Ухвала суду № 54591320, 21.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.у. №310/3230/14 Головуючий у 1-й інстанції Петягін В.В.

Провадження № 22-ц/778/6572/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого, судді:ОСОБА_2суддів:ОСОБА_3 ОСОБА_1при секретаріОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_5 до начальника відділу державної виконавчої служби Бердянського управління юстиції Запорізької області ОСОБА_6, державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердянського управління юстиції Запорізької області ОСОБА_7, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди в результаті дій державного виконавця,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2014 року ОСОБА_5 звернулась до суду з указаним позовом. Зазначала, що 4 квітня 2013 року працівниками Державтоінспекції на посту ДПС "Волноваха" Донецької області, на підставі постанови державного виконавця відділу ДВС Бердянського МРУЮ ОСОБА_7 про розшук майна боржника від 14 березня 2013 року, був затриманий належний їй автомобіль TOYOTA AVENSIS державний номер 21833 і поставлений на штрафмайданчик, де знаходився до 18 квітня 2013 року. Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 травня 2013 року дії державного виконавця Ткаченко Н.М. по винесенню постанови про арешт майна визнано незаконними. Посилаючись на те, що такими діями їй було завдано матеріальну та моральну шкоду, просила позов задовольнити.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 липня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання ОСОБА_8 управлінням Державної казначейської служби України Запорізької області коштів з державного бюджету на користь позивача у розмірі 22 341 грн на відшкодування матеріальних збитків та 1 500 грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про стягнення судового збору.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 4 листопада 2014 року рішення суду першої інстанції змінено, зменшено розмір матеріальної шкоди до 2121 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 квітня 2015 року рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 липня 2014 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 4 листопада 2014 року були скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 жовтня 2015 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_5, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове яким позов задовольнити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обовязковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Так, відповідно до вказаної ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 квітня 2015 року судами встановлено, що 4 квітня 2013 року працівниками Державтоінспекції на посту ДПС "Волноваха" Донецької області, на підставі постанови державного виконавця відділу ДВС Бердянського МРУЮ ОСОБА_7 про розшук майна боржника від 14 березня 2013 року, був затриманий належний ОСОБА_5 автомобіль TOYOTA AVENSIS і поставлений на штрафмайданчик, де знаходився до 18 квітня 2013 року.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 травня 2013 року дії державного виконавця Ткаченко Н.М по винесенню постанови про арешт майна визнано незаконними.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ст. 1173 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Згідно із ст. 2 ЦК України держава Україна є учасником цивільних відносин, а тому має бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди за рахунок держави.

Її в таких випадках представляє орган, який здійснює функції держави у цих правовідносинах.

Згідно із п/п 5 п. 4 Положення про ОСОБА_9 казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України № 460/2011 від 13 квітня 2011 року, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Касаційний суд далі у вказаній ухвалі скасовуючи попередні судові рішення у цій справі зазначив, що при вирішенні спору суди не врахували зазначених положень закону, не з'ясували чи є особи, до яких подано позов, належними відповідачами та чи не ставить позивач питання про притягнення до участі у справі належного відповідача.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» N 14 від 26 грудня 2003 року при розгляді позовів фізичних і юридичних осіб про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні виходити з положень ст. 11 Закону N 202/98-ВР, ст. 86 Закону N 606-XIV і враховувати, що в таких справах відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України.

Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» N 6 від 07 лютого 2014 року при розгляді позовів фізичних чи юридичних осіб про відшкодування завданої шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження суди повинні виходити з положень статті 56 Конституції України , статті 11 Закону "Про державну виконавчу службу", частини другої статті 87 Закону про виконавче провадження, а також з положень статей 1173, 1174 ЦК і враховувати, що в таких справах відповідачами є держава в особі відповідних органів державної виконавчої служби, що мають статус юридичної особи, в яких працюють державні виконавці, та відповідних територіальних органів Державної казначейської служби України.

Після направлення справи на новий розгляд позивачем в розріз вказаних норм законодавства, розяснень пленумів та ухвали ВССУ у цій справі до участі в справі не притягнуто відповідний орган державної виконавчої служби, в якому працює державний виконавець на дії якого подано скаргу.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду від 20 травня 2015 року було задоволено лише клопотання позивача та замінено відповідача ОСОБА_8 управління Державної казначейської служби України на ОСОБА_9 казначейську службу України, що фактично не змінило коло осіб, що беруть участь у справі, окрім казначейства у справі беруть участь, як і при першому розгляді справи, начальник відділу державної виконавчої служби Бердянського управління юстиції Запорізької області та державний виконавець цього відділу.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Клопотання позивачем при новому розгляді справи про залучення до участі у справі відділу державної виконавчої служби Бердянського управління юстиції Запорізької області не заявлялось, суду процесуальний закон самостійно не дає права на такі процесуальні дії без клопотання позивача.

Залучення до участі у справі належного відповідача не входить до компетенції апеляційної інстанції, оскільки справа вже розглянута без участі сторони.

Таким чином апеляційна інстанція в даній справі позбавлена можливості залучити до участі у справі належного відповідача ОСОБА_9 в особі відділу державної виконавчої служби Бердянського управління юстиції Запорізької області (за умови що він має статус юридичної особи), і погоджується з висновком суду першої інстанції, який відмовив в позові саме з цих підстав.

Доводи апеляційної скарги про встановлення судом обставин спричинення шкоди позивачу стосуються суті спору і не можуть бути переглянуті апеляційною інстанцією за неучасті у розгляді справи належного відповідача.

Колегія суддів розяснює позивачці її право на звернення до того ж суду першої інстанції з цим же позовом до вказаних належних відповідачів, а саме до держави в особі відповідного органу державної виконавчої служби, що має статус юридичної особи, в якому працює державний виконавець, та відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, що має статус юридичної особи.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 жовтня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: