Постанова № 54599004, 22.12.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року Справа № 910/26480/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіДемидової А.М.суддівВоліка І.М., Шевчук С.Р. (доповідач) розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2015 у справі№ 910/26480/15 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до 1. Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" 3. Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прозняття арештів з майнав судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Новіков В.М., дов. № 19/3-02/147 від 19.11.2015

- відповідача 1: не з'явилися

- відповідача 2: не з'явилися

- відповідача 3: не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2015 у справі №910/26480/15 (суддя Головіна К.І.) було відмовлено у прийнятті позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай", Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зняття арештів з рухомого майна на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2015 у справі № 910/26480/15 (у складі головуючого судді Отрюха Б.В., Михальської Ю.Б., Тищенко А.І.) скасована ухвала господарського суду міста Києва від 12.10.2015 у справі № 910/26480/15 у зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції положень п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, матеріали позовної заяви ПАТ "Державний ощадний банк України" передано на розгляд до господарського суду міста Києва.

Не погоджуючись з прийнятою у даній справі постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, зокрема ст.ст. 1, 62 Господарського процесуального кодексу України, ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2015 та залишити без змін ухвалу господарського суду міста Києва від 12.10.2015 у даній справі.

Позивач - ПАТ "Державний ощадний банк України" надав відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Відповідачі 2, 3 не скористалися правом, наданим ст.1112 Господарського процесуального кодексу України, не надали відзивів на касаційну скаргу, що в силу положень ст.1112 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про зняття арешту з майна ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай", накладеного постановою від 16.07.2015 відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №48166709, в якому стягувачем є ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку", зокрема щодо майна, яке перебуває в заставі у ПАТ "Державний ощадний банк України" за договорами застави від 02.09.2011.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна (ч. 4 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з п. 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" господарським судам підвідомчі на загальних підставах справи зі спорів, пов'язані з визнанням права на майно, на яке накладено арешт, і про зняття з нього арешту та з розглядом позовів до юридичної особи, яка зобов'язана здійснити стягнення коштів з боржника у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи (статті 60 і 87 Закону України "Про виконавче провадження"), - за умови, коли сторонами у судовому процесі є підприємства чи організації у розумінні статті 1 ГПК. Що ж до скарг, які подаються до суду на підставі статті 82 названого Закону та статті 121-2 ГПК, то, за змістом останньої з названих норм, їх розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції.

Також, у п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК. Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121-2 ГПК.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що спір між сторонами виник у зв'язку з наявністю господарських правовідносин, а позовні вимоги обґрунтовуються нормами Цивільного кодексу України, Закону України "Про заставу", Закону України "Про виконавче провадження", якими встановлено порядок звернення стягнення на заставлене майно, враховуючи те, що суб'єктний склад сторін у даній справі відповідає вимогам ст. 1 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позов ПАТ "Державний ощадний банк України" до ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку", ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай", Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зняття арештів з рухомого майна, що перебуває у заставі у позивача, підлягає розглядові за правилами господарського судочинства.

За таких підстав, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає порушень норм процесуального та матеріального права при прийнятті постанови суду апеляційної інстанції щодо скасування ухвали суду першої інстанції про відмову у прийнятті позовної заяви у справі № 910/26480/15, у зв'язку з чим касаційна скарга залишається без задоволення, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2015 у справі №910/26480/15 - без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2015 у справі № 910/26480/15 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

С у д д я І.М. Волік

С у д д я С.Р. Шевчук