Ухвала суду № 54596279, 23.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/3582/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

23 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

за участю секретаря: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Чернігівський завод радіоприладів " до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Чернігівський завод радіоприладів " звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.06.2015 року: №0002372200, № 0002382200, №0002362200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися до судового засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "Чернігівський завод радіоприладів " з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість у складі податкового кредиту операцій з ТОВ «ГРІН СІСТЕМ» за листопад, грудень 2014 року та в деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди з вищевказаним контрагентом, результати якої оформлено актом №1030/22/14307392 від 02.06.2015 року, яким встановлено порушення: п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.6 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 392 726 грн.; пп.14.1.27 пп.14.1 ст.14, п.44.6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток підприємств, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, на загальну суму 353 454 грн.; п.57.1 ст.57 та п.2 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України, Наказу Міністерства Доходів і зборів України "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства" від 30.12.2013р. №872, та занижено значення рядка 23 "Авансовий внесок ((рядок 10 + рядок 11 + рядок 12 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства - рядок 13.1 - рядок 13.2 - рядок 13.6 додатка ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства)/12), що підлягатиме сплаті щомісячно" на 29 455 грн.

В результаті виявлених порушень податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.06.2015 року: №0002382200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств» на 132 549 грн., в т.ч. 88 365 грн. за основним платежем, та 44 184 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0002362200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на 589 089 грн. (в т.ч. 392 726 грн. за основним платежем, та 196 363 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); №0002372200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на 530 181 грн.(в т.ч. 353 454 грн. за основним платежем, та 176 727 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, після процедури адміністративного оскарження, позивач звернувся до суду.

Висновок про порушення Публічним акціонерним товариством "Чернігівський завод радіоприладів" вимог податкового законодавства контролюючий орган зробив з огляду на нереальність вчинення фінансово-господарських операцій з його контрагентом ТОВ «ГРІН СІСТЕМС».

Відповідно до Свідоцтва на право власності на нерухоме майно позивач володіє нежитловими будівлями, а саме: механіко-заготівельний корпус № 1 загальною площею 30638,1 кв.м.; енергетичний корпус № 48 загальною площею 4243,1 кв.м, складський корпус № 28 загальною площею 1570,1 кв.м. (а.с.58-60 ) та іншими.

Перевіркою встановлено, що 15.10.2014 року між позивачем, як замовником та ТОВ «ГРІН СІСТЕМС», як підрядником був укладений договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт № К201415 (а.с.86-87), предметом якого було виконання ремонтно-будівельних робіт м'якої рулонної покрівлі корпусу №48 та №28, розташованих за адресою: м. Чернігів, вул. Одинцова, 25. Вартість виконаних робіт - 501 250,80 грн.

На підтвердження виконання вказаних робіт за договором надано: акт надання послуг №БР-2212/5 від 22.12.2014 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за грудень 2014 року, договірну ціну, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року форми КБ-2в (а.с.88-94), податкову накладну № 90 від 22.12.2014 р. (а.с.95), платіжні доручення №5034 від 25.12.2014 та №187 від 03.02.2015 року (а.с.96, 97).

Також, встановлено, що 16.10.2014 року між позивачем, як замовником та ТОВ «ГРІН СІСТЕМС», як підрядником було укладено договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт №К201416 (а.с.74-75), предметом якого було виконання ремонтно-будівельних робіт по ремонту м'якої рулонної покрівлі корпусу №1. Вартість виконаних робіт - 1 000 106,40 грн.

На підтвердження виконання договору надано: акт надання послуг №БР-2212/6 від 22.12.2014 року, договірну ціну на будівництво, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за грудень 2014 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року форми КБ-2в (а.с.76-82), податкову накладну № 91 від 22.12.2014 р. (а.с.83), платіжне доручення №5033 від 25.12.2014 року (а.с.84).

Потреба в ремонтних роботах викликана незадовільним станом корпусів, що, в тому числі, обумовлено роками забудови названих об'єктів, значною площею корпусів та не проведенням протягом тривалого часу ремонтних робіт в таких корпусах, зокрема: механіко-заготівельний корпус № 1 (рік вводу в експлуатацію - 1969); енергетичний корпус № 48 (рік вводу в експлуатацію - 1985); складський корпус № 28 (рік вводу в експлуатацію - 1972). Відтак, вказані ремонтні роботи обумовлені об'єктивною господарською необхідністю позивача щодо підтримання основних засобів в робочому стані, а отже надані контрагентом підрядні роботи було використано у господарській діяльності.

Крім того, встановлено, що 26.11.2014 року між позивачем, як покупцем та ТОВ «ГРІН СІСТЕМС», як постачальником було укладено договір № 2611/22 (а.с.63-64), за яким постачальник зобов'язується передати у власність Покупця продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію по найменуваннях, у кількості та за ціною, зазначених в специфікації, що є невід'ємною частиною Договору. Згідно специфікації № 1 від 26.11.2014 року ТОВ «ГРІН СІСТЕМС» здійснювало поставку блоків управління і комутації БУ-25-2С (1 категорія) (а.с.65).

На виконання умов Договору № 2611/22 від 26.11.2014 р. ТОВ «ГРІН СІСТЕМС» передало блоки Управління і комутації БУ-25-2С (1 категорії) в кількості 10 штук (надалі за текстом - товар), загальною вартістю 855 000 грн. На підтвердження вказаного надано: видаткову накладну №2711/22 від 27.11.2014 року (а.с.66), витяг з журналу реєстрації довіреностей (а.с.67), товарно-транспортну накладну №0311 від 27.11.2014 року (а.с.68-69), прибутковий ордер №164 від 27.11.2014 року (а.с.72), відомість по постачальникам за рахунком 63.1.7 (а.с.73), платіжне доручення №4723 від 03.12.14 року (а.с.71), податкову накладну №209 від 27.11.2014 року на суму 855 000 грн. (а.с.70).

Позивачем було здійснено ремонт та модифікацію блоків Управління і комутації БУ-25-2С згідно «Технологічного процесу програмування блоку», відповідно до якого відбувається заміна дефектних лічильників імпульсів на нові лічильники імпульсів ТИСУ 467.459160 та встановлюється програми на блоки (здійснення програмування лічильників) згідно Інструкції з програмування блоку БУ25-2С-01, розробленої ДП Львівський державний завод «ЛОРТА». Вищевказані дії були зафіксовані в паспорті на кожний блок управління і комутації БУ-25-2С-01 в кількості 10 шт. Після доопрацювання блоків управління і комутації БУ-25-2С зазначені блоки разом з паспортами були реалізовані позивачем ДП «Житомирський бронетанковий завод», про що свідчить накладна №694 на відпуск готових виробів на сторону від 08.12.2014 р. (а.с. 61), а також виписка по банківському рахунку позивача про перерахування йому покупцем коштів в сумі 960 000,00 грн. (а.с. 62).

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів робіт/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК України).

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Як зазначено у пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів вказує, що надані позивачем докази містять обов'язкові реквізити згідно вимог законодавства, а відтак господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача, що цілком підтверджує реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, з урахуванням самого змісту господарських операцій та видів діяльності позивача та його контрагента.

Відтак, з огляду на те, що податковим органом не доведено належними доказами нереальність господарських операцій позивача з контрагентом, і як встановлено під час дослідження матеріалів справи, кошти сплачені позивачем є пов'язаними з основною діяльністю, та витрати підтверджуються документально, суд апеляційної інстанції вважає вимоги апелянта неправомірними.

Крім того, враховуючи позицію Вищого адміністративного суду України, викладену у листі №742/11/13-11 від 02.06.2011 року, в зв'язку з тим, що нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентами, у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, відповідачем не доведена, зокрема, вироком суду та спростовується копіями первинних документів, наявних в матеріалах справи, що підтверджують правомірність формування податкової звітності позивачем, колегія суддів вважає, що відповідачем всупереч норм чинного законодавства прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Окрім того, п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними», серед іншого вказано, що при кваліфікації правочину за ст.228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Стосовно доводів податкового органу відносно недобросовісності контрагента позивача, то колегія суддів звертає увагу на те, що згідно КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. В контексті наведеного рішенням Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 року зазначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. Слід брати до уваги те, що при розгляді даної категорії справ Європейський суд з прав людини виходить з того, що держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходів для недопущення та/або зупинення зловживань у сфері сплати податку на додану вартість та бюджетного відшкодування, але відмова у бюджетному відшкодуванні платнику податків, який добросовісно виконав свої зобов'язання перед бюджетом і виконав всі передбачені національним законодавством умови для отримання такого відшкодування, тільки на тій підставі, що податковий орган не встановив сплати податку на додану вартість з боку постачальника та/або його контрагентів у ланцюгу, за умови відсутності шахрайських дій з боку отримувача відшкодування, на думку Європейського суду з прав людини, порушує права такого платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що доводи про допущення позивачем податкових правопорушень не знайшли свого підтвердження, а податкові повідомлення-рішення від 16.06.2015 року: №0002372200, № 0002382200, №0002362200 є протиправними та підлягають скасуванню. Відповідно, позовні вимоги є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач як суб'єкт владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України не надав до суду належних доказів правомірності своїх дій, та не обґрунтував свою правову позицію у встановленому порядку.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 23.11.2015 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Крім того, приписами положень пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено розміри ставок судового збору за подання апеляційної скарги до адміністративного суду, в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Відтак, з огляду на те, що апелянтом при поданні апеляційної скарги не було надано документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги, то судовий збір підлягає стягненню з останнього в розмірі 20655,02 грн. (18777,29*110%), з огляду на те, що розмір судового збору при поданні даної позовної заяви становив 18777,29 грн.

Керуючись ст.ст. 41, 98, 160, 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на користь Державного бюджету України судові витрати у розмірі 20655,02 (двадцять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) грн.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.