодо встановленої Одеською митницею ДФС розбіжності в даті інвойсів, які заначені в митних деклараціях країни відправлення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ця розбіжність не може бути підставою для коригування митної вартості товарів, оскільки зазначена компанією KAOFU CHEMICAL CORPORATION дата інвойсу 12 лютого 2015 року замість 10 лютого 2015 року є технічною помилкою, що в свою чергу підтверджується, зокрема, платіжними дорученнями про оплату придбаного товару в яких зазначена вірна дата інвойсів, а саме 10 лютого 2015 року.

Колегія суддів також погоджується з доводами апелянта стосовно того, що посилання митного органу на відсутність доказів "дійсної вартості товару" є необґрунтованими та вважає, що судом першої інстанції безпідставно не було взято до уваги наданий підприємством прайс-лист від 10 лютого 2015 року, який був сформований для ТОВ "УКРАТЛАНТІК" та який підтверджує вартість придбаного товару.

Крім того, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції стосовно відсутності документів щодо вартості страхування, оскільки пунктом 1 додаткової угоди №1 від 31 березня 2015 року до контракту №Tw-10/02-15 від 10 лютого 2015 року визначено, що умови поставки за цим контрактом CIF Одеса, а вартість транспортування та страхування включені у вартість товару. При цьому, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів, Одеською митницею ДФС не було зазначено необхідність надання таких документів для підтвердження митної вартості товару.

Також, судом першої інстанції помилково не було взято до уваги висновки ДП "Держзовнішінформ" №11/493 від 28 квітня 2015 року, яким встановлено, що контрактна ціна 1 350 дол. США/т на умовах поставки CIF Одеса (відповідно до "Інкотермс-2010") для поставки 16 тонн ударотривкого полістиролу (УПС) марки KAOFULEX (HPS-850), у мішках по 25 кг не суперечить ринковому рівню цін з урахуванням дати проформи-інвойсу №15037 від 10 лютого 2015 року, тобто експертом була проаналізована вартість продукції саме на підставі даних кон'юктури азіатського ринку полістиролу.

Таким чином, судом першої інстанції не було встановлено, що виявлені Одеською митницею ДФС не є тими розбіжностями, які безпосередньо могли вплинути на визначення митної вартості товару, а вказані недоліки не можуть бути підставою для коригування митної вартості товару за наявності усіх необхідних документів.

Тому, враховуючи, що апелянтом було надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за контрактом №Tw-10/02-15 від 10 лютого 2015 року, колегія суддів приходить до висновку, що визначення відповідачем митної вартості не за методом за ціною договору є необґрунтованим та таким, що суперечить основним принципам здійснення державної митної справи, що передбачено ст. 8 Митного Кодексу України, зокрема, законності та додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб.

Разом з цим, колегія суддів акцентує увагу на тому, що при вирішенні спірних правовідносин, судом першої інстанції не було досліджено всіх позовних вимог, а саме вимоги щодо скасуваня рішення про коригування митної вартості №500060001/2015/610098/1 від 28 липня 2015 року та виданої картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №500060001/2015/00208 від 28 липня 2015 року, що також призвело до неповного з'ясування судом обставин справи.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги щодо скасування рішення Одеської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610043/1 від 30 квітня 2015 року, №500060001/2015/610046/1 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/610047/1 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/610067/1 від 16 червня 2015 року, №500060001/2015/610098/1 від 28 липня 2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00117 від 30 квітня 2015 року, №500060001/2015/00123 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/00122 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/00161 від 16 червня 2015 року, №500060001/2015/00208 від 28 липня 2015 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Проте, вимоги ТОВ "УКРАТЛАНТІК" про визнання протиправними дій Одеської митниці ДФС України щодо відмови у визнанні заявленої митної вартості товарів з урахуванням додаткових документів та визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо відмови у задоволенні скарги ТОВ "УКРАТЛАНТІК" на рішення керівника Одеської митниці ДФС від 30 червня 2015 року №13565/699-99-25-02-02-15 не підлягають задоволенню, оскільки вони вчинені в межах повноважень цих органів та у відповідності до встановлених норм Митного кодексу України, що в свою чергу відповідає критеріям правомірності, законносіт, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, які передбачені ч.3 ст. 2 КАС України.

Враховуючи вище викладене та керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАТЛАНТІК" задовольнити частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАТЛАНТІК" до Одеської митниці Державної фіскальної служби, Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій; визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити частково.

Скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610043/1 від 30 квітня 2015 року, №500060001/2015/610046/1 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/610047/1 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/610077/1 від 16 червня 2015 року, №500060001/2015/610098/1 від 28 липня 2015 року.

Скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00117 від 30 квітня 2015 року, №500060001/2015/00123 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/00122 від 07 травня 2015 року, №500060001/2015/00161 від 16 червня 2015 року, №500060001/2015/00208 від 28 липня 2015 року, які прийняті Одеською митницею Державної фіскальної служби України .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лукянчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.П. Косцова