Рішення № 54598704, 24.12.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2015р. Справа№ 914/4178/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Хліб Трейд, с. Сокільники Пустомитівського р-ну Львівської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Барвінок, м. Львів,

про стягнення 39 056,02 грн.

Суддя Яворський Б.І. при секретарі Кубара А.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: не зявився.

На розгляд господарського суду Товариством з обмеженою відповідальністю Хліб Трейд подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» про стягнення 39 056,02 грн.

Ухвалою суду від 09.12.2015р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 22.12.2015р. У судовому засіданні 22.12.2015 р. оголошувалася перерва до 24.12.2015р.

У судове засідання 24.12.2015р. представник позивача зявився, заявлені позовні вимоги підтримав. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що відповідачем у порушення умов договору поставки не було оплачено повну вартість поставленого товару, внаслідок чого існує заборгованість у сумі 39 056,02 грн.

У судове засідання 24.12.2015р. представник відповідача не зявився, причин неприбуття не повідомив, хоча був належно повідомлений про час і місце проведення судового засідання, проти позову не заперечив. Враховуючи наведене, суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, в порядку статті 75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, повно, всебічно і обєктивно зясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

01.08.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Хліб Трейд та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Барвінок укладено договір №ТП-364, відповідно до п.1.1 якого постачальник (позивач у справі) зобовязується передавати у власність покупця визначений цим договором товар на підставі замовлень покупця (відповідача у справі), а покупець зобовязується приймати названий товар і оплачувати його. Предметом договору поставки є хліб і хлібо-булочні вироби (п.1.2 договору).

У п.3.3 договору сторони погодили, що покупець зобовязаний сплатити вартість поставленого товару протягом 30 календарних днів з моменту його отримання покупцем за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених договором та чинним законодавством України належно оформлених документів на поставлений товар.

На підставі згаданого вище договору позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар, що підтверджується видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи, однак повністю оплати за отриманий товар відповідач не здійснив.

У матеріалах справи міститься акт звірки розрахунків станом на 31.10.2015 р., у якому зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 39 056,02 грн.

Станом на день прийняття рішення доказів сплати заборгованості відповідачем не подано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами у справі виникли зобовязання з приводу поставки товару на підставі договору поставки.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст.692 ЦК України).

У силу вимог статті 610, частини першої статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач прийняв від позивача товар на суму 39 056,02 грн. та не оплатив його вартість. Не заперечив дану обставину і представник відповідача у судовому засіданні. Тому заявлені позовні вимоги є правомірними.

Відповідно до ч.2 ст.4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

У п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. зазначається, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

При поданні позову позивачем сплачено 1 378,00 грн. судового збору, хоча згідно вимог ЗУ «Про судовий збір» за дану позовну вимогу судовий збір становить 1 218,00 грн.

Згідно ч.2 ст.49 ГПК України судовий збір у розмірі 1 218,00 грн. покладається на відповідача, оскільки спір виник з його неправомірних дій.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Барвінок (79040, м. Львів, вул.Городоцька, буд.359, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35621418) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хліб Трейд (81130, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Сокільники, вул. Львівська бічна, буд.4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33419760) 39 056,02 грн. заборгованості та 1 218,00 грн. судового збору.

У судовому засіданні 24.12.2015р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 25.12.2015 р.

Суддя Яворський Б.І.