Ухвала суду № 54597124, 17.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 року м. Київ К/800/24320/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь Відродження» до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь Відродження» (далі - позивач, ТОВ «Промінь Відродження») звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач) від 31.01.2014 року № 0000052200; визнати протиправними дії відповідача в частині нарахування сум податкового зобов'язання в розмірі 349990,00 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року, адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000052200.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що рішення про виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування скасовано, позивач перебуває на спеціальному режимі оподаткування, обставини на які послався відповідач, щодо відсутності обсягів постачання сільськогосподарських товарів (послуг) у серпні 2013 року, спростовані, а тому донарахування позивачу за вересень 2013 року ПДВ в сумі 279992 грн. є протиправним та, як наслідок, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову. У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що у податковій декларації позивача за серпень 2013 року відсутні обсяги поставок, тобто питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить 0% вартості всіх товарів (послуг) в результаті чого порушено п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Позивача виключено з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування відповідно до рішення № 1 від 17.10.2013 року, а тому позивач є платником ПДВ на загальних підставах та оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

ТОВ «Промінь Відродження» є юридичною особою, діє на підставі статуту, має основний вид діяльності за КВЕД 01.11 (вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур).

В липні 2013 року позивачем подано до відповідача заяву про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за формою № 1-РС та отримано свідоцтво спеціального режиму оподаткування ПДВ № 200132195 від 01.08.2013 року.

Позивач перебуває на спеціальному режимі оподаткування з 01.08.2013 року, та за правилами пп. «а» п. 209.6 ст. 209 ПК України, він є новоутвореним сільськогосподарським підприємством, для якого питома частка сільськогосподарської продукції розраховується за кожен місяць, а тому відсутність в одному місяці постачання сільськогосподарських товарів на рівні 75% порушує вимоги п. 209.6. ст. 209 ПК України.

Позивачем за серпень 2013 року подано до відповідача декларацію загальну та декларацію 0121 платника спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства з ПДВ без зазначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Позивачем подано уточнюючу декларацію 0121 платника спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства по ПДВ за серпень 2013 року - 21.10.2013 року за реалізовану власно вирощену сільськогосподарську продукцію в серпні 2013 року, податкова накладна виписана кінцевому покупцю № 1/2 від 30.08.2013 року на реалізацію ячменю на загальну суму 9406,80 грн. в тому числі ПДВ 1567,80 грн. Суму ПДВ - 1568 грн. перераховано на спеціальний рахунок з ПДВ платіжним дорученням № 24 від 21.10.2013 року. Отже загальний обсяг продажу за серпень 2013 року складає 9406,80 грн. в тому числі від продажу сільськогосподарської продукції 9406,80 грн., тобто 100% питомої частки сільськогосподарської продукції.

29.10.2013 року позивачем отримано листом з рекомендованим повідомленням рішення відповідача № 1 від 17.10.2013 року про його виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за наслідками відсутності обсягів постачання сільськогосподарських товарів (послуг) у серпні 2013 року та встановлено порушення вимог п. 209.6, п. 209.12 ст. 209 ПК України. У рішенні зазначено, що, згідно з висновком комісії, у підприємства відсутні обсяги поставок сільськогосподарських товарів (послуг), а тому питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить 0 відсотків вартості всіх товарів (послуг) і відповідно до пп. б) п. 209.12 ст.209 ПК України сільськогосподарське підприємство підлягає реєстрації платником податку на загальних підставах.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.07.2014 року у справі № 814/1760/14 визнано протиправним та скасовано рішення відповідача № 1 від 17.10.2013 року, яким виключено позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.10.2014 року - залишено без змін. Зазначені судові рішення набрали законної сили.

У період з 23.12.2013 року по 27.12.2013 року відповідачем проведено документальну виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року.

08.01.2014 року за результатами перевірки відповідачем було складено акт № 1/14-20-31-38350404, у висновках якого крім іншого зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем п. 209.6 ст. 209 ПК України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на суму 279992 грн. за вересень 2013 року.

Підставою для вказаних висновків у акті зазначено те, що на підставі рішення № 1 від 17.10.2013 року про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за наслідками відсутності обсягів постачання сільськогосподарських товарів (послуг) у серпні 2013 року позивачу донараховано за вересень 2013 року ПДВ в сумі 279992 грн., тобто перенесено податкове зобов'язання з ПДВ з скороченої декларації до загальної декларації з ПДВ. При цьому відповідачем не враховано, що за серпень 2013 року позивачем було подано уточнюючу декларації з ПДВ, в якій зазначено суму податкового зобов'язання 1568 грн.

На підставі даного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000052200 від 31.01.2014 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 279992 грн. та за штрафними санкціями на суму 69998 грн.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Згідно з ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до п. 209.6 ст. 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (п. 209.2 ст. 209 ПК України).

Відповідно до п. 209.7 ст. 209 ПК України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Судами попередніх інстанцій встановлено та відповідачем не оспорюється, що реалізована сільськогосподарська продукція є продукцією власного виробництва позивача.

З огляду на те, що рішення про виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування скасовано судовими рішеннями у справі № 814/1760/14, позивач перебуває на спеціальному режимі оподаткування, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позивачем не занижено суму податку на додану вартість на суму 279992 грн. за вересень 2013 року та податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000052200 від 31.01.2014 року є протиправним.

Таким чином, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій щодо дотримання позивачем вищевказаних вимог законодавства при віднесенні сум податку на додану вартість до скороченої декларації з податку на додану вартість.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в

адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 220-1, 230, 231 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області відхилити, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року у справі № 814/1548/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер О.В. Карась

А.О. Рибченко