Рішення № 54597947, 21.12.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.12.2015 Справа № 905/2852/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця»доДержавного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»простягнення 88 680,00 грн

за участю представників:

від позивачаОСОБА_1 - представник за довіреністювід відповідачане зявилисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення штрафу у розмірі 88680,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем здійснено перевезення вантажу (вугілля камяне) у вагоні №67654632 за накладною №50967702. На проміжній станції залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено розбіжності між фактичною масою вантажу у вагоні №67654632 та відомостями, зазначеними у накладній, про що складено комерційний акт РА №006963/198 від 24.04.2015, у звязку з чим позивачем нарахований штраф за неправильне зазначення у накладній маси вантажу у розмірі 88680,00 грн., який він просить стягнути з відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву зазначає, що позивач зобовязаний був викликати відповідача для здійснення перевірки маси вантажу у вагоні. Відповідач вважає, що не дотриманий порядок складання акта загальної форми, оскільки у вказаному акті не зазначено, яким чином був зважений вантаж та визначений надлишок вантажу. В накладній не міститься відмітки про складання комерційного акта. Відповідач також зазначає, що позивачем не визначено масу порожнього вагону. Відповідач вважає, що ваги на яких здійснювалося перевірка маси вантажу у вагоні станом на час зважування були не придатними для використання, оскільки не пройшли огляд-певіркуі. Відповідач зазначає також про те, що позивачем не було надано схоронної розписки про видачу надлишку.

В судовому засіданні 21.12.2015 представник позивача подав документи для долучення до матеріалів справи.

21.12.2015 до суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача.

Вказана заява судом задоволена.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В:

22.04.2015 зі станції Родинська Донецької залізниці Державним підприємством «Вугільна компанія «Краснолиманська» (вантажовідправник) на адресу вантажоотримувача - Приватне підприємство фірма «Явсон» на станцію Коломия Львівської залізниці у вагоні №67654632 за залізничною накладною на групу вагонів №50967702 відвантажено вантаж: вугілля камяне.

При оформленні зазначеної залізничної накладної відповідачем зазначено масу вантажу у вагоні №67654632: нетто 69000 кг, тара 23200 кг. Завантаження вагонів здійснювалось засобами вантажовідправника. В накладній також зазначено, що масу визначено на 150-тонних вагонних вагах.

24.04.2015 на проміжній станції Нижньодніпровський вузол Придніпровської залізниці складено акт загальної форми №811/Ваги, відповідно до якого у вагоні №67654632 виявлено невідповідність маси вантажу, вказаної у перевізних документах, показанням ваг, фактично у вагоні виявилось: брутто 94800 кг, тара 23200 кг, нетто 71600 кг, що більше ваги, зазначеної у документі та більше вантажопідйомності вагона на 2600 кг.

На проміжній станції Нижньодніпровський вузол Придніпровської залізниці був складений комерційний акт РА №006963/198 від 24.04.2015, відповідно до якого проведено комісійне переважування вагону №67654632 на вагах залізниці та встановлено наступне: вагон №67654632 за документом вага нетто 69000 кг, тара 23200 кг, фактично при переважуванні брутто 94800 кг, тара 23200 кг, нетто 71600 кг, що більше ваги, зазначеної у документі та більше вантажопідйомності вагона на 2600 кг. Завантаження на рівні бортів, без поглиблень, маркування продольними бороздами. Слідів крадіжки та втрати вантажу не виявлено.

Крім того, комерційному акті міститься відмітка залізниці призначення, відповідно до якої під час перевірки вантажу різниці між відомостями, зазначеними в акті, та фактичною вагою вантажу, не виявлено.

В комерційному акті працівниками залізниці зазначено детальний опис вантажу та вказано про маркування вантажу двома продольними бороздами, у звязку з чим посилання відповідача про неточності опису вантажу в комерційному акті судом не приймається.

Відповідно до технічного паспорту на вагонні тензометричні ваги № У2270-06 станції Нижньопридніпровськ вузол Придніпровської залізниці, інтервал повірки ваг - 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ - 6 місяців. Остання повірка ваг проведена 15.10.2014, а огляд-перевірка ваг 15.04.2015, про що свідчать відповідні записи у технічному паспорті ваг.

Тому доводи відповідача про те, що перевірка правильності вантажу у вагоні здійснювалося на несправних і непридатних вагах суд відхиляє, у звязку з наданням позивачем належним чином засвідченої копії технічного паспорту на ваги, з якого вбачається, що ваги були придатними для експлуатації станом на час здійснення перевірку маси вантажу у спірному вагоні.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження фальсифікації технічного паспорту позивачем у корисливих цілях, тому доводи відповідача щодо можливої фальсифікації позивачем технічного паспорту на ваги судом не приймаються до уваги.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Згідно з п. 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці - працівниками станції, заступником ДС.

Згідно зі ст. 32 Статуту залізниць України у разі виявлення завантаження вагонів (контейнерів) понад їх вантажопідйомність організація, яка проводила навантаження (відправник, залізниця, порт), зобовязана вивантажити надлишок.

Після зважування та складання комерційного акту на станції Нижньодніпровський вузол Придніпровської залізниці надлишок вантажу був перевантажений у вагон №67657783 та направлений на станцію призначення за досильною накладною №45452323. Вагон № 67654632 після перевантаження надлишку був відправлений за призначенням за накладною № 45328770.

По прибуттю на станцію призначення спірного вагону і вагону, в який був відвантажений надлишок, працівниками залізниці станції призначення Коломия Львівської залізниці була здійснена перевірка ваги в обох вагонах і відомостей зазначених в комерційному акті та зроблена відмітка про те, що різниці проти даних комерційного акту виявлено не було.

Згідно з п. 12 Правил складання актів, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі «Є» комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: «Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено». Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

Згідно з п. 7 Правил складання актів недостача або надлишок вантажу відвантаженого одним відправником на адресу одного одержувача, який перевозиться навалом, насипом чи наливом з перевалкою чи перевантаженням у дорозі і прибув у непошкоджених вагонах без ознак недостачі визначається за результатами перевірки усієї партії одночасно виданого вантажу і оформляється одним комерційним актом.

Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.

Тому заперечення відповідача щодо невідповідності даних комерційного акту судом відхиляється.

Твердження відповідача про те, що станцією Нижньодніпровський вузол не здійснено переважування порожнього вагона, судом також відхиляється з огляду на наступне.

Як зазначено у п. 4 Правил складання актів у разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем.

Згідно з п. 6 Правил складання актів у разі визначення маси на вагонних вагах зазначаються маса брутто, тари (з бруса або перевірена) вагона та нетто вантажу.

Таким чином, положеннями нормативно-правових актів не встановлено обовязковості здійснення працівниками залізниці зважування тари вагона при складанні комерційного акта.

Відповідно до п. 28 Правил видачі вантажів наднормативні надлишки вантажів, що прибули за пломбами залізниці або були нею навантажені, видаються в такому порядку:

тарні й штучні вантажі, вивантажені на місцях загального користування, затримуються до визначення їх належності, а на місцях незагального користування видаються одержувачу під схоронну розписку;

вантажі, що перевозяться навалом, насипом або наливом та швидкопсувні, видаються одержувачу на місцях загального й незагального користування під схоронну розписку.

Посилання відповідача на те, що позивачем не надано схоронної розписки про видачу вантажоодержувачу надлишку вантажу, судом не приймається, оскільки така схоронна розписка видається одержувачу вантажу на станції призначення, якою в даному випадку є станція Коломия Львівської залізниці, а не позивач, у звязку з чим у позивача відсутня така схоронна розписка. Натомість у матеріалах справи міститься досильна накладна, яка підтверджує наявність надлишку вантажу та його перевантаження в інший вагон і направлення його на станцію призначення.

Щодо твердження відповідача про відсутність у комерційному акті відмітки про видачу надлишку вантажу, то згідно з п. 31 Правил видачу вантажів така відмітка проставляється на накладній, а не комерційному акті.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Статтею 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Аналогічне положення закріплено в п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000.

Згідно з ч. 1 ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суд не надав.

Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей, зазначених у перевізному документі, фактичній масі вагону, відповідачем суду також не надано.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній; залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Отже залізниця вправі перевіряти дані, зазначені відправником в залізничній накладній, але не зобов'язана перевіряти масу усіх вантажів, які вона приймає до перевезення.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву, щодо нібито неналежного оформлення залізницею перевізних документів, не зазначення на накладній відомостей про складання акта загальної форми, комерційного акта, відмітки про видачу надлишку вантажу судом не приймаються, оскільки не спростовують встановленого факту завантаження вагону понад вантажопідйомність та невірне зазначення вантажовідправником маси вантажу у залізничній накладній.

Також судом не приймається посилання відповідача на те, що залізниця повинна була інформувати вантажовідправника про затримку вагону та викликати вантажовідправника, оскільки нормативно-правовими актами України не передбачено виклику представника вантажовідправника у разі виявлення невідповідності маси вантажу зазначеної в накладній, масі, яка фактично виявлена.

Правилами перевезення вантажів, а саме п. 1.1 розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплекс перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, грифи «Маса вантажу, визначена відправником, кг» та «Спосіб визначення маси» заповнюються вантажовідправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відповідача.

Маса вантажу, завантаженого на станції відправлення у вагон № 67654632, більше за масу, зазначену у накладній, на 2600 кг, та перевищує вантажопідйомність вагона на 2600кг, іншого відповідачем не доведено.

Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у завантаженні вантажу з перевищенням вантажопідйомності вагона, а також у невідповідності відомостей, зазначених у перевізному документі, фактичній масі вантажу у вагоні, відповідачем суду не надано.

Оскільки саме відповідач, як відправник, визначив масу вантажу, заповнив і підписав накладну, яка є основним перевізним документом, надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно зі ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то позов підлягає задоволенню за рахунок відправника відповідача у справі.

Провізна плата за перевезення вантажу у вагоні № 67654632 за накладною №50967702 складає 17736,00 грн.

Позивачем, за неправильно зазначену у залізничній накладній №50967702 масу вантажу у вагоні №67654632, нарахований відповідачу штраф відповідачу в розмірі 88680,00 грн.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів встановлено, що надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%. Отже, норма надлишку становить 138 кг, виявлений надлишок 2600 кг.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок штрафу, у звязку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуюче вищенаведене, а також приймаючи до уваги, що вантажовідправником навантажено вагон понад його вантажопідйомність на 2600 кг, що, в свою чергу, загрожувало безпеці на залізничному транспорті, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» штрафу за неправильне зазначення у накладній №50967702 маси вантажу у вагоні №67654632 обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

У звязку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (85310, Донецька обл., м. Красноармійськ, м. Родинське, вул. Перемоги, 9, ідентифікаційний код 31599557) на корить Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49602, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) штраф у розмірі 88680 (вісімдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят) грн 00 коп та судовий збір у розмірі 1330 (одна тисяча триста тридцять) грн 20 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 24.12.2015

Суддя М.В. Сажнева