Ухвала суду № 54591333, 22.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 325/511/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Пантилус О.П.

Провадження № 22-ц/778/4730/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«22» грудня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Бондаря М.С.,

суддів: Дашковської А.В.,

ОСОБА_2,

при секретарі: Мельнику З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 26 травня 2015 року по справі за позовом прокурора Приазовського району Запорізької області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Запорізькій області до ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2015 року прокурор Приазовського району Запорізької області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Запорізькій області звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3

В обґрунтування вимог зазначив, що 04.12.2009 року головою Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області видано розпорядження №910 «Про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документі, що посвідчують право на земельну ділянку» пунктом 1 якого припинено дію, шляхом розірвання, договору оренди земельної ділянки від 10.11.2006 року, зареєстрованого 14.11.2006 року за №040627700023.

Пунктом 4 розпорядження вирішено після укладання угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки (реєстраційний №040627700023) вилучити з користування ОСОБА_5 земельну ділянку площею 6 га для ведення садівництва, розташовану на території Ботіївської сільської ради, та перевести до земель запасу.

Пунктом 5 розпорядження затверджено технічну документацію із землеустрою громадянам-членам обслуговуючого кооперативу «Азов-2010» щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку загальною площею 5,6564 га, у т.ч. садів 5,6564 га, за рахунок земель, які перебувають в оренді на підставі вказаного договору оренди, для ведення садівництва.

Пунктом 6 розпорядження вилучено земельні ділянки загальною площею 5,6564 га, у т.ч. садів 5,6564 га та передано у власність громадянам-членам обслуговуючого кооперативу «Азов-2010» згідно додатку, за рахунок земель Ботіївської сільської ради, для ведення садівництва після внесення в державний реєстр земель відомостей про припинення права оренди земельною ділянкою згідно договору оренди земельної ділянки від 10.11.2006 року, зареєстрованого 14.11.2006 року за №040627700023.

Пунктом 7 розпорядження доручено відділу Держкомзему у Приазовському районі Запорізької області внести відповідні зміни до земельно-кадастрової документації.

Пунктом 8 розпорядження зобов'язано громадян-членів обслуговуючого кооперативу «Азов-2010» згідно додатку виконувати обов'язки землевласника відповідно до ст.91 Земельного кодексу України.

Пунктом 9 розпорядження наголошено приступити до використання земельної ділянки після встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації.

На виконання вказаного розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області громадянами (у кількості сорока восьми чоловік), у тому числі ОСОБА_3 у період з 09.12.2009 року по 22.12.2009 року було реалізовано право на безоплатну приватизацію земельних ділянок шляхом отримання та реєстрації відповідних державних актів.

Вважає, що вказане розпорядження від 04.12.2009 року №910 було винесено без урахування норм діючого на той час земельного законодавства, а саме: ст.ст. 118,151 ЗК України, ст.ст. 60,88,90 ВК України.

Із зазначених підстав 10.06.2013 року прокурором Приазовського району подано до господарського суду Запорізької області позовну заяву в інтересах держави до Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області, треті особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області та відділ Держземагенства у Приазовському районі Запорізької області, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: 48 громадян власників земельних ділянок, про визнання недійсним вказаного розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області №910 від 04.12.2009 року Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.01.2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року рішення господарського суду Запорізької області від 10.01.2014 року скасовано частково та позов прокурора Приазовського району задоволено частково. Визнано недійсними пункти 5, 6, 8, 9 розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області №910 від 04.12.2009 року «Про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документі, що посвідчують право на земельну ділянку», в решті частини позову відмовлено.

Ухвалами Вищого господарського суду України від 16.06.2014 року касаційні скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року повернуто скаржникам.

Таким чином, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року набрала законної сили.

Вважає, що із вказаних підстав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №297064, виданий 10.12.2009 року ОСОБА_3 на підставі пунктів 5, 6, 8, 9 розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області №910 від 04.12.2009 підлягає визнанню недійсним.

Крім того, відповідно до приписів ст.387 Цивільного Кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

На підставі зазначеного просив визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №297064, виданий 10.12.2009 року ОСОБА_3, витребувати у ОСОБА_3 на користь Головного управління Держземагенства у Запорізькій області земельну ділянку, кадастровий номер 2324581400:02:004:0364, площею 0,1200 га, вартістю 3725,18 грн., розташовану на території Ботіївської сільської ради Приазовського району Запорізької області, за межами населеного пункту, судовий збір покласти на відповідача.

Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 26 травня 2015 року позов задоволено.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 297064, виданий ОСОБА_3 10 грудня 2009 року.

Витребувано у ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1200 га, вартістю 3725,18 гривень, розташовану на території Ботіївської сільської ради Приазовського району Запорізької області, за межами населеного пункту (кадастровий номер 2324581400:02:004:0364), на користь Головного управління Держземагенства у Запорізькій області.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Визнаючи недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 297064, виданий на імя ОСОБА_3 10 грудня 2009 року, суд обґрунтовано виходив з того, що його видано на земельну ділянку, яка відноситься до прибережної захисної смуги уздовж моря, тобто з порушенням норм діючого земельного законодавства.

Судом першої інстанції встановлено, що державний акт серії ЯИ № 297064 на право власності на земельну ділянку площею 0,1200 га для ведення садівництва, розташовану на території Ботіївської сільської ради, виданий 10 грудня 2009 року відповідачу ОСОБА_3 на підставі пунктів 5,6,8,9 розпорядження голови Приазовської райдержадміністрації № 910 від 04.12.2009 року. За даними відділу Дерземагенства у Приазовському районі Запорізької області (лист № 10-28-0.0-248/2-15 від 10.02.2015 року) земельна ділянка, власником якої є відповідач, має кадастровий номер 2324581400:02:004:0364, грошова оцінка складає 3725,18 гривень об'єкти нерухомості на даній земельній ділянці не розташовані.

Задовольняючи позов прокурора Приазовського району Запорізької області в частині визнання недійсним вищевказаний державний акт на право власності на земельну ділянку, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року визнано недійсними пункти 5,6,8,9 розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області № 910 від 04.12.2009 року "Про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку" у зв'язку з тим, що розпорядження в частині затвердження технічної документації із землеустрою та передачі земельних ділянок у власність громадянам-членам обслуговуючого кооперативу "Азов-2010" прийнято з порушенням вимог статей 60, 118, 151 Земельного кодексу України, статей 88, 90 Водного кодексу України. Вказане рішення суду набрало законної сили.

За положеннями ст., ст. 60, 88 ЗК України уздовж морів та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів установлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Розмір та межі прибережної захисної смуги вздовж морів та навколо морських заток і лиманів установлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Згідно з пунктом 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 листопада 2004 року № 434, у разі відсутності землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо прибережних захисних смуг водних об'єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.96 № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них", з урахуванням конкретної ситуації.

Таким чином, землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується окремий порядок надання та використання.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що в силу ч.1,2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності лише за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Висновок суду першої інстанції про те, що держаний акт на право власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення органу, на підставі якого такий акт видано, узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року (справа № 6-12цс13) та від 23 жовтня 2013 року (справа № 6-93цс13), які є обов'язковими для застосування усіма судами України.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не застосовна позовна давність, були предметом дослідження судом першої інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують. Недійсність пунктів, на підставі яких виданий державний акт ОСОБА_3, встановлена постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року, а з позовом до суду прокурор звернувся 12.03.2015 року, тому відсутні підстави для застосування строку позовної давності.

Відповідно до п.5 Перехідних положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» з 01.01.2013 року передбачено, що державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із ст.122 ЗК України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

Отже рішення суду в частині витребування в ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,12 га, вартістю 3725,18 гривень, яка розташована за межами населеного пункту на території Ботіївської сільської ради Приазовського району Запорізької області, (кадастровий номер 2324581400:02:004:0364) на користь Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, яке відноситься до територіального органу виконавчої влади на місцях з питань земельних ресурсів, є законним та обґрунтованим.

Довід апеляційної скарги щодо неповного зясування повноважень Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, яке згідно з Положенням про Головне управління Держземагенство №123 від 17.06.2008 року здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, не ґрунтується на вимогах норм діючого законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Недійсність розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області № 910 від 04.12.2009р. "Про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку" та в зв'язку з цим про відсутність правових підстав перебування земельної ділянки у власності відповідача стало відомо після прийняття 09 квітня 2014 року Донецьким апеляційним господарським судом постанови у справі № 908/2284/13, яка набрала законної сили.

Тому суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо безпідставності застосування строку позовної давності, оскільки перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. А недійсність рішення, на підставі яких виданий державний акт відповідачу встановлена постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року.

З позовом до суду прокурор звернувся 12.03.2015 року, і тому відсутні підстави для застосування строку позовної давності.

З огляду на зазначене, довід апеляційної скарги про сплив позовної давності у вимогах прокурора колегія суддів вважає неприйнятним.

При дослідженні доказів та доводів відповідача судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права. Доводи, наведені в апеляційній скарзі є безпідставними та суперечать нормам права.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст., ст. 307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 26 травня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: