Ухвала суду № 54597617, 23.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" грудня 2015 р. м. Київ К/800/12245/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Смоковича М.І., Сороки М.О., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування постанов, - в с т а н о в и л а:Товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» звернулось до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування постанов.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» судовий збір у розмірі

1644 грн. 30 коп.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року скасовано та постановлено нове рішення про задоволення позову.

Визнано протиправними та скасовано постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів

у Херсонській області про накладення штрафних санкцій від 11 грудня 2013 року №85,

від 11 грудня 2013 року №86, від 11 грудня 2013 року №87.

Визнано протиправними та скасовано рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів

у Херсонській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів: від 13 січня 2014 року №03, від 13 січня 2014 року №04.

Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням апеляційного суду, Інспекція з питань захисту прав споживачів у Херсонській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що 27 листопада 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Херсонській області на підставі наказу від 27 листопада 2013 року № 168, направлення

від 27 листопада 2013 року № 172 та згоди Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 26 листопада 2013 року № 5469-2-7/6 проведено позапланову виїзну перевірку магазину «Ельдорадо» товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса», що знаходиться за адресою: м. Херсон, пр-кт. Ушакова, 43, предметом якої була відповідність продукції технічним регламентам (великої та дрібної побутової техніки, електричного обладнання, ламп електричних побутового призначення).

За результатами проведеної перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Херсонській області складено акт від 27 листопада 2013 року № 00000123, яким встановлені порушення, зокрема:

- пункту 7 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 року № 1149, пункту 17 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року № 785, пункту 21 Технічного регламенту максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2008 року № 787, а саме: на апаратурі, відповідність технічного регламенту якого було доведено із застосуванням процедури відсутнє нанесення національного знаку відповідності;

- пункту 11 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 року № 1149, а саме: на електрообладнанні нанесене маркування, здатне ввести в оману щодо значення та форми національного знаку відповідності;

- пункту 24 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року № 785, а саме: на кожній одиниці апаратури відсутня супроводжувальна інформація про найменування та адресу виробника, уповноваженого представника.

На підставі зазначеного акту, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Херсонській області 11 грудня 2013 року прийнято:

- постанову про накладення штрафних санкцій № 85, якою за порушення пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» на позивача накладено штраф у розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 25 500 грн.;

- постанову про накладення штрафних санкцій № 86, якою за порушення пункту 1 частини третьої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» на позивача накладено штраф у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 4 250 грн.;

- постанову про накладення штрафних санкцій № 87, якою за порушення пункту 2 частини третьої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» на позивача накладено штраф у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 4 250 грн.

На підставі акту перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Херсонській області надані проекти рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Вважаючи, що вищезазначені постанови та рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області від 13 січня 2014 року №03, №04 є протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Положеннями статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території АРК - орган виконавчої влади АРК у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Отже, Держспоживінспекція та її територіальні органи в межах наданих їм повноважень у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти суб'єкти господарювання сфери торгівлі і послуг.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» однією з підстав для здійснення позапланових заходів є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства.

Так, судами встановлено, що підставою для надання згоди на проведення позапланових заходів стало звернення Спілки захисту прав споживачів про порушення суб'єктом господарювання законодавства у сфері захисту прав споживачів, у якому зазначалось про розповсюдження продукції без дотримання вимог, встановлених законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про захист прав споживачів» з метою захисту своїх законних прав та інтересів споживачі мають право об'єднуватися у громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Частиною 1 статті 25 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено право об'єднань споживачів сприяти відповідним державним органам у здійсненні контролю за якістю продукції та обслуговування.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» органи ринкового нагляду проводять позапланові перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію.

Отже, об'єднання споживачів, яким є Спілка, з метою захисту законних прав та інтересів споживачів має право звертатися до Держспоживінспекції, а остання, в свою чергу, зобов'язана відреагувати на таке звернення в межах наданих їй повноважень.

З огляду на викладене, на підставі звернення об'єднання споживачів Держспоживінспекція та її територіальні органи в межах наданих їм повноважень у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти суб'єкти господарювання сфери торгівлі і послуг.

Така правова позиція відповідає висновку, висловленому Верховним Судом України у постанові від 28 квітня 2015 року №21-65а15, який згідно зі статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Крім того, положеннями статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативними документами.

Згідно з пунктами 7, 11 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 року № 1149 перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту.

Нанесення на електрообладнання будь-якого іншого маркування, здатного ввести в оману щодо значення та форми національного знака відповідності, забороняється.

Будь-яке інше маркування може бути нанесене на електрообладнання, його пакування, інструкцію або документ, у якому визначені гарантійні зобов'язання, за умови непогіршення видимості та розбірливості національного знака відповідності.

Відповідно до пункту 17 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року № 785 на апаратуру, відповідність якої цьому Технічному регламенту було доведено із застосуванням процедури, установленої у пунктах 13 або 14 цього Технічного регламенту, наноситься національний знак відповідності. За нанесення національного знака відповідності відповідає виробник або уповноважений представник.

Положеннями пункту 21 Технічного регламенту максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 03 вересня 2008 року № 787 визначено, що виробник або уповноважена особа проводить оцінку відповідності холодильних приладів вимогам цього Технічного регламенту з використанням модуля А (внутрішній контроль виробництва) згідно з Технічним регламентом модулів оцінки відповідності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 року № 1585.

Виробник або уповноважена особа проставляє на кожному холодильному приладі національний знак відповідності та складає декларацію про відповідність холодильних приладів вимогам Технічного регламенту. Форма декларації про відповідність наведена у додатку 4.

Відповідно до абзацу шостого частини першої статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.

Згідно зі статтею 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб'єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

До особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі розповсюдження продукції, на якій відсутній національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі розповсюдження продукції, щодо якої неналежне застосовано національний знак відповідності (крім нанесення національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів), - у розмірі від сімдесяти п'яти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, судом першої інстанції встановлено, що позивачем реалізовувалась продукція: без нанесення національного знаку відповідності; за наявності неналежного застосування національного знаку відповідності; за відсутності супроводжувальної інформації про найменування та адресу виробника, уповноваженого представника та в зв'язку з реалізацією продукції за відсутності доказів її відповідності технічним регламентам.

Виходячи з наведеного, постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про накладення штрафних санкцій від 11 грудня 2013 року №85, від 11 грудня 2013 року №86,

від 11 грудня 2013 року №87 прийняті відповідачем правомірно та в межах наданих йому повноважень.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування рішень Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 13 січня 2014 року № 03 та № 04 послався на відсутність доказів на підтвердження прийняття відповідачем зазначених рішень.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, а суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку про задоволення позову, а відтак - безпідставно скасував рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова апеляційного суду - скасуванню, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року у справі - скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування постанов - залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом

України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: