Ухвала суду № 54596988, 16.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2015 року м. Київ К/800/37373/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

за участю секретаря Загороднього А.А.

та представників сторін:

позивача - Супрович Н.М., Єремова М.С., Полонець Н.Г.,

відповідача - не з'явились,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Інспекція)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2015

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015

у справі № 826/6530/15

за позовом державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі - Товариство)

до Інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015, об'єднані позовні вимоги Товариства задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 11.11.2014 № 155326552201 та № 155526552201.

Судові акти зі спору мотивовані тим, що оскільки позивач не скористався правом на збільшення валових витрат при врегулюванні сумнівної заборгованості за операціями з передачі сільськогосподарської техніки в лізинг в порядку статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», то підстави подальшого збільшення ним оподатковуваного доходу на суму такої заборгованості в порядку пункту 5 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК) відсутні.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати прийняті у справі судові акти та повністю відмовити у позові Товариства. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що при укладенні договорів фінансового лізингу з пов'язаними особами платником не було дотримано правила застосування звичайних цін, та наголошує на порушенні платником вимог підпунктів 135.5.7, 135.5.11, 135.5.15 пункту 135.5 статті 135 ПК при відображенні у податковому обліку списаної дебіторської заборгованості пов'язаних осіб, яка виникла до набрання чинності ПК та щодо якої не здійснювалися необхідні заходи для її стягнення.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство зазначає про правильність і обґрунтованість висновків судів, покладених в основу прийняття оскаржуваних рішень, і просить залишити останні без змін, а скаргу - без задоволення. При цьому позивач наголошує, що Товариством проводилася необхідна претензійно-позовна роботи для стягнення оспорюваної заборгованості, та зазначає, що фактичне списання цієї заборгованості відбулося поза межами періоду, охопленому перевіркою.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за той самий період, оформлену актом від 20.10.2014 № 984/26-55-22-01/30401456. Під час перевірки відповідач дійшов висновку про заниження платником оподатковуваного доходу внаслідок невключення до його складу списаної безнадійної заборгованості у загальній сумі 63 532 183 грн. за операціями з надання у лізинг сільськогосподарської техніки пов'язаним особам у зв'язку із закінченням строку позовної давності.

Наведене слугувало підставою для прийняття Інспекцією:

податкового повідомлення-рішення від 11.11.2014 № 155326552201, за яким Товариству збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 13 156 332 грн. за основним платежем та на 6 578 166 грн. за штрафними санкціями;

податкового повідомлення-рішення від 11.11.2014 № 155526552201 про визначення платникові суми завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 2013 рік у розмірі 1 056 214 грн.

Приймаючи рішення про задоволення цього позову, суди зазначивши, що оспорювана сума заборгованості виникла у податковому обліку Товариства до часу набрання чинності ПК, послалися на положення підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з яким платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

б) зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством;

в) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

При цьому суди встановили, що Товариство не скористалося передбаченим цією нормою правом на збільшення валових витрат, тоді як позивач збільшував валові доходи за наслідками передачі майна у лізинг, керуючись правилом «першої події».

Наведене виключає можливість поширення на розглядувані правовідносини положення пункту 5 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК (що визначає порядок урегулювання сумнівної заборгованості, щодо якої заходи із стягнення розпочато до набрання чинності розділом III цього Кодексу), в силу якого платник податку - продавець зобов'язаний збільшити дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до складу витрат або відшкодованої за рахунок страхового резерву […].

Не заслуговують на увагу й твердження Інспекції про порушення платником вимог 135.5.7, 135.5.11, 135.5.15 пункту 135.5 статті 135 ПК, адже перевіркою не установлено обставин, з якими наведені законодавчі вимоги пов'язують збільшення оподатковуваного доходу платника (як-от відшкодування Товариством сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву, погашення дебітором безнадійної заборгованості, попередньо віднесеної кредитором на зменшення доходів або відшкодованої за рахунок страхового резерву тощо).

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про незаконність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Норми матеріального права було правильно застосовано судами, їх висновки відповідають установленим у справі обставинам та наявним у ній доказам, а відтак підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 у справі № 826/6530/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько