Ухвала суду № 54597702, 17.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 року м. Київ К/800/31204/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Шведа Е.А.,

розглянула у порядку письмового провадження касаційні скарги Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа: Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України, про визнання незаконними рішення, розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріумф" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання незаконними рішення від 14.02.2015 р. №174, розпорядження від 14.02.2015 р. №07-КФ-В, зобов'язання прийняти рішення про реєстрацію випуску акцій Публічного акціонерного товариства "Тріумф".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2015 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.02.2015 р. №174, розпорядження Уповноваженої особи - директору департаменту корпоративного управління та корпоративних фінансів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку ОСОБА_2 від 14.02.2015 р. №07-КФ-В. Зобов'язано Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку прийняти рішення про реєстрацію випуску акцій Публічного акціонерного товариства "Тріумф".

Не погоджуючись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції, відповідач та третя особа подали до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.

Розгляд касаційної скарги здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно витягу з протоколу №17 Загальних зборів учасників ТОВ «Тріумф» від 26.12.2014 р. вирішено змінити організаційно-правову форму Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф» та розпочати процедуру його припинення шляхом перетворення в Публічне акціонерне товариство «Тріумф».

Згідно протоколу №18 Загальних зборів учасників ТОВ «Тріумф» від 26.12.2014 р. вирішено здійснити випуск акцій та затвердити рішення про випуск акцій з метою конвертації часток ТОВ «ТРІУМФ», що припиняється шляхом перетворення на акції ПАТ «ТРІУМФ», що створюється внаслідок перетворення.

Позивачем в рамках процедури перетворення товариства з обмеженою відповідальністю в публічне акціонерне товариство, з метою здійснення реєстрації емісії акцій, подано 29.12.2014 р. до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку заяву про реєстрацію випуску акцій з додатками.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку прийняла рішення від 14.02.2015 р. №174 «Щодо відмови в реєстрації випуску акцій Публічного акціонерного товариства «Тріумф».

Згідно із вказаним рішенням Комісії, уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - директор департаменту корпоративного управління та корпоративних фінансів ОСОБА_2 під час розгляду документів, наданих для реєстрації випуску акцій ПАТ «Тріумф» установила наступні порушення позивачем:

- супроводжувальний лист на реєстрацію випуску акцій ПАТ «Тріумф» та супроводжувальні листи на додаткові документи щодо реєстрацій випуску акцій ПАТ «Тріумф» засвідчені підписом Директора ТОВ «Тріумф» (ОСОБА_3), що не відповідає вимогам п. 3 ст. 105 Цивільного кодексу України, у зв'язку з тим, що Протоколом №17 загальних зборів учасників ТОВ «Тріумф» від 26.12.2014 р. призначено Головою комісії з припинення ОСОБА_3 та покладено на неї виконання функцій комісії з припинення товариства;

- в заяві про реєстрацію випуску акцій ПАТ «Тріумф» не зазначено електронну пошту товариства, що не відповідає Додатку 11 до Порядку здійснення емісії та реєстрації випуску акцій акціонерних товариств, які створюються шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення або до яких здійснюється приєднання, затвердженого рішенням Комісії від 09.04.2013 р. №520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2013 р. №795/23327.

На підставі вищевказаних порушень, Уповноваженою особою - директором департаменту корпоративного управління та корпоративних фінансів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку ОСОБА_2 від 14.02.2015 р. №07-КФ-В прийнято розпорядження від 14.02.2015 р. №07-КФ-В, яким відмовлено ТОВ «Тріумф» в реєстрації випуску акцій ПАТ «Тріумф».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється, зокрема, у формі регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів; реєстрації випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів.

Порядок реєстрації випусків акцій акціонерних товариств, які створюються шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення, а також акціонерних товариств, до яких здійснюється приєднання визначає Порядок здійснення емісії та реєстрації випуску акцій акціонерних товариств, які створюються шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення або до яких здійснюється приєднання, затверджений рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09.04.2013 р. N520, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.05.2013 р. за N795/23327 (далі - Порядок).

Згідно положень глави 2 розділу ІІІ цього Порядку, яка визначає порядок реєстрації випуску акцій, звіту про результати розміщення (обміну) акцій та скасування реєстрації випуску акцій, - реєстрація випуску акцій здійснюється Комісією після зупинення обігу акцій акціонерного(их) товариства (товариств), загальними зборами якого (яких) прийнято рішення про припинення шляхом злиття, приєднання, поділу або рішення про виділ.

Відповідно до п. 1 гл. 3 розділу ІІІ Порядку, для реєстрації випуску акцій не пізніш як протягом 60 днів після прийняття рішення про випуск акцій подаються такі документи, зокрема, заява про реєстрацію випуску акцій (додаток 11); рішення уповноваженого(их) органу(ів) товариства (товариств), яке (які) припиняється(ються), зазначені у: підпункті 9.1 пункту 9 розділу II цього Порядку (у разі перетворення).

Згідно ч. 1 п. 2 гл. 2 розділу ІІІ Порядку комісія протягом 25 робочих днів з дати надходження до Комісії заяви та всіх необхідних документів для реєстрації випуску (випусків) акцій приймає рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації випуску (випусків) акцій.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

З витягу до протоколу №17 Загальних зборів учасників ТОВ «Тріумф» від 26.12.2014 р. вбачається, що відповідно до положень ч. 3 ст. 105 Цивільного кодексу України виконання функцій комісії з припинення товариства покладено на директора ОСОБА_3 та призначено таку особу Головою комісії з припинення.

Супровідні листи, які були додані позивачем до заяви про реєстрацію випуску акцій, підписані директором ТОВ «Тріумф» ОСОБА_3, яка на момент їх підписання була Головою комісії з припинення та мала повноваження на представництво юридичної особи у відносинах з третіми особами.

Колегія суддів погоджується, що зазначене свідчить про відсутність порушення позивачем вимог ст. 105 Цивільного кодексу України.

Крім того, додатком 11 до вказаного Порядку визначено, що заява про реєстрацію випуску акцій повинна містити засоби зв'язку (телефон, факс, електронна пошта).

Як вбачається із заяви про реєстрацію випуску акцій ПАТ «Тріумф» від 26.12.2014 р., позивачем вказано номери телефонів.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що зазначення позивачем номерів телефонів свідчить про виконання вимог Порядку щодо зазначення засобів зв'язку.

Згідно ч. 1 п. 6 гл. 2 розділу ІІІ зазначеного Порядку, підставами для відмови в реєстрації випуску акцій, звіту про результати розміщення (обміну) акцій є: невідповідність поданих емітентом документів вимогам законодавства.

Інших порушень позивачем, ніж зазначені вище, відповідачем не встановлено.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги законодавства при поданні заяви про реєстрацію випуску акцій з додатками, а тому рішення від 14.02.2015 р. №174 та розпорядження від 14.02.2015 р. №07-КФ-В є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно положень ч. 1 п. 2 гл. 2 розділу ІІІ вказаного Порядку комісія протягом 25 робочих днів з дати надходження до Комісії заяви та всіх необхідних документів для реєстрації випуску (випусків) акцій приймає рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації випуску (випусків) акцій.

З огляду на викладене, з метою належного відновлення прав позивача, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про необхідність зобов'язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку прийняти рішення про реєстрацію випуску акцій Публічного акціонерного товариства «Тріумф».

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що вказаним рішенням суди втрутились у його дискреційні повноваження, що є порушенням закону.

Колегія суддів не погоджується з доводами відповідача з огляду на таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктом 8 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення, і це прямо вбачається з пункту 2 частини 4 статті 105 та пункту 3 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства.

При цьому, аналіз зазначених норм свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення.

У спірних правовідносинах праву позивача отримати рішення про реєстрацію випуску акцій (у разі наявності законодавчо встановлених підстав) кореспондує обов'язок відповідача прийняти таке рішення.

У випадку невиконання обов'язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача, у тому числі шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, зокрема, прийняти рішення. Це цілком узгоджується з положеннями пункту 2 частини 4 статті 105, пункту 3 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства.

Разом з тим, дійсно існують випадки, у яких суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень діяти певним чином і це вбачається з аналізу зазначених вище норм Кодексу адміністративного судочинства.

Стосовно дискреційних повноважень, колегія суддів зазначає, що такими є повноваження обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є законною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде законним. Отже, у такому випадку буде відсутнім факт невиконання обов'язку та, відповідно, факт порушення прав позивача.

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний до вчинення конкретних дій - прийняти рішення про реєстрацію випуску акцій. Підставою для відмови у прийнятті такого рішення можуть бути лише визначені законодавством обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - надати висновок, або відмовити у його наданні, існує лише один правомірний варіант поведінки.

Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Касаційні скарги слід залишити без задоволення, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені статей 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 222, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційні скарги Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України відхилити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: