Ухвала суду № 54595091, 22.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,

суддів: Левенця Б.Б., Мазурик О.Ф.

при секретарі: Хилюк І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 вересня 2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживачів,

в с т а н о в и л а :

у лютому 2015 року ПАТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з останньої на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 9 287, 36 доларів США, посилаючись на невиконання відповідачем умов кредитного договору.

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Універсал Банк», в якому просила визнати недійсною та такою, що нарахована безпідставно процентну ставку в розмірі 25 % річних та 28 % річних за кредитним договором в період часу з 02.06.2008 року по теперішній час та зобов'язати банк зробити перерахунок заборгованості за первісною процентною ставкою в розмірі 24, 50 % річних, починаючи з 02.06.2008 року по теперішній час посилаючись на те, що банк не повідомив її про підвищення відсоткової ставки та при укладенні кредитного договору приховав від неї повну та об'єктивну інформацію щодо кінцевої відсоткової ставки за кредитним договором.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.09.2015 року позов ПАТ «Універсал Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь банка заборгованість за кредитним договором в розмірі 9 287, 36 доларів США. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

Справа № 759/2221/15-ц Апеляційне провадження № 22-ц-796/13961/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Борденюк В.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення зустрічного позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не взяв до уваги, що банк не повідомив її про підвищення процентної ставки. Крім того, банк, скориставшись її необізнаністю продовжував вводити її в скрутне матеріальне становище, відраховуючи з кожного платежу за договором підвищений відсоток в розмірі 28 % в якості свого прибутку, замість того, щоб донести інформацію до неї про підвищення відсоткової ставки. Також судом не вірно встановлено, що відсоткова ставка в розмірі 28 % банком застосована з грудня 2011 року, оскільки згідно розрахунку, відсоткова ставка в розмірі 28 % банком була застосована ще з 02.03.2009 року.

Представник ПАТ «Універсал Банк» Скорицький А.М. просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Інші сторони у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомили, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.12.2007 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № BL1187, за умовами якого остання отримала кредит в розмірі 15 000 доларів США, зі сплатою за користування кредиту - 24, 50 % річних та у разі порушення строку кредитування - 25 % річних, строком до 30.11.2008 року.

Станом на 29.12.2014 року у ОСОБА_1 перед банком утворилась заборгованість в розмірі 9 287, 36 доларів США, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 7 004, 62 доларів США, заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 1 528, 80 доларів США та заборгованості по підвищених відсотках в розмірі 753, 94 доларів США.

10.07.2008 року банком було направлено ОСОБА_1 листа, за змістом якого останню було повідомлено про підвищення процентної ставки за користування кредитом з 26.08.2008 року на рівні 26 % базової процентної ставки і 28 % підвищеної процентної ставки.

Задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції виходив з того, що банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором, а позичальник порушила умови договору.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що банк правомірно застосував, визначені кредитним договором, відсоткові ставки при розрахунку заборгованості. Зміст кредитного договору в частині встановлення відсоткових ставок за кредитом не суперечить актам цивільного законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим у справі обставинам та нормам матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 5.1. кредитного договору вбачається, що банк може змінити розміри процентних ставок в сторону збільшення у разі настання наступних обставин, а саме: здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами, кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ (девальвація гривні до курсу долара більше ніж на 5 %) та інше. Пунктом 5.2. цього ж договору, сторони погодили, що при настанні обставин, передбачених п. 5.1. договору, банк може збільшити розміри процентних ставок у наступному порядку: про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру, позичальник повідомляється шляхом направлення йому банком поштою відповідного рекомендованого листа. Така нова процентна ставка починає діяти через 45 календарних днів з дати відправлення повідомлення, при цьому, банк застосовує таку процентну ставку без укладення сторонами відповідної угоди про внесення змін до договору.

10.07.2008 року банк направив відповідачці повідомлення про підвищення ставки з 24, 50 % річних до 26 % річних та у разі порушення строку кредитування - з 25 % річних до 28 % річних та через 45 календарних днів з дати відправлення повідомлення застосував нову ставку.

Повернення даного повідомлення без вручення відповідачці не є перешкодою для підвищення процентної ставки, оскільки згідно з п. 5.2 договору така нова процентна ставка починає діяти через 45 календарних днів з дати відправлення повідомлення за адресою, позичальника, що вказана у розділі 8 цього договору, або за іншою адресою, яку позичальник письмово повідомив банку при зміні адреси. Банком було направлено письмове повідомлення рекомендованим листом за адресою, вказаною відповідачкою та даних про те, що остання повідомляла банк про направлення їй поштової кореспонденції матеріали справи не містять.

Кредитний договір, укладено до внесення змін до законодавства щодо заборони зміни банком процентів в односторонньому порядку, а відтак судом правильно застосовано норми закону, які діяли на час виникнення спірних правовідносин.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий

Судді