Ухвала суду № 54592007, 22.12.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/5669/15-ц 22.12.2015 22.12.2015 22.12.2015

Провадження №22-ц/784/3020/15

Справа № 490/5669/15-ц Головуючий першої інстанції: Мамаєва О.В.

Провадження № 22-ц/784/3020/15 Суддя-доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1

Категорія 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого Коломієць В.В.

суддів Шолох З.Л., Довжук Т.С.,

при секретарі Тищенко Л.С.,

за участю: представника позивачки ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ ОСОБА_4» (далі ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_4») на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 жовтня 2015 року за позовом ОСОБА_5 до ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_4», третя особа ОСОБА_6, про визнання поруки припиненою,

В С Т А Н О В И Л А :

15 червня 2015 року ОСОБА_5 звернулася до суду с позовом до ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_4» про визнання поруки припиненою.

Позивачка вказувала, що 10 вересня 2008р. між АТ "Індекс-Банк", правонаступником якого є ПАТ "Креді ОСОБА_4", та ОСОБА_6 укладено кредитний договір, згідно умов якого ОСОБА_4 надав позичальнику кредит на споживчі цілі у розмірі 50 000 доларів США на строк до 09 вересня 2023 року зі сплатою 14,10 % річних за користування кредитом. З метою забезпечення виконання вказаного кредитного договору між ПАТ "Індекс-Банк" та ОСОБА_5 укладено договір поруки.

У зв'язку із порушенням позичальником зобов'язань за кредитним договором, відповідач використав право на дострокове стягнення кредиту, надіславши 30 вересня 2013р. на адресу позичальника та поручителя вимогу про дострокове погашення всієї суми кредиту у 31-денний термін. На думку позивачки, надіславши вказану вимогу, банк фактично змінив строк виконання основного зобов'язання з 09 вересня 2023 року на 05 листопада 2013 року. Між тим, протягом шести місяців від дня настання зазначеного строку виконання основного зобовязання ПАТ "Креді ОСОБА_4» вимог до неї не предявляв.

Посилаючись на викладене та положення ч. 4 ст. 559 ЦК України, позивачка просила визнати припиненою поруку за договором поруки від 10 вересня 2008 року, укладеного між АТ «Індекс-Банк», нею як поручителем та позичальником ОСОБА_6.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 жовтня 2015 року позов ОСОБА_5 задоволено.

Не погодившись з вказаним рішенням, ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_4» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило його скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10 вересня 2008р. між АТ "Індекс-Банк", правонаступником якого є ПАТ "Креді ОСОБА_4", та ОСОБА_6 укладено кредитний договір, згідно умов якого ОСОБА_4 надав позичальнику кредит на споживчі цілі у розмірі 50 000 доларів США на строк до 09 вересня 2023 року зі сплатою 14,10 % річних за користування кредитом (а.с. 6-11).

З метою забезпечення зобовязань за кредитним договором між Банком та позивачкою ОСОБА_5 був укладений договір іпотеки, за яким в іпотеку було передано житловий будинок № 14 по пров. Бели Куна у м. Миколаєві.

Крім того, між ПАТ "Індекс-Банк", ОСОБА_5, як поручителем, і ОСОБА_6 укладено договір поруки (а.с. 5). За умовами договору він діє до повного виконання забезпеченого зобовязання та строк його закінчення визначається моментом повернення Банку всієї заборгованості за кредитним договором від 10 вересня 2008р. (п. 4.1. договору поруки).

Згідно з пунктами 1.2., 2.1. договору поруки Поручитель взяв на себе зобовязання перед Банком відповідати в повному обсязі по зобовязанням Позичальника, які виникають з умов кредитного договору та у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником умов основного зобов'язання Поручитель і Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Банком на всю суму кредитної заборгованості.

У зв'язку з порушенням ОСОБА_6 умов кредитного договору щодо своєчасної сплати чергових платежів на погашення кредиту та утворенням простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 2738,69 доларів США, на яку також була нарахована пеня в сумі 61,72 долара США, листом від 30 вересня 2013 року ПАТ "Креді ОСОБА_4" повідомив ОСОБА_6 і ОСОБА_5 про необхідність в 31-денний термін достроково погасити всю суму заборгованості за кредитом, проценти та пеню в загальному розмірі 45736,24 доларів США, що еквівалентно 365569грн.77коп. (а.с. 12).

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного виконання забезпеченого зобовязання не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі слід застосувати норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, сплив цього строку припиняє суб'єктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки відноситься до преклюзивних.

Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

За такого, вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання має бути пред'явлено в межах строку дії поруки (6 місяців).

У зв'язку з порушенням позичальником ОСОБА_6 своїх зобов'язань за кредитним договором щодо своєчасної сплати чергових платежів згідно Графіку погашення заборгованості за кредитним договором ПАТ "Креді ОСОБА_4" відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та пункту 3.2.6. Кредитного договору використав право достроково вимагати стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором, надіславши 30 вересня 2013 року повідомлення про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів (а.с. 12), змінивши таким чином строк виконання основного зобов'язання.

В разі, якщо кредитор змінює на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строк виконання основного зобов'язання, то передбачений частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячний строк обчислюється від цієї дати.

Такий правовий висновок неодноразово висловлював Верховний Суд України, зокрема, у постановах від 02.09.2015 року у справі № 6-1077цс15, від 09.09.2015 року у справі № 6-933цс15, від 11.11.2015р. у справі № 6-2056цс15:

Враховуючи дату отримання ОСОБА_6 і ОСОБА_5В вимоги ПАТ "Креді ОСОБА_4" про дострокове повернення кредиту - 11 жовтня 2013 року - строк виконання зобовязання по достроковому поверненню всієї суми отриманих кредитних коштів та виконання інших зобов'язань настав 11 листопада 2013 року.

Перебіг шестимісячного строку для пред'явлення Банком вимог до поручителя розпочався 12 листопада 2013 року та закінчився 12 травня 2014 року. У вказаний проміжок часу ПАТ "Креді ОСОБА_4" вимог до поручителя ОСОБА_5В не пред'явив.

Вперше із позовом про стягнення з ОСОБА_6 і ОСОБА_5 кредитної заборгованості ПАТ "Креді ОСОБА_4" звернулось до суду 30 липня 2014 року, провадження у справі відкрито 29 серпня 2014 року, а ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 5 листопада 2014 року позов ПАТ "Креді ОСОБА_4" залишено без розгляду з підстав, передбачених ч. 3 ст. 169, ч. 2 ст. 207 ЦПК України (а.с. 111-118).

Таким чином, позивачем ОСОБА_5 було доведено, що позов до неї як поручителя подано Банком з пропуском встановленого шестимісячного строку.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано встановлена наявність передбачених законом підстав (ч. 4 ст. 559, п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України) для визнання припиненою поруки за договором поруки від 10 вересня 2008 року, укладеним між АТ «Індекс-Банк», правонаступником якого є ПАТ "Креді ОСОБА_4", ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Отже, суд вирішив справу згідно з нормами матеріального права, які підлягали застосуванню за даними правовідносинами, дав належну правову оцінку доказам і дійшов правильного висновку щодо задоволення позову.

Доводи апелянта про те, що після отримання вимоги про дострокове повернення всієї суми кредитних коштів позичальником була погашена прострочена заборгованість за кредитом, а тому зазначена письмова вимога від 30.09.2013р. відповідно до ст. 11 Закона України "Про захист прав споживачів" втратила чинність та не змінює строк виконання основного зобов'язання - є необґрунтованими.

Так, дія даного Закону поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту та не регулює правовідносини між кредитодавцем та поручителем, який не є споживачем банківських послуг. За такого, посилання ПАТ "Креді ОСОБА_4" на необхідність застосування вказаної норми Закону «Про захист прав споживачів», яка регламентує права споживача в разі придбання ним продукції у кредит, до правовідносин за договором поруки повязано із помилковим тлумаченням апелянтом норм матеріального права.

Крім того, згідно наданих відповідачем копій заяв на переказ готівки позичальником на погашення кредитної заборгованості було сплачено: 31 жовтня 2013 року 800 доларів США, та 1 листопада 2013 року 2615,4 доларів США (а.с. 67, 68). Між тим, предметом письмової вимоги від 30 вересня 2013 року було дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів в загальному розмірі 45736, 24 доларів США і така вимога Банку ані позичальником, ані поручителем не була виконана.

Посилання апелянта на направлення на адресу позичальника та поручителя нової вимоги від 28.05.2014р. про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів в загальному розмірі 45059,26 доларів США (а.с. 42) та звернення до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_6 і ОСОБА_5 кредитної заборгованості 04 грудня 2014 року (а.с. 34, 119-122) не можна прийняти до уваги, оскільки ОСОБА_4 змінив строк виконання зобов'язань за договором, пред'явивши вимогу від 30.09.2013р. і така вимога не була боржниками виконана.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що допущена судом першої інстанції помилка у зазначенні дати закінчення перебігу шестимісячного строку для пред'явлення Банком вимог до поручителя фактично є опискою та не впливає на правильність висновків суду щодо обгрунтованості позову ОСОБА_5

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ ОСОБА_4» - відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: В.В. Коломієць

Суддя: З.Л. Шолох

Суддя Т.С. Довжук