Ухвала суду № 54597286, 17.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 року м. Київ К/800/38336/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Габіони Будпроект» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Габіони Будпроект» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Габіони Будпроект» (далі - позивач, ТОВ «Габіони Будпроект») звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ) щодо звернення до позивача із письмовим запитом «Про надання інформації та її документального підтвердження» № 10332/10/26-55-22-10-10 від 13.02.2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2015 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що відповідачем не порушено прав та законних інтересів позивача внаслідок направлення зазначеного запиту від 13.02.2015 року та відсутні негативні правові наслідки для господарської діяльності позивача.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про задоволення адміністративного позову. У доводах касаційної скарги позивач зазначає, що вказаний запит відповідача не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема: не містить печатки контролюючого органу; не містить посилань на джерела та порядок отримання податкової інформації, що свідчить про допущення ТОВ «Габіони Будпроект» порушення податкового законодавства та інше. З огляду на це дії відповідача щодо звернення із запитом, що оформлений не належним чином, розцінюються позивачем яке незаконне втручання та перешкоджання його господарській діяльності, а тому підлягають визнанню протиправними.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Відповідач надіслав на адресу позивача лист з письмовим запитом № 10332/10/26-55-22-10-10 від 13.02.2015 року про надання протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту письмових пояснень та завірених належним чином копій первинних, бухгалтерських та інших документів за визначеним конкретним переліком, що підтверджують фінансово-господарські відносини (вид, обсяг і якість операцій та розрахунків) з підприємствами-контрагентами ПП «Пром-Тех-Снаб» і ПАТ «Дніпрометиз». Зазначений запит відповідача був отриманий позивачем 12.03.2015 року.

Підставою для направлення вказаного запиту відповідачем визначено положення пп. 20.1.2 і пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, абз. 7 і 9 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та зазначено про отримання податкової інформації про фіктивність господарської діяльності зазначених контрагентів-постачальників, що свідчить про порушення ТОВ «Габіони Будпроект» податкового та іншого законодавства (а саме: ст.ст. 44, 185, 186, 187, 188, 198, 200, 201 ПК України), а також про виявлення внаслідок цього недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях по ПДВ за листопад 2014 року.

Вважаючи дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо направлення вищезазначеного запиту протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Спірні правовідносини врегульовано ПК України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245.

Відповідно до п. 73.3 ст.73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Згідно з абзацами 6-7 п. 73.3 ст. 73 ПК України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, коли за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до абз. 14 п. 73.3 ст.73 ПК України платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що направлена відповідачем позивачу копія письмового запиту № 10332/10/26-55-22-10-10 від 13.02.2015 року не містить печатки контролюючого органу що є порушенням абз. 5 п. 73.3 ст. 73 ПК України, Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245; оригінал зазначеного запиту про надання інформації від 13.02.2015 року, відповідачем, всупереч вимог п. 5 ухвали суду першої інстанцій від 23.03.2015 року, пред'явлено не було та пояснень щодо його відсутності не подано.

Також, відповідачем не доведено наявність податкової інформації (на яку наявні посилання у запиті від 13.02.2015 року), документальних доказів на підтвердження фактів отримання такої податкової інформації у встановленому законом порядку, та відповідно - на підтвердження виникнення у податкової інспекції правових підстав для складання та направлення позивачу запиту про надання інформації в порядку ст. 73 ПК України.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що запит про надання інформації від 13.02.2015 року № 10332/10/26-55-22-10-10 був оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку.

В свою чергу, суд касаційної інстанції зазначає, що питання про можливість задоволення конкретних позовних вимог платника податків, спрямованих на відновлення його прав, має вирішуватися, виходячи із суті заявлених вимог та наявності спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між позивачем та контролюючим органом, протиправні дії якого, на суб'єктивну думку позивача, порушили його право. При цьому, факт порушення права позивача та, як наслідок, наявність спірних правовідносин потребують доведення та встановлення в ході судового розгляду справи.

Судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що сторонами не надано доказів про вжиття відповідачем заходів щодо ініціювання та проведення контрольних заходів відносно позивача та/або інших дій, що мали негативні правові наслідки для господарської діяльності підприємства, його законних прав та інтересів як платника податків у зв'язку з ненаданням відповіді на запит від 13.02.2015 року.

Крім того, позивач звільнений від обов'язку надавати відповідь на вказаний запит відповідно до абз. 14 п. 73.3. ст. 73 ПК України.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновки судів попередніх інстанцій, що оскаржувані дії податкового органу з складання та направлення запиту, не створюють жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінюють стану його суб'єктивних прав, оскільки самі по собі не впливають на його права та обов'язки, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в

адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 220-1, 230, 231 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Габіони Будпроект» відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 серпня 2015 року у справі № 826/4636/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер О.В. Карась

А.О. Рибченко