Ухвала суду № 54592911, 23.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2852/15 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

23 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

за участю секретаря судового засідання: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу відповідача -Київської міської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» звернулось до суду першої інстанції з апеляційною скаргою у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів: від 15 січня 2015 року №100260002/2015/000012/1; від 15 січня 2015 року №100260002/2015/000013/1; від 16 січня 2015 року №100260002/2015/000021/1; від 16 січня 2015 року №100260002/2015/000019/1; від 16 січня 2015 року №100260002/2015/000018/1; від 20 січня 2015 року №100260002/2015/000025/1; від 20 січня 2015 року №100260002/2015/000026/1; від 20 січня 2015 року №100260002/2015/000028/1; від 20 січня 2015 року №100260002/2015/000027/1; від 20 січня 2015 року №100260002/2015/000030/1; від 20 січня 2015 року №100260002/2015/000031/1; від 21 січня 2015 року №100260002/2015/000034/1; від 23 січня 2015 року №100260002/2015/000038/1; від 23 січня 2015 року №100260002/2015/000037/1; від 23 січня 2015 року №100260002/2015/000039/1; від 27 січня 2015 року №100260002/2015/000042/1; від 27 січня 2015 року №100260002/2015/000043/1.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 року адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що постанова суду першої інстанції була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуально права, із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 02 грудня 2002 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» зареєстроване юридичною особою, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

26 грудня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» та «DanishCrown A/S» (Данія) укладено контракт купівлі-продажу товарів №182. Предметом контракту є постачання продукції в асортименті, кількості та вартості, визначеної інвойсами.

З метою митного оформлення товару, отриманого на виконання умов контракту №182, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» в період з 15 січня 2015 року по 27 січня 2015 року подано до Київської міської митниці ДФС митні декларації: від 15 січня 2015 року №100260002/2015/169172; від 15 січня 2015 року №100260002/2015/169171; від 16 січня 2015 року №100260002/2015/169194; від 16 січня 2015 року №100260002/2015/169195; від 16 січня 2015 року №100260002/2015/169196; від 20 січня 2015 року №100260002/2015/169248; від 20 січня 2015 року №100260002/2015/169250; від 20 січня 2015 року №100260002/2015/169241; від 20 січня 2015 року №100260002/2015/169252; від 20 січня 2015 року №100260002/2015/169276; від 20 січня 2015 року №100260002/2015/169275; від 21 січня 2015 року №100260002/2015/169296; від 23 січня 2015 року №100260002/2015/169339; від 23 січня 2015 року №100260002/2015/169343; від 23 січня 2015 року №100260002/2015/169344; від 27 січня 2015 року №100260002/2015/169400; від 23 січня 2015 року №100260002/2015/169395.

Відповідно до митних декларацій, було заявлено в режимі імпорт - 40 товарів (свиняча печінка морожена без наявності теплової та кулінарної обробки, торгівельна марка DanishCrown, виробник DanishCrown), митна вартість 0,33-0,34 євро за кг (електронне декларування).

На підтвердження задекларованої митної вартості товарів Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» надало документи, перелік яких вказано в графі 44 митних декларацій.

Митна вартість товару визначена Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд», виходячи з ціни контракту, тобто за основним методом, який встановлено ст.. 58 Митного кодексу України.

Документи для здійснення митного оформлення подавались особами, уповноваженими на декларування.

Київською митницею ДФС проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення за митними деклараціями та повідомлено позивача, що відповідно до ст.. 53 Митного кодексу України, декларанту необхідно подати додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» повідомлено митний орган, що частина запитуваних документів уже надавалась до митного оформлення, додатково надіслано прайс-листи, комерційні пропозиції, копію митної декларації країни відправлення та повідомлено, що відсутня можливість надати інші документи (останні надаються лише у випадку їх наявності).

Київською міською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів: від 15 січня 2015 року №100260002/2015/000012/1; від 15 січня 2015 року №100260002/2015/000013/1; від 16 січня 2015 року №100260002/2015/000021/1; від 16 січня 2015 року №100260002/2015/000019/1; від 16 січня 2015 року №100260002/2015/000018/1; від 20 січня 2015 року №100260002/2015/000025/1; від 20 січня 2015 року №100260002/2015/000026/1; від 20 січня 2015 року №100260002/2015/000028/1; від 20 січня 2015 року №100260002/2015/000027/1; від 20 січня 2015 року №100260002/2015/000030/1; від 20 січня 2015 року №100260002/2015/000031/1; від 21 січня 2015 року №100260002/2015/000034/1; від 23 січня 2015 року №100260002/2015/000038/1; від 23 січня 2015 року №100260002/2015/000037/1; від 23 січня 2015 року №100260002/2015/000039/1; від 27 січня 2015 року №100260002/2015/000042/1; від 27 січня 2015 року №100260002/2015/000043/1.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, причинами відмови у визнанні заявленої митної вартості вказано: відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відомості не підтверджено документально), наявність неточностей та розбіжностей в основних документах; невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товарів умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, у митного наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості.

Митна вартість товарів визначалась відповідачем за резервним методом та ґрунтується на раніше визнаних митним органом вартостях.

З метою випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання на різницю між митними платежами, обчисленими із заявленої митної вартості, та митними платежами, обчисленими із скорегованої вартості, позивачем подано до Київської митниці ДФС нові митні декларації: від 15 січня 2015 року №10026002/2015/169184; : від 16 січня 2015 року №10026002/2015/169199; від 16 січня 2015 року №10026002/2015/169201; від 16 січня 2015 року №10026002/2015/169201; від 16 січня 2015 року №10026002/2015/169198; від 20 січня 2015 року №10026002/2015/169258; від 20 січня 2015 року №10026002/2015/169261; від 20 січня 2015 року №10026002/2015/169264; від 20 січня 2015 року №10026002/2015/169262; від 20 січня 2015 року №10026002/2015/169283; від 20 січня 2015 року №10026002/2015/169284; від 23 січня 2015 року №10026002/2015/169348; від 23 січня 2015 року №10026002/2015/169352; від 23 січня 2015 року №10026002/2015/169353; від 27 січня 2015 року №10026002/2015/169412; від 27 січня 2015 року №10026002/2015/169408.

Листом №УРБ/10/14-1519 від 04 квітня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» надало митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

За результатами розгляду зазначеного листа, відповідач листом №2237/10/26-70-62-02-04 від 10 квітня 2015 року повідомив про відсутність підстав для перегляду прийнятих рішень про коригування митної вартості товарів.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів - протиправними, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1- 4 ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Отже, митний орган вправі вимагати від декларанта надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, визначеної в митній декларації та перелік яких наведено в ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, за наявності обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Підставами для витребування у декларанта додаткових документів щодо підтвердження митної вартості товару ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України визначає випадки, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Проте, відповідач не повідомив суду жодних обставин та не надав доказів які б довели наявності обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

А тому, у митного органу відсутні правові підстави для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем не зазначено обґрунтованого розрахунку ціни товару за одиницю, визначеною митницею у рішеннях, що довело би обґрунтованість рівня скоригованої митної вартості товару та не вказано конкретних фактів, які вплинули на таке коригування.

Колегія суддів звертає увагу, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» не подало під час митного оформлення документи у зв'язку з необхідністю часу на їх отримання: виписку з бухгалтерської документації, платіжні документи та висновки експертних організацій.

Проте, зазначені документи, що підтверджують оплату імпортованого товару, подавались позивачем листом №УРБ10/14-1519 від 04 квітня 2015 року у межах 80-денного строку, передбаченого ст.. 55 Митного кодексу України.

Відповідно до умов контракту №182 від 26 грудня 2013 року (п. 8.1.) оплата здійснюється через 30 днів з моменту отримання покупцем товару, згідно з п. 3.1., 3.2 і при умові надання повного пакету документів, вказаних у розділі 7 контракту.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у товаро-супровідних документах до оскаржуваних рішень дата поставки товару (дата вказана в СМR) співпадає з датою видачі інвойсу. А тому, розбіжностей у зазначених датах не встановлено.

Крім того, відповідно до п. 2.1 контракту №182 від 26 грудня 2013 року, ціна включає в себе вартість продукції, тари, термоусадочну упаковку, маркування, навантаження, витрати з митного оформлення товару в країні продавця.

Таким чином, вищезазначеними умовами контракту спростовуються доводи відповідача щодо не підтвердження позивачем такої митної вартості, як вартість пакування товару.

Слід зазначити, що відповідно до п. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:1) витрати, понесені покупцем: б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство «Фоззі-Фуд» добровільно застрахувало вантаж по наданому до оформлення полісу в рамках укладеного зі страховою компанією Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Граве Україна» договору №101014611 від 06 грудня 2013 року.

Згідно з п. 3.1. договору №101014611 від 06 грудня 2013 року, страхова сума встановлюється в розмірі інвойсної вартості вантажів, що плануються до перевезення та витрат, пов'язаних з транспортуванням, митним оформленням та іншими додатковими витратами, пов'язаними із перевезенням вантажу в пункт призначення.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про страхування», факт укладання договору страхування може посвідчуватись страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів є, якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом першої інстанції встановлено, що витрати на страхування включались позивачем до митної вартості товарів та підтверджувались страховими полісами, які надавались разом з митними деклараціями до митного оформлення.

А тому, докази, наявні в матеріалах справи, спростовують твердження відповідача про надання незаповненого додатку №1 до договору страхування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо належності оформлення митних декларацій країни відправлення з огляду на таке.

У п. 7 ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України відсутня вимога щодо наявності на митних деклараціях країни відправлення відміток відправника або митних органів країни відправлення.

Крім того, сторонами не заперечується, що зазначені документи подавались в електронній формі з додержанням вимог ч. 2 ст. 334 Митного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваних рішеннях міститься посилання на митні декларації, по яких схожі товари імпортувалися по ціні, нижчій ніж вказана позивачем.

Відповідно до графи 33 розділу 2 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України№598 від 24 травня 2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року №883/21195, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60, 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненням щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Крім того, дані автоматизованої системи не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не надано інших пояснень щодо здійснених коригувань на обсяг партії, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно зі ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем - Київською міською митницею ДФС - не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 24.12.2015 р.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Міщук М.С.

Гром Л.М.