Ухвала суду № 54594265, 22.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2846/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

22 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Козелецької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «ДНІПРО» до Козелецької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарський виробничий кооператив «ДНІПРО» (далі - Позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Козелецької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - Відповідач) про визнання протиправними дії Відповідача щодо прийняття рішення від 07.08.2015 року №14 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість; визнання протиправним та скасування рішення від 07.08.2015 року №14 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість; зобов'язання Відповідача вчинити дії щодо внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Позивача.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, заперечення представників Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 15.07.1997 року Позивач зареєстрований платником ПДВ та перебуває на обліку у Козелецькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області.

12 серпня 2015 року Позивачем отримано рекомендований з повідомленням супровідний лист Відповідача від 07.08.2015 року №447/10/25-08-15-046 про направлення Позивачу листа контролюючого органу від 07.08.2015 року №446/10/26-08-15-046 та рішення від 07.08.2015 року №14 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Позивача.

Так, у вказаному рішенні зазначено, що комісією не встановлено місцезнаходження платника, що підтверджено відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06.08.2015 року №10461430029000299.

В рішенні зазначено, що факт відсутності чи неможливості установити місцезнаходження підтверджено повідомленням № 213/7 від 24.07.2015 року.

Згідно висновку комісії, створеної відповідно до розпорядження Козелецької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області від 10.03.2015 №154: перелічені документи є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, реквізити якого вказано вище, з підстав передбачених п.п.«ж» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України та у зв'язку з наявністю запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб про відсутність Позивача за його місцезнаходженням.

Не погоджуючись з таким рішенням податкового органу Позивач звернувся до суду.

Згідно пп.16.1.2, 16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), платник податків зобов'язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно пп. 16.1.11 п. 16.1 ст.16 Кодексу платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи-підприємця.

Місцезнаходженням юридичної особи, у відповідності ст.93 Цивільного кодексу України, є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За приписами п. 45.2 ст. 45 Кодексу податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно ч.1, 2, 5 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» відомості про юридичну особу (серед яких, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи ) включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

В Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно вимог ч.10 ст. 19 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», у разі внесення до Єдиного державного реєстру запису про зміну відомостей про юридичну особу, які відповідно до цього Закону зазначаються у виписці з Єдиного державного реєстру, державний реєстратор повинен видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) заявнику виписку з Єдиного державного реєстру у день отримання від органів статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України відомостей про внесення відповідних відомостей до відомчих реєстрів.

Відповідно п.п.«ж» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України передбачено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу

Процедура встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку до направлення державному реєстратору органом ДПС повідомлення встановленого зразка передбачена розділом XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за №1562/20300 (далі - Порядок).

Згідно п.п.12.1, 12.2, 12.4, 12.5 розділу XII Порядку з метою більш повного обліку платників податків - юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, унеможливлення отримання юридичними особами або фізичними особами-підприємцями неконтрольованих доходів підрозділи контролюючих органів, до функцій яких належить ведення обліку платників податків, повинні забезпечувати систематичний контроль за повнотою та своєчасністю взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців контролюючими органами після здійснення їх державної реєстрації, реорганізації та внесення змін до Єдиного державного реєстру чи установчих документів.

Підрозділи контролюючого органу: стосовно платників податків, якими не подано у встановлені законом терміни податкових декларацій (звітів, розрахунків), у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов'язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону. Повідомлення за формою №18-ОПП надсилається державному реєстратору поштовим відправленням або в електронному вигляді у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та Центрального контролюючого органу.

Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про надсилання такого повідомлення вносяться дані до Єдиного банку даних юридичних осіб та запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №19-ОПП (додаток 25).

Також, правила встановлення місцезнаходження платника податків закріплені Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 17.05.2010 №336 (далі - Положення).

Відповідно пп.3.1.1, 3.1.2 п.3.1 розділу ІІ Положення щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурні підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Пунктом 3.2 розділу ІІ Положення передбачено, що у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції (додаток 1).

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів вважає, що податковий орган надсилає повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма №18-ОПП) державному реєстратору для вжиття заходів, передбачених абз.2 ч.14 ст.19 Закону, лише після здійснення передбачених Порядком та Положенням заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.

Як убачається з матеріалів справи, Позивач у встановлений законом строк 16.04.2015 року та 11.08.2015 року підтвердив відомості про своє місцезнаходження за адресою: Чернігівська область, Козелецький р-н, с.Тужар, вул. Леніна, 58, подавши до державного реєстратора відповідні документи (а.с.68, 69).

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що з наявних в матеріалах справи відомостей вбачається, що Позивачем до контролюючого органу подані відповідні податкові декларації; також Позивач постійно отримує кореспонденцію від податкового органу, а саме податкові вимоги, податкові повідомлення-рішення, веде господарську діяльність, сплачує заробітну плату працівникам та податкові платежі, проводить виробничу діяльність, перебуває в комерційних відносинах з третіми особами.

Поряд з цим, Відповідачем не було враховано факт того, що з 11.07.2015 року на засіданнях Козелецької районної державної адміністрації обговорювалось питання про введення карантину на 40 днів у зв'язку із спалахом африканської чуми свиней у населених пунктах, серед яких с.Тужар та були прийняті відповідні рішення, зокрема рішення від 12.07.2015 року №8 «Про накладання карантинних обмежень по африканській чумі свиней в с.Тужар», рішення від 14.07.2015 року №9 «Про накладання карантинних обмежень в с.Косачівка, с.Сорокошичі Косачівської сільської ради» та рішення від 24.07.2015 року «Про вжиття заходів для встановлення повної або часткової заборони руху транспортних засобів у епізоотичному осередку, зоні захисту та при необхідності, у зоні нагляду на період дії карантину в межах Козелецького району».

Зазначена інформація є офіційною і розміщена на веб-сайті Козелецької районної державної адміністрації.

Колегія суддів звертає увагу, що контролюючий орган у своєму рішенні від 07.08.2015 року №14 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість не зазначив з якою саме метою ним прийнято рішення про необхідність встановлення місцезнаходження Позивача та чому не було вчинено інших, передбачених чинним законодавством заходів щодо встановлення місцезнаходження Позивача.

Отже, Відповідач всупереч вищевказаним правовим нормам, не скористався зазначеним порядком з'ясування місцезнаходження Позивача, обмежившись лише разовим поверненням направленої кореспонденції та направленням за юридичною адресою Позивача відповідної комісії, не прийняв до уваги фактично наявні в населеному пункті обмеження доступу до нього, не вжив інших можливих заходів щодо встановлення фактичного місцязнаходження Позивача, що і призвело до передчасності прийняття ним спірного рішення.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності задоволення адміністративного позову в повному обсязі, оскільки дії та рішення суб'єкта владних повноважень є протиправними та такими, що порушують права платника податку.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Козелецької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Бужак Н.П.

Костюк Л.О.

Ухвала складена в повному обсязі 24 грудня 2015 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Бужак Н.П.