Рішення № 545961, 06.03.2007, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2007 р. Справа № 4/499/06

Позивач: ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” в особі філії м.Миколаєва

вул.Громадянська, 40, м.Миколаїв, 54017

Відповідач: Відкрите акціонерне товариство “Миколаївське автотранспортне підприємство № 1403”

вул.Приміська,60, м. Миколаїв

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача – ю/к Бондарець І.О. дов.023/07-61 від 01.02.07р.

Від відповідача –не з’явився

СУТЬ СПОРУ : про стягнення 1000,00грн. п’ятикратної вартості за перевищення договірних величин у квітні 2005р. за договором № 1064 від 01.01.1991р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача і враховуючи, що відповідач відзив та витребувані судом документи не надав, представник в судове засідання без поважних причин не з»явився.

Розглянувши матеріали справи, за наявними матеріалами, згідно ст.75 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

В С Т А Н О В И В:

01.01.1991р. сторони уклали договір № 1064 на користування електричною енергією (а.с. 10-11), згідно якого позивач повинен був відпускати електроенергію, а відповідач виконувати оплату спожитої електроенергії щомісячно та у визначені договором строки. 28 грудня 2000р. сторонами укладено додаток № 1 до вищевказаного договору, яким встановлено договірні величини споживання електричної енергії. Позивач просить стягнути залишок боргу в сумі 1000,00грн. п’ятикратної вартості за перевищення договірної величини у квітні 2005р.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Договір від 01.01.1991р. № 1064 на користування електричною енергією було укладено між позивачем та ДП “Спецавтобаза - 1403”. На вимоги ухвали суду від 07.02.2007р. позивач надав пояснення, що не в змозі надати докази правонаступництва відповідача, але з’ясував, що додаток №1 до договору укладався з Відкритим акціонерним товариством “Миколаївське автотранспортне підприємство № 1403”, тобто, відповідач визнав правонаступництво.

Відповідно до звіту відповідача за квітень 2005р. фактично було спожито 1875 кВт.год. (а.с. 17). Авансових платежів відповідач до 22-23 числа, як передбачено до п. 4 договору, не здійснив.

На оплату спожитої електроенергії 21.02.2005р. позивачем було виписано рахунок № 44/1064/4 від 22.04.2005р. (арк.спр.19) на суму 541,42грн., який відповідач був зобов’язаний оплатити до 29.04.2005р. Відповідач рахунок у визначений строк не оплатив.

Відповідно до додатку № 1 до договору від 28.12.2000р. (арк.спр.15) договірна величина електричної енергії на розрахунковий період встановлюється на рівні обсягу, за який здійснена фактична оплата в терміни обумовлені договором. Пунктом 4 цього додатку також передбачено, що за підсумками розрахункового періоду договірна величина споживання електроенергії коригується до рівня фактично сплаченої за цей період величини її споживання. Отже, договірна величина була скоригована позивачем до фактично оплаченої –до нуля, а відповідач перевищив договірну величину на 1875 кВт/год.

Відповідно до п. 5 додатку № 1 від 28.12.2000р. до договору (арк.спр.15), у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії “Споживач” несе відповідальність згідно з ч. 5 ст.26 ЗУ “Про електроенергетику”.

На підставі ч. 5 ст.26 Закону України “Про електроенергетику” позивач розрахував 1875 кВт/год, як перевищення договірної величин у п’ятикратному розмірі в сумі 1804,50грн., про що складено акт позивача від 29.04.2005р. (арк.спр.18). На оплату визначеного акту відповідачеві було надіслано рахунок № 44/1064/5/1 від 18.05.2005р., який відповідач був зобов’язаний оплатити протягом 5 днів та повідомлення про перевищення договірної величини споживання електроенергії, які відповідач отримав 23.05.2005р.(арк.спр.23). Оскільки відповідач рахунки оплатив частково в сумі 804,50 грн. лише у листопаді 2005р. (а.с. 33), залишок заборгованості за перевищення договірних величин склав 1000,00 грн.

Станом на час розгляду справи відповідач доказів погашення залишку боргу не надав, позов не заперечив. Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом не скористався.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України , суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Cтягнути з Відкритого акціонерного товариства “Миколаївське автотранспортне підприємство № 1403” (вул. Приміська, 60, м. Миколаїв) на користь ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” (вул.Громадянська,40, м.Миколаїв, код ЄДРПОУ 23399393) суму 1000,00 грн., 102,00 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

Наказ видати позивачу.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Суддя Т.М.Дубова