Ухвала суду № 54594206, 23.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 760/9765/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Коробенко С.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

23 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Бистрик Г.М.

Земляної Г.В.

за участю секретаря Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про перерахунок пенсії та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва (далі - УПФ України в Солом'янському районі), (з врахуванням уточнень та доповнень до позову) про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії в розмірі 2682,30 грн. з 01.09.2015 р. згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" та стягнення матеріальної шкоди за період з 06.07.1998 р. по 31.08.2015 р. на суму 41675,00 грн.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року закрито провадження в частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди за період з 06.07.1998 р. по 31.10.2012 р. В іншій частині вимог в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в УПФ України в Солом'янському районі та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Для розрахунку пенсії позивачу використовувалась заробітна плата згідно з довідкою від 26.07.2004 р. №470 за період з 01.03.1973 р. по 28.02.1978 р. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить - 1,53842. Середній заробіток за 2007 рік згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту населення» від 23.04.2012 р. №327 - 1197,91 грн. Отже, середній заробіток для обчислення пенсії становить 1842,89 грн. (1,53842x1197,91). Страховий стаж позивача становить 37 років 6 місяців 3 дні. Коефіцієнт страхового стажу, обчислений відповідно до ст. 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням величини оцінки страхового стажу 1,35% становить - 0,50625.

За таких обставин розмір пенсії за віком для позивача відповідно до ст. ст. 27, 28 вказаного Закону становить 932,96 грн. (1842,89x0,50625).

Крім того, позивачу установлено доплату за понаднормативний стаж (за 17 років) - 158,60 грн. (932,96x17%).

Таким чином, згідно матеріалів пенсійної справи загальний розмір пенсії позивача з 01.12.2013 р. становить - 1225,21 грн., зокрема: розмір пенсії за віком - 932,96 грн., доплата до прожиткового мінімуму (949,00 грн.) - 16,04 грн., доплата за понаднормативний стаж (за 17 років) - 158,60 грн., підвищення згідно ст. 42 - 25,86 грн., підвищення дітям війни - 66,43 грн., доплата відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту населення» від 23.04.2012 р. №327 - 25,32 грн.

Посилання позивача на необхідність використання для розрахунку її пенсії з 01.09.2015 р. середньої заробітної плати працівників України за 2014 рік в розмірі 3149,95 грн. є необгрунтованими, оскільки постановою Кабінету міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту населення» від 23.04.2012 р. № 327 передбачено застосування під час перерахунку пенсії показника саме за 2007 рік - 1197,91 грн.

При цьому, колегія суддів зазначає, що з положень абз. 3 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Тобто, правила ч. 1 ст. 40 Закону при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).

Також слід звернути увагу на те, що в ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», у формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії зазначено, що показник Зс - це середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

На вказаний показник є посилання лише у формулі, передбаченій для визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії. Посилання на нього у статті, яка передбачає порядок та підстави перерахунку пенсії, - відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що показник «середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії» застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії.

Отже, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2014 рік відсутні. Показники середньої заробітної плати у галузях економіки застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.

Крім того, обчислення доплати за понаднормативний стаж, підвищення дітям війни має розрахуватись виходячи саме з обрахованого за встановленою формулою розміру пенсії за віком (932,96 грн), не включаючи доплати до прожиткового мінімуму.

Таким чином, пенсія позивачу обчислена відповідно до вимог чинного законодавства.

Разом з тим, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. №22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у визначеному порядку не зверталась до відповідача із заявою встановленого зразка про перерахунок її пенсії, на підставі довідки з місця роботи (ПАТ «Діпрозв'язок») від 20.01.2015 р. №5, а тому вимоги про врахування зазначеної довідки є необґрунтованими.

Вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди є похідними від вищезазначених вимог, а тому також не підлягають задоволенню.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що у 2012 році позивач вже зверталась до суду із позовною заявою, зокрема з аналогічними вимогами про стягнення матеріальної шкоди за період з липня 1998 року по жовтень 2012 року у зв'язку з допущеними відповідачем помилками під час обчислення пенсії. Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 16 листопада 2012 року по справі №2609/25027/12 (2-а-1005/12), копія якої міститься в матеріалах справи, встановлено що пенсія позивачу у вказаний період нараховувалась відповідно до вимог чинного законодавства, а тому у задоволенні позову було відмовлено.

Згідно п. 4 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що провадження у адміністративній справі в частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди за період з 06.07.1998 р. по 31.10.2012 р. підлягає закриттю, оскільки за цими вимогами є таке, що набрало законної сили судове рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального.

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно вимог ч. 3 ст. 157 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Таким чином, ухвалюючи постанову в частині закриття провадження по справі щодо вказаних вимог, судом першої інстанції прийнято неналежної форми рішення, що є порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2015 р. апеляційну скаргу позивача було залишено без руху та роз'яснено розмір та порядок сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Ухвалою від 30.11.2015 р. ОСОБА_3 відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення у справі. Станом на 23.12.2015 р. позивачем не сплачено судовий збір, а тому він підлягає стягненню судом, в розмірі встановленому Законом України "Про судовий збір", - 80,39 грн. Згідно з ч. 1 ст. 9 цього Закону, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції лише в частині щодо закриття провадження по справі постановою суду, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно залишити без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року в частині закриття провадження щодо вимог про відшкодування матеріальної шкоди з 06.07.1998 р. по 31.10.2012 р. - скасувати та в цій частині постановити ухвалу, якою закрити провадження у справі в цій частині вимог, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм процесуального права. В іншій частині постанову необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 202, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року в частині закриття провадження щодо вимог про відшкодування матеріальної шкоди з 06.07.1998 р. по 31.10.2012 р. - скасувати та в цій частині постановити ухвалу, якою закрити провадженні у справі в цій частині вимог.

В іншій частині постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 80,39 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Бистрик Г.В.

Земляна Г.В.

Повний текст ухвали складено 23.12.2015 року

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Бистрик Г.М.

Земляна Г.В.