Постанова № 54598874, 16.12.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2015 р.Справа № 914/1010/13-г

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - суддіМатущака О.І.

суддівГалушко Н.А.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України м. Київ

на ухвалугосподарського суду Львівської області від 19.10.2015 р.

провизнання постанови від 30.07.2015 р. недійсною та дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області незаконними

у справі№ 914/1010/13-г

за позовом:публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України м. Київ

до відповідача: комунального підприємства Червоноградтеплокомуненергом. Червоноград

простягнення 5 132 193, 54 грн.

за участю представників сторін від:

позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №14-10 від 14.01.2015 р.

відповідача: не зявились.

ДВС: не зявились.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.10.2015 р. (суддя В.М. Артимович) скаргу комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго», м. Червоноград від 10.08.2015 р. за № 1255 на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області задоволено. Визнано недійсною постанову, винесену 30.07.2015 р. відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про поновлення виконавчого провадження ВП № 39299310 а дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо поновлення виконавчого провадження незаконними.

Позивачем подано апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду та прийняти рішення, яким в задоволенні відповідача відмовити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що дії державного виконавця є законні, оскільки прийняттям постанови про поновлення виконавчого провадження він усунув обставину, на підставі якої було можливо зупиняти виконавчі провадження. Прийняття Закону України № 423-VIII унеможливлює зупинення виконавчого провадження на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» при примусовому стягненні заборгованості перед ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та/або її дочірнім підприємством, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії.

Відзивів на апеляційну скаргу не подано.

Представники відповідача та ДВС в судове засідання не зявилися, причини неявки суд не повідомили. Представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив ухвалу місцевого суду скасувати, з підстав викладених у ній.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено Львівським апеляційним господарським судом, рішенням господарського суду Львівської області від 16.04.2013 р. позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з КП Червоноградтеплокомуненерго на користь ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України 3432211,51 грн. основного боргу, 1281870,13 грн. пені, 70056,85 грн. інфляційних втрат, 348055,05 грн. 3 % річних, всього 5132193,54 грн. із відстроченням виконання до 29.06.2013 р., 68820,00 грн. судового збору.

29.04.2013 р. видано наказ на примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 16.04.2013 р.

01.07.2013 р. видано наказ на примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 16.04.2013 р. з відстроченням виконання до 29.06.2013 р.

Як встановлено місцевим господарським судом, ВПВР ДВС ГУЮ у Львівській області було прийнято до виконання наказ господарського суду Львівської області від 01.07.2013 р. та відкрито виконавче провадження ВП № 39299310.

В подальшому, 01.09.2014 р. на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» дане провадження було зупинено, оскільки згідно з реєстром підприємств паливно - енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу» КП «Червоноградтеплокомуненерго» внесено до вказаного реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.07.2015 р. старшим державним виконавцем ВПВР УДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про поновлення виконавчого провадження на підставі ч. 3 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Вважаючи такі дії державного виконавця незаконними, КП «Червоноградтеплокомуненерго» звернулося із відповідною скаргою до суду.

При прийнятті постанови судова колегія виходила з наступного.

Згідно ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п. 1.2 та п. 1.6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» погашення заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених цим Законом. Реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості - автоматизована комп'ютерна база даних, яка ведеться оптовим постачальником електричної енергії та призначена для накопичення, систематизації і зберігання відомостей про підприємства паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, а також для видачі відповідних документів, які підтверджують участь підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості, визначеної цим Законом, і забезпечення інформацією користувачів Реєстру.

Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

14.05.2015 р. прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» відповідно до якого, пункт 3.4 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» викладено в наступній редакції: «Процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 вересня 2015 року, крім державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», що має стратегічне значення для енергетичної безпеки держави, для якого процедура погашення заборгованості діє до 1 січня 2016 року.

Відповідно до п.4 цього ж закону внесено зміни у частину 3 статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження», яку доповнено наступним змістом: виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 15 частини першої цієї статті, не зупиняється в разі стягнення заборгованості перед НАК «Нафтогаз України» та/або її дочірнім підприємством, здійснювало постачання природного газу на підстав ліцензії».

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» зі змінами, внесеними згідно із Законом № 423-VIII ( 423-19 ) від 14.05.2015 р., виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 15 частини першої цієї статті, не зупиняється за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та в разі стягнення заборгованості перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та/або її дочірнім підприємством, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану НАК «Нафтогаз України» від 14.05.2015 р. №423-VII набрав чинності 06.06.2015 р.

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Таким чином, акти цивільного законодавства не мають зворотної дії і поширюються на відносини, які виникли після набрання чинності таких актів.

Стаття 58 Конституції України визначає, що закони і інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Судова колегія погоджується з позицією місцевого господарського суду про те, що оскільки постанова про зупинення виконавчого провадження винесена 01.09.2014 р., тобто до моменту вступу в законну силу Закону України від 14.05.15 р. № 423-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», то дія даного закону поширюється на правовідносини, які виникли з 06.06.2015 р.

Крім цього, необхідно зазначити, що у цьому законі не йдеться про обовязковість поновлень уже зупинених на підставі п. 15 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчих проваджень.

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.

Відповідно до п. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону від 14.05.15. № 423-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», яка стосується уже зупинених виконавчих проваджень, виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених пунктом 15 статті 37 цього Закону, - до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Виконавче провадження було зупинено до 01.06.2016 р., оскільки КП «Червоноградтеплокомуненерго» внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідності до Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

А отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав поновлення виконавчого провадження у державного виконавця відсутні.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що ухвала прийнята із дотриманням норм чинного законодавства та відповідно до обставин справи, тому підстав для її зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106, 112-2 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Ухвалу господарського суду Львівської області від 19.10.2015 р. у справі

№914/1010/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Матеріали справи скерувати в господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддяМатущак О.І.

СуддіГалушко Н.А.

ОСОБА_1