Ухвала суду № 54593118, 16.12.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

16 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Маринченка В.Л., - розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Штраус Україна» (далі - ТОВ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від

27 листопада 2014 року у справі за позовом ТОВ до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправним та стягнення надмірно сплачених коштів,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 листопада 2014 року залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року про відмову у задоволенні позову.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ТОВ подало заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції статті 43 Податкового кодексу України, статей 264, 301 Митного кодексу України, що, на думку заявника, підтверджується ухвалами Вищого адміністративного суду України від

19 травня, 17 та 30 вересня, 1, 6 та 13 жовтня 2015 року (справи №№ К/800/53632/14, К/800/25107/15, К/800/17584/15, К/800/25103/15, К/800/53131/14, К/800/34159/14 відповідно).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У рішенні суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, йдеться про обґрунтованість рішення митного органу щодо прийнятності заявленої декларантом ціни товару, оскільки було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять необхідні дані відповідно до обраного методу визначення митної вартості.

У рішеннях, наданих для порівняння, підставами для повернення суми надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) стали неправомірні рішення митних органів про корегування митної вартості товарів, які за результатами судового контролю визнані незаконними та скасовані.

Зі змісту цих рішень випливає, що в основі того чи того правозастосування лежать відмінні між собою фактичні обставини (різна доказова база), які зумовили відповідне трактування і застосування зазначених норм права й ухвалення судових рішень, які за юридичним значенням не можна визнати неоднаковими.

З наведеного випливає, що рішення суду касаційної інстанції, додані на обґрунтування заяви, ухвалені за інших фактичних обставин, а тому не підтверджують наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах і у зв'язку з цим унеможливлюють відкриття провадження у справі.

Крім того, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19 травня

2015 року (справа №К/800/53632/14) не можна вважати такою, що дає підстави для допуску справи до провадження та перегляду її Верховним Судом України, оскільки у ній суд касаційної інстанції не формулював правового висновку щодо правильності застосування норм матеріального права, а, встановивши неповноту та передчасність висновків судів попередніх інстанцій, скасував постановлені ними рішення та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду на викладене, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Штраус Україна» до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправним та стягнення надмірно сплачених коштів для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2014 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.В. Кривенда

В.Л. Маринченко