Постанова № 54592234, 23.12.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2015 р. Справа № 805/4753/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Козаченка А.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3057 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини 3057 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання вчинити певні дії.

В обргунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.07.2015 року на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації» ним до відповідача було подано Запит на інформацію від 11.07.2015 року. Позивач зазначає, що на час подання позову запитувана інформація до нього не надійшла та ним не отримувалася. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та просить суд визнати її такою у судовому порядку, зобовязати відповідача надати відомості стосовно запитуваної інформації.

Позивач до судового засідання не зявився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи через канцелярію суду не надавав.

Представник відповідача через канцелярію суду надав письмові заперечення, в яких зазначив, що 30.07.2015 року Військовою частиною 3057 була надана відповідь № 1011 ОСОБА_1 на його запит від 11.07.2015 року. Також представник відповідача просив розглянути справу в порядку письмового провадження (а.с. 30-31).

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

12.07.2015 року позивачем на адресу відповідача був направлений Запит на інформацію від 11.07.2015 року (а.с. 19), про що свідчить фіскальний чек УДППЗ «Укрпошта» (а.с. 20).

28.07.2015 року вищевказаний запит позивача був отриманий відповідачем про що свідчить вхідний штамп (а.с. 37).

Разом з цим, 30.07.2015 року на адресу позивача військовою частиною 3057 було направлено відповідь на запит від 11.07.2015 року № 1011 (а.с. 32).

З приводу спірних відносин суд зазначає наступне.

Згідно преамбули Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI, цей закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно ч. 1-5 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до вищенаведеного суд звертає увагу, що запит позивача надійшов до установи відповідача 28.07.2015 року, відповідь на вказаний запит було направлено на адресу позивача 30.07.2015 року, що підтверджується листом № 1011 та відповідним записом у книзі вихідної кореспонденції.

Отже, у відповідності до вказаних вище положень законодавства, суд зазначає, що відповідач виконав свій обовязок щодо надання відповіді на «Запит про доступ до публічної інформації», а, отже, суд вважає, що відповідачем не порушені положення Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Згідно з пп. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, суд вважає, що відповідачем доведений факт правомірності своїх дій, у звязку з чим позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вказаного вище суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини 3057 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання вчинити певні дії, - відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Козаченко А.В.