Рішення № 54597916, 23.12.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.12.2015 Справа № 905/3487/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесника Р.М.

за участю секретаря судового засідання Єрмолаєвої Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-дослідницьке підприємство “ЕКОЕШ УКРАЇНА”, м. Слов’янськ, Донецька область

до відповідача: Державне підприємство “Донецька залізниця”, м. Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Форм Трейдінг»

про стягнення 1 820 063,42 гривень

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з’явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідницьке підприємство «Екоеш Україна» (надалі позивач), звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до державного підприємства «Донецька залізниця» (надалі відповідач) про відшкодування збитків, завданих втратою вантажу у розмірі 1820063,42 гривень.

В обґрунтування позову позивач посилається, що вантаж – дизельне пальне, відправлене на його адресу 30.07.2014 року, як вантажоодержувачу, на станцію призначення – Дружківка не доставлений та з незрозумілих підстав 06.08.2014 року був розвантажений на ст. Кальміус.

Ухвалою від 16.12.2015 року до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору залучено товариство з обмеженою відповідальністю «Форм Трейдінг», що є власником втраченого вантажу.

В судове засідання представники сторін та третьої особи не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Через канцелярію суду від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи додаткових матеріалів та клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача.

Від третьої особи через канцелярію суду надійшли письмові пояснення по справі щодо обставин, викладених у позові. В поясненнях третя особа підтвердила обставини, викладені в позові та просила позов задовольнити, а справи розглянути за відсутності представників третьої особи.

Оскільки в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та неявка представників сторін та третьої особи не створює суду перешкод для всебічного, повного та об'єктивного розгляду усіх обставин справи, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без участі представників сторін та третьої особи за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, суд

ВСТАНОВИВ

30.07.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Віолана-Тек» (відправник), що є експедитором та діє за дорученням товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергал» на підставі договору транспортно-експедиційного обслуговування вантажів № 81/Е від 01.07.2014 року відвантажив вагоно-цистерни № 51323616 та № 51743086 із дизельним паливом на адресу позивача, загальною вагою 110347 кг., вартість якого становить 1820063,42 гривень (рахунок № 92 від 30.07.2014 року, видаткова накладна № 30/07-000007 від 30.07.2014 року).

Власником вантажу є товариство з обмеженою відповідальністю «Форм Трейдінг» - третя особа по справі, на підставі договору купівлі-продажу № 30/07/1-14 від 30.07.2014 року, укладеного із ТОВ «Торгівельна компанія «Інтергал».

30.07.2014 року вантаж було прийнято залізницею від відправника до перевезення маршрутом зі станції Купянськ-Сортувальний Південна залізниця на станцію Дружківка - Донецької залізниці, що підтверджується залізничною накладною №44601953 від 30.07.14р.

Проте, прийнятий залізницею вантаж не прибув на станцію призначення: «Дружківка», про що свідчать матеріали справи, зокрема: відмітка станції «Дружківка» на зазначеній накладній, про те, що «вантаж не прибув», довідка станції відправлення (Купянськ-Сортувальний ДП «Південна залізниця») від 03.02.2015 року з відміткою станції призначення (Дружківка ДП «Донецька залізниця») про неприбуття вантажу на станцію призначення.

Згідно інформації про вагонні операції, наданої ДП «Головний Інформаційно-обчислювальний центр державної адміністрації залізничного транспорту України» від 13.08.2014 року залізничні вагони №№ 51743086, 51323616, вантаж – дизельне пальне (накладна № 44601953) було вивантажено 06.08.2014 року на станції «Кальміус» Донецька залізниця.

З матеріалів вбачається неодноразове звернення позивача із претензіями щодо відшкодування збитків, спричинених втратою вантажу, адресованих як державній адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця», так і ДП «Донецька залізниця» (вих. № 41 від 19.08.2014 року, вих. № 68 від 04.12.2014 року), які задоволено не було.

Посилаючись на відмову у задоволенні вимог позивача щодо відшкодування завданих збитків через втрату вантажу, позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом та просить стягнути з відповідача суму збитків у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу, а саме у розмірі 1820063,42 гривень у примусовому порядку.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

При цьому, в силу вимог ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.307 Господарського кодексу України, ст.6 Статуту залізниць України наявна в матеріалах справи залізнична накладна: №44601953 від 30.07.14р. свідчить про укладення договору перевезення вантажу на користь позивача.

Накладна, відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

З врахуванням положень ст.ст. 22, 23 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Відповідно до ст.110 Статуту залізниць, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

З врахуванням вимог ст.117 Статуту залізниць відправник або одержувач має право вважати вантаж втраченим і вимагати відшкодування за втрату, якщо вантаж не було видано одержувачу на його вимогу протягом 30 діб з моменту закінчення терміну доставки.

Згідно п.п. 1.1.1. п. 1.1. ст. 1 «Терміни доставки вантажів» Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644 у разі перевезення вантажів вантажною швидкістю маршрутними відправками, залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням у термін, що становить 1 добу на кожні повні та неповні 320 км.

Згідно п. 30 накладної відстань перевезення становить 148 км., отже вантаж мав прибути на станцію «Дружківка» у строк до 02.08.2014 року

Згідно п. 2.10. зазначених Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Отже підставним можна вважати вантаж таким, що втрачений, починаючи з 01.09.2014 року.

За змістом п. 130 Статуту право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають: у разі втрати вантажу: одержувач - за умови пред'явлення вантажної квитанції з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу. У разі неможливості пред'явлення вантажної квитанції подається довідка станції відправлення про прийняття вантажу до перевезення з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу;

Згідно п. 131 Статуту претензії, що виникли з приводу перевезення вантажів, заявляються залізниці призначення вантажу.

Статтею 314 Господарського кодексу України, яка кореспондується із пунктом 110 Статуту залізниць України, встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт» залізниця повинна забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що залізницею прийнято вантаж до перевезення без жодних зауважень та претензій до маси, стану вантажу згідно залізничної накладної, вивантаження вантажу не на станції призначення – «Дружківка», а на станції «Кальміус» жодним чином не обумовлена договором перевезення та не погоджена із вантажовідправником, власником вантажу чи вантажоодержувачем, що зумовлює висновки суду про підставне звернення позивача до суду із розглядуваним позовом та наявність достатніх підстав для покладення відповідальності за втрату вантажу на відповідача.

Згідно зі статтями 924 Цивільного кодексу України, 314 Господарського кодексу України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.

Дійсна вартість втраченого вантажу становить 1820063,42 гривень та підтверджується додатковою угодою № 1 від 30.07.2014 року до договору поставки нафтопродуктів № 30/07/1-14 від 30.07.2014 року, видатковою накладною № 30/07-000007 від 30.07.2014 року, рахунком на оплату № 92 від 30.07.2014 року, платіжними дорученнями № 2 від 31.07.2014 року та № 3 від 01.08.2014 року на загальну суму 1820063,42 гривень та податковою накладною 103 від 30.07.2014 року.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Надані суду докази є достатніми для того, щоб дійти висновку про підставність вимог позивача. Жодних доказів на спростування аргументів, наведених позивачем в позові, відповідачем суду не надано. Жодного зрозумілого пояснення вивантаження вантажу, адресованого позивачу не на станції призначення, матеріали справи не містять

З урахуванням викладеного, з метою відшкодування позивачу вартості втраченого вантажу з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1820063,42 гривень, оскільки вимоги є обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами та заявлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Питання про поновлення для вимог позивача строку позовної давності судом не розглядається, адже згідно приписів ч.ч. 2,3 ст. 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З огляду, що відповідної заяви у належній формі про застосування наслідків пропуску строку позовної давності до матеріалів справи від відповідача не надходило, судом розглянуто справу без перевірки обставин пропуску позивачем строку позовної давності для звернення до суду та підстав для вирішення питання про поновлення строку позовної давності судом не вбачається..

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957, п/р 2603509893403 у Донецькому регіональному відділенні ПАТ «Еспрес-Банк», МФО 332959) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідницьке підприємство «Екоеш Україна» (84112, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Паризької Комуни, 23 поштова адреса: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, б-р. Машинобудівників, буд 53 офіс 105, код ЄДРПОУ 37011421) суму збитків за втрачений вантаж у розмірі 1820063,42 гривень та судовий збір у розмірі 27300,95 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 23.12.2015р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 24.12.2015р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник