Рішення № 54598661, 17.12.2015, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" грудня 2015 р.Справа № 921/1101/15-г/4

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом: Приватного підприємства "Природній Дар", вул. І.Франка, 28, с. Шельпаки, Підволочиський район, Тернопільська область, 47810

до відповідача - 1: Дочірного підприємства "Деражнянський плодоконсервний завод Хмельницької облспоживспілки", вул. Миру, 126, м. Деражня, Хмельницька область, 32200

відповідача - 2: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Бам-ЛТД", вул. Генерала Тарнавського, 4, м. Тернопіль, 46024

про cтягнення заборгованості в сумі 655 314,11 грн.

За участі представників сторін:

позивача: уповноважений - ОСОБА_1 (довіреність №б/н від 25.12.2014р.);

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2: не з'явився.

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, розяснено.

Приватне підприємство "Природній Дар", вул. І.Франка, 28, с. Шельпаки, Підволочиський район, Тернопільська область, 47810 звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача 1 - Дочірного підприємства "Деражнянський плодоконсервний завод Хмельницької облспоживспілки", вул. Миру, 126, м. Деражня, Хмельницька область, 32200, відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Бам-ЛТД", вул. Генерала Тарнавського, 4, м. Тернопіль, 46024 про cтягнення заборгованості в сумі 655 314,11 грн. за договором зберігання від 21.11.2014 року, з яких: 555000,00 грн. - збитки; 100314,11 грн. - неустойка.

Ухвалою господарського суду від 11 листопада 2015 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03 грудня 2015 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 03.12.2015р., представником позивача оголошено короткий виклад обставин, що стали підставою для звернення із позовом до суду та позовні вимоги підтримано у повному обсязі.

26 листопада 2015 року від позивача у справі через канцелярію суду надійшов супровідний лист №б/н від 25.11.2015 року із додатками, яким до матеріалів справи долучено: оригінал договору зберігання від 21.11.2014 року, оригінал акту прийому - передачі до договору зберігання від 21.11.2014р., копію відповіді з Деражнянського РВ УМВС, копію фінансового звіту, копію повідомлення ДП "Держнянський ПКЗ", письмові пояснення з додатками.

08.12.2015 року через канцелярію суду позивачем подано письмові пояснення №б/н від 07.12.2015 року, у яких він просить у звязку з допущеною технічною опискою щодо строку нарахування неустойки вірним вважати такий період її нарахування: з 15.02.2015р. по 12.06.2015р.

Відповідач 1 відзив на позов суду не надав, участь уповноваженого представника в судових засіданнях не забезпечив. Ухвала про відкладення розгляду справи від 03.12.2015 року направлена судом йому за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: вул. Миру, 126, м. Деражня, Хмельницька область, 32200, однак поштове повідомлення про вручення кореспонденції повернулось відправнику (господарському суду) із відміткою про неможливість його вручення, по причині: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідач 2 відзив на позов суду не наддав, явку свого уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, витребуваних документів не подав, причини неявки суду не повідомив, Ухвала про відкладення розгляду справи від 03.12.2015 року направлена судом йому за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: вул. ОСОБА_2Тарнавського, 4, м. Тернопіль, 46024, проте, повідомлення про вручення поштового відправлення станом на день розгляду справи відділом поштового звязку відправнику (господарському суду) не повернуто.

За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що явка відповідачів не визнавалася судом обовязковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст.22 ГПК України, процесуальні документи надсилалися судом за юридичною адресою відповідачів, вказаною у позовній заяві, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому, з урахуванням приписів ч.1 ст.64 ГПК України, п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010р. "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві", господарський суд вважає, що відповідачі 1 та 2 повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, відтак, застосовуючи принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, що закріплені в п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України та беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні, за правилами ст.75 ГПК України.

У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався до 17.12.2015р. для надання можливості сторонам подати витребувані судом документи; відповідачам 1 та 2 - прийняти участь у її розгляді.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- 21 листопада 2014р. між ПП "Природній дар" (надалі - Депонент) та ДП Дережнянський ПКЗ Хмельницької ОСС" (надалі - Виконавець) укладено договір зберігання №2 (надалі Договір), згідно з умовами якого Виконавець зобовязався прийняти на безоплатне зберігання від Депонента товар, починаючи з 21 листопада 2014р., закінчення зберігання 31 грудня 2014р. (п. 1.1 Договору );

- під терміном "Товар" слід розуміти 37 000 скляних банок консервів "Курка у власному соці" місткістю 0,5 л. загальною вартістю 555 000 грн (п. 1.2. Договору);

- у п. 3.2. Договору Сторони погодили, що Депонент має право у будь-який час вимагати у Виконавця повністю або частково майно, яке знаходиться на зберіганні, тоді як п. 2.1.3. визначено обовязок Виконавця повернути майно Депоненту по першій вимозі;

- у випадку ж неповернення майна Депоненту за першою вимогою, Виконавець повинен виплатити Депоненту неустойку у розмірі 0,5% від вартості майна за кожний день затримки (п. 4.2. Договору);

- Договір набрав чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 7.1.Договору).

На виконання умов укладеного договору Депонент передав, а Виконавець прийняв товар - 37 000 скляних банок консервів "Курка у власному соці" місткістю 0,5 л. загальною вартістю 555 000 грн. Факт передачі підтверджено актом прийому передачі товару від 21.11.2014р., підписаним представниками сторін та завірених відтисками їх печаток.

В подальшому з метою забезпечення виконання зобовязання за договором зберігання №2 від 21.11.2014р. (основним договором) між ПП "Природній дар" (надалі - Кредитор) та ТзОВ "БАМ-ЛТД" (надалі - Поручитель) укладено договір поруки б/н від 15.12.2014р., відповідно до умов якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обовязку ДП Дережнянський ПКЗ Хмельницької ОСС" (надалі - Боржник) щодо часткової відповідальності за основним договором, у разі порушення умов якого Боржником, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як боржники (п. 1.1. 1.2. договору поруки);

- у відповідності до п. 3.1. даного договору Поручитель зобовязався у разі порушення Боржником обовязку за основним договором, самостійно виконати зазначений обовязок в тому числі і обовязок сплати неустойки, упущеної вигоди, інфляційних витрат та 3% річних Боржника перед Кредитором на підставі письмової вимоги Кредитора в строк 10 банківських днів шляхом сплати Кредитору грошових коштів в сумі 1 000 грн.;

-цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін і діє до моменту припинення поруки (п. 4.1. договору поруки).

10.02.2015р. на адресу ДП Дережнянський ПКЗ Хмельницької ОСС" надіслано вимогу б/н від 05.01.2015р. (факт надсилання підтверджено долученими до матеріалів справи копіями опису вкладення у цінний лист №4602505376468 від 10.02.2015р. та фіскального чеку №0030415 0028701 від 10.02.2015р.) у якій позивач просить виконавця за договором зберігання від 21.11.2014р. у зв'язку із закінченням строку зберігання товару 31.12.2014р. повернути його негайно в строк до 15 лютого 2015р.

Матеріали справи свідчать, що станом на 09.11.2015р. (дата звернення з позовом до господарського суду) відповідач -1 залишив дану вимогу без розгляду і зазначеного вище товару не повернув.

Таким чином, подані у справу докази свідчать, що ДП Дережнянський ПКЗ Хмельницької ОСС" взяті на себе зобовязання з повернення переданого на зберігання згідно з умовами зберігання від 21.11.2014р. товару ні у строк встановлений п. 1.1. Договору , ні у відповідь на звернення позивача з вимогою № б/н від 05.01.2015р. не виконав, що стало підставою для звернення ПП "Природній дар" до суду з позовом про стягнення з відповідача-1 555 000 грн збитків та 100 314,11 грн неустойки за несвоєчасне виконання зобовязань, а також просить стягнути солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 - 1000 грн неустойки на виконання умов договору поруки від 15.12.2014р.

Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке:

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 ГК України в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобовязання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, цивільні права та обов'язки виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами та одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 525, 629 ЦК України).

Частиною другою статті 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Матеріали справи свідчать, що між ПП "Природній дар" (надалі - Депонент) та ДП Дережнянський ПКЗ Хмельницької ОСС" виникли зобовязання, що випливають із договору зберігання, згідно якого та в силу ст. 936 Цивільного кодексу України одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Судом встановлено, що умовами пункту 1.1. Договору зберігання №2 від 21.11.2014р. визначено строк закінчення зберігання товару до 31 грудня 2014р., а також згідно з п 3.2. договору сторони погодили право Депонента у будь-який час вимагати у Виконавця повністю або частково майно, яке знаходиться на зберіганні, тоді відповідно до п. 2.1.3. Виконавець зобовязався повернути майно Депоненту по першій вимозі.

Матеріалами справи, зокрема актом прийому передачі товару від 21.11.2014р., підтверджено, що Виконавець передав, а Депонент прийняв товар - 37 000 скляних банок консервів "Курка у власному соці" місткістю 0,5 л. загальною вартістю 555 000 грн, які останній у строки, встановлені п. 1.1. договору зберігання не повернув.

Згідно ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обовязку.

З метою досудового врегулювання спору 05.01.2015р. позивач звертався до відповідача -1 з вимогою у зв'язку із закінченням строку зберігання товару 31.12.2014р. повернути його негайно в строк до 15 лютого 2015р.

Доказів, що підтверджують виконання відповідачем -1 зобовязання щодо повернення товару та відновлення тим самим порушених майнових прав позивача на момент розгляду спору учасниками судового процесу не надано, а в матеріалах справи такі відсутні.

Відповідно до положень статті 951 ЦК України збитки, завдані поклажедавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі у розмірі її вартості.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що доводи позивача про завдання йому збитків на суму вартості товару, що згідно з п. 1.2. Договору становить 555 000 грн , є правомірними, документально підтвердженими первинними документами та не спростованими відповідачем -1 в установленому законом порядку, а тому, згідно ст. 15 ЦК України, порушене право ПП "Природній дар" підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з ДП Дережнянський ПКЗ Хмельницької ОСС" , 555 000 грн збитків.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір пені, передбачений статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань", обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Належне виконання зобовязань Замовником забезпечено сторонами у п.4.2 Договору шляхом нарахування неустойки у розмірі 0,5% від вартості майна за кожний день затримки .

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Водночас, ч. 3 ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

З огляду на вказане, а також з врахуванням вимог ст. 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань" щодо обмеження розміру нарахування пені, позивач просить стягнути з відповідача - 1 101 314, 11 грн неустойки (з врахуванням уточненого розрахунку від 07.12.2015р.), нарахованої за період з 15.02.2015р. по 12.06.2015р.

Господарський суд, враховуючи положення названих норм законодавства, умови договору зберігання № 2 від 21.11.2015р. та матеріали справи, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми неустойки, дійшов висновку про обґрунтованість, підставність нарахування та заявлення до стягнення 101 314,11грн неустойки, 1000 грн з яких просить стягнути солідарно з відповідачів 1 та 2.

Щодо вимог про стягнення солідарно з ДП Дережнянський ПКЗ Хмельницької ОСС" та ТзОВ "БАМ-ЛТД" на користь ПП "Природній дар" 1000 грн неустойки на виконання умов договору поруки від 15.12.2014р. судом встановлено наступне:

- спірні правовідносини випливають із договору поруки від 15.12.2014р., укладеного між ТзОВ "БАМ-ЛТД" та ПП "Природній дар" ( далі - Договір поруки);

- згідно з ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником;

- частиною 1 ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя;

- відповідно до ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки;

- отже, договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем. Договір поруки не передбачає виникнення або, навпаки, припинення будь - яких прав та обов'язків боржника. Поручителя слід вважати зобов'язаним виконати зобов'язання замість основного боржника лише з моменту невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником у визначений строк;

- у п. 3.1. Договору поруки Сторони дійшли згоди, що Поручитель зобовязаний у разі порушення Боржником обовязку за основним договором, виконати зазначений обовязок в тому числі і обовязок сплати неустойки, упущеної вигоди, інфляційних витрат та 3% річних Боржника перед Кредитором на підставі письмової вимоги Кредитора в строк 10 банківських днів шляхом сплати Кредитору грошових коштів в сумі 1 000 грн.;

- з огляду на викладене, а також враховуючи, що у відповідності з п. 3.1. Договору поруки відповідальність Поручителя обмежується розміром 1000 грн, тому позовні вимоги про солідарне стягнення з ДП Дережнянський ПКЗ Хмельницької ОСС" та ТзОВ "БАМ-ЛТД" на користь ПП "Природній дар" 1000 грн неустойки підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги ПП "Природній дар" про стягнення з ДП Дережнянський ПКЗ Хмельницької ОСС" 555 000 грн збитків, 100314,11 грн неустойки, а також солідарного стягнення з Дережнянський ПКЗ Хмельницької ОСС" та ТзОВ "БАМ-ЛТД" 1000 грн неустойки підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, належним чином доведені та по суті неоспорені відповідачами.

Судові витрати, у відповідності з вимогами ст. 49 ГПК України та з врахуванням п. 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського Суду України №7 від 21.02.2013р. (з наступними змінами і доповненнями) "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", покладаються на відповідачів 1 та 2 пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі наведеного, керуючись ст. 43, 44, 49, 82-85, 121 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірного підприємства "Деражнянський плодоконсервний завод Хмельницької облспоживспілки", вул. Миру, 126, м. Деражня, Хмельницька область , ідент. код 01729677

- на користь Приватного підприємства "Природній Дар", вул. І.Франка, 28, с. Шельпаки, Підволочиський район, Тернопільська область , ідент. код 35039272 : 555 000 (пятсот пятдесят пять тисяч) грн 00 коп. збитків, 100 314 (сто тисяч триста чотирнадцять) грн. 11 коп. неустойки та 10 438 (десять тисяч чотириста тридцять вісім ) грн 71 коп. в повернення сплаченого судового збору .

3. Стягнути солідарно з Дочірного підприємства "Деражнянський плодоконсервний завод Хмельницької облспоживспілки", вул. Миру, 126, м. Деражня, Хмельницька область , ідент. код 01729677 та Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Бам-ЛТД", вул. Генерала Тарнавського, 4, м. Тернопіль, ідент. код 14046974 на користь Приватного підприємства "Природній Дар", вул. І.Франка, 28, с. Шельпаки, Підволочиський район, Тернопільська область , ідент. код 35039272 - 1000 (одну тисячу) грн 00 коп. неустойки.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Бам-ЛТД", вул. Генерала Тарнавського, 4, м. Тернопіль, ідент. код 14046974 на користь Приватного підприємства "Природній Дар", вул. І.Франка, 28, с. Шельпаки, Підволочиський район, Тернопільська область , ідент. код 35039272 - 609 (шістсот дев'ять) грн 00 коп. в повернення сплаченого судового збору

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обовязки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 24.12.2015р.

СуддяН.М. Бурда